Рішення

від 08.05.2019 по справі 160/2674/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року Справа № 160/2674/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченко Логістик Ентерпрайз" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

22.03.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шевченко Логістик Ентерпрайз" (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1), Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області(далі - відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1090007/42586807 від 28.02.2019 року, №1090008/42586807 від 28.02.2019 року, №1090009/42586807 від 28.02.2019 року, №1090010/42586807 від 28.02.2019 року, №1090011/42586807 від 28.02.2019 року, №1090012/42586807 від 28.02.2019 року, №1090020/42586807 від 28.02.2019 року, №1090027/42586807 від 28.02.2019 року, №1090028/42586807 від 28.02.2019 року, №1090029/42586807 від 28.02.2019 року, №1090030/42586807 від 28.02.2019 року, №1090031/42586807 від 28.02.2019 року, №1090032/42586807 від 28.02.2019 року, №1089976/42586807 від 28.02.2019 року;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ТОВ "Шевченко Логістик Ентерпрайз" податкові накладні №158 від 28.01.2019 року, №157 від 28.01.2019 року, №156 від 28.01.2019 року, №182 від 28.01.2019 року, №162 від 28.01.2019 року, №183 від 28.01.2019 року, №187 від 31.01.2019 року, №174 від 28.01.2019 року, №177 від 28.01.2019 року, №179 від 28.01.2019 року, №176 від 28.01.2019 року, №178 від 28.01.2019 року, №181 від 28.01.2019 року, №172 від 28.01.2019 року датою їх фактичного подання;

- судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 19.11.2018 року по 27.11.2018 року підприємством було складено 12 податкових накладних по операціям з ПП Андуріал Світ та ТОВ Рантьє , які було направлено засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, згідно отриманих Квитанцій про реєстрацію податкові накладні доставлені до центрального рівня Державної податкової служби України та прийняті, але їх реєстрацію в ЄРПН зупинено, оскільки обсяг постачання товару/послуги (код згідно з УКТ ЗЕД/ДК 016-2010) перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку. На виконання вимог п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та Порядку №117 позивачем було направлено повідомлення про подання пояснень та копії документів, які підтверджують реальність господарських операцій щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Однак комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було прийнято оспорювані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач направив скарги, проте скарги було залишено без задоволення, а рішення без змін. Позивач вважає, що оспорювані рішення приймалися безпідставно, оскільки позивачем надавалися усі необхідні документи, які підтверджують реальність господарських операцій. Крім того, рішення відповідача чітко не визначено яких саме документів не вистачає для прийняття позитивного рішення.

26.03.2019 року ухвалою суду зазначений адміністративний позов було залишено без руху (а.с. 229).

03.04.2019 року позивачем було усунуто недоліки адміністративного позову в строк, визначений Кодексом адміністративного судочинства України, шляхом надання доказів на усунення недоліків адміністративного позову.

05.04.2019 року ухвалою суду було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 08.05.2019 року (а.с. 2).

24.04.2019 року представником відповідача-1 було подано письмовий відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що оспорювані рішення було прийнято комісією регіонального рівня, а тому Державною фіскальною службою України не було вчинено дій/бездіяльності, які б породжували, змінювали або припиняли права та обов'язки позивача. Крім того, зобов'язання зареєструвати податкові накладні є похідною вимогою до Державної фіскальної служби України від вимог до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної відповідно до п. 28 Порядку №117.

