Рішення

від 25.04.2019 по справі 915/1852/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року Справа № 915/1852/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: Надточиєвої А.П. - ордер Серія МК №119014 від 25.04.2019,

представника III особи: Надточиєвої А.П. - ордер Серія МК №113340 від 07.02.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 ; ідент.код

НОМЕР_1 ; адреса представника АДРЕСА_8),

до відповідача: Фермерського господарства Левченка Олександра Федоровича

(АДРЕСА_9 ; ідент.код НОМЕР_2 ),

III особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_3 ),

про : стягнення заборгованості в розмірі 311261,54 грн,-

в с т а н о в и в:

26.12.2018 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 20.12.2018 (вх.№17637/18), в якій просить суд стягнути з Фермерського господарства Левченка Олександра Федоровича заборгованість в розмірі 311261,54 грн, з яких: 129725,0 грн частини прибутку (дивідендів) за 2016, 2017 роки; 121015,38 грн пені, 49165,78 грн інфляційних втрат та 11355,38 грн - 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає наступне.

ОСОБА_1 є одним із засновників (учасників) Фермерського господарства Левченка Олександра Федоровича . Посилаючись на ст.ст.57, 79, 82, 114 ГК України, ст.ст.87, 88, 113 ЦК України, ч.ч.1, 4 ст.1 Закону України Про фермерське господарство , ст.4 Закону України Про господарські товариства позивач зазначає, ФГ Левченка О.Ф. є корпоративною юридичною особою, а тому у його членів, які передали до складеного капіталу майно чи земельну ділянку, виникає сукупність корпоративних прав (майнових та організаційних), пов`язаних із наявністю їх частки у складеному капіталі. Як вбачається з інформації наданої у листі Відділом у Новобузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 19.03.2018 вих.№7/146-18 розпорядженням Новобузької РДА №669-р від 17.10.2005 було надано дозвіл гр. ОСОБА_1 щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель, наданих в постійне користування ФГ Левченка О.Ф. в межах території Новоюр`ївської сільської ради. На підставі вищевикладеного розпорядження гр. ОСОБА_1 було виготовлено державний акт на право власності на землю серії НОМЕР_4 від 07.11.2005 реєстраційний номер НОМЕР_5 , площею 8,78 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6 для ведення фермерського господарства, оригінал якого знаходиться у ФГ Левченка О.В . Позивач посилаючись на ст.167 ГК України, ст.116 ЦК України та на п.п.2.19, 4.1., 5.1., 6.1., 6.2., 6.4. Статуту зазначає, що від початку 2016 року та на момент звернення до суду із даним позовом позивачу ОСОБА_1 не сплачувалась частка від прибутку (дивіденди) ФГ Левченка О.Ф . Більш того, позивач була повністю усунута головою ФГ Левченка О.Ф. від участі в управлінні господарством та не допускалась до розгляду питань пов`язаних з його діяльністю. Згідно довідки №289/14-29-51-05-20 від 12.12.2018 наданої Баштанським управлінням Головного управління ДФС у Миколаївській області доходи ФГ Левченка О.Ф . за 2016, 2017 роки склали 518,9 тис. грн. Позивач вказує, що положення статуту ФГ Левченка О.Ф . доходи господарства є спільною сумісною власністю його членів (учасників). Виходячи з цього, частина прибутку яка належить до виплати позивачу ОСОБА_1 за 2016, 2017 роки складає 129725,00 грн (1/4 від 518,9 тис. грн.). Позивач вказує, що вправі нарахувати на суму заборгованості пеню, інфляційні втрати та 3% річних на суму заборгованості, що відповідно загалом складає 181536,54 грн.

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 у письмових поясненнях б/н від 06.03.2019 (вх.№3561/19), просить відмовити у задоволені позовних вимог та заперечує з наступних підстав:

- посилаючись на ст.ст.1, 20, 24 Закону України Про фермерське господарство , розділ І та п.п.4.1., 6.4. Статуту ФГ Левченка О.В . (в редакції від 23.12.2010), ст.15 Закону України Про господарські товариства зазначає, що Фермерське господарство Левченка О.Ф. зареєстроване як юридична особа та діє на основі Статуту. 3-я особа наголошує, що ОСОБА_4 навіть не вказується позивачем як член фермерського господарства, що свідчить про необізнаність позивача у справах та діяльності фермерського господарства. 3-я особа вказує, на те, що твердження позивача, що ФГ Левченка О.Ф . є корпоративною юридичною особою, а у його членів виникає сукупність корпоративних прав не відповідає дійсності, оскільки фермерському господарству не притаманна низка ознак, які обов`язково характеризують діяльність господарських товариств.

