Рішення

від 06.05.2019 по справі 917/1559/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2019 Справа № 917/1559/18

м.Полтава

за позовною заявою Кременчуцької міської ради Полтавської області, 39600, м. Кременчук, полтавська область, площа Перемоги, 2

до відповідача Українсько-італійське спільне підприємство у формі ТОВ "ВЕНЕТО", 01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 6-В

про стягнення 78 058, 85 грн.

Суддя Кльопов Ігор Геннадійович

Секретар судового засідання Мацко Оксана Василівна

Представники сторін у судове засідання не з"явилися.

Обставини справи 12.12.2018 року до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Кременчуцької міської ради Полтавської області до Українсько-італійське спільне підприємство у формі ТОВ "ВЕНЕТО" про стягнення 78 058, 85 грн. за користування земельною ділянкою у період з 10.12.2015 року по 14.05.2018 року (включно) в м. Кременчук по вулиці Богдана Хмельницького, 39, площею 1432 кв. м (кадастровий номер 5310436100:08:001:0208) без правовстановлюючих документів на неї, чим і завдано відповідачем шкоди позивачу ( з урахуванням уточненої позовної заяви від 08.04.2019 вхід. №3565).

Ухвалою господарського суду Полтавської області 15.01.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 14.02.2019.

Відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 (з наступними змінами) було здійснено повторний автоматизований розподіл справи, за наслідком якого справа передана на розгляд судді Кльопову І.Г.

Враховуючи зміну складу суду у справі № 917/1559/18, суд ухвалою від 14.02.2019 розгляд справи розпочав спочатку зі стадії підготовчого провадження, підготовче судове засідання призначив на 12.03.2019.

Ухвалою від 12.03.2019 відкладено підготовче засідання на 08.04.2019.

08.04.2019 року господарським судом Полтавської області закрито підготовче провадження у справі № 917/1559/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.05.19.

Відповідач не скористався правами, наданими йому для захисту своїх інтересів, на позов не відреагував, представництво у судове засідання не забезпечив. Проте, відповідачем неодноразово надсилалися клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, враховуючи строк розгляду справи та належне повідомлення відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання згідно з п. п. 2.6.11, 2.6.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013 р., суд розглядає спір за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані документальні докази, заслухавши представника позивача, суд,

в с т а н о в и в:

Згідно договору купівлі-продажу, серія та номер: 3972, виданий 02.10.2006, посвідченого Прокопом О.Е., приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №3972 від 02.10.2006, Відкрите акціонерне товариство Виробничо - торгова фірма Кременчукмеблі передало, а Українсько-італійське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю ВЕНЕТО (далі - Відповідач) прийняло у власність будівлю меблевого магазину по вул. Богдана Хмельницького,39, та в цілому складається з : будівлі меблевого магазину, загальною площею 673,00 кв. м.

Відповідно до умов вищезазначеного договору, право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля меблевого магазину переходить до Покупця, в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №12337856 від 31.10.2006року, виданого Комунальним підприємством Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації , будівля меблевого магазину по вул. Богдана Хмельницького,39 належить на праві приватної власності Українсько-італійське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю ВЕНЕТО .

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 27.10.2009 Про затвердження матеріалів вибору земельних ділянок та надання дозволів і вимог на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в м. Кременчуці , Українсько- італійському спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю ВЕНЕТО затверджено матеріали вибору земельних ділянок та надано дозвіл і вимоги на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди орієнтовною площею 0,1682 га для експлуатації та обслуговування будівлі меблевого салону по вул. Б.Хмельницького,39.

Пунктом 34 рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 29.06.2010 Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду фізичним і юридичним особам в м. Кременчуці Українсько-італійському спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю ВЕНЕТО затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівлі меблевого магазину по вул. Богдана Хмельницького,39, вилучено із землекористування ВАТ Виробничо - торгова фірма Кременчукмеблі частину земельної ділянки площею 1370 кв.м та передано Відповідачу в оренду вищезазначену земельну ділянку площею 1432 кв.м.

П.п.34.1.2. вищезазначеного рішення зобов'язано Орендаря в тримісячний термін замовити документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Рішенням Кременчуцької міської ради від 24.09.2013 Про надання дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок юридичним та фізичним особам в м. Кременчуці Українсько-італійському спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю ВЕНЕТО надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівлі меблевого магазину по вул. Богдана Хмельницького.

Рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 29.04.2014 Про продовження строку дії дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою в м. Кременчуці , Відповідачу продовжено строк дії дозволу на розроблення та подачу на розгляд та затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки.

Рішенням Кременчуцької міської ради від 01.04.2016 Про надання дозволів на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) юридичним та фізичним особам в м. Кременчуці Українсько-італійському спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю ВЕНЕТО надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для експлуатації та обслуговування будівлі меблевого магазину по вул. Богдана Хмельницького, 1-3.

Пунктом 3 вищезазначеного рішення зобов'язано землекористувача замовити розробку технічної документації із землеустрою в терміни, визначені ЗУ Про землеустрій , та подати її на затвердження у відповідності до ст. 186 Земельного кодексу України.

