Рішення

від 19.04.2019 по справі 280/266/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 квітня 2019 року Справа № 280/266/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброкрай"

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Доброкрай" (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем:

-№0000031402 від 02.01.2019 щодо сплати податку на прибуток та штрафних санкцій на загальну суму 327 160 грн. (податок на прибуток - 261 728 грн. та штрафні санкції - 65 432 грн.);

-№0000041402 від 02.01.2019, щодо збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 363 513,75 грн. (ПДВ - 290811 грн. та штрафні санкції 72 702,75 грн.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується та вважає помилковими висновки, зроблені за результатами документальної позапланової виїзної перевірки в частині того, що задекларовані позивачем господарські операції із придбання товарів у постачальників ТОВ Мілл-Трейд та ПП КС-Трейдінг на думку контролюючого органу не відбулися у дійсності. Вказує, що такий висновок повністю спростовується наданими позивачем первинними документами на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з вказаними постачальниками. Прийняті податкові повідомлення-рішення вважає такими, що підлягають скасуванню. Враховуючи вищевикладене позивач просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнає з підстав, зазначених у письмовому відзиві на адміністративний позов (вх. №10422 від 18.03.2019). Зокрема, представник відповідача зазначає, що під час проведення перевірки встановлені порушення позивачем Податкового кодексу України, у зв'язку з чим прийнято спірні рішення. Вважає прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними та просить відмовити у задоволенні позову повністю.

18 лютого 2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження на призначено справу до розгляду на 20 березня 2019 року без виклику сторін.

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст. ст. 257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Доброкрай" (ідентифікаційний код 39388580) зареєстровано як юридичну особу 10.09.2014. Місцезнаходженням підприємства є: 69002, м.Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 1, кв. 13. Основним видом діяльності підприємства є: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

В період з 15.11.2018 по 28.11.2018 фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі наказу № 3278 від 05.11.2018, направлень на перевірку №2719 від 15.11.2018, №2734 від 15.11.2018, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, Податкового кодексу України, було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Доброкрай" за період діяльності з 01.01.2015 по 30.09.2018 з метою перевірки питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з 10.09.2014 по 30.09.2018 з питання сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, результати якої викладені в акті перевірки №767/08-01-14-02/39388580 від 12.12.2018.

За наслідками перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем крім іншого:

-пп. 44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 261 728 грн., у тому числі по періодам: 2016 рік - 116 818 грн., 2017 р. 144910 грн.

-пп. 14.1.36, 14.1.181, 14.1.231 п. 14.1 ст.14, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на 290811 грн., в т.ч. по періодам: червень 2016 - 95828 грн., липень 2017 року - 181 144 грн., листопад 2017 року - 6746 грн., липень 2018 р. - 7093 грн.

На підставі висновків акту перевірки №767/08-01-14-02/39388580 від 12.12.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області було прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№0000031402 від 02.01.2019, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 327 160 грн., у т.ч. за податковим зобов'язанням - 261 728 грн. та штрафні санкції - 65 432 грн.;

-№0000041402 від 02.01.2019, яким збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 363 513,75 грн., у т.ч. за податковим зобов'язанням - 290 811 грн. та штрафні санкції 72 702,75 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Як суд вбачає зі змісту вищевказаного акту перевірки, підставою для донарахування грошових зобов'язань спірними рішеннями став висновок контролюючого органу який ґрунтується на нереальності здійснення операцій ТОВ Доброкрай на загальну суму ПДВ 129800 грн. з ТОВ Мілл-Трейд та на загальну суму ПДВ 161011 грн. з ТОВ КС-Трейдінг .

Зазначений висновок обґрунтовано наявністю кримінальних проваджень в яких фігурує ТОВ Мілл-Трейд та деякі контрагенти ПП КС-Трейдінг та ТОВ Мілл-Трейд ; даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено пересортування у другій ланці придбаних підприємством ТОВ Мілл-Трейд товарів та реалізованих товарів на адресу ТОВ Доброкрай .

Проте суд не може погодитися із такими висновками відповідача та вважає за необхідне зазначити таке.

Як свідчать матеріали справи, на підставі укладених договорів № 03/06-1 від 03.06.2016 року, № 03\07Д від 03.07.2017 року, № 06\11Д від 06.11.2017 року, № 25\12Д від 25.12.2017 року, № 21\07Д від 21.07.2017 року та № 04\07Д від 04.07.2017 року ТОВ ДОБРОКРАЙ придбало товар - жито у постачальників ТОВ МІЛЛ-ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 39673192) та ПП КС- Трейдінг (код ЄДРПОУ 24954862) (т. 1 а.с.126-142 ).