24.04.2019 року представником відповідача-2 засобами електронного зв'язку було подано письмовий відзив на позов, в якому останній просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що Комісією ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки згідно наданого договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.01.2019 року, укладеного між ТОВ Шевченко Логістик Ентерпрайз та ФОП ОСОБА_2 (яка в свою чергу є засновником ТОВ Шевченко Логістик Ентерпрайз ), ТОВ Шевченко Логістик Ентерпрайз є перевізником , а ОСОБА_2 - експедитором . Також, згідно договору позички від 04.01.2019 року ОСОБА_2 надає у безоплатне користування ТОВ Шевченко Логістик Ентерпрайз сідлові тягачі та напівпричепи. При цьому товарно-транспортні накладні на перевезення складені від імені перевізника ФОП ОСОБА_2 в адресу замовника ТОВ Проктер енд гембл трейдінг Україна . Вищевикладене, на думку представника відповідача-2, свідчить про те, що вказана операція здійснена лише для документообігу та надання вигоди третім особам.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Шевченко Логістик Ентерпрайз" 01.11.2018 року зареєстровано як юридичну особу за адресою: 53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Партизанська, буд. 1а/2, основним видом економічної діяльності є: вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41), що підтверджується копією виписки з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 14)

Так, 04.01.2019 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шевченко Логістик Ентерпрайз" (Перевізник) було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг №04/19-01, відповідно до умов якого Експедитор доручає, а Перевізник надає послуги з виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України (а.с. 147-148).

На виконання умов договору та на підставі заявок №01 від 10.01.2019 року, №01 від 19.01.2019 року, №01 від 20.01.2019 року, №01 від 22.01.2019 року, №01 від 23.01.2019 року, №01 від 24.01.2019 року, №01 від 26.01.2019 року, №01 від 27.01.2019 року, №01 від 29.01.2019 року до Договору про надання транспортно-експедиційних послуг №04/19-01 від 04.01.2019 року ТОВ "Шевченко Логістик Ентерпрайз" було здійснено транспортне перевезення продукції компанії ТОВ Проктер енд Гембл Трейдінг Україна , що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних №DK100119 від 10.01.2019 року, №29560876 від 19.01.2019 року, №29566234 від 19.01.2019 року, №29560885 від 20.01.2019 року, №29560870 від 20.01.2019 року, №29565928 від 21.01.2019 року, №КНК220119 від 22.01.2019 року, №29576111 від 23.01.2019 року, №29576952 від 23.01.2019 року, №29576951 від 23.01.2019 року, №29580836 від 24.01.2019 року, №29590508 від 26.01.2019 року, №29585041 від 27.01.2019 року, №29594839 від 29.01.2019 року, рахунків на оплату №100 від 28.01.2019 року, №177 від 31.01.2019 року, актів надання послуг №199 від 28.01.2019 року, №200 від 28.01.2019 року, №201 від 28.01.2019 року, №203 від 28.01.2019 року, №205 від 28.01.2019 року, №217 від 28.01.2019 року, №219 від 28.01.2019 року, №220 від 28.01.2019 року, №222 від 28.01.2019 року, №223 від 28.01.2019 року, №224 від 28.01.2019 року, №225 від 28.01.2019 року, №226 від 28.01.2019 року, №233 від 31.01.2019 року, наявних у матеріалах справи (а.с. 25-28, 35-37, 44-46, 53-55, 62-64, 71-73, 80-83, 90-92, 99-101, 108-110, 117-119, 126-128, 135-137, 144-146).

Згідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем було оформлено за вказаними господарськими операціями податкові накладні №158 від 28.01.2019 року, №157 від 28.01.2019 року, №156 від 28.01.2019 року, №182 від 28.01.2019 року, №162 від 28.01.2019 року, №183 від 28.01.2019 року, №187 від 31.01.2019 року, №174 від 28.01.2019 року, №177 від 28.01.2019 року, №179 від 28.01.2019 року, №176 від 28.01.2019 року, №178 від 28.01.2019 року, №181 від 28.01.2019 року, №172 від 28.01.2019 року, що підтверджується копіями наведених податкових накладних (а.с. 17, 29, 38, 47, 56, 65, 74, 84, 93, 102, 111, 120, 129, 138).

