Рішення

від 12.02.2019 по справі 296/5828/18

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/5828/18

2/296/622/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" лютого 2019 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі

головуючого - судді Сингаївського О.П.,

з участю секретаря - Четвертухи О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16 Житомирської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок затоплення квартири, -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КП ВЖРЕП №16 Житомирської міської ради, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , на горищі якого проходить отеплювальна система самого будинку, яка перебуває на балансі Комунального підприємства ВЖРЕП № 16 Житомирської міської ради. 20 березня 2018 року квартиру позивача було затоплено водою з вини відповідача, який на думку позивача неналежним чином виконував обслуговування системи і це призвело до протікання розширювального бачка повітря збірної системи. Внаслідок затоплення були пошкоджені стеля та стіна в кімнаті, у зв`язку з чим вона потребує ремонту, вартість якого за висновком спеціалістів складає 5700 гр. Крім майнової позивач зазначає, що їй було заподіяно також і моральну шкоду, яку вона оцінює в 3000 грн, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку із знищенням і пошкодженням її майна та подальшим неприємним спілкуванням з керівництвом та працівниками відповідача. Посилаючись на те, що добровільно відшкодувати завдану їй шкоду відповідач відмовився, просить в судовому порядку захистити її права.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 02.07.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Відповідача повідомлено про можливість надання відзиву на позовну заяву.

Позивач в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, судові повістки, направлені на його адресу, повернені відділенням поштового зв`язку з відміткою інші причини, що не дали змоги виконати обов`язок щодо пересилання поштового відправлення .

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін та на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі договору дарування квартири від 23.04.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Заріцькою Є.О., є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.5).

Відповідно до акту КП ВЖРЕП №16 Житомирської міської ради від 22.03.2018 року, складеного комісією у складі: головного інженера ОСОБА_2 , майстра з ремонту ОСОБА_3 , майстра дільниці ОСОБА_6, про те, що 21.03.2018 року комісією було візуально обстежено квартиру АДРЕСА_1 та виявлено сліди підтоплення, кімната: стеля - 4 м.кв побілка сніжна, стіна - 1 м.кв побілка сніжна з додаванням кольору. Причиною підтоплення виявлено протікання розширювального бачка повітря збірної системи (а.с.7).

Положеннями ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

За правилами ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст.1166 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Право на відшкодування матеріальних збитків серед способів захисту цивільних прав передбачене ст.22 ЦК України.

Так, статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Обґрунтовуючи розмір завданої матеріальної шкоди, позивач посилається на звіт №9138 про оцінку майна від 11.04.2018, складеного на замовлення позивача оцінювачем ФОП ОСОБА_5 , гідно з яким розмір майнової шкоди, який завдано позивачам внаслідок залиття квартири, складає 5700,00 грн.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом щодо надання відзиву проти позову, що може свідчити про визнання ним позовних вимог позивача, суд приходить до висновку, що матеріальна шкода, завдана позивачу, становить 5700,00 грн. Та підлягає стягненню з відповідача.

За приписами ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, тощо.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Внаслідок залиття квартири позивачу була завдана моральна шкода, що виразилася у душевних стражданнях, переживаннях. Розмір завданої моральної шкоди позивачем оцінений у 3000,00 грн. суд вважає розумним та справедливим, а тому дана вимога позивача також підлягає задоволенню.

Крім того, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704,80 грн. до державного бюджету України, оскільки позивач на підставі п.9 ч.1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір звільнена від його сплати.

Разом з тим, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат, сплачених за виконання звіту про оцінку майна не підлягає задоволенню, оскільки такі витрати позивача не підтверджені належними доказами.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 133, 141, 259, 263-265, 274, 280-283, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16 Житомирської міської ради (м. Житомир, вул. Шевченка, 24, ідентифікаційний код 13567300) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , податковий номер НОМЕР_1 ) 5 700 (п`ять тисяч сімсот) грн. 00 коп. майнової шкоди та 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. моральної шкоди.

Стягнути з Комунального підприємства Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16 Житомирської міської ради до державного бюджету України судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 00 коп.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Корольовським районним судом м. Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира в 30-денний строк з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Cуддя О. П. Сингаївський