Поставка товару здійснювалась найманим транспортом ТОВ ТРАНС КНС ГРУПП (код ЄДРПОУ 40058606) відповідно до Договіру про надання транспортно-експедиційних послуг № 001/2016.

Придбане зерно доставлялось на територію ТОВ ТРЕСТ-С (код ЄДРОПОУ 38664119, виробничі потужності знаходяться за адресою: м. Оріхів, Запорізької обл., вул. Йогана Янцена, 48А).

Між ТОВ Доброкрай та ТОВ ТРЕСТ-С укладено Договір переробки № 04/01/16 від 04.01.2016 року (т.1 а.с. 214-224) про переробку жита, що включає в собі переробку зерна на борошно, при необхідності фасування продукції в мішки по 45 кг, а також зберігання готової продукції.

Факт наявності у ТОВ ТРЕСТ-С виробничих потужностей підтверджується Договором купівлі-продажу нерухомого майна (т.2 а.с. 174-179), а саме майнового комплексу по зберіганню та переробці зерна. Факт надходження жита до ТОВ ТРЕСТ-С підтверджується копією журналу обліку надходжень ТОВ ТРЕСТ-С .

Приймання жита ТОВ ТРЕСТ-С підтверджується формою № ЗХС-З Реєстр ТТН на прийняття зерна з визначенням якості по середньодобовому зразку ; дані щодо якості зерна жита вносяться в Лабораторний журнал . Крім того, в Журналі охорони ведеться щоденний облік всіх машин, які заїжджають на територію підприємства, що відповідно підтверджує факт знаходження машин з зерном на території виробничих потужностей ТОВ ТРЕСТ-С . Оскільки придбане жито здається в давальницьку переробку, то при цьому оформлюється форма Ф117, в якій зазначається: кількість взятого в переробку жита та вихід готової продукції: борошно житнє обдирне безтарне та в тарі (мішки по 45кг), борошно житнє обійне безтарне та в тарі (мішки 45 кг).

Готова продукція ТОВ ДОБРОКРАЙ реалізована покупцям: ТОВ КОНТУР (код ЄДРПОУ 03054344); ТДВ ОРІХІВСБКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ (код ЄДРПОУ 00378164); ТОВ Квас Бевериджиз (код ЄДРПОУ 36065256); Українсько-іспанське ТОВ УРОЖАЙ (код ЄДРПОУ 23852237); ТОВ Велич (код ЄДРПЛУ 25490666); ТДВ Запорізький хлібозавод №5 (код ЄДРПОУ 05465672); ТДВ Запорізький хлібозавод №3 (код ЄДРПОУ 00378038); ТОВ ФАКТОР (код ЄДРПОУ 31959328); ТОВ Компанія Хлібінвест (код ЄДРПОУ 39750329); ТОВ ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ (код ЄДРПОУ 39300003) та інші. Доставка борошна здійснюється за рахунок ТОВ ДОБРОКРАЙ найманим транспортом відповідно до вказаних пунктів відвантаження.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі - ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За змістом п.135.2 ст.135, п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування та доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат та отримання ним доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пункт 138.1 ст.138 ПК України визначає витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, які складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. У п.138.1.1 цієї ж статті визначено, що такі витрати включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 ст.140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару. Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

Суд зазначає, що, відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положення.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою використання їх в господарській діяльності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що усі придбані товари та послуги відповідають напрямку господарської діяльності позивача. Отже, укладені договори з вищевказаними контрагентами безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Документи, які надані позивачем, суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання послуг у контрагентів, використання їх у власній господарській діяльності, та настання змін в майновому стані платника податків.

За таких обставин підстави для невключення сум ПДВ по таких податкових накладних до складу податкового кредиту позивача відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту є необґрунтованим, що виключає наявність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

При проведенні перевірки контролюючим органом фактично були проігноровані вказані обставини. Незважаючи на наявність всіх необхідних письмових доказів на підтвердження фактичного придбання ТОВ Доброкрай жита у постачальників ТОВ Мілл-Трейд та ПП КС-Трейдінг , податковий орган безпідставно дійшов висновків щодо нереальності цих господарських операцій.

При цьому безпосередньо в Акті перевірки сам контролюючий орган зазначає, що розрахунки між ТОВ Доброкрай та ТОВ Мілл-Трейд , ПП КС-Трейдінг по вищеописаним операціям здійснені в безготівковій формі в повному обсязі (абзац 5 арк. 32). Проте, в той же час, в Акті перевірки зазначено, що сам факт перерахування ТОВ Доброкрай коштів вищезазначенимконтрагентам за відсутністю реального постачання не може зменшувати фінансовий результат до оподаткування, а отже перерахування ТОВ Доброкрай коштів за нереальною господарською операцією не зменшує активів платника податків (зменшення власного капіталу підприємства).

Вказаних висновків, виходячи зі змісту акту, контролюючий орган дійшов на підставі аналізу податкової звітності, господарської діяльності як контрагентів ТОВ Доброкрай , а саме: ТОВ Мілл-Трейд та ПП КС-Трейдінг , так і аналізу діяльності сторонніх підприємств, з якими ТОВ Доброкрай взагалі не мав жодних господарських відносин.

Так, в Акті перевірки зазначено, що номенклатура та обсяг реалізованих ТОВ Мілл-Трейд товарів, наданих робіт та послуг, на думку контролюючого органу, свідчить про фізичну неможливість здійснення підприємством такого об'єму господарської діяльності без наявності допоміжних послуг, таких як транспортування, зберігання, сортування, пакування та інші.

Факт неможливості підтвердження реальності документально оформлених операцій між ТОВ Доброкрай та ПП КС-Трейдінг , за висновками проведеної перевірки, ґрунтується на здійсненні повного аналізу придбання ПП КС-Трейдінг жита (в свою чергу як покупця) у інших постачальників: ТОВ Мрія-К , ТОВ Аль-Марк , і наявності сумнівів податкового органу в реальності вже цих документально оформлених операцій.

Також в Акті перевірки зазначено, що згідно Єдиного реєстру досудових рішень по ТОВ Мілл-Трейд наявні наступні кримінальні провадження:

- кримінальне провадження № 32017000000000016 по справі № 760/23839/18, внесене до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч,2 ст.205, ч.З ст.28, ч.З ст. 212, ч.2 ст.15, ч.5 ст.191, ч.З ст. 209 КК України;

- кримінальне провадження № 32017220000000200 від 08.11.2017р. по справі №640/17932/17, внесене до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212 КК України.

Далі, Акт містить посилання на наявність кримінальних проваджень, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань вже відносно контрагента ТОВ Мілл Трейд - ПП Вудпак , та відповідно контрагентів ПП КС-Трейдінг : ПП Бабвей , ТОВ Мрія-К , ПП Супра-Сталкер , ТОВ Аль-Марк .

Однак, суд наголошує, що жодних вироків, які набрали законної сили відповідачем не надано.

Фактично висновки про фіктивне підприємництво були зроблені виключно на підставі наявності досудових розслідувань, що не є належними та допустимими доказами в даному спорі.

Отже, за результатами проведеної перевірки, податковий орган безпідставно дійшов висновку, що ТОВ Мілл-Трейд та ПП КС-Трейдінг були здійсненні нереальні господарські операції на адресу ТОВ Доброкрай .

Таким чином, ТОВ Доброкрай на підставі вказаних первинних документів правомірно формував регістри бухгалтерського обліку на податкову звітність з податку на прибуток та податку на додану вартість, що свідчить про відсутність з боку підприємства заниження податку на прибуток на загальну суму 261 728 грн., та заниження податку на додану вартість в розмірі 290 811 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даному випадку до перевірки, рівно як і до суду, надано весь необхідний перелік документів первинного бухгалтерського обліку, що свідчать про реальність вчинення господарських операцій між підприємствами та про настання змін в майновому стані позивача, що само по собі спростовує висновки контролюючого органу про фіктивність таких операцій.

Під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Враховуючи наведене, суд констатує, що контролюючий орган при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень дійшов хибного висновку про порушення позивачем положень ПК України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в акті, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі встановлених актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області №0000031402 від 02 січня 2019 року та №0000041402 від 02 січня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброкрай" (69002, м.Запоріжжя, вул. Запорізька, б.1, кв. 13, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39388580) судові витрати у розмірі 10 360,12 грн.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складно 19.04.2019.

Суддя Н.В. Стрельнікова