Ухвала

від 08.05.2019 по справі 405/6830/18(2-а/405/212/18)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 травня 2019 року м. Дніпросправа № 405/6830/18(2-а/405/212/18)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Шальєвої В.А.,

перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 лютого 2019 року у справі №405/6830/18 (2-а/405/212/18) (головуючий суддя у 1 інстанції - Шевченко І.М.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Бак Ростислава Ростиславовича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2019 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №405/6830/18 (2-а/405/212/18) з апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 лютого 2019 року.

Ухвалою судді від 09.04.2019 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу суду заяви про поновлення пропущеного строку, з зазначенням інших причин поважності пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою та доказів підтверджуючих поважність причин пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою.

Копія вищезазначеної ухвали отримана апелянтом 15.04.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У визначений судом строк від апелянта надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування зазначеної заяви апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення постановлено у судовому засіданні 22.02.2019 року без участі відповідача, а отримано скаржником 11.03.2019 року. Вважає, що оскільки рішення було проголошено та складено за відсутності представника відповідача, а апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення повного тексту рішення, то є підстави для поновлення пропущеного строку відповідно до статті 295 КАС України.

З приводу наведеного суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене.

При цьому, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Розглянувши доводи вказаної заяви, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Норми статті 295 КАС України регулюють загальний порядок апеляційного оскарження судових рішень.

Разом з тим, предметом спору в даній справі є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності передбаченої положеннями КУпАП, що відповідно до норм КАС України належить до категорії термінових справ.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності закріплено статтею 286 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Отже, вказаною нормою встановлено спеціальний порядок оскарження судових рішень у вказаних справах.

Таким чином, з врахуванням того, що судове рішення було проголошено 22.02.2019 року, а відтак саме з цієї дати слід відраховувати строк на апеляційне оскарження. Таким чином, останнім днем строку апеляційного оскарження в даному випадку є 04.03.2019 року, тоді як апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 21.03.2019 року, тобто поза межами строку встановленого ст. 286 КАС України.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що норми ст. 286 КАС України є спеціальними відносно ст. 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення.

Одночасно, відлік строку на апеляційне оскарження з дати отримання особою рішення суду для термінових справ нормами КАС України не передбачений.

Іншого порядку обчислення строку на апеляційне оскарження судового рішення в справах які відповідно до норм КАС України віднесені до категорій термінових справ, ніж обчислення строку апеляційного оскарження судового рішення з моменту проголошення судового рішення, КАС України не містить.

Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу.

Відповідно до частини 1 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Слід зауважити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі Компанія Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії ).

Також суд апеляційної інстанції зауважує, що скаржник був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим мав можливість звернутися до суду першої інстанції для отримання рішення в межах строку, встановленого ст. 286 КАС України для подальшого його оскарження.

Отже, при належному добросовісному відношенні апелянт не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу в межах строку звернення до суду апеляційної інстанції, проте таким правом не скористався.

Таким чином, поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження рішення суду без достатніх підстав буде наданням йому переваги, чим, в свою чергу, буде порушено право позивача.

Аналогічні висновки щодо застосування норми ст. 286 КАС України викладені в ухвалах Верховного Суду від 28.12.2018 року у справі № 209/1345/18(2-а/209/47/18), від 23.01.2019 року у справі 293/1547/18.

Так, скаржник в поданій заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження спірного рішення не навів жодних поважних причин пропуску такого строку, а відтак колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вищевказаної заяви.

З огляду на означене, скаржником не усунуто недоліки викладені в ухвалі від 09.04.2019 року, якою суд просив надати заяву про поновлення пропущеного строку, з зазначенням обґрунтованих причин поважності пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначені скаржником у заяві визнані судом неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 лютого 2019 року у справі №405/6830/18 (2-а/405/212/18).

Керуючись статтями 299, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 лютого 2019 року у справі №405/6830/18 (2-а/405/212/18) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Бак Ростислава Ростиславовича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про скасування постанови.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 08 травня 2019 року.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя Н.І. Малиш

суддя В.А. Шальєва