Ухвала

від 26.04.2019 по справі 760/12037/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №1-кс/760/6566/19

Справа №760/12037/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2019 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в м. Києві клопотання старшого слідчого з ОВС 9-го СВРКП СУФР ГУ ДФС у м. Києві старший лейтенант податкової міліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32019100000000193 від 04.03.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.2 ст. 205 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого з ОВС 9-го СВРКП СУФР ГУ ДФС у м. Києві старший лейтенант податкової міліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32019100000000193 від 04.03.2019 р., яке виявлене та вилучене в ході проведення обшуку 19.04.2019 р. за адресою: м. Київ, вул. Миколи Василенка, 2, а саме:

-Риба океанічного промислу заморожена (філе хека) в кількості 750 ящиків по 10 кг кожний;

-Риба океанічного промислу заморожена (скумбрія ціла, сорт 1 АНТ/О) в кількості 1023 ящика по 16,5 кг кожний;

-Палички крабові заморожені в кількості 13 ящиків по 6 кг кожний;

-Риба океанічного промислу заморожена (тушка хека сорт 1 АНТ/О) в кількості 1349 ящика по 8 кг кожний;

-креветки заморожені в кількості 12 ящиків по 5 кг кожний;

-форель заморожена в кількості 5 ящиків по 22,6 кг кожний.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що дев`ятим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32019100000000193 від 04.03.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.2 ст. 205 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановленими особами, у період 2017-2018 років на території м. Києва, зареєстровано (перереєстровано) на підставних осіб, з метою прикриття незаконної діяльності, ТОВ «Лоренфолк» (код 41325561), ТОВ «ІБК-Траст» (код 41911371), які у період 2018 року формували податковий кредит для підприємств реального сектору економіки, в тому числі для ТОВ «Веллтон» (код 40953651).

Допитана громадянка ОСОБА_7 , яка являється засновником, директором та головним бухгалтером на ТОВ «ІБК-Траст», надала покази про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, також допитано ОСОБА_8 , який надав покази, щодо здійснення ним реєстрації ТОВ «Лоренфолк» за грошову винагороду без мети здійснення господарської діяльності та про непричетність до фінансово-господарської діяльності підприємства.

Крім того, невстановленими особами, у період 2018 року на території м. Києва, зареєстровано (перереєстровано) на підставних осіб, з метою прикриття незаконної діяльності, ТОВ "Агроматіка" (код 42259055), ТОВ «Трейдфлет» (код 41983179), ТОВ "Айкю Віжн" (код 39665616), ТОВ «Щорська Меблева Фабрика» (код 30866039), які у період 2018 року формували податковий кредит для підприємств реального сектору економіки, в тому числі для ТОВ «Веллтон» (код 40953651).

Допитаний в якості свідка засновник, головний бухгалтер та директор ТОВ "Агроматіка" в одній особі ОСОБА_9 , надав покази стосовного того, що не має жодного відношення до реєстрації вказаного підприємства та до ведення фінансово-господарської діяльності даного підприємства;

Допитаний в якості свідка засновник ТОВ «Трейдфлет», ТОВ «Айкю Віжн», ТОВ «Щорська Меблева Фабрика», ОСОБА_10 , надав покази стосовного того, що не має жодного відношення до реєстрації вказаних підприємств та до ведення фінансово-господарської діяльності.

Слідчий в клопотанні посилається на те, що використовуючи доступні інформаційні ресурси баз даних ДФС України («Податковий Блок», ЄРПН, АІС ОР) встановлено, що ТОВ «ІБК - Траст», ТОВ «Лоренфолк», ТОВ «Агроматіка» та ТОВ «Трейдфлет» здійснюють реєстрацію податкових накладних з однієї IP адреси: 193.111.48.226.

Так на ТОВ «Лоренфолк», ТОВ «ІБК - Траст», ТОВ «Агроматіка» та ТОВ «Трейдфлет» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій (відсутність основних фондів, земельних ділянок, транспортних засобів, виробничих потужностей, виробничих запасів та достатньої кількості трудових ресурсів), що унеможливлює виконання власними силами зазначеного в податковій звітності обсягу послуг та робіт.

