Рішення

від 25.04.2019 по справі 640/18079/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/18079/18

н/п 2/640/699/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/З А О Ч Н Е/

25 квітня 2019 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Божко В.В.,

за участю секретаря Шилакіної Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

встановив :

01 жовтня 2018 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради з позовною заявою про позбавлення відповідача батьківських прав.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що вперіод знаходження з відповідачем з 18.09.2009 р. до 18.02.2015 р. у шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 . народився син ОСОБА_3 . Сімейне життя у неї з відповідачем не склалося, у результаті чого 18.02.2015 р. рішенням суду шлюб між ними розірвано. Після розірвання шлюбу вони проживають окремо, відповідач не виявляє бажання цікавитись життям та здоров`ям сина, не навідує його, у вихованні дитини допомоги не надає. Вважає, що відповідач самоусунувся від виховання за дитиною.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05.10.2018 відкрито провадження по справі та розгляд справи призначено проводити в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 29.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позов, просили його задовольнити, вважаючи, що відповідач самоусунувся від виховання за дитиною. Позивач зазначила, вже більше року відповідач не цікавиться своїм сином, на навідує його, навіть не дзвонить, хоча нею ніколи не створювались перешкоди щодо належного виховання та догляду за дитиною з боку батька. Дитина позбавлена батьківського піклування, сильної руки чоловіка, що мотивувало б дитину набратись хоробрості та відважності для становлення особи в цілому та формування свого світогляду з урахуванням підтримку з боку сильної половини людства. Не зацікавленість у вихованні дитини з боку батька створює негативні наслідки, що пов`язані з відсутністю у дитини розуміння щодо правильного поводження та формування звичок, необхідних навичок, та взагалі ставлення як чоловіка, з оточуючим середовищем, ставлення батька до сина, батька до матері та таке інше.

Позивач та її представник проти ухвалення заочного рішення суду не заперечували.

Відповідач до судового засідання не з`явився, неодноразово повідомлявся за місцем реєстрації про час та місце судового розгляду своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомив, відзиву на позов не надав.

Третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради просить розглянути справу без участі їх представника, суду надано висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої дитини.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно ч.4 ст.223 ЦПК України та, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивача, її представника, які підтримали позов, показання свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Статтею 150 СК України передбачений обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно з пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Судом встановлено, що 18.09.2009 між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 1843 у ВРАЦС м. Харкова Харківського міського управління юстиції. В період перебування у шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка народила сина ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , актовий запис про народження № 417 від 29.01.2010 р. (а.с. 10).

В подальшому, шлюб між сторонами розірвано рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18.02.2015 по справі № 643/20899/14-ц (а.с. 11).

Доводи позивачки щодо самоусунення від виховання за дитиною підтверджується довідкою Харківської загальноосвітньої школи № 128 Харківської міської ради Харківської області, відповідно до якої ОСОБА_3 Навчається у 3-В класі. Батьківські збори відвідувала мама - ОСОБА_1, яка цікавиться успіхами дитини, підтримує зв`язок з класним керівником та адміністрацією навчального закладу. За весь період проведення занять представники школи жодного разу не бачили батька, зв`язок зі школою не підтримує, на батьківські збори не з`являвся (а.с. 14).

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 28.09.2018 у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який проживає за іншою адресою (а.с. 13).

Крім того, у 2018 році ОСОБА_3 було встановлено діагноз туберозний склероз симптоматическая эпилепсия , що підтверджується консультаційним висновком невролога Комунального закладу охорони здоров`я Харківська міська дитяча лікарня № 5 (а.с. 12).

Зазначені обставини свідчать про необхідність додаткового піклування та підтримки стосовно малолітньої дитини з боку як матері, так і батька.

Згідно з ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Відповідно до висновку Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради від 11.02.2019 року № 131, питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , було розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради. ОСОБА_2 на засідання Комісії не з`явився, про причини неявки не повідомив. Департамент служб, який діє від імені органу опіки та піклування, вважає за доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 (а.с. 54- 55).

В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які пояснили, що являються подругою та братом позивача, тісно спілкуються з позивачем та вже тривалий час не бачили батька дитини. Відповідач не вітає сина ані з днем народження, ані з іншими святами. Жодної допомоги також синові не надає.

З урахуванням наведених доказів, які є належними та допустимими в розумінні ст.ст. 77-78 ЦПК України та несуть предмет доказування, можна дійти до обґрунтованого висновку про те, що відповідач ОСОБА_2 самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, що дає підстави ухвалити рішення про позбавлення його батьківських прав.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.п. 15, 16, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці звертає увагу, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення проти задоволення заяви про позбавлення батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до сина (справа Хант проти України від 7 грудня 2006 року).

Дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши всі обставини по справі, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, приймаючи до уваги, що судом достовірно встановлені обставини, які свідчать про свідоме самоухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України, по вихованню та утриманню малолітнього сина ОСОБА_3 що згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України є правовою підставою для позбавлення батьківських прав, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в інтересах дитини.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 704, 80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76, 206,263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 150, 164 ч.1 п.2, 165 Сімейного Кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (актовий запис про народження № 417 від 29 січня 2010 р. Відділу реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції; свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 ).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 704, 80 грн.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не відомий, адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 26489104, адреса: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 55.

Суддя - Божко В.В.