Постанова

від 06.05.2019 по справі 910/11752/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2019 р. Справа№ 910/11752/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Дикунської С.Я.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Київенерго

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2018

у справі №910/11752/18 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київська енергетична будівельна компанія

до Публічного акціонерного товариства Київенерго в особі Структурного відокремленого підрозділу Київські теплові мережі Публічного акціонерного товариства Київенерго

про стягнення заборгованості в розмірі 375 649,42 грн,

за відсутності представників учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Київська енергетична будівельна компанія (далі - ТОВ Київська енергетична будівельна компанія , позивач) звернулося до Господарського суду містка Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства Київенерго в особі Структурного відокремленого підрозділу Київські теплові мережі (далі - ПАТ Київенерго в особі СВП Київські теплові мережі , відповідач) про стягнення 375 649,42 грн, з яких 374 234,51 грн сума боргу та 1 414,91 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором підряду та передав 08.05.2018 відповідачеві проектно-кошторисну документацію стадії Робочий проект по об'єкту Реконструкція електричної частини СТ-1 у повному обсязі, проте відповідач відмовляється від підписання акта приймання-передачі виконаних проектно-вишукувальних робіт та відмовляється оплачувати виконані роботи, в результаті чого у останнього виникла заборгованість в сумі 374 234,51 грн; відповідач жодного разу не звертався до позивача із зауваженнями та претензіями щодо термінів виконання робіт за договором; позивач вважає, що відповідач необґрунтовано вимагає повернення авансового платежу в сумі 168 978,96 грн після виконання позивачем підрядних робіт; позиція відповідача щодо втрати інтересу до результатів робіт та повернення авансу після виконання робіт є необґрунтованою.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 374 234,51 грн заборгованості, 1 414,91 грн 3% річних та 5 634, 74 грн витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позов суд вказав, що здійснення відповідачем перерахування авансового платежу в сумі 168 978,96 грн та листування з позивачем щодо виконання підрядних робіт свідчить про вчинення ПАТ Київенерго конклюдентних дій, що не може вважатися втратою інтересу до результату виконання договору підряду після повного виконання підрядних робіт; оскільки до закінчення виконання позивачем зобов'язань за договором відповідачем не висловлювались претензії щодо строків виконання робіт та не було відмови від договору, відповідач зобов'язаний оплатити виконані позивачем роботи та 3% річних.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування скарги відповідач зазначив, що оскільки позивачем своєчасно не виконано підрядні роботи, чим порушено умови договору щодо строків, акти приймання-передачі робіт відповідачем не підписані, тому ПАТ Київенерго правомірно повідомило позивача про втрату інтересу до результатів робіт з вимогою повернути авансовий платіж; ПАТ Київенерго не вчиняло конклюдентних дій, які б підтверджували інтерес до робіт; суд в оскаржуваному рішенні дійшов помилкового висновку про виконання позивачем робіт в повному обсязі, оскільки акт приймання-передачі не підписаний зі сторони відповідача; за відсутності доказів виконання позивачем робіт повністю у відповідача відсутні правові підстави для повного розрахунку.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2019 апеляційну скаргу ПАТ Київенерго передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Жук Г.А., Дикунської С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху до усунення недоліків, допущених при її поданні.

08.02.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про сплату судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 відкрито апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 01.04.2019, запропоновано позивачеві подати відзив на апеляційну скаргу.

25.02.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 06.05.2019.

У судове засідання 06.05.2019 сторони у справі явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги за їх відсутності.

06.05.2019 у судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 24.05.2017 між ПАТ Київенерго (замовник) та ТОВ Київська енергетична будівельна компанія (підрядник) укладено договір підряду №221/31-17, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати на умовах цього договору проектно-кошторисні роботи по об'єкту Реконструкція електричної частини СТ-1 (проектно-вишукувальні роботи) (далі - роботи), а результат робіт - проектно-кошторисну документацію (стадія Робочий проект ) передати у власність замовника, який у свою чергу його приймає та здійснює оплату на умовах договору (п.1.1 договору; далі - договір, а.с.21-28).

