Ухвала

від 08.05.2019 по справі 761/18469/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/18469/19

Провадження № 1-кс/761/12976/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019100050000567від 23.01.2019р.за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019100050000567від 23.01.2019р.за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає про те, що СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12019100050000567 від 23.01.2019 р. за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Зі змісту клопотання та долучених матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману /шахрайстві/, вчиненому в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Таким чином, 05.02.2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 1/4 квартири АДРЕСА_1 знаходиться у приватній власності ОСОБА_4 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, земельна ділянка за кадастровим номером: 3221284400:02:002:0081 розміром 0,1га за адресою: Київська область, Броварський район, с. Красилівка знаходиться у приватній власності ОСОБА_4 .

З метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а також з метою забезпечення цивільних позовів, які будуть заявлені, слідчий звернулася з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 .

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримала та уточнила про необхідність накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 саме з метою забезпечення можливої конфіскації майна як додаткового покарання, просила задовольнити клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний заперечив щодо накладення арешту на його майно, оскільки вважає себе не винуватим.

Вислухавши доводи слідчого на обґрунтування клопотання, пояснення власника ОСОБА_4 , дослідивши клопотання й додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12019100050000567 від 23.01.2019 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Згідно з ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Зі змістуклопотання тадолучених донього документіввбачається,що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, санкція якого передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна. Крім того встановлено, що майно на яке слідчий в клопотанні просить накласти арешт, належить підозрюваному ОСОБА_4 .

При цьому слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, в межах якого подано вказане клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні правові підстави для арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна, оскільки санкція статті Кримінального кодексу України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Разом з тим, слідчий суддя не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.

Керуючись ст. ст. 131; 132; 170-173 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019100050000567від 23.01.2018за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , а саме: 1/4квартири АДРЕСА_1 ;земельну ділянкуплощею 0,1га,розташовану заадресою:Київська область,Броварський район,с.Красилівка,кадастровий номер:3221284400:02:002:0081з забороною розпоряджатися вказаним майном, без заборони використання такого житлового приміщення особами, які на законних підставах у ньому проживають.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя