Рішення

від 06.05.2019 по справі 912/909/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 рокуСправа № 912/909/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. при секретарі судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", пр-т Соборності, 15, м. Київ, 02160

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроконтинент", вул. Євгена Чикаленка, буд. 1 А, офіс 405, м. Кропивницький, 25006

про стягнення 35 738,65 грн

Представники сторін

від позивача - Логоша В.В. , директор з претензійно - позовної роботи, наказ від 18.04.19, протокол №72/ЗП від 18.04.2019;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроконтинент" про стягнення 35 738,65 грн, з яких 14 533,92 грн основного боргу, 5 626,42 грн пені, 2 180,88 грн штрафу, 13 397,43 грн відсотків річних, з покладанням на відповідача витрат пор сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по Договору поставки №АП-19-0066 від 22.01.2018 та Додатковому договору №АП-19-0066ДС1 від 06.02.2018 до договору поставки №АП-19-0066, в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою від 05.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №912/909/19 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 06.05.2019 о 12:00 год., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 07.05.2019 не забезпечив.

Поштовий конверт з ухвалою суду від 05.04.2019, направлений на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроконтинент", повернуто до канцелярії суду з відміткою відділення поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання.

Господарським судом ухвалу від 05.04.2019 направлено на адресу відповідача, повідомлену позивачем та підтверджену витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 25006, м.Кропивницький, вул. Євгена Чикаленко, буд. 1А, офіс 405.

23.04.2019 судом повторно на вказану адресу направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, повідомлення про отримання чи неотримання якої на адресу суду не надходило.

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім направлення ухвали господарського суду на юридичну адресу відповідача, господарським судом також неодноразово здійснювались спроби повідомити відповідачу про час та місце розгляду справи засобами телефонного зв`язку за номером, зазначеним у витязі з ЄДР та іншими зазначеними в матеріалах справи номерами, що підтверджується відповідними телефонограмами.

Також ухвалу про відкриття провадження направлено було на адресу керівника товариства Снігур А.В ., яка міститься у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказану ухвалу згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отримано 05.04.2019.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення засідання суду.

Стаття 202 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в т. ч. заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (надалі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроконтинент" (надалі- Покупець) укладено Договір поставки №АП-19-0066 (а.с. 13-15), відповідно до пункту 1.1. Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти й оплатити наступні засоби захисту рослин (надалі - Товар), а саме: Доктор Кроп, кількістю 10 літрів, загальною вартістю 1 743,00 грн з ПДВ.

Відповідно до пункту 1.3. Договору вартість товару в період дії Договору може змінюватись в порядку, передбаченому п.2.2., при цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до цього Договору.

Кількість і асортимент Товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до пункту 1.1. даного Договору. За бажанням Покупця кількість та асортимент Товару може бути збільшені, що оформляється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент Товару, що підлягає поставці та строк оплати (пункт 1.5. Договору).

Якщо в період дії цього Договору між Сторонами відбудеться поставка Товару, але не буде підписано додатковий Договір до нього, то накладна на такий Товар, підписана представником Покупця і в якій є посилання на даний Договір, прирівнюється до додаткової угоди, якою погоджено асортимент, ціна та кількість товару, що постачається Покупцю, умови Договору розповсюджуються на таку поставку, а Покупець зобов`язується оплатити такий Товар в день його постачання (пункт 1.6. Договору).

Згідно пункту 3.2. Договору право власності на Товар виникає у Покупця з моменту передачі товару, відповідно до розділу, 3,4 Договору.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що одночасно з передачею товару Продавець зобов`язаний передати Покупцеві наступні документи: рахунок на оплату, податкову накладну згідно норм Податкового кодексу України, видаткову (відвантажувальну) накладну, товарно-транспортну накладну, якщо поставка Товару здійснюється на умовах СРТ.

Підписання Покупцем видаткової накладної підтверджує отримання останнім всіх передбачених п.4.3. цього Договору документів (пункт 4.5. Договору).

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 1 січня 2019 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Покупцем своїх зобов`язань за цим договором (пункт 7.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

06.02.2018 року між сторонами підписано Додатковий договір №АП-19-0066ДС1 до Договору поставки №АП-19-0066 від 22.01.2018 (а.с. 16), відповідно до якого сторони домовились доповнити Основний договір поставки наступним додатковим переліком захисту рослин: Герсотил, кількістю 20 кг, загальною вартістю 14 533,92 грн.

У пункті 3 Додаткового договору сторони передбачили, що Покупець зобов`язаний здійснити оплату в наступні строки: не пізніше 15.02.2018.