За умовами договору:

підрядник виконує обумовлені договором роботи на підставі завдання на проектування (додаток №1 до договору), згідно з ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво та інших вимог, визначених нормативними актами (п. 1.2 договору);

склад та обсяги робіт, що доручаються підряднику, можуть бути переглянуті у процесі виконання проектно-кошторисних робіт за взаємною згодою сторін у разі внесення змін до технічного завдання, викликаних істотними відхиленнями фактичних умов виконання робіт, виявити які на стадії укладення Договору не було можливим, шляхом укладення додаткових угод (п.1.3 договору);

Загальна вартість договору дорівнює вартості робіт за об'єктом зазначеним у п. 1.1 договору, визначеній відповідно до кошторису на проектно-кошторисні роботи (додаток №2 до договору), що є невід'ємними частинами договору та становить 469 385,99 грн, крім того 20% ПДВ - 93 877,20 грн, що усього становить 563 263,19 грн (п.3.1 договору);

після підписання договору замовник протягом 15-ти календарних днів перераховує на поточний рахунок підрядника аванс у розмірі 30% від ціни договору сумою 140 815,80 грн, крім того ПДВ 20% - 28 163,16 грн, що разом становить 168 978,96 грн (п.3.2 договору);

гарантійний термін закриття авансу 210 календарних днів. Протягом 210 робочих днів після отримання попередньої оплати підрядник надає замовнику звіт про використання авансових коштів (п.3.3 договору);

остаточний розрахунок, з урахуванням авансу, виплаченого згідно з п. 3.2 договору, здійснюється замовником підряднику з відтермінуванням платежу 30 календарних днів після усунення усіх зауважень, які можуть виникати при погоджені проектно-кошторисної документації, отримання замовником звіту експертної організації та усіх необхідних погоджень (п.3.4 договору);

замовник здійснює оплату вартості виконання робіт, відповідно до актів приймання-передавання робіт, протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами актів (п.3.5 договору);

кошториси на проектно-кошторисні роботи, за якими підрядником визначена ціна договору на підставі завдання на проектування (додаток №1 до договору), мають бути уточненні підрядником (у межах ціни договору) та будуть перевірені замовником на відповідність фактично виконаним роботам та чинним збірникам цін на проектно-кошторисні роботи, рекомендованим для застосування Мінрегіоном України. За результатами перевірки кошторисів замовником буде прийматись кінцеве рішення по вартості робіт. Індексне визначення ціни проектно-кошторисних робіт та показник кошторисної вартості в розрахунку на 1 людино-день залишаються незмінними протягом усього терміну виконання договору (п. 3.7 договору);

підрядник розпочинає виконання робіт з моменту підписання договору та зобов'язується виконати роботи в строк - 210 календарних днів, тобто до 18.01.2018 (п.4.1 договору, з врахуванням п.11.1 договору);

після виконання свої зобов'язань за договором підрядник протягом 5 робочих днів зобов'язаний надати замовнику проектно-кошторисну документацію та підписаний акт. Підрядник передає замовнику документацію в повному обсязі у 4 примірниках. Проектно-кошторисна документація додатково видається в електронному вигляді на магнітних носіях, зокрема кошторисні розрахунки (зведений, об'єктні та локальні) у вигляді програмних файлів з розширенням spr* ПК Будівельні технології - Кошторис (п.5.1 договору);

замовник протягом 30 робочих днів з моменту отримання проектно-кошторисної документації та акта зобов'язується розглянути усю документацію та матеріали, звітні матеріали про проведення робіт, перевірити їх повноту. У разі відсутності у замовника претензій до підрядника замовник зобов'язується підписати акт (п.п.5.2, 5.3 договору);

у разі наявності у замовника претензій до підрядника щодо повноти та якості проектно-кошторисної документації та виконаних робіт, замовник відмовляється від підписання акта, зазначивши підставу такої відмови. Замовник направляє підряднику лист із зауваженням до проектно-кошторисної документації із переліком необхідних доопрацювань. Підрядник зобов'язаний за власний рахунок усунути недоліки протягом 15 робочих днів. Після усунення недоліків замовник підписує акт (п.5.4 договору);

роботи вважаються виконаними з моменту підписання замовником акта (п. 5.5 договору);

замовник зобов'язаний прийняти роботи, виконані підрядником, а у разі виявлення недоліків, заявити про них протягом 30 робочих днів з моменту їх виявлення та своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи (п.6.1 договору);

замовник має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір у разі невиконання зобов'язань підрядником, повідомивши про це підрядника письмовим повідомлення про розірвання договору (ст.525 ЦК України). Договір вважається розірваним на вимогу замовника з дати розірвання, зазначеної замовником в повідомленні про розірвання договору (п.6.2.1 договору);

підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені договором; призначити протягом 3 робочих днів з моменту підписання договору представників підрядника, відповідальних за хід робіт за договором та офіційно повідомити про це замовника в письмовій формі, із зазначенням наданих їм повноважень; у відповідності до діючих нормативних та нормативно-технічних документів розробити проектно-кошторисну документацію в поряду, на умовах та у строки, визначені цим договором та додатками до нього, дотримуючись вимог, що містяться у завданні замовника; погодити проектну документацію відповідно до ДБН із службами та організаціями, уповноваженими здійснювати погодження у порядку, визначеному чинним законодавством України; отримати від відповідних служб замовника технічне рішення за робочим проектом та передати погоджену проектно-кошторисну документацію замовнику в порядку, в обсязі та на умовах, визначених договором; за власний рахунок усувати недоліки проектно-кошторисної документації, після отримання від замовника та органів, що здійснюють погодження документації письмових зауважень; разом із замовником здійснити усі необхідні дії, спрямовані на проходження експертизи у обсязі, визначеному чинним законодавством України, та відстоювати прийняті проектні рішення в експертній організації; передати розроблену проектно-кошторисну документацію замовнику в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором (п.п.6.3.1-6.3.7 договору);

договір набирає чинності з моменту його підписання і діє з дати настання відкладальної обставини. Під відкладальною обставиною набуття чинності договору сторони розуміють визначення замовником джерела фінансування, що оформлюється відповідним рішенням і діє до 01.06.2018 включно, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами зобов'язань (п. 11.1 договору).

У додатку №1 до договору сторонами погоджено Завдання на проектування об'єкта (стадія Робочий проект ) Реконструкція електричної частини СТ-1 (а.с.29-33), невід'ємною частиною якого є протокол щодо визначення стадійності проектування об'єкта від 24.05.2017 (а.с.44).

У додатку №2 до договору сторонами закріплено Зведений кошторис на проектні та вишукувальні роботи Реконструкція електричної частини СТ-1 , відповідно до якого повна вартість робіт становить 563 263,19 грн (а.с.34).

Деталізоване виконання робіт та їх вартість відображено у кошторисах на вишукувальні та проектні роботи, та на виконання робіт №1-5 (а.с.35-43).

На виконання п.3.2 договору відповідач перерахував позивачеві авансовий платіж в сумі 168 978,96 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку від 21.06.2017 (а.с.50), однак з порушенням строку здійснення платежу, який мав бути проведений до 08.06.2017.

З матеріалів справи вбачається, що підрядник в процесі виконання умов договору інформував відповідача:

про надання вихідних даних (лист від 02.06.2017 №1005/К01-20.2 (а.с.45);

про призначення відповідального за хід виконання робіт (лист від 12.06.2017 №1039/К01-20.2, наказ від 12.06.2017 №78/К01-09, а.с.47, 48);

про сплату авансу в сумі 168 978,96 грн (лист від 20.06.2017 №1089/К01-21.2, а.с.49);

про оформлення тимчасових перепусток членам польових бригад (лист від 27.07.2017 №1319/К01-19.2, а.с.51,52);

про погодження розміщення електроприміщень для можливості укладення договору на обстеження будівельних конструкцій із субпідрядною організацією та подальшого проектування (лист від 29.08.2017 №1537/К01-20.2, а.с.53);

про підтвердження переліку та технічних характеристик електроприймачів (лист від 04.09.2017 №1553/К01-19.2, а.с.54).