- фермерське господарство не підпадає під ознаки господарських товариств та не характеризується таким способом розподілу прибутку зокрема як сплата дивідендів, яка притаманна господарським товариствам, де акціонери беруть участь в управлінні підприємством та мають право на отримання дивідендів за своїми акціями, як власники корпоративних прав. Тобто діяльність членів сімейного фермерського господарства характеризується трудовим вкладом в цю діяльність, в той час як корпоративні права мають іншу природу та передбачають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів). Крім того, ніякого рішення про виплату дивідендів відповідачем не приймалось.

- ФГ Левченка О.Ф. за 2016-2017 роки було задекларовано 518 тис. грн саме доходу, тобто суми коштів без урахування витрат на податки, виробництво, заробітну плату працівникам фермерського господарства за договором тощо. Позивач не розрізняючи понять дохід та прибуток , називаючи суму у 129725,0 грн то доходом, то прибутком, про що свідчить текст позовної заяви, вирахував суму дивідендів, на які, на його думку, має право, із доходів ФГ Левченка О.Ф. , всупереч вимогам чинного законодавства України, яке передбачає нарахування дивідендів у зв`язку з розподілом частини прибутку, що вкотре вказує на повну необізнаність позивача у справах та діяльності фермерського господарства.

- твердження позивача, що відповідачем її було усунуто від участі в управлінні господарством та розгляду питань, пов`язаних з його діяльністю не відповідає дійсності та не підтверджується жодними доказами, доданими до позовної заяви. ОСОБА_1 не проживала у с.Новоюр`ївка, та самостійно не проявляла жодної ініціативи щодо участі у справах фермерського господарства. ОСОБА_4 , як особа, яка здійснює безпосередню трудову участь у діяльності фермерського господарства зазначає, що позивач жодного разу з дня створення фермерського господарства не цікавилась справами та не брала трудової участі у діяльності господарства. Про це свідчить, зокрема, факт подання до суду статуту в редакції за станом на 12.05.2005 із некоректним переліком членів фермерського господарства. Тобто на сьогодні позивач навіть не володіє актуальною інформацією щодо членів фермерського господарства, також як і інформацією щодо діяльності та стану справ у фермерському господарстві.

- ОСОБА_1 , яка з моменту створення ФГ Левченка О.Ф. не проживала в населеному пункті, де знаходилося фермерське господарство та не володіє інформацією щодо діяльності фермерського господарства в цілому за роки його існування, не отримувала частини прибутку від діяльності фермерського господарства у зв`язку з тим, що ніколи не брала трудової участі в його діяльності, що відповідно до положень Статуту ФГ Левченка О.Ф. є підставою для отримання прибутку.

Відповідач відзиву до суду не направив. Представник відповідача під час розгляду справи по суті підтримував доводи, викладенні у письмових поясненнях 3-ї особи.

Ухвалою суду від 02.01.2019 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до Господарського суду Миколаївської області позовної заяви б/н від 20.12.2018 (вх.№17637/18). Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.02.2019.

01.02.2019 суд ухвалив продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 12.03.2019.

Ухвалою суду від 12.03.2019 відкладено підготовче засідання на 03.04.2019 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 .

03.04.2019 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 25.04.2019.

У судовому засіданні 25.04.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та 3-ї особи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 являється одним із засновників (учасників) Фермерського господарства Левченка Олександра Федоровича (код ЄДРПОУ 22431516).

Головою ФГ Левченко О.Ф - Левченко Григорієм Олександровичем було затверджено Статут (викладений в новій редакції) Фермерського господарства Левченка Олександра Федоровича , який зареєстрований Державним реєстратором Новобузької райдержадміністрації від 12.05.2005 за №15161050002000049 (а.с.12-17).

Згідно Розділу І (Загальні положення) зазначеної редакції Статуту Фермерське господарство Левченка Олександра Федоровича - (далі господарство) - своєрідна форма підприємництва, добровільне об`єднання членів сім`ї: Левченко Григорій Олександрович - голова фермерського господарства; члени фермерського господарства: ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 .

Фермерське господарство діє для всебічного сприяння виробництва сільськогосподарської продукції товарів народного споживання, науково-технічної і промислової продукції, надання всіх видів послуг юри дичним та фізичним особам, а також організації взаємовигідного співробітництва між зацікавленими робітниками України і фірмами та організаціями закордонних держав з метою збуту товарів (робіт) і послуг на внутрішньому і зовнішньому ринках та одержання прибутку.

