Рішення

від 10.05.2019 по справі 910/2381/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.05.2019Справа № 910/2381/19

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/2381/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Аква"

до Приватного акціонерного товариства "Фарма-Нет, Україна"

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

26 лютого 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 01.02.2019 року до Приватного акціонерного товариства "Фарма-Нет, Україна" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки товару № 13037 від 04.08.2016 року в сумі 9335,74 грн. з них: основного боргу - 7261,45 грн. (сім тисяч двісті шістдесят одна гривня 45 копійок), пені - 1119,59 грн. (одна тисяча сто дев`ятнадцять гривень 59 копійок), 20% річних - 624,64 грн. (шістсот двадцять чотири гривні 64 копійки) та інфляційних втрат - 429,06 грн. (чотириста двадцять дев`ять гривень 06 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором поставки товару № 13037 від 04.08.2016 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2019 року позовну заяву б/н від 01.02.2019 року передано на розгляд судді ОСОБА_1

Розпорядженням керівника апарату № 05-23/399 від 12.03.2019 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/2381/19, у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з посади судді.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2019 року справу № 910/2381/19 передано на розгляд судді Коткова О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2381/19, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103048999003 ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 року у справі № 910/2381/19 вручено уповноваженому представнику відповідача - 20.03.2019 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 04.04.2019 року (включно).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 року продовжено Приватному акціонерному товариству "Фарма-Нет, Україна" строк для подачі та підготовки відзиву на позов на п`ять днів з дня вручення даної ухвали.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103049194335 ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 року у справі № 910/2381/19 вручено уповноваженому представнику відповідача - 16.04.2019 року.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відтак, строк для надання відзиву на позовну заяву до 22.04.2019 року (включно).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.08.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" (надалі - позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Фарма-Нет, Україна" (надалі - відповідач, покупець) укладено договір поставки товару № 13037 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід`ємними частинами цього договору.

В п. 1.3. договору визначено, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

За умовами п. 3.3. договору, покупець зобов`язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару, протягом (але не пізніше) 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

На виконання умов договору поставки товару № 13037 від 04.08.2016 року позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму - 9452,18 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВШП-052030 від 13.08.2018 року (копія міститься в матеріалах справи). Вказана видаткова накладна підписана уповноваженими представниками сторін без заперечень та скріплена печатками товариств.

За приписами ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р., підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Факт отримання товару відповідачем і видаткова накладна, надана позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов`язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар (п. 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/767/2013 від 29.04.2013 р.).

Оскільки спірна видаткова накладна має найменування юридичних осіб, перелік товару, його вартість, посилання на договір та інші реквізити, вона відповідає вимогам закону та є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково повернув товар на суму 2190,92 грн., що підтверджується видатковою накладною (повернення) № Ф-00000117 від 13.11.2018 року (копія міститься в матеріалах справи), а відтак відповідач має заборгованість за договором, яка за розрахунками позивача, становить 7261,45 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати товару.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, як встановлено нормами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Приписами ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Суд зауважує, що за розрахунком суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 7261,26 грн. з розрахунку: 9452,18 грн. (вартість поставленого товару за видатковою накладною № ВШП-052030 від 13.08.2018 року) - 2190,92 грн. (вартість повернутого товару за видатковою накладною (повернення) № Ф-00000117 від 13.11.2018 року).

Відтак, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки товару № 13037 від 04.08.2016 року становить 7261,26 грн.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 7261,26 грн. та настання строку виконання обов`язку щодо сплати підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та не були спростовані відповідачем.

За умовами ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки товару № 13037 від 04.08.2016 року в розмірі 7261,26 грн., в іншій частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 0,19 грн. позивачу належить відмовити.

При зверненні до суду, позивач також просить стягнути з відповідача на його користь пеню - 1119,59 грн., 20% річних - 624,64 грн. та інфляційні втрати - 429,06 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

В п. 5.3. договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов`язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу, та окрім того 20% річних.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача за договором поставки товару № 13037 від 04.08.2016 року становить 7261,26 грн.

При цьому, позивач здійснює нарахування пені на суму 7261,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за видатковою накладною № ВШП-052030 від 13.08.2018 року, в межах заявленого позивачем періоду, суд встановив, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить суму більшу, ніж заявлена позивачем до стягнення, яка становить 1129,53 грн. згідно наведеного нижче розрахунку:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 7261.00 28.08.2018 - 06.09.2018 10 17.5000 % 69.63 7261.00 07.09.2018 - 25.10.2018 49 18.0000 % 350.92 7261.00 26.10.2018 - 13.12.2018 49 18.0000 % 350.92 7261.00 14.12.2018 - 01.02.2019 50 18.0000 % 358.08 1129.53 Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Втім, зважаючи на те, що суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог в частині стягнення пені, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за порушення грошового зобов`язання по оплаті поставленого товару підлягають задоволенню в сумі 1119,59 грн., за розрахунком позивача.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведена норма встановлює право кредитора вимагати сплати суму боргу з урахуванням інфляційних збитків та 3% річних протягом усього періоду прострочення до моменту повного виконання боржником своїх грошових зобов`язань перед кредитором.

При цьому, передбачена законом відповідальність за неналежне виконання покупцем грошового зобов`язання з оплати поставленого йому товару підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

У відповідності з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція . При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Зокрема, рекомендації Верховного Суду України, викладені в листі № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачають, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат за видатковою накладною № ВШП-052030 від 13.08.2018 року, початок періоду розрахунку яких повинен здійснюватися з вересня 2018 року, суд встановив, що загальна сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача становить суму більшу, ніж заявлена позивачем до стягнення, яка становить 507,04 грн. згідно наведеного нижче розрахунку:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 01.09.2018 - 01.02.2019 7261.00 1.070 507.04 Зважаючи на те, що суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог в частині стягнення суми інфляційних втрат, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 429,06 грн., за розрахунком позивача.

Також, перевіривши наданий позивачем розрахунок 20% річних за видатковою накладною № ВШП-052030 від 13.08.2018 року, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, судом встановлено, що сума 20% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить суму більшу, ніж заявлена позивачем до стягнення, яка становить 628,62 грн. згідно наведеного нижче розрахунку:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 7261.00 28.08.2018 - 01.02.2019 158 20 % 628.62 З огляду на те, що суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог в частині стягнення 20% річних, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 20% річних за порушення грошового зобов`язання по оплаті поставленого товару підлягають задоволенню в сумі 624,64 грн., за розрахунком позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 року встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов, справа згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів суду не надав.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково про стягнення 9434,55 грн. з них: основного боргу - 7261,26 грн. (сім тисяч двісті шістдесят одна гривня 26 копійок), пені - 1119,59 грн. (одна тисяча сто дев`ятнадцять гривень 59 копійок), 20% річних - 624,64 грн. (шістсот двадцять чотири гривні 64 копійки) та інфляційних втрат - 429,06 грн. (чотириста двадцять дев`ять гривень 06 копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1920,96 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Фарма-Нет, Україна" (код ЄДРПОУ 23709936, адреса: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 45) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" (код ЄДРПОУ 36800559, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41) грошові кошти: основного боргу - 7261,26 грн. (сім тисяч двісті шістдесят одна гривня 26 копійок), пені - 1119,59 грн. (одна тисяча сто дев`ятнадцять гривень 59 копійок), 20% річних - 624,64 грн. (шістсот двадцять чотири гривні 64 копійки), інфляційних втрат - 429,06 грн. (чотириста двадцять дев`ять гривень 06 копійок) та судовий збір - 1920,96 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять гривень 96 копійок).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 10.05.2019р.

Суддя О.В. Котков