Ухвала

від 07.05.2019 по справі 826/1393/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1393/18

УХВАЛА

07 травня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Ключковича В.Ю. та суддів Беспалова О.О. , Мельничука В.П. перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СЕІС ГРУП до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало апеляційну скаргу .

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: звернутись з обґрунтованою заявою про поновлення строку в якій вказати інші підстави для його поновлення .

Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно зворотного поштового повідомлення, яке повернулося на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду, копію ухвали від 05 квітня 2019 року, отримано апелянтом 10 квітня 2019 року, а тому останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ухвали від 05 квітня 2019 року фактично є 22 квітня 2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваного рішення від 30 травня 2018 року апелянтом отримано 19 червня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (т.3, а.с.248), тобто, останнім днем подання апеляційної скарги фактично є 19.07.2018 року.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції втретє з апеляційною скаргою 26.03.2019 року, тобто з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2018 року, який відраховується з дня отримання копії рішення, апелянтом не надано обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження , яка підтверджувала б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги.

22.04.2019 року (що підтверджується вхідним штемпелем на конверті) до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване відсутністю бюджетних асигнувань. Також, в клопотанні зазначено, що основною складовою права на суд є право доступу , в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання і що збоку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Водночас, право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справі "Golder проти Сполученого Королівства" ЄСПЛ зазначив, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.

Під такими законними обмеженнями ЄСПЛ розглядає передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання права звернення до суду.

З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи "Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії").

Зважаючи на викладене, зазначені апелянтом підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.11.2018 р. у справі 804/958/17, від 17.10.2018 р. у справі № 808/2282/15, від 01.10.2018 р. у справі № 813/4076/15, від 20.04.2018 р. у справі № 822/2337/17, від 17.10.2018 р. у справі № 810/1802/17, від 02.10.2018 р. у справі № 805/3544/17-а та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов'язковими для колегії суддів при розгляді вищевказаного клопотання апелянта.

Крім того, колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

При цьому, у справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Крім того, Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві повернуто скаржнику та Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено,апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві повернуто апелянту.

Згідно платіжного доручення № 2690 від 25 липня 2018 року апелянтом сплачено судовий збір 26.07.2018 року проте, апеляційну скаргу подано 26.03.2019 року, разом з тим, апелянт не вказує причини подання апеляційної скарги більш ніж через вісім місяців після сплати судового збору.

Разом з тим, станом на 07 травня 2019 року апелянтом не надано обгрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та не надано інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.

За вищенаведених обставин колегія суддів не вбачає поважних причин, які б стали підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з цим у задоволенні клопотання про поновлення строку слід відмовити, та відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

У задоволенні клопотання представника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження-відмовити.

У відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СЕІС ГРУП до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення-відмовити.

Апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами повернути Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В.Ю. Ключкович

Судді: О.О. Беспалов

В.П. Мельничук