Постанова

від 10.05.2019 по справі 910/17419/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" травня 2019 р.                                 Справа№ 910/17419/18 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого:           Смірнової Л.Г. суддів:            Коротун О.М.           Суліма  В.В.   без повідомлення учасників справи, розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «СІЧ» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі №910/17419/18 (суддя - Привалов А.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  «Комплексні інженерні системи» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «СІЧ» про стягнення 97 966,96 грн 1. Зміст позовних вимог та заяви 1.1. Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 97 966,96 грн, а саме: 85 490,87 грн основного боргу, 12 476,09 грн пені. 1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №10-01/17 від 10.01.2017 щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 85 490,87 грн, за порушення строків сплати якої нарахована пеня в сумі 12 476,09 грн. 1.3. Відповідач відзиву під час розгляду справи місцевим судом не надав. 2. Фактичні обставини, встановлені місцевим та апеляційним судами 2.1. 10.01.2017 між позивачем (за договором - продавець) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено договір поставки №10-01/17 (далі - договір). 2.2. Відповідно до п.1.1. договору продавець зобов'язується на вимогу покупця поставляти та передавати у власність покупцеві, а покупець – приймати та оплачувати на умовах та в порядку, визначених даним договором, товар, кількість та асортимент якого вказується в специфікаціях (додатках до договору), а у разі, якщо специфікація не підписувалась – у рахунку-фактурах, та у видаткових накладних, згідно замовлень покупця. 2.3. Згідно з п.2.1. договору загальна сума договору складається із сум видаткових накладних, згідно яких зроблена поставка товару протягом терміну дії договору. 2.4. Відповідно до п.2.4. договору оплата товару здійснюється покупцем не пізніше 14 календарних днів з дати поставки товару, визначеної за видатковою накладною. 2.5. Згідно з п.4.4. договору, перехід права власності на товар відбувається в момент підписання сторонами видаткових накладних на передачу товару та фактичного одержання товару покупцем. 2.6. В матеріалах справи наявні видаткові накладні про поставку позивачем товару відповідачу на загальну суму 92 561,11 грн, а саме: №1198 від 26.06.2018 на суму 10 254,27 грн, №1119 від 15.06.2018 на суму 9 213,637 грн, №909 від 18.05.2018 на суму 480,88 грн; №393 від 26.02.2018 на суму 3 810,00 грн, №387 від 23.02.2018 на суму 273,76 грн, №2181 від 28.12.2017 на суму 68 528,57 грн. Як зазначає позивач, неоплаченим у повному обсязі є товар на загальну суму 85 490,87 грн, поставлений ним відповідачу за вказаними вище видатковими накладними, за прострочення сплати якого позивачем нараховано 12 476,09 грн пені. При цьому, за видатковою накладною №2181 від 28.12.2017 наявна заборгованість у сумі 61 458,36 грн у зв'язку з частковою оплатою відповідача. 2.7. З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з рекомендованим листом з претензією за вих. №24 від 31.07.2018 з вимогою про оплату заборгованості в сумі 85 490,87 грн, що виникла за поставлений товар, яка отримана відповідачем 28.08.2018, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте, вищезазначена вимога була залишена відповідачем без відповіді. 3. Короткий зміст рішення місцевого суду 3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі №910/17419/18  позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «СІЧ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексні інженерні мережі» основний борг у сумі 85  490,87 грн, 12  476,09 грн пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762 грн. 3.2. Рішення обґрунтоване тим, що факт порушення відповідачем зобов'язань за договором щодо оплати товару належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, тому стягненню з останнього підлягає сума основного боргу 85  490, 87 грн та, з урахуванням п.5.8. договору, 12  476, 09 грн пені за прострочення оплати продукції у зазначених позивачем сумах. Відтак, місцевий суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю. 4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів 4.1. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. 4.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не надано жодних доказів, що підтверджують отримання від відповідача замовлень (заявок) на поставку товару згідно з видатковими накладними: №1198 від 26.02.2018, №1119 від 15.06.2018, №909 від 18.05.2018, №393 від 26.02.2018, №387 від 23.02.2018, як того вимагають умови договору. Також відповідач зазначив, що його виконавчий орган (директор) не уповноважував жодних осіб на укладення (оформлення) видаткових накладних: №1198 від 26.02.2018, №1119 від 15.06.2018, №909 від 18.05.2018, №393 від 26.02.2018 та №387 від 23.02.2018, у зв'язку з чим вважає поставку товару згідно з вказаними видатковими накладними такою, що суперечить вимогам договору. 5. Заперечення на апеляційну скаргу 5.1. Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений строк до суду не надходило. 