Постанова

від 06.05.2019 по справі 560/4007/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/4007/18

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Совгира Д. І.

06 травня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Матохнюка Д.Б. Курка О. П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представника позивача: Нагнибіди В.І.,

представників відповідача: Карповича В.М., Пятковського А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року (повний текст якої складено в м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ВОТЕР" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року - без змін.

Представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд задовольнити її.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ВОТЕР" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних ті фізичних осіб-підприємців 11.09.2017 року.

Між "ДЖІ ВОТЕР" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "НОВОЕ ВРЕМЯ" (покупець) укладено договір поставки №17081 від 17.08.20188 року, за умовами якого "ДЖІ ВОТЕР" зобов'язується виготовити, поставити та передавати у власність покупця обладнання, а саме установки водопідготовки "GWater" ТУ У 28.2-41586282-001:2017, що використовуються для доочистки водопровідної води до рівня води питної та її автоматичного розливу у тару споживача, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Сторони погодили ціну та загальну вартість, порядок розрахунків, строки виготовлення та порядок постачання та умови поставки товару.

На виконання умов вищевказаного договору позивач поставив ТОВ "НОВОЕ ВРЕМЯ" дві установки водопідготовки "GWater" ТУ У 28.2-41576182-001 2017 та обладнання для термостабілізації на суму 185 280,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 30 880,00 грн., що підтверджується наступними документами, а саме: копією договору поставки №17081 від 17.08.2018 року, укладеного з ТОВ " НОВОЕ ВЕМЯ"; договорами з постачальниками комплектуючих: договором купівлі-продажу №575660718 від 27.07.2018 року, договором поставки №10 від 25.05.2018 року, договором поставки №6/2018 від 19.03.2018 року; копіями рахунків постачальників на здійснення авансових платежів: рахунку-фактури №0822-1 від 22.08.2018 року, рахунку №284 від 27.08.2018 року, рахунку-фактури №0803-1 від 03.08.2018 року; копіями податкових накладних постачальників на закупку комплектуючих матеріалів №408 від 27.07.2017 року, № ВІС00000001 від 03.09.2018 року, №2858 від 20.08.2018 року, №326 від 01.09.2018 року, №1655 від 20.08.2018 року, №384 від 04.05.2018 року, №ХМ-0000362/ХМ від 18.04.2018 року, №100 від 30.03.2018 року, №ХМ-0001009/ХМ від 27.08.2018 року, товарним чеком №Кнк/КМ-0911067 від 17.08.2018 року; копією рахунку на оплату №17081 від 17.08.2018 року, згідно з договором №17081 від 17.08.2018 року; копією платіжного доручення №741 від 20.08.2018 року; копією договору про надання послуг №09-07/2018 від 09.07.2018 року, рахунком №151 від 09.07.2018 року; копією технічних умов ТУ У 28.2-41586182-001 2017, затверджених 18.09.2017 року та перевіреними на відповідність законодавству ДП "Хмельницькстандартметрологія" Мінекономрозвитку 19.09.2017 року (реєстраційний запис №02568354/0011502); копією сертифікату відповідності серії ВГ №666350; копією наказу від 12.09.2017 року №1-к; випискою по рахунку ДЖІ ВОТЕР №26005052304952 за період з 01.08.2018 року по 31.08.2018 року; копією договору оренди нежитлового приміщення №0107/2018-1 від 01.07.2018 року та акту прийому-передачі від 01.07.2018 року.

Позивачем 20.08.2018 року складено податкову накладну №2 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому реєстрацію податкової накладної №2 від 20.08.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено. Згідно отриманої квитанції про реєстрацію податкової накланої/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН (j14909901) від 30.08.2018 року податкову накладну прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 20.08.2018 року №2 в ЄОПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критерії ризикованості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Додатково повідомлено: показник "D" =0, "Р"=27566,67.

Зважаючи на це, позивачем 13.09.2018 року направлено на адресу ДФС України повідомлення №1 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, а саме: копії документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції за податковою накладною №2 від 20.08.2018 року; копії документів, що підтверджують виробництво автоматів доочищення питної води та обладнання їх додатковим устаткуванням та документи, які підтверджують реальність господарської діяльності позивача.

Комісією ГУ ДФС у Хмельницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від №922050/41586282 від 20.09.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 20.08.2018 року.

