Ухвала

від 07.05.2019 по справі 916/794/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"07" травня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/794/16

За позовом: Заступника прокурора Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, б. 3, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, б. 1, код ЄДРПОУ 26597691);

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛДІНГ-ІНДУСТРІЯ" (вул. Космонавтів, б. 32, м. Одеса, 65078; код ЄДРПОУ 39234690)

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРИНА-КЛУБ" (65082, м. Одеса, вул. Єлисаветинська, б. 21; код