Постанова

від 07.05.2019 по справі 520/8721/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 р.Справа № 520/8721/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Донець Л.О.,

Суддів: Гуцала М.І. , Бенедик А.П. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпром" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року (головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., повний текст складено 14.12.18 року) по справі № 520/8721/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпром"

до Головного управління Держпраці у Харківській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

08.10. 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Будпром (далі - позивач) звернувся до суду з позов до Головного управління Державної праці у Харківській області (далі - відповідач), в якому просить суд скасувати постанову про накладення штрафу №ХК 1467/298/АВ/П/ТД-ФС від 13.09.2018 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування своїх доводів апеляційної скарги, позивач посилається на неврахування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що працівниками відповідача проведено інспекційне відвідування позивача, про що складений акт від 23.08.2018 року №ХК1467/298/АВ.

Порушення виявлені під час інспекційного відвідування склали у порушенні ч.1, ч.3 ст.24 КЗпП України, а саме: працівники ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 фактично допущено до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За результатами інспекційного відвідування прийнята постанова №ХК1467/298/АВ/П/ТД-ФС від 13.09.2018 року на позивача накладено штраф у розмірі 670140,00 грн за порушення вимог абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпП України, а саме: допущення працівників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до роботи без належного укладання трудового договору.

Суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні позову, дійшов до висновку що діюче законодавство забороняє вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин, посилання суб'єктів господарювання на укладення з працівниками цивільно-правових угод саме по собі не може звільнити від відповідальності за допущення до роботи працівників без оформлення трудових відносин, якщо вказані угоди спрямовані на приховування фактично існуючих трудових відносин між найманими працівниками та позивачем.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №95 від 11.02.2015 року Про затвердження Положення про Державну службу України державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно до пп.6 п.4 згаданої вище постанови Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, а саме: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

У відповідності до ст. 7 згаданої вище постанови Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

На підставі ч.1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення цей Порядок визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи).

Пунктом 2 вищезгаданої постанови зазначено про те, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Пунктом 3 названої вище постанови зазначено про те, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення зазначено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 2 постанови №295 від 26.04.2017 року Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Пунктами 19,20 постанови №295 від 26.04.2017 року Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю зазначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Частина 1 статті 24 КЗпП України каже, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до частини 3 статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Матеріали справи свідчать про те, що підставою для накладення на позивача штрафу стало допущення позивачем до роботи працівників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 без оформлення трудових відносин.

Як убачається із листа позивача до члену Правління по виробництву АТ КДБК ОСОБА_7 від 04.07.2018 року директором позивача ОСОБА_8 прохав про надання дозволу в доступі, саме, працівникам позивача на будівельний майданчик житлового будинку №3 по вул. Дагаєва, смт. Пісочин відповідно до умов договору П-27/18 від 18.06.2018 року.

Так, між позивачем та АТ Куряжський домобудівельний комплекс укладений договір П-27/18 від 18.06.2018 року про виконання робіт по оздобленню фасадів та герметизації швів житлового будинку по вулиці Дагаєва, 3 в смт. Пісочин.

Колегія суддів зауважує на тому, що знаходження саме працівників позивача, з якими гарантовано укладені трудові договори або договори підряду та мають всі необхідні документи для виконання відповідних видів робіт на об'єкті будівництва визначено п.2.5.1 договору підряду №П-27/18 від 18.06.2018 року, укладеного між позивачем та ПАТ Куряжський домобудівельний комплекс на виконання робіт по оздобленню фасадів та герметизацію швів житлового будинку по вулиці Дагаєва, 3 в смт. Пісочин.

Окрім цього, у відповідності до відомостей журналу реєстрації відвідувачів Дагаєв 3 забудовника - АТ КДБК , дані особи відвідували об'єкт будівництва у режимі повний робочий день з 25.07.2018 року по 17 серпня 2018 року.

Під час здійснення інспекційного відвідування відповідачем були отримані письмові пояснення від директора позивача ОСОБА_8 датовані 23.08.2018 року (аркуш справи 68).

За наведених вище обставин, колегія суддів вважає що відповідачем зроблені обґрунтовані висновки про фактичний допуску позивачем до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, працівників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Колегія суддів не погоджується з наданою критичною оцінкою позивачем в своїй апеляційній скарзі письмовим поясненням ОСОБА_1 , ОСОБА_2, оскільки режим їх роботі на об'єкті будівництва та час знаходження під час виконання будівельних робіт фіксувався в журналі відвідувачів.

В своїй апеляційній скарзі позивачем заперечується факт належності журналу реєстрації відвідувачів Дагаєв - 3 до позивача або забудовника - АТ КДБК , а фактичний не допуск вказаних працівників підтверджується поясненнями директора позивача ОСОБА_8

Колегія суддів, вважає такі доводи неогрунтованими за таких підстав.

В суді апеляційної інстанції допитаний директор позивача ОСОБА_8 наполягав на здійсненні ним особисто наймі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для виконання цивільно-правових угод на квартирах, які є його паєм у пайовому фонді обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Мобиль .

В підтвердження даних свідчень в матеріалах справи знаходиться лист від 12.07.2018 року на адресу - АТ Куряжський домобудівельний комплекс про це.

Колегія суддів, вважає дані доводи такими, що суперечать поясненням позивача наданим під час здійснення інспекційного відвідування - 23.08.2018 року.

Під час здійснення інспекційного відвідування відповідачем були отримані письмові пояснення від директора позивача ОСОБА_8 датовані 23.08.2018 року (аркуш справи 68), в яких він знаходження на будівельному майданчику ОСОБА_1, ОСОБА_2 обумовлює необхідністю переконання його у кваліфікації цих працівників, та допуску з цієї метою до роботи на 2-3 дні.

При цьому наявність у листі від 04.07.2018 року до члену Правління по виробництву АТ КДБК ОСОБА_7 про роботу інших працівників, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на їх знаходження на об'єкті будівництва обумовлює зверненнями їх до нього про працевлаштування, але фактичного не допуску їх до роботи, у зв'язку з відсутністю у них документів.

Крім цього, пояснив про те, що ОСОБА_3 на об'єкт не явився та робот на виконував, та ніяких трудових відносин з ним підприємство не мав.

Колегія суддів вважає суперечливою відповідь свідка ОСОБА_8 про те, що він не хотів світиться на питання колегії суддів про те, що чому під час інспекційного відвідування не були наданні докази укладання ним особисто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 цивільно-правових угод на квартирах, які є його паєм у пайовому фонді обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Мобиль , та пояснень про наявність листа від 12.07.2018 року про допуск на об'єкт вказаних осіб від нього особисто.

За таких підстав, колегія суддів не вбачає перепон у ненаданні під час інспекційного відвідування директором позивача ОСОБА_8 наведених вище доказів.

Щодо посилань апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не були відтворенні записи CD-диску інспекційного відвідування, то відповідно до протоколу судового засідання від 12.12.2018 року (аркуші справи 143а, 143б) дослідження звуко- та відеозаписів відбулось у судовому засіданні.

Крім цього, колегія суддів зауважує на тому, що в суді апеляційної інстанції дані записи CD-диску інспекційного відвідування були також відтворені.

Колегія суддів, вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про нікчемність журналу відвідування об'єкту будівництва з підстав відсутності відношення до нього позивача, оскільки відповідачем не заперечулось його отримання у працівників АТ Куряжський домобудівельний комплекс під час інспекційного відвідування.

З приводу тверджень апеляційної скарги про неналежне сповіщення позивача про час та місце розгляду справи про накладення штрафу, та порушення прав позивача на надання пояснень та доказів під час вирішення питання про накладення штрафу, то колегія суддів зазначає на таке.

Відповідачем інспекційне відвідування позивача здійснювалось відповідно до направлення №01.01-94/02.03/2176 від 17.08.2018 року, яке отримано директором позивача (аркуш справи 63).

17.08.2018 роком неможливість здійснення інспекційного відвідування зафіксовано актом про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК1467/298/НД (аркуші справи 64, 65).

17.08.2018 року директором позивача під підпис отримано письмову вимогу №ХК 1467/298/ПД про надання документів для проведення інспекційного відвідування (аркуш справи 66).

23.08.2018 року директором позивача надані відповідачу письмові пояснення з приводу фактів встановлених під час інспекційного відвідування на об'єкті будівництва.

Повідомлення про розгляду справи про накладення штрафу направлене на юридичну адресу позивача рекомендованою кореспонденцією (аркуші справи 129, 130 ).

Неотримання даного поштового відправлення позивачем з підстав об'єктивно незалежних від нього, матеріали справи не містять.

Наведені вище обставини, не надають колегії суддів можливості дійти до висновку про порушення відповідачем права позивача на надання пояснень та доказів під час здійснення інспекційного відвідування та розгляді справи про накладення штрафу.

Колегія суддів, вважає, що обставини справи мають були встановлені на підставі достовірних доказів, а не на намір кованих припущеннях сторони. Тому доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем відправлення повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу відбулось вже з порушенням строку на повідомлення у 5-дений термін, та за умови його отримання позивачем це порушення відбулось, колегія суддів, вважає необгрунтованим.

У відповідності до ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 1, абзацом 4 частини 2 ст. 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

Частинами 3, 4, 7 ст. 265 КЗпП України визначено, що штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

За вищевказаних обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення - не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Згідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпром" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року по справі № 520/8721/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.О. Донець Судді М.І. Гуцал А.П. Бенедик Повний текст постанови складено 08.05.2019 року