Дані підприємства мають однаковий алгоритм процесу існування та діяльності, який характеризується індивідуальними ознаками однакових адрес реєстрації, під час здійснення господарської діяльності, відкриття банківських рахунків в одних установах банку; формування податкового кредиту та зобов`язань з ПДВ за рахунок фінансово-господарських операцій з однією групою підприємств; реєстрацію податкових накладних в електронному вигляді з однаковою ІР-адресою, використання одного інтернет провайдера та іншими складовими, що дають підстави віднести вищевказані підприємства до категорії підприємств, що мають ознаки «ризиковості» та «фіктивності».

Використовуючи доступні інформаційні ресурси баз даних ДФС України («Податковий Блок», ЄРПН, АІС ОР) та згідно рапорту оперативних співробітників ОУ ГУДФС у м. Києві, встановлено, що підприємство (імпортер рибної продукції) ТОВ «Рибград» (код ЄДРПОУ 42047376) з метою приховування операцій з фактичної реалізації імпортованої продукції за готівкові кошти та подальшого транспортування податкової вигоди, яка виникає внаслідок сплати ПДВ під час митного оформлення імпортованих ТМЦ, в адресу конвертаційно-транзитних груп, якими здійснюється подальша підміна номенклатур товарів формування податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що дозволить останнім безпідставно мінімізуватим базу оподаткування, фактично документально відображають реалізацію рибної продукції в адресу підприємств з ознаками «фіктивності» а саме ТОВ «Лоренфолк», ТОВ «ІБК-Траст», ТОВ "Агроматіка", ТОВ «Трейдфлет», ТОВ «Класата Груп», ТОВ «ТД «Керрот» на загальну суму ПДВ близько 800 тис. грн.

Так, схема роботи полягає у тому, що імпортовану продукцію, службові особи підприємства, реалізують за готівковим розрахунком фізичним особам підприємцям, а отриману готівку та сформований за рахунок зовнішньо-економічних операцій ПДВ відпускають в адресу транзитно - конвертаційної групи за певний відсоток.

Зазначена схема дозволяла та дозволяє мінімізувати податкові зобов`язання ТОВ «Рибград», а також отримувати необліковані грошові кошти та створює умови для безпідставного завищення валових витрат.

Таким чином службові особи ТОВ «Рибград» здійснювали, та здійснюють реалізацію «технічного» податкового кредиту з ПДВ в адресу транзитоформуючих підприємств м. Києва та Київської області, до числа яких входить, ТОВ «Лоренфолк», ТОВ «ІБК - Траст» ТОВ "Агроматіка", ТОВ «Трейдфлет», ТОВ «Класата Груп», ТОВ «ТД «Керрот»

ТОВ «Рибград» (код ЄДРПОУ 42047376, знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві) зареєстровано в Солом`янській РДА від 05.04.2018 №265818071681. Податкова адреса: м. Київ вул. Миколи Василенка 2. За вказаною адресою знаходяться офісні та складські приміщення ТОВ «Рибград» де здійснюється фінансово-господарська діяльність і зберігається товар.

19.04.2019 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва провадження №1-кс/760/6100/19 від 16.04.2019 проведено обшук за адресою: м. Київ, вул. Миколи Василенка, 2.

Під час проведення обшуку складського приміщення яке використовує ТОВ «Рибград» виявлено та вилучено ТМЦ (заморожена рибна продукція в асортименті).

Під час обшуку, службовими особами ТОВ «Рибград» не було надано документи, які б підтверджували походження переліченого товару, складського обліку, а інформацію про залишки ТМЦ на складі під час обшуку не виявлено.