6. Надходження апеляційної скарги та її розгляд апеляційним судом 6.1. 28.02.2019 відповідач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду від 18.02.2019 у справі №910/17419/18. 6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 відкрито апеляційне провадження у даній справі та вирішено здійснити перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі №910/17419/18 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. 7. Застосоване законодавство 7.1. Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. 7.2. Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. 7.3. Згідно з ч.1  ст.692 Цивільного кодексу України  покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. 7.4. Відповідно до ч.1, 2  ст.193 Господарського кодексу України  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. 7.5 Згідно з ч.1 ст.628  Цивільного кодексу України  зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. 7.6. Відповідно до  ст.629 Цивільного кодексу України  договір є обов'язковим для виконання сторонами. 7.7. Згідно зі  ст.526 Цивільного кодексу України  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог      Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 7.8. Відповідно до  ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 7.9. Згідно з ч.7  ст.193 Господарського кодексу України  не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. 7.10. Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). 7.11. Згідно з ч.1  ст.612 Цивільного кодексу України  боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. 7.12. Відповідно до ч.1  ст. 216 Господарського кодексу України  учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. 7.13. Частиною 3      статті 549 Цивільного кодексу України     встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. 7.14. Згідно зі ст.1, ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. 7.15. Згідно з п.2.4., 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. 8. Позиція апеляційного суду 8.1. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. 8.2. Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2017 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №10-01/17, відповідно до умов якого позивач зобов'язався на вимогу відповідача поставляти та передавати йому у власність, а відповідач – приймати та оплачувати на умовах та в порядку, визначених даним договором, товар, кількість та асортимент якого вказується в специфікаціях (додатках до договору), а у разі, якщо специфікація не підписувалась – у рахунку-фактурах, та у видаткових накладних, згідно замовлень покупця. 8.3. Місцевий суд, задовольняючи позовні вимоги повністю, вказав, що з матеріалів справи вбачається, що позивач, на виконання своїх зобов'язань за договором, здійснив поставку товару згідно з видатковими накладними: №1198 від 26.06.2018, №1119 від 15.06.2018, №909 від 18.05.2018, №393 від 26.02.2018, №387 від 23.02.2018, №2181 від 28.12.2017, який прийнятий відповідачем, на суму 92 561,11 грн, що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими печатками вказаними вище видатковими накладними. Проте, відповідач, всупереч п.2.4. договору, зобов'язання зі своєчасної оплати поставленого товару за вказаними вище накладними в повному обсязі не виконав, здійснивши лише часткову оплату, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 85 490,87 грн, за порушення строків сплати якої позивачем за вірним, як вказує місцевий суд, розрахунком здійснено нарахування пені в сумі 12 476,09 грн. 8.4. Апеляційний суд з зазначеними вище доводами місцевого суду погоджується частково з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що на виконання своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором №10-01/17 від 10.01.2017, позивач здійснив поставку товару, який прийнятий відповідачем, що підтверджується підписаними між сторонами та скріпленими їх печатками наступними видатковими накладними: №393 від 26.02.2018 на суму 3 810,00 грн, №387 від 23.02.2018 на суму 273,76 грн, №2181 від 28.12.2017 на суму 68  528,57 грн та підписаною представниками сторін видатковою накладною №1198 від 26.06.2018 на суму 10  254,27 грн. 8.5. При цьому, враховуючи п.2.4. договору, відповідачем прострочено оплату за поставлений позивачем товар за видатковими накладними №393 від 26.02.2018, №387 від 23.02.2018, №2181 від 28.12.2017 (з урахуванням часткової оплати), №1198 від 26.06.2018. Доказів на спростування зазначених обставин або доказів належного виконання зобов'язань за вказаним договором щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару відповідачем суду не надано. 8.6. Враховуючи викладене вище, апеляційний суд зазначає, що факт порушення відповідачем зобов'язань за договором №10-01/17 від 10.01.2017 щодо своєчасної оплати виконаних робіт належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований за видатковими накладними: №393 від 26.02.2018 на суму 3 810,00 грн, №387 від 23.02.2018 на суму 273,76 грн, №2181 від 28.12.2017 на суму 61 458,36 грн (з урахуванням часткової оплати), №1198 від 26.06.2018 на суму 10  254,27 грн, тому стягненню з останнього підлягає сума заборгованості 75 796,39 грн та, з урахуванням п.5.8. договору, 11  959,79 грн пені за прострочення оплати товару у зазначених позивачем сумах.    8.7. Разом з тим, апеляційний суд не погоджується з висновком місцевого  суду щодо наявності у відповідача заборгованості за товар згідно видаткових накладних №1119 від 15.06.2018 на суму 9  213,63 грн та №909 від 18.05.2018 на суму 480,88 грн. Апеляційним судом встановлено, що місцевим судом залишено поза увагою, що в долучених до матеріалів справи видаткових накладних №1119 від 15.06.2018 та №909 від 18.05.2018 відсутній підпис (як і печатка) отримувача товару - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «СІЧ». При цьому, будь-яких інших доказів на підтвердження прийняття відповідачем товару за відповідними видатковими накладними матеріали справи не містять. Зазначені вище обставини свідчать про недоведеність факту приймання відповідачем товару за видатковими накладними №1119 від 15.06.2018 та №909 від 18.05.2018, а, отже, і обов'язку з його оплати та наявності простроченої заборгованості за ним. У зв'язку із викладеним, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовним вимог в частині стягнення з відповідача 9 694,51 грн заборгованості за товар згідно видаткових накладних №1119 від 15.06.2018 та №909 від 18.05.2018, а також нарахованої на неї пені в сумі 1 176,41 грн. 8.8. Щодо доводів відповідача, що позивачем не надано жодних доказів, що підтверджують отримання від відповідача замовлень (заявок) на поставку товару згідно з наявними в матеріалах справи видатковими накладними, апеляційний суд зазначає, що відсутність замовлень (заявок) не спростовує факт отримання відповідачем товару за видатковими накладними №1198 від 26.06.2018, №393 від 26.02.2018, №387 від 23.02.2018, №2181 від 28.12.2017, та не звільняє його від обов'язку оплати товару. 8.9. Щодо аргументів відповідача, що виконавчий орган (директор) не уповноважував жодних осіб на укладення (оформлення) наявних в матеріалах справи видаткових накладних, у зв'язку з чим вважає поставку товару такою, що суперечить вимогам договору, апеляційний суд зазначає, що відсутність довіреності, за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 29.04.2015 у справі № 3-77гс15, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2018 №911/1355/17, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №908/181/17. Крім того, відповідач як суб'єкт підприємницької діяльності, несе повну відповідальність за законність використання його печатки, в тому числі, за засвідчення видаткових накладних. При цьому, апеляційний суд зазначає, що матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі скаржника. 9. Висновки апеляційного суду 9.1. Враховуючи відсутність належних доказів на підтвердження поставки товару за видатковими накладними №1119 від 15.06.2018 та №909 від 18.05.2018, місцевий суд дійшов помилкового висновку щодо стягнення з відповідача заборгованості за товар в сумі 9 694,51 грн згідно зазначених видаткових накладних та нарахованої на неї пені в сумі 1 176,41 грн. Проте, з урахуванням доведеності факту невиконання відповідачем у повному обсязі та у визначені строки обов'язку з оплати поставленого товару за видатковими накладними №1198 від 26.06.2018, №393 від 26.02.2018, №387 від 23.02.2018, №2181 від 28.12.2017, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з останнього 75 796,39 грн заборгованості та 11  959,79 грн пені. 9.2. На підставі вищевикладеного, апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення місцевого суду в частині стягнення заборгованості в сумі 9 694,51 грн та пені в сумі 1 176,41 грн. Керуючись ст.232-241,  275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «СІЧ» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі №910/17419/18 задовольнити частково. 2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 у справі №910/17419/18 скасувати частково. 3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «СІЧ» (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 2/37; код ЄДРПОУ 40675507) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексні інженерні мережі» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, 24; код ЄДРПОУ 39830409)  75  796 (сімдесят п'ять тисяч сімсот дев'яносто шість) грн 39 коп заборгованості, 11  959 (одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн 79 коп пені та 1  578 (одну тисячу п'ятсот сімдесят вісім) грн 35 коп судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовити. 4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексні інженерні мережі» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, 24; ідентифікаційний код 39830409) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «СІЧ» (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 2/37; ідентифікаційний код 40675507) 275 (двісті сімдесят пять) грн 47 коп судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції. 5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя                                                            Л.Г. Смірнова Судді                                                                                О.М. Коротун                                                                                 В.В.  Сулім