Підставою для прийняття даного рішення є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

У додатковій інформації зазначено: платником не надано достатній пакет документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №2 від 20.08.2018 року в ЄРПН, а саме: не можливо встановити дотримання платником вимог п.187.1 ст.187 ПК України та правильність виписки податкової накладної №2 від 20.08.2018 року, крім того не надано технічні умови щодо продукції та сертифікат відповідності.

28.09.2018 року позивач оскаржив вказане рішення до комісії з питань розгляду скарг ДФС України та повторно надав копії підтверджуючих документів. Позивач стверджує, що станом день звернення до суду з даним позовом відповідь за результатами розгляду скарги від ДФС не надходила.

Вважаючи, що рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 922050/41586282 від 20.09.2018 року прийняте з порушенням норм чинного законодавства та є протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Податковий кодекс України (надалі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

20.08.2018 року позивачем, у зв'язку із отриманням від ТОВ "НОВОЕ ВРЕМЯ" коштів за автомати доочищення питної води та термостабілізації згідно рахунку №17081 від 17.08.2018 року, що підтверджується платіжним дорученням №741 від 20.08.2018 року, на виконання вимог пункту 187.1 статті 187 ПК України, складено податкову накладну №2.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Пунктами 12-17 Порядку №1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у період, протягом якого виникли спірні правовідносини, регламентовано Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117).

Пунктами 12-15 Порядку №117 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

-документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно із пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених листом ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 критеріїв ризикованості платника податку податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Як встановлено в судовому засіданні із матеріалів справи, реєстрацію податкової накладної №2 від 20.08.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН (j14909901) від 30.08.2018 року. У вказаній квитанції зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критерії ризикованості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, при цьому відповідачем не вказано конкретного переліку документів, який необхідно подати позивачу та не вказано в чому саме полягає відповідність податкової накладної Критеріям ризиковості.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі №821/1173/17 висловив таку правову позицію: … можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності .

Згідно пункту 21 Постанови №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

За відсутності чіткого переліку документів, які платник податків має надати контролюючому органу, позивач надав контролюючому органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції за податковою накладною №2 від 20.08.2018 року; копії документів, що підтверджують виробництво автоматів доочищення питної води та обладнання їх додатковим устаткуванням та документи, які підтверджують реальність господарської діяльності позивача, тобто всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.

В ході судового розгляду в суді першої інстанції позивачем надано до суду фінансово - господарську документацію, що підтверджує реальність здійснення позивачем господарської операції.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про реальність проведення позивачем господарської операції, суд вважає, що уповноважений контролюючий орган не мав правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної № 2 від 20.08.2018 року та прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення комісії № 922050/41586282 від 20.09.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 20.08.2018 року є протиправним та необґрунтованим.

Щодо позовної вимоги, якою позивач просить зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну № 2 від 20.08.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає наступне.

Пунктами 19-20 Постанови № 117 визначено, що Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі або відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пункту 23 Постанови №117 комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Відтак, згідно Постанови №117 прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень відноситься до повноважень комісії регіонального рівня. Враховуючи, що поставка товару згідно податкової накладної № 2 від 20.08.2018 року здійснена на суму 185 280,00 грн., тобто на суму меншу 30 млн. грн., суд дійшов висновку про те, що реєстрація даної податкової накладної відноситься до повноважень комісії регіонального рівня, а саме комісії ГУ ДФС у Хмельницькій області.

Представник ДФС України у наданому відзиві зазначив, що саме комісії контролюючих органів регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників ДФС) наділені повноваженнями, щодо прийняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для того щоб зобов'язати саме Головне управління ДФС України у Хмельницькій області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 20.08.2018 року, а не ДФС України, оскільки реєстрація таких податкових накладних не належить до повноважень ДФС України, так як реєстрація такої податкової накладної відноситься до компетенції саме комісії ГУ ДФС у Хмельницькій області, і саме ГУ ДФС у Хмельницькій області своїм рішенням відмовило у такій реєстрації.

Так як суд зобов'язує провести реєстрацію податкової накладної не ДФС України, а ГУ ДФС у Хмельницькій області, позовні вимоги вважаються такими, що задовольняються частково, тобто у задоволенні позовних вимог щодо ДФС України, необхідно відмовити в зв'язку з тим, що відсутні правові підстави для реєстрації податкової накладної саме ДФС України.

Крім того суд звертає увагу, що пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (в редакції чинній на дату прийняття судового рішення) визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно пункту 28 Постанови №117 податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 08 травня 2019 року.

Головуючий Совгира Д. І. Судді Матохнюк Д.Б. Курко О. П.