У відповідь відповідач надіслав листа від 20.09.2017 №29/31-449, в якому підтвердив наданий перелік електроприймачів (а.с.56,57); змінені аркуші комплекту робочих креслень (лист від 20.11.2017 №2201/К01-19.2, а.с.61); про розгляд та погодження проекту вузлів обліку по ТУ №НП-542-16 від 27.07.2016 (лист від 04.12.2017 №2305/К01-20.2, а.с.62).

Розглянувши робочий проект електропостачання котельної установки СТ-1, відповідач у відповідь позивачеві направив листа від 12.12.2017 №030/31/2/6040, в якому виклав зауваження щодо необхідності виконання виправлень (а.с.66). Також 12.12.2017 відповідач у листі №29/31-509 Про оформлення акта виконаних проектних робіт з реконструкції електричної частини СТ-1 , вказав умови, за яких можливе підписання акта приймання-передачі виконаних робіт та просив розглянути надані зауваження та доопрацювати проектно-кошторисну документацію для оформлення акта приймання-передачі робіт (а.с.65).

Врахувавши зауваження та усунувши недоліки у робочому проекті електропостачання котельної установки СТ-1, позивач у листі від 18.12.2017 №2406/К01-20.2 просив відповідача повторно розглянути та погодити проект вузлів обліку по ТУ №НП-542-16 від 27.07.2016 (а.с.67).

26.12.2017 відповідач направив позивачеві листа №29/31-515, в якому виклав умови щодо оформлення акта приймання-передачі виконаних проектних робіт та здійснення остаточного розрахунку з ТОВ Київська енергетична будівельна компанія (а.с.68).

02.01.2018 ПАТ Київенерго в особі СВП Київські теплові мережі погодило проект електропостачання котельної установки СТ-1 в частині обліку електроенергії (лист №030/31/2/13, а.с.69).

З листа ТОВ Київська енергетична будівельна компанія до відповідача від 02.02.2018 №215/К01-19.2 вбачається, що позивач передав замовнику результати підрядних робіт - проектно-кошторисну документацію в повному обсязі, тому просив підписати акт №1 приймання-передачі виконаних робіт, один з примірників якого повернути на адресу підрядника; висловлена гарантія проходження експертизи проектно-кошторисної документації та отримання позитивного експертного звіту по проекту (а.с.71). Лист отримано відповідачем 05.02.2018.

12.02.2018 позивач звернувся до ДП Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ із проханням провести експертизу робочого проекту та надати експертний звіт (лист №270/К01-19.2, а.с.72).

Листом від 28.02.2018 №029/31/981 відповідач повідомив позивача, що у зв'язку з відсутністю технічного рішення за робочим проектом від відповідних служб замовника та звіту експертної організації, наданий акт приймання-передачі виконаних робіт не може бути підписаний (а.с.73).

Отримавши звіт щодо розгляду проектної документації за робочим проектом №179/е/18, позивач листом віл 08.05.2018 №756/К01-20.2 направив відповідачеві остаточну проектну документацію, змінену по зауваженням експертизи, накладну від 27.04.2018 №774 та оригінал експертного звіту №179/е/18 (а.с.74).

Роботи по договору передавались відповідачеві за накладними (а.с.58, 60, 63-64, 70):

від 11.10.2017 №737 (передача проміжного робочого проекту);

від 07.11.2017 №748 (передача проміжного робочого проекту);

від 12.12.2017 №753 (передача робочого проекту без кошторисної документації та звіту експертизи. Отримана замовником 26.12.2017);

від 17.01.2018 №762 (передача кошторисної документації, яка отримана відповідачем 18.01.2018).