Слідчий вказує, що згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Відповідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Т ак, слідчий зазначає, що вищевказане майно, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та на підставі яких у подальшому буде прийматися рішення про проведення експертиз, інвентаризацій, ревізій, податкових та інших перевірок, буде відшкодовано шкоду, завданої кримінальним провадженням, а також встановлюватиметься фактичний розмір завданої державі шкоди, особи причетні до вчинення злочину, що надасть можливість встановити факти та обставини, які мають значення для цього кримінального провадження та підлягають доказуванню.

У зв`язку з вищевикладеним та з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні на вищевказане майно слідчий просив клопотання задовольнити.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених в клопотанні.

Представник власника майна та її захисник в судовому засіданні заперчували проти задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість.

Заслухавши слідчого, власника майна, захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що дев`ятим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32019100000000193 від 04.03.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.2 ст. 205 КК України.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За положеннями ч. 2 ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд, повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Частина 1ст. 98 КПК Українирегламентує, щоречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 10ст. 170 КПК Українине може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

Посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на майно, яке було вилучене під час проведення обшуку 19.04.2019 р. за адресою: м. Київ, вул. Миколи Василенка, 2, що під час обшуку службовими особами ТОВ «Рибград» не було надано документи, які б підтверджували походження переліченого товару, складського обліку, а інформацію про залишки ТМЦ на складі під час обшуку не було виявлено, спростовується наданими представником власника товару документами, які підтверджують походження вилученого товару.

Жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вилучене майно було знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегло на собі їх сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, щодо покриття незаконної діяльності ТОВ «Лоренфолк»(код41325561),ТОВ «ІБК-Траст»(код41911371),ТОВ«Агроматіка» (код42259055),ТОВ «Трейдфлет»(код41983179),ТОВ «АйкюВінж» (код39665616),ТОВ «ЩорськаМеблева Фабрика»(код30866039),які уперіод 2018року формувалиподатковий кредитдля підприємствреального секторуекономіки,в томучислі дляТОВ «Веллтон»(код40953651), слідчий суддя з наданих до суду матеріалів провадження не вбачає, підозру в кримінальному провадженні №32019100000000193 будь-якій особі не повідомлено.

Слідчим долучена до матеріалів провадження постанова старшого слідчого з ОВС дев`ятого слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_3 від 19.04.2019 р., відповідно до якої, майно, яке було вилучене під час обшуку 19.04.2019 р. на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16.04.2019 р. за адресою:м. Київ, вул. Миколи Василенка, 2, речі та документи, а саме: риба океанічного промислу заморожена (філе хека) в кількості 750 ящиків по 10 кг кожний; риба океанічного промислу заморожена (скумбрія ціла, сорт 1 АНТ/О) в кількості 1023 ящика по 16,5 кг кожний; палички крабові заморожені в кількості 13 ящиків по 6 кг кожний; риба океанічного промислу заморожена (тушка хека сорт 1 АНТ/О) в кількості 1349 ящика по 8 кг кожний; креветки заморожені в кількості 12 ящиків по 5 кг кожний; форель заморожена в кількості 5 ящиків по 22,6 кг кожний, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №32019100000000193 від 04.03.2019 року.

Проте, на думку слідчого судді, вказана постанова є формальною, оскільки за своїм змістом не містить даних на підтвердження того, що зазначене у ній майно відповідає критеріям ч. 1ст. 98 КПК України.

Згідно з п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Проте, на переконання слідчого судді, слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимогст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке має відношення майно, вилучене у ході проведення обшуку 19.04.2019 за адресою: м.Київ, вул. Миколи Василенка, 2 до розслідуваних вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 205 КК України, за таких обставин слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на вказане майно, що відповідно до ч. 1ст. 173 КПК України, дає підстави для відмови у задоволенні клопотання.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, вилучене у ході проведення обшуку 19.04.2019 за адресою: м. Київ, вул. Миколи Василенка, 2.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170, 172, 173, 372 КПК України,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС 9-го СВРКП СУФР ГУ ДФС у м. Києві старший лейтенант податкової міліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 32019100000000193 від 04.03.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.2 ст. 205 КК України відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1