Вказані податкові накладні були доставлені до ДФС України, документи прийнято, проте реєстрацію податкових накладних №158 від 28.01.2019 року, №157 від 28.01.2019 року, №156 від 28.01.2019 року, №182 від 28.01.2019 року, №162 від 28.01.2019 року, №183 від 28.01.2019 року, №187 від 31.01.2019 року, №174 від 28.01.2019 року, №177 від 28.01.2019 року, №179 від 28.01.2019 року, №176 від 28.01.2019 року, №178 від 28.01.2019 року, №181 від 28.01.2019 року, №172 від 28.01.2019 року було зупинено на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, що підтверджується змістом Квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 18, 30, 39, 48, 57, 66, 75, 85, 94, 103, 112, 121, 129, 138).

25.02.2019 року позивачем було подано Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено за №1, а також надано пояснення щодо виду діяльності підприємства та докази на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами (а.с. 19-20).

Проте, 28.02.2019 року відповідачем-2 були прийняті оскаржувані рішення №1090007/42586807 про відмову у реєстрації у ЄРПН податкової накладної №158 від 28.01.2018 року, №1090008/42586807 про відмову у реєстрації у ЄРПН податкової накладної №157 від 28.01.2018 року, №1090009/42586807 про відмову у реєстрації у ЄРПН податкової накладної №156 від 28.01.2018 року, №1090010/42586807 про відмову у реєстрації у ЄРПН податкової накладної №182 від 28.01.2018 року, №1090011/42586807 про відмову у реєстрації у ЄРПН податкової накладної №162 від 28.01.2018 року, №1090012/42586807 про відмову у реєстрації у ЄРПН податкової накладної №183 від 28.01.2018 року, №1090020/42586807 про відмову у реєстрації у ЄРПН податкової накладної №187 від 31.01.2018 року, №1090027/42586807 про відмову у реєстрації у ЄРПН податкової накладної №174 від 28.01.2018 року, №1090028/42586807 про відмову у реєстрації у ЄРПН податкової накладної №177 від 28.01.2018 року, №1090029/42586807 про відмову у реєстрації у ЄРПН податкової накладної №179 від 28.01.2018 року, №1090030/42586807 про відмову у реєстрації у ЄРПН податкової накладної №176 від 28.01.2018 року, №1090031/42586807 про відмову у реєстрації у ЄРПН податкової накладної №178 від 28.01.2018 року, №1090032/42586807 про відмову у реєстрації у ЄРПН податкової накладної №181 від 28.01.2018 року, №1089976/42586807 про відмову у реєстрації у ЄРПН податкової накладної №172 від 28.01.2018 року, з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, а саме: ТТН (а.с. 21, 31, 40, 49, 58, 67, 76, 86, 95, 104, 113, 122, 131, 140).

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач 06.03.2019 року подав скарги до Державної фіскальної служби України, проте рішеннями Комісії з питань розгляду скарг за №14999/42586807/2, №14994/42586807/2 від 14.03.2019 року, №15278/42586807/2, №15274/4258680/2, №15283/42586807/2, №15282/42586807/2, №15280/42586807/2, №15275/42586807/2, №15277/42586807/2, №15288/42586807/2, №15287/42586807/2, №15273/42586807/2, №15279/42586807/2, №15286/42586807/2 від 15.03.2019 року скарги залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін (а.с. 22, 24, 32, 34, 41, 43, 50, 52, 59, 61, 68зв, 70, 77, 79, 87, 89, 96, 98, 105, 107, 114, 116, 123, 125, 132, 134, 141, 143).

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок №1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21 лютого 2018 року (далі - Порядок №117).

За змістом пп. 16.1.2, 16.1.3, п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України, накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України, визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201,16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пп. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1. цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2. цього пункту (пп. 201.16.3. п. 201.16. ст. 201 ПК України).

При цьому, зазначені норми податкового законодавства кореспондуються і з положеннями Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, п. 12 Порядку №117 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За змістом п. 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов'язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, зазначених у Листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року, податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Згідно з п. 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Проте, зі змісту Квитанції №1 вбачається, що відповідачем не дотримано вимоги п. 13 зазначеного Порядку №117 та не вказано: розрахованих показників критерію, якому на думку відповідача відповідає позивач; та конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. У Квитанції №1 лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Також, положеннями п. 7 Порядку №117 чітко визначено умови зупинення реєстрації ПН/РК, це: відповідність критеріям (а не критерію) ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку. Тобто повинна мати місце сукупність ризикових умов; ступені ризиків мають бути достатніми для зупинення реєстрації.