За даними позивача, в установленому законом порядку відповідач не вчинив дій щодо оформлення документів на право користування вищезазначеною земельною ділянкою та здійснив відчуження нерухомого майна, будівлю меблевого магазину по вул. Хмельницького Богдана ,1-3 в м. Кременчуці Полтавської області.

За змістом статті 377 Цивільного кодексу України, (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Статтею 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною 2 статті 120 ЗК України, передбачено що у разі коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Окрім того, пунктом е частини першої статті 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 Земельного кодексу України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає користувачем земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому землекористувачу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Саме з моменту укладення договору купівлі-продажу та реєстрації нерухомого майна до особи переходить право на земельну ділянку (статті 657 ЦК України).

Згідно договору купівлі-продажу, серія та номер: 745, виданий 15.05.2018, посвідченого Прокопом Д.О., приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області та зареєстрованого в реєстрі за №745 від 15.05.2018, Українсько-італійське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю ВЕНЕТО продало, а ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТ прийняло у власність будівлю меблевого магазину по вул. Хмельницького Богдана ,1-3, та в цілому складається з : будівлі меблевого магазину, загальною площею 673,00 кв.м. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1552514653104.

При цьому у відповідності до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ - 0002454062018 від 07.12.2018, 10.04.2018 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 1432 кв.м для експлуатації та обслуговування будівлі меблевого магазину за адресою : вул. Богдана Хмельницького, 1-3, м. Кременчук, Полтавської області на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з кадастровим №5310436100:08:001:0208.

Зважаючи на відсутність формування земельної ділянки до 10.04.2018 року в користуванні Відповідача без правовстановлюючого документа перебувала земельна ділянка, що фактично перебувала під нерухомим майном Відповідача, а саме ділянка площею 380 кв.м.

Так, як зазначає позивач, у період з 10.12.2015 року по 14.05.2018 року (включно) відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для експлуатації та обслуговування будівлі меблевого магазину, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Розмір доходу відповідача за період з 10.12.2015 року по 14.05.2018 року (включно) було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується і сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Саме цю суму не отримав позивач, але міг би отримати в разі укладення між ним і відповідачем договору оренди.

Несплата вищевказаних коштів стала підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ВЕНЕТО 78 058, 85 грн. за користування земельною ділянкою у період з 10.12.2015 року по 14.05.2018 року (включно).

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами ч. 1 і ч. 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі (із змінами і доповненнями) за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі орендар вносить орендодавцеві платіж - орендну плату за землю.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи право користування спірною земельною ділянкою відповідачем не оформлено у спірному періоді. Відсутність договору оренди землі (у спірний період) позбавляє міську раду, як орендодавця, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід в розмірі орендної плати.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Саме на землекористувача покладається обов'язок вчинення певних дій, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Невиконання вказаного обов'язку є підставою для стягнення з землекористувача збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаної орендної плати за землю), завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів наведене узгоджується і з позицією Верховного Суду України, що викладена в постанові від 17.02.2016р. у справі №3-1160г15.

Земельна ділянка по вул. Хмельницького Богдана ,1-3 в м. Кременчуці Полтавської області площею 1432 кв.м. є сформованою з 10.04.2018 та їй призначено кадастровий № 5310436100:08:001:0208.

Тож, у період з 10.12.2015 року по 14.05.2018 року (включно) відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для експлуатації та обслуговування будівлі меблевого магазину, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

З огляду на викладене відповідач по справі, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток, паїв, а також постійних землекористувачів, що визначено підпунктом 14.1.72 статті 14.

Отже, відповідно до визначення поняття земельного податку він є платежем, що сплачується власниками земельних ділянок та земельних часток, паїв, а також постійними землекористувачам, а Відповідач не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України).

Отже, відповідні кошти підлягають стягненню з відповідача по справі на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області в порядку ст.1212 - 1214 Цивільного кодексу України.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3- 1347гс16).

Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами наявності об'єктивних обставин, що унеможливили б укладення (поновлення) передбаченого нормами земельного законодавства договору оренди землі та не надав до суду доказів вчинення дій, спрямованих на укладення (поновлення) такого договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи викладене, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факту порушення законодавства шляхом користування земельною ділянкою площею 1432 кв. м (кадастровий номер 5310436100:08:001:0208, що розташована за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук по вулиці Богдана Хмельницького, 39, у період з 10.12.2015 року по 14.05.2018 року (включно) без правовстановлюючих документів на неї, а отже, вимоги Кременчуцької міської ради Полтавської області про стягнення з відповідача 78 058, 85 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 123, 129, 202, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Українсько-італійського спільного підприємства у формі ТОВ "ВЕНЕТО", 01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 6-В, ідентифікаційний номер 19344096) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (39600, Полтавська область, м. Кременчук, площа Перемоги, 2, код ЄДРПОУ 24388300) - 78 058, 85 грн. за користування земельною ділянкою у період з 10.12.2015 року по 14.05.2018 року (включно) в м. Кременчук по вулиці Богдана Хмельницького, 39, площею 1432 кв. м (кадастровий номер 5310436100:08:001:0208) без правовстановлюючих документів на неї та 1762,00 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Повний текст рішення складено 08.05.2019

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кльопов І.Г.