Як вбачається з інформації наданої Відділом у Новобузькому районі Головного управління Дергеокадастру у Миколаївській області №7/146-18 від 19.03.2018, що розпорядженням Новобузької РДА №669-р від 17.10.2005 було надано дозвіл гр. ОСОБА_1 щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель, наданих в постійне користування ФГ Левченка О.Ф. в межах території Новоюр`ївської сільської ради. На підставі вищевказаного розпорядження гр. ОСОБА_1 було виготовлено державний акт на право власності на землю серія НОМЕР_4 від 07.11.2005 реєстраційний номер НОМЕР_5 , площею 8,78 га для ведення фермерського господарства. Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6 . В книзі записів державних актів державний акт видано 24.11.2006, про що свідчить запис та підпис власника (а.с.18).

Згідно довідки Баштанського управління Головного управління ДФС у Миколаївській області №289/14-29-51-05-20 від 12.12.2018 загальна сума доходу ФГ Левченка О.Ф. відповідно до показників розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва складає: за 2016 рік - 268,9 тис.грн; за 2017 рік - 250 тис.грн (а.с.19). Всього за 2016-2017 роки - 518,9 тис.грн.

12.12.2010 головою ФГ Левченко О.Ф - Левченком Григорієм Олександровичем було затверджено Статут (викладений в новій редакції) Фермерського господарства Левченка Олександра Федоровича , який зареєстрований Державним реєстратором Новобузької райдержадміністрації від 23.12.2010 за №15161050005000049.

Згідно Розділу І (Загальні положення) зазначеної редакції Статуту Фермерське господарство Левченка Олександра Федоровича - (далі господарство) - своєрідна форма підприємництва, добровільне об`єднання членів сім`ї: Левченко Григорій Олександрович - голова фермерського господарства; члени фермерського господарства: ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_17 .

Крім цього, перелік засновників (учасників) юридичної особи - ФГ Левченка О.Ф. (код ЄДРПОУ 22431516) в зазначеному вище складі (в кількості п`яти осіб) міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який знаходиться в загальному доступі за посиланням - https://usr.minjust.gov.ua.

Згідно ст.1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Як вбачається з матеріалів справи ФГ Левченка О.Ф. зареєстроване як юридична особа та діє на основі Статуту.

Згідно з Розділом І (Загальні положення) Статуту (в редакції від 23.12.2010) Фермерське господарства Левченка Олександра Федоровича - (далі господарство) - своєрідна форма підприємництва, добровільним об`єднанням членів сім`ї, а саме: Левченка Григорія Олександровича , Левченка Олександра Федоровича , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 та ОСОБА_17 ), що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_7 від 27.03.2013 та копією паспорта ОСОБА_4 після укладення шлюбу з ОСОБА_15

У відповідності до ст.20 Закон України Про фермерське господарство порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.

Доходи фермерського господарства використовуються на компенсацію матеріальних затрат, здійснення сплат по обов`язку відчислень сплати з прибуткового податку та інші послуги та матеріали. Решта коштів доходу використовується на утворення фонду розвитку фермерського господарства, страхового фонду, плати за працю, преміального фонду. Розмір фонду фермерського господарства нараховується не менше як 1 % від доходу (п.5.1. Статуту).

Працівники мають право: на отримання роботи в фермерському господарстві з врахуванням можливостей та кваліфікацій робітника; на отримання заробітку з доходів, які належать розподілу між робітниками фермерського господарства за якістю внесеної праці (п.п.2.19. Статуту).

Відповідно до п.4.1. Статуту, земля, все майно фермерського господарства, споруди, трактори, комбайни, устаткування, автомобілі, житлові споруди, продуктивна і робоча худоба, посіви, багаторічні насадження, вироблена продукція, кошти, цінні папери інше майно належить на праві спільної часткової власності його членів.

У відповідності до ст.24 Закон України Про фермерське господарство фермерське господарство діє на умовах самоокупності. Всі витрати господарство покриває за рахунок власних доходів та інших джерел, не заборонених законодавством. Фермерське господарство самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію, на власний розсуд та ризик підбирає партнерів з економічних зв`язків у всіх сферах діяльності, у тому числі іноземних.

У відповідності до п.6.4. Статуту оплата праці робітників фермерського господарства, а також робітників по контракту, договору підряду здійснюється за рахунок коштів, які лишаються для цієї мети після розподілення прибутку по встановленим напрямкам. Вказані кошти використовуються попереду на оплату праці не членам фермерського господарства, решта розподіляється між робітниками фермерського господарства згідно внесків кожного робітника.

В свою чергу, позивач вказує наявність у фермерського господарства ознак господарського товариства, з чим суд не погоджується з таких причин.

Згідно ст.1 Закону України Про господарські товариства господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

У відповідності до ст.15 Закону України Про господарські товариства прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Отже, товариства, які відповідно до Закону України Про господарські товариства підпадають під ознаки господарських товариств, мають ряд характерних ознак, зокрема і щодо порядку та особливостей розподілу та розпорядженням прибутку таких підприємств. Такою особливістю зокрема є сплата дивідендів відповідних акціонерам у відповідному розмірі, що в свою чергу свідчить про те, що дивідендами є оплата товариством так званої "винагороди" власникам відповідних акцій - акціонерам.