Отже, зупинення реєстрації ПН/РК за критерієм п.п. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 75 %) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС; відсутність товару/послуги у Таблиці даних платника податку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних №158 від 28.01.2019 року, №157 від 28.01.2019 року, №156 від 28.01.2019 року, №182 від 28.01.2019 року, №162 від 28.01.2019 року, №183 від 28.01.2019 року, №187 від 31.01.2019 року, №174 від 28.01.2019 року, №177 від 28.01.2019 року, №179 від 28.01.2019 року, №176 від 28.01.2019 року, №178 від 28.01.2019 року, №181 від 28.01.2019 року, №172 від 28.01.2019 р не відповідає умовам критерію п.п. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в квитанції №1 міститься лише загальне посилання на п.п.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових.

З матеріалів справи вбачається, що в оскаржуваному Рішенні про відмову в реєстрації ПН підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних вказано ненадання платником податку копій документів, а саме: ненадання платником податку копій документів.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства оскаржуване рішення містить лише загальне твердження про ненадання платником податку копій документів без конкретизації, які саме документи містять недоліки, що не дозволяють приймати їх до податкового і бухгалтерського обліку, та у чому такі недоліки полягають.

Рішення суб'єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість.

Таким чином, оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують підставу для реєстрації податкової накладної, а отже контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте не у спосіб визначений законом, а отже, є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, суд дійшов висновку, що підлягають і задоволенню похідні позовні вимоги позивача про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оспорюваного рішення та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади, як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду справи та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського Суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 року суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.

За приписами пункту 4 ч. 2 ст. 245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дій.

Окрім того, і за приписами підпункту 201.16.4 пункту 201.16 ст.201 ПК України визначено, що ПН/РК, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН.

Так, у першому випадку, податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією.

У другому випадку, податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову у реєстрації, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 23 052,00 грн., понесені позивачем згідно платіжного доручення №383 від 14.02.2019 року (а.с.3).

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідач діяв всупереч Конституції України та чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченко Логістик Ентерпрайз" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1090007/42586807 від 28.02.2019 року, №1090008/42586807 від 28.02.2019 року, №1090009/42586807 від 28.02.2019 року, №1090010/42586807 від 28.02.2019 року, №1090011/42586807 від 28.02.2019 року, №1090012/42586807 від 28.02.2019 року, №1090020/42586807 від 28.02.2019 року, №1090027/42586807 від 28.02.2019 року, №1090028/42586807 від 28.02.2019 року, №1090029/42586807 від 28.02.2019 року, №1090030/42586807 від 28.02.2019 року, №1090031/42586807 від 28.02.2019 року, №1090032/42586807 від 28.02.2019 року, №1089976/42586807 від 28.02.2019 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ТОВ "Шевченко Логістик Ентерпрайз" податкові накладні №158 від 28.01.2019 року, №157 від 28.01.2019 року, №156 від 28.01.2019 року, №182 від 28.01.2019 року, №162 від 28.01.2019 року, №183 від 28.01.2019 року, №187 від 31.01.2019 року, №174 від 28.01.2019 року, №177 від 28.01.2019 року, №179 від 28.01.2019 року, №176 від 28.01.2019 року, №178 від 28.01.2019 року, №181 від 28.01.2019 року, №172 від 28.01.2019 року датою їх фактичного подання.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АБСОЛЮТ ДНІПРО (53300, Дніпропетровська обл., м.Покров, вул.Партизанська, буд.1А/2, код ЄДРПОУ: 35608271) суму судового збору у розмірі 23 052,00 грн. (двадцять три тисячі п'ятдесят дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-А, код ЄДРПОУ:39394856).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець