Рішення

від 01.04.2019 по справі 910/2311/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.04.2019Справа № 910/2311/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дизель Студіо

до товариства з обмеженою відповідальністю Спецбуд

про стягнення 113320,00 грн.,

Представники:

від позивача Уразгільдєєв Т.Н. (за дов.)

від відповідача не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю Дизель Студіо до товариства з обмеженою відповідальністю Спецбуд про стягнення 113320,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов`язання за договором № 260418 від 04.06.2018 щодо надання послуг вартістю 92010 грн з розміщення рекламних сюжетів на 22 заброньованих поверхнях спеціальних конструкцій. Оскільки ці послуги були оплачені, понесені витрати у розмірі 92010 грн є збитками, які підлягають поверненню позивачу. Крім того, до ціни позову позивач включає 21310 грн штрафу за скасування бронювання поверхонь спеціальних конструкцій без узгодження з замовником, сплата передбачена договором № 260418 від 04.06.2018.

Суд своєю ухвалою від 01.03.2019 відкрив провадження у справі № 910/2311/19, постановив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначив на 01.04.2019.

Відповідач відзив на позов не подав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

04.06.2018 товариство з обмеженою відповідальністю Дизель Студіо (замовник) та товариство з обмеженою відповідальністю Спецбуд (виконавець) уклали договір № 260418 на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору, виконавець за дорученням замовника проводить рекламну кампанію на заброньованих спеціальних конструкціях у відповідності з контрольними макетами рекламного сюжету у строк з 01 вересня по 31 вересня 2018 року за адресами, які наведені в додатках до Договору.

Сторони погодили, що виконавець зобов`язується розмістити рекламний сюжет на 35 (тридцяти п`яти) поверхнях спеціальних конструкцій за вказаними в Договорі адресами.

Загальна вартість послуг по проведенню рекламної кампанії складає 127860,00 грн з ПДВ (п. 4.1 Договору).

У пункті 4.2. Договору сторони визначили, що оплата проводиться замовником за весь період проведення рекламної кампанії, та сплачується впродовж 14 календарних днів з дати підписання цього Договору (якщо інший строк платежу не буде узгоджено в додатках).

12.06.2018 позивач перерахував відповідачеві 127860,00 грн. (платіжне доручення № 27 від 12.06.2018).

Перелік адрес, за якими відповідач зобов`язався у строк з 01.09.2018 по 31.09.2018 розмістити рекламні сюжети, наведені у п. 2.3 Договору, який, крім місцезнаходження конструкції, містить інформацію про розмір рекламного матеріалу та вартість послуги з його розміщення на кожній з них. Всього рекламні сюжети підлягали розміщенню за 35 адресами.

На виконання умов Договору, виконавець за допомогою засобів електронного зв`язку надав замовнику фото звіт, відповідно до якого, рекламні сюжети були розміщені лише на 13 (тринадцяти) заброньованих поверхнях спеціальних конструкцій, що були погоджені сторонами Договору.

При визначені вартості наданих послуг і, відповідно, вартості послуг, які не були надані, позивач виходить з інформації про вартість послуги з розміщення рекламного продукту на кожній конструкції, що наведена у п. 2.3 Договору. Використовуючи такий механізм визначення вартості наданих послуг, позивач їх вартість визначив у розмірі 38640,00 грн з ПДВ.

У зв`язку з цим суд зазначиє таке.

Як зазначено вище, перелік адрес, за якими відповідач зобов`язався у строк з 01.09.2018 по 31.09.2018 розмістити рекламні сюжети, наведені у п. 2.3 Договору, який, крім місцезнаходження конструкції, містить інформацію про розмір рекламного матеріалу та вартість послуги з його розміщення на кожній з них. Всього рекламні сюжети підлягали розміщенню за 35 адресами.

Виходячи з п. 2.3 Договору, загальна вартість послуг по проведенню рекламної компанії у розмірі 127860,00 грн з ПДВ сформована з загальної суми розміщення реклами за 35 адресами (102875 грн без ПДВ) та загальної суми за друк 35 рекламних матеріалів (3675 грн без ПДВ): 102875 грн + 3675 грн + 20% ПДВ = 127860,00 грн.

Водночас, додавання вартості послуг з розміщення рекламного матеріалу на кожній з конструкцій вказує на іншу суму, ніж та, що сформована як загальна сума у цьому пункті (п. 2.3 Договору): 108875 грн (без ПДВ) заміть вказаної 102875 грн (без ПДВ).

Це свідчить про те, що при визначенні загальної вартості послуг (п. 4.1 Договору) у розмірі 127860 грн сторонами була врахована не вартість послуг з розміщення рекламного матеріалу на кожній з конструкцій (108875 грн без ПДВ), а інша сума - 102875 грн без ПДВ, яка на 6000 грн є меншою. Договір не містить умов щодо застосованого порядку і механізму зменшення загальної вартості послуг: за рахунок пропорційного зменшення вартості розміщення рекламних сюжетів за кожною з адрес, чи за окремими адресами. У зв`язку з цим, визначаючи вартість наданих послуг, суд виходить з вказаної у п. 2.3 Договору вартості розміщення рекламного сюжету за кожною з адрес, на яких він був розміщений, що складає 38640,00 грн з ПДВ.

Крім того, до вартості наданих послуг підлягає включенню вартість друку 13 рекламних матеріалів, що були розміщенні. Оскільки вартість друку одного матеріалу складає 105 грн без ПДВ (п. 2.3 Договору), вартість друку 13 становить 1638 грн з ПДВ (13 х 105 грн без ПДВ + 20 % ПДВ).

Таким чином, загальна вартість наданих відповідачем послуг за Договором є 40278 грн.

Договір закінчився 31.10.2018 (п. 5.1 Договору). Послуги на суму 87582 грн відповідачем не надано (127860,00 грн - 40278 грн).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 623 Цивільного кодексу України зобов`язує сторону, яка порушила зобов`язання відшкодувати завдані у результаті цього збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з наведено, понесені позивачем витрати у розмірі 87582 грн, на які відповідачем послуг не надано, є збитками позивача, що підлягають відшкодуванню відповідачем. Отже, вимога про стягнення 87582 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Вимога про стягнення 4428 грн (різниця між 92010 грн та 87582 грн) задоволенню не підлягає внаслідок невірного визначення позивачем як вартості отриманих послуг і, відповідно, розміру залишку понесених витрат.

У пункті 6.1.1 Договору сторони погодили, що у випадку скасування виконавцем бронювання поверхонь спеціальних конструкцій без узгодження із замовником, виконавець сплачує замовнику штраф розмірі 20 (двадцять) відсотків від суми договору.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 21310,00 грн. штрафу (106550*20%).

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 87582 грн збитків, 21310,00 грн. штрафу. В іншій частині позову суд відмовляє.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Дизель Студіо до товариства з обмеженою відповідальністю Спецбуд задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Спецбуд (вул. Каменева, 4-А, м. Київ, 01133, код 32046952) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Дизель Студіо (вул. Прирічна, 27 Є, м. Київ, 04213, код 39638289) 87582 грн збитків, 21310,00 грн. штрафу, 1844,93 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення складено 08.05.2019.

Суддя С. А. Ковтун