Однак, 01.06.2018 відповідач листом №029/31/2046 повідомив позивача, що рішенням Київської міської ради від 20.06.2017 № 439/2661 припинено Угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та АЕК Київенерго , з 01.05.2018 обладнання теплових мереж та котелень комунальної власності територіальної громади м.Києва прийнято на баланс КП Київтеплоенерго , яке визначено новим балансоутримувачем комунального майна на праві господарського відання. Тому, враховуючи у т.ч. несвоєчасне виконання підрядником умов договору підряду, ПАТ Київенерго повідомило про втрату інтересу до результатів підрядних робіт, в зв'язку з чим просило направити відповідальну особу для отримання примірників робочого проекту та забезпечити повернення відповідачеві авансового платежу в розмірі 168 978,96 грн (а.с.77).

05.06.2018 позивач повторно направив відповідачеві акт №1 приймання-передачі проектно-вишукувальних робіт, зведений кошторис №169 на суму 543 213,47 грн та кошторисну документацію, копію рахунка на оплату від 05.12.2017 №П-ВВ-435/14.2 та копію акта приймання-передачі виконаних робіт по договору №179/е/18 (лист №965/К01-20.2, а.с.78), які були повернуті відповідачем листом від 08.06.2018 №40/31/203 із зазначенням причини відмови від прийняття виконаних робіт - втрата інтересу та з вимогою повернути авансовий платіж протягом 5 календарних днів з моменту отримання листа (а.с.79).

13.06.2018 та 10.07.2018 ТОВ Київська енергетична будівельна компанія звернулось до відповідача з вимогою про сплату залишку за виконані роботи в сумі 374 234,51 грн, яка направлена на адресу відповідача 14.06.2018 та отримана ним 13.07.2018 (листи №1032/К01-20.2 та №1180/К01-21.2, а.с.100-114).

Відповідач на претензію відповіді не надав, вимоги такої не виконав, суму боргу не сплатив, що і зумовило звернення позивача до суду першої інстанції з позовом про стягнення з ПАТ Київенерго в особі СВП Київські теплові мережі 374 234,51 грн заборгованості за виконані проектні роботи.

Місцевий господарський суд, дослідивши надані сторонами докази у справі, дійшов висновку про доведеність позивачем заявлених вимог та ухвалив за результатами розгляду справи рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, а доводи скаржника вважає безпідставними та необгрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

У частині 1 ст. 887 ЦК України зазначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язується передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації (ст. 888 ЦК України).

Статтею 889 ЦК України визначено обов'язки замовника, відповідно до яких, замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт: 1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом; 2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника; 3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором; 4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника; 6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.

Відповідно до статті 890 ЦК України підрядник зобов'язаний: 1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; 2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; 4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам; 5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

За приписами ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктами 5.2-5.4 договору сторони погодили, що замовник протягом тридцяти робочих днів з моменту отримання проектно-кошторисної документації та акта зобов'язується розглянути усю документацію та матеріали, звітні матеріали про проведення робіт,перевірити їх повноту. У разі відсутності у замовника претензій до підрядника замовник зобов'язується підписати акт.

У разі наявності у замовника претензій до підрядника щодо повноти та якості проектно-кошторисної документації та виконаних робіт, замовник відмовляється від підписання акта, зазначивши підставу такої відмови. Замовник направляє підряднику лист із зауваженням до проектно-кошторисної документації із переліком необхідних доопрацювань. Підрядник зобов'язаний за власний рахунок усунути недоліки протягом 15 робочих днів. Після усунення недоліків замовник підписує акт.

Однак, як вірно зауважив суд першої інстанції, з листів від 01.06.2018 та від 08.06.2018 відповідач відмовився від прийняття та підписання акта приймання-передачі виконаних проектно-вишукувальних робіт, зведеного кошторису №169 та кошторисної документації, повернув їх разом із копією рахунку на оплату та копією акта передачі-приймання виконаних робіт без зазначення зауважень до робочого проекту чи претензій до нього, в зв'язку з втратою інтересу.