В даному ж випадку фермерське господарство є іншою ніж вказані товариства формою юридичної особи не здійснює випуск акцій, не має акціонерів, а його засновники (які, ще й об`єднані сімейними правовідносинами) здійснюють розподіл прибутку між собою рівними частинами або в залежності від трудової участі у діяльності такого фермерського господарства або іншим встановленим у статуті чином.

Згідно п.п.14.1.49. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв`язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

У відповідності до п.п.14.1.90. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Так, однією з обов`язкових умов для придбання корпоративних прав є майновий або грошовий внесок у статутний капітал.

Однак, із аналізу норм Закону України Про фермерське господарство право на членство у фермерському господарстві не прив`язане до майнового або грошового внеску в статутний капітал. Член фермерського господарства може взагалі нічого не вносити до складеного капіталу господарства із урахуванням визначення фермерського господарства, наданого в Законі та характеристик діяльності особи у фермерському господарстві.

Враховуючи всі вище перелічені правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств визначені Законом України Про фермерське господарство фермерське господарство не характеризується таким способом розподілу прибутку як сплата дивідендів.

Тобто діяльність членів сімейного фермерського господарства характеризується трудовим вкладом в цю діяльність, в той час як корпоративні права мають іншу природу та передбачають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів).

Згідно п.3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин №4 від 25.02.2016 суд має право прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу - учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати.

Суду не надано доказів прийняття відповідачем рішення про виплату дивідендів.

Стосовно посилань позивача на Довідку №289/14-29-51-05-20 від 12.12.2018, надану Баштанським управлінням Головного управління ДФС у Миколаївській області про доходи Фермерського господарства Левченка О.Ф. за 2016-2017 роки, як на підставу нарахування дивідендів від доходу фермерського господарства у розмірі 129725,0 грн, слід зазначити наступне.

Дивіденди (лат.dividendum - те, що підлягає поділу) - частина прибутку, яка виплачується (і) емітентом корпоративних прав на користь власників корпоративних прав, або (і) державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або місцевої громади (що, за своєю суттю, - те саме).

Отримання дивідендів є одним із найсуттєвіших прав акціонера чи учасника товариства (поряд із правом управління товариством або правом отримання своєї частки у разі ліквідації товариства ).

Прибуток (англ. profit ) - сума, на яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати. Чистий прибуток це прибуток після сплати податків. Прибуток також визначають як суму, на яку зріс власний капітал компанії за даний період у результаті діяльності цієї компанії. Прибуток - частина вартості додаткового продукту, виражена в грошах; частина чистого доходу; грошовий вираз вартості реалізованого чистого доходу, основна форма грошових накопичень господарського суб`єкта.

Дохід (англ. income ) - гроші або матеріальні цінності, одержувані державою, юридичною та фізичною особою внаслідок якої-небудь діяльності (виробничої, комерційної, посередницької і т.ін.) за певний період часу.

Таким чином, дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав на користь власника таких корпоративних прав, що засвідчує право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розділом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Доходом є всі грошові або матеріальні цінності, отримані фізичною, юридичною особою, організацією за певний термін, в той час як прибутком є кошти за вирахуванням податків, собівартості продукції та інших витрат.

ФГ Левченка О.Ф. за 2016-2017 роки було задекларовано 518 тис.грн саме доходу, тобто суми коштів без урахування витрат на податки, виробництво, заробітну плату працівникам фермерського господарства за договором тощо.

Таким чином, позивач безпідставно вираховую суму дивідендів виходячи з доходу фермерського господарства.

Як зазначалось вище, відповідно до п.6.4. Статуту оплата праці робітників фермерського господарства, а також робітників по контракту, договору, підряду здійснюється за рахунок коштів, які лишаються для цієї мети після розподілення прибутку по встановленим напрямкам. Вказані кошти використовуються попереду на оплату праці не членам фермерського господарства, решта розподіляється між робітниками фермерського господарства згідно внесків кожного робітника.

Суду також не надано позивачем доказів, які б підтверджували, що його було усунуто відповідачем від участі в управлінні господарством та розгляду питань, пов`язаних з його діяльністю.

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав щодо стягнення заявленої позивачем частиною прибутку (дивідендів).

Крім того, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача 121015,38 грн пені, 49165,78 грн інфляційних втрат та 11355,38 грн - 3% річних, нарахованих на суму заборгованості також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від цієї суми.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст.129 ГПК України, у разі відмови судом у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 06.05.2019 року.

Суддя М.В. Мавродієва