Поставка Товару здійснюється Продавцем на умовах СРТ (перевезення до місця призначення за рахунок Продавця, до наступних базисів (отримувачів). Строк поставки до 07.02.2018 (пункт 4 Додаткового договору).

Додатковий договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

На виконання вимог Договору Продавцем було здійснено поставку Товару, а саме - Герсотил уп. 0,5 кг, кількістю 20 кг, загальною вартістю 14 533,92 грн, що підтверджується видатковою накладною №АП-19-0073 від 06.02.2018 (а.с. 17).

Всупереч умовам Додаткового договору від 06.02.2018 Відповідач свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару, у строк передбачений пунктом 3, не виконав.

Невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати поставленого товару стало підставою для звернення позивача до суду для захисту своїх прав та порушених інтересів.

При розгляді спору господарський суд виходить з наступного.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується поставка відповідачеві товару на загальну суму 14 533,92 грн. Проте, відповідачем не здійснено оплату поставленого товару.

Враховуючи умови п.3 Додаткового договору та загальні норми цивільного законодавства, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав.

Таким чином матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано наявність за останнім заборгованості у сумі 14 533,92 грн.

Доказів перерахування цієї суми на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" відповідачем господарському суду не подано. Також відповідачем не заперечується факт поставки товару, його кількість та якість, розмір заборгованості останнім не спростований.

Оскільки, сторонами не надано до матеріалів справи доказів виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо оплати поставленого товару в сумі 14 533,92 грн у строки визначені Додатковим договором від 06.02.2018 №АП-19-0066ДС1 до договору поставки №АП-19-0066 від 22.01.2018, господарський суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 14 533,92 грн боргу, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Агроконтинент" також 5 626,42 грн пені та штраф у сумі 2 180,88 грн.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17 та від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17.

Відповідно до пункту 5.2. Договору Покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного Договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежі. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Згідно пункту 5.4. Договору у випадку прострочення виконання зобов`язань, передбачених розділом 2 даного Договору, більше ніж на 10 (десять) днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним Договором штраф у розмірі п`ятнадцяти відсотків від ціни Договору.

При цьому, відповідно до пункту 5.3. Договору, сторони дійшли згоди, щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені), і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, встановлених розділом 5 цього Договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов`язання повинне було бути виконане.

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо оплати товару, наявні достатні правові підстави для стягнення з відповідача передбаченої пунктами 5.2, 5.4 Договору неустойки.

Господарський суд перевірив розрахунок пені наданий позивачем, а також розрахунок 15% штрафу та дійшов висновку, що останнім правомірно нараховано відповідачу пеню в розмірі 5 626,42 грн. за період з 16.02.2019 по 25.03.2019 та штраф у розмірі 15% у сумі 2 180,88 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 13 397,43 грн відсотків річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень статей 524, 533, 625 Цивільного кодексу України, грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником, зокрема, процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Період нарахування вказаних платежів законодавством не обмежений та здійснюється протягом всього часу існування прострочки виконання грошового зобов`язання.

У пункті 5.5. договору поставки сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі 40 відсотків річних від несплаченої загальної вартості Товару протягом 90 календарних днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Покупцем та 96 відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яноста календарних днів. З дня закінчення строків сплати, передбачених п.2.1. Договору, вважається, що Продавцем пред`явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача відсотки за користування грошовими коштами за перші 90 днів прострочення з 16.02.2018 по 16.05.2018 за ставкою 40% річних нараховано 1 433,39 грн та за період з 17.05.2018 по 25.03.2019 за ставкою 96% річних нараховано 11 964,04 грн, всього 13 397,43 грн.

Врахувавши наведені правові норми, перевіривши правильність розрахунків заявленої до стягнення суми, суд встановив правильність розрахунків, здійснених позивачем, а тому до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 13 397,43 відсотків річних.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроконтинент" заборгованості у розмірі 35 738,65 грн, з яких 14 533,92 грн основний борг, 5 626,42 грн пеня, 2 180,88 грн штраф та 13 397,43 грн відсотки річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроконтинент" (вул. Євгена Чикаленка, буд. 1 А, офіс 405, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 40883705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРОМАРКЕТИНГ" (пр-т Соборності, 15, м. Київ, 02160, ідентифікаційний код 30262667) 35 738,65 грн, з яких 14 533,92 грн основного боргу, 5 626,42 грн пені, 2 180,88 грн штрафу, 13 397,43 грн відсотків річних, а також 1921,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.05.2019.

Суддя В.Г. Кабакова