Крім того, аналізуючи лист від 01.06.2018 №029/31/2046, колегія суддів дійшла висновку, що причиною втрати інтересу відповідача до виконаних робіт позивачем, окрім порушення термінів виконання робіт, стало прийняття Київською міською радою рішення від 20.06.2017 №439/2661, яким всі обладнання теплових мереж та котелень комунальної власності територіальної громади м. Києва передано та прийнято на баланс КП Київтеплоенерго з 01.05.2018.

Проте, будучи обізнаним з 20.06.2017 про відповідне рішення Київської міської ради, відповідач не повідомив позивача про обставини, які можуть стати причиною втрати інтересу до виконуваних проектних робіт.

Натомість, з листування між сторонами (до 01.05.2018) вбачається, що незважаючи на порушення строків виконання робіт, відповідач був зацікавлений в отриманні розробленого робочого проекту, не вимагав від позивача негайного виконання позивачем обов'язків по договору та/або повернення авансового платежу (після 18.01.2018), про що свідчать вчинені ПАТ Київенерго в особі СВП Київські теплові мережі конклюдентні дії, що полягають у сплаті 21.06.2017 авансового платежу в сумі 168 978,96 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що схвалення договору може відбутися і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, виконання своїх обов'язків за договором щодо сплати авансового платежу).

Стаття 849 ЦК України визначає, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Однак, виходячи із встановлених обставин справи, відповідач, керуючись ч.3 ст.612 ЦК України, повідомив про втрату інтересу до виконаних підрядних робіт після прийняття кошторисної документації, отримання акта приймання-передачі виконаних робіт, зведеного кошторису (виконавчого) та кошторисної документації до нього, рахунку на оплату та наданої позивачем відповідачу проектної документації, зміненої по зауваженням експертизи, а не відмовився від договору на підставі ст.849 ЦК України.

Місцевий господарський правомірно зазначив, що оскільки до закінчення виконання позивачем зобов'язань за договором (до 08.05.2018), відповідачем не висловлювались претензії щодо строків виконання робіт або відмови від договору, та лише після завершення проходження експертизи та надання фактично кінцевого результату робіт відповідачу, ПАТ Київенерго в особі СВП Київські теплові мережі зроблено заяву про втрату інтересу до виконаних робіт, така заява не звільняє відповідача від обов'язку здійснити повний розрахунок за виконані позивачем роботи, з урахуванням відсутності будь-яких заперечень щодо вартості виконаних робіт.

Колегія суддів звертає увагу, що відмова замовника від підписання актів виконання робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати (п.6 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 №01-06/374/2013).

З огляду на відсутність письмових зауважень відповідача до проектних робіт, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем виконаних підрядних робіт, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 374 234,51 грн за розробку проектної документації підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Позивачем наведено розрахунок, згідно якого він просив стягнути з відповідача 1 414,91 грн 3% річних за період з 20.07.2018 по 03.09.2018.

Перевіривши розрахунок заявленої позивачем суми, суд першої інстанції стягнув 1 414,91 грн 3% річних, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Апелянт, посилаючись на ч.3 ст.612 ЦК України, яка визначає, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, стверджує про відсутність у нього обов'язку оплатити виконані роботи.

Відповідно до ч.ч.2,4 ст.849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Стаття 849 ЦК України є спеціальною нормою стосовно загальних норм під час виконання договорів підряду.

Колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази вмотивованої відмови відповідача від договору підряду до закінчення підрядником робочого проекту.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, враховуючи викладене вище, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов ТОВ Київська енергетична будівельна компанія .

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 у справі №910/11752/18 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга ПАТ Київенерго має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253, 254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Київенерго на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 у справі №910/11752/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 у справі №910/11752/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/11752/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 08.05.2019.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

С.Я. Дикунська