Ухвала

від 10.04.2019 по справі 693/299/19

ЖАШКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 693/299/19

2-з/693/8/19

У Х В А Л А

про часткове задоволення заяви про забезпечення позову

10.04.2019 року м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді - Шимчика Р.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Середюк О.А.,

розглянувши заяву директора товариства з обмеженою відповідальністю Жильнельфа Вельє ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

20.03.2019 року до Жашківського районного суду Черкаської області від директора товариства з обмеженою відповідальністю Жильнельфа Вельє ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2019 року вищевказану справу передано для розгляду судді Шимчику Р.В..

В обгрунтування своєї заяви директор товариства з обмеженою відповідальністю Жильнельфа Вельє ОСОБА_1І вказав, що 09.08.2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ Жильнельфа Вельє укладено договір оренди землі, який зареєстрований 10.08.2016 року. Відповідно до умов договору оренди (орендарю) в строкове платне користування надано орендну земельну ділянку кадастровий номер 712098300:02:001:0258 загальною площею 2,2199 га, що знаходиться на території Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області. Договір оренди укладений строком на 49 років.

Тобто з серпня 2016 року право користування зазначеною земельною ділянкою по договору оренди землі перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю Жильнельфа Вельє , в користуванні якого до теперішнього часу вона знаходиться.

16.03.2019 року ТОВ Жильнельфа Вельє отримало повідомлення від ПП Земекспертцентр про виділення в натурі земельної ділянки та встановлення меж 22.03.2019 року. Після отримання даного листа 18.03.2019 року підприємство отримало актуальні витяги з реєстру речових прав.

З даного повідомлення та реєстру речових прав вбачається, що договір оренди з підприємством був припинений, а укладено та 13.02.2019 року зареєстрований новий договір оренди вищевказаної земельної ділянки з ФОП ОСОБА_3.

Згідно інформаційної довідки з ДРРП № 160023104 від 19.03.2019 року договір оренди з ТОВ Жильнельфа Вельє з власником земельної ділянки розірвано угодою про дострокове розірвання договору оренди землі від 07.05.2018 року, дата державної реєстрації 24.07.2018 року, натомість укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 7120983000:02:001:0258, № б/н від 28.01.2019 року дата державної реєстрації : 13.02.2019 року, номер запису про інше речове право 30330189, строк дії до : 28.01.2067 року, орендар : ОСОБА_3.

Проте жодних додаткових угод про розірвання або дострокове припинення договорів оренди, уповноваженими на те посадовими особами підприємства не укладалось. Рішень загальних зборів засновників щодо цього не приймалось.

Оскільки угода про розірвання договору оренди земельної ділянки від імені підприємства підписана не уповноваженою на це невідомою особою, зокрема без згоди в вигляді рішення загальних зборів ТОВ Жильнельфа Вельє , та з урахуванням того, що ТОВ Жильнельфа Вельє не схвалило даного правочину, то ТОВ Жильнельфа Вельє вважає, що є всі підстави для визнання угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки недійсною у повному обсязі з дати її вчинення, що передбачено ч. 1 ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України.

Оскільки додаткова угода про розірвання (дострокове припинення) договору оренди є недійсною з моменту вчинення, у відповідності до ст. 15, 16,203,2105 ЦК України договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 712098300:02:001:0258 загальною площею 2,2199 га, що знаходиться на території Конельсь-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області укладеного між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3, який зареєстрований 13.02.2019 року також є недійсним з моменту вчинення оскільки право оренди ТОВ Жильнельфа-Вельє не припинилося, що виключало розпорядження власником земельної ділянки можливості передачі її в оренду ФОП ОСОБА_3 або будь-яким іншим особам законних підстав.

Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду, не зможе забезпечити ефективний захист у вигляді поновлення порушеного права орендаря, який належно виконував обов'язки за умовами договору.

Щодо заходів забезпечення позову позивач вважає за доцільне застосувати такий засіб забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, а саме:

1. Заборонити власнику земельної ділянки або будь-яким іншим особам, щодо розпорядження земельною ділянкою, зокрема укладати будь-які угоди щодо передачі права користування (права оренди, суборенди, емфітевзису) на спірну земельну ділянки, виділення такої земельної ділянки в натурі, встановлення межових знаків, тощо до набрання рішенням по даній справі законної сили.

2. Заборонити власнику земельної ділянки або будь-яким іншим особам, використовувати спірну земельну ділянку, проводити на ній будь-які сільськогосподарські роботи, тощо до набрання рішенням по даній справі законної сили.

3. Заборонити уповноваженим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки до набрання рішенням по даній справі законної сили.

У випадку невжиття такого заходу забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії, власник та інші особи своїми діями можуть ускладнити або навіть призвести до неможливості виконання рішення суду через те, що можливе зловживання своїми правами відповідачів, постійна зміна правовідносин, що лежать в основі судового спору, зміна предмету та підстав позову, складу учасників справи, тощо.

У даному випадку оскільки відповідно до чинного законодавства договір оренди земельної ділянки, а відтак і майнове право, що виникає на його основі, виникає виключно з моменту державної реєстрації, то і зміна та припинення таких правовідносин можливе лише після внесення до реєстру реєстраційних дій щодо них.

Звертаючись з позовом про визнання недійсним договору позивач переслідує як кінцеву мету захист свого права користування майном. Оскільки дії власника земельної ділянки направленні на зловживання своїм правом власності/користування направленні на умисне позбавлення права користування земельною ділянкою TОB Жильнельфа Вельє доцільним є саме заборонна використання її до набрання законної сили рішенням суду, задля недопущення нанесення майнової шкоди позивачу, неправомірного збагачення відповідача.

Ч.1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам, передбачених ст.ст. 151, 152 ЦПК України.

З огляду на викладені вище обставини та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 149 Цивільного процесуального кодекс України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, з захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч.ч.6,7 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, враховуючи те, що позивачем надано відомості про належність спірного майна відповідачу, а також співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про часткове задоволення вказаної заяви, при цьому зазначає наступне.

Згідно ч.10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

З огляду на вказану норму законодавства, враховуючи наявні предмет та підстави для звернення позивача до суду із зазначеним вище позовом, які фактично є тотожними виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач щодо заборони відповідачам вчиняти будь-які дії по укладенню угод про передачу права користування (права оренди, суборенди, емфітевзису) на спірну земельну ділянку, то в цій частині заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

При цьому суд приходить до висновку, що позивач у справі має обґрунтовані підозри з приводу того, що відповідач у справі може вчиняти дії щодо реєстрації (скасування реєстрації) речового права на оренду спірної земельної ділянки, а тому вважає, що невжиття заходів забезпечення позову саме щодо заборони вчиняти реєстраційні дії стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (спірної земельної ділянки) може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Тому є необхідність заборонити вчиняти певні дії по відношенню до зазначеного вище майна. На думку суду, такий вид забезпечення позову не буде порушувати будь-які права чи інтереси сторін в частині зайняття господарською діяльністю.

Керуючись ст.ст. 149, 151, 152, 155, 153, 157, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Заяву директора товариства з обмеженою відповідальністю Жильнельфа Вельє ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Заборонити компетентним органам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки № 712098300:02:001:0258 загальною площею 2,2199 га, що знаходиться на території Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області, до набрання рішенням по даній справі законної сили.

В іншій частині заяви - відмовити.

Ухвалу для виконання направити відділу державної реєстрації апарату виконавчого комітету Жашківської міської ради, державному нотаріусу Жашківської державної нотаріальної контори.

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 5 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий: Роман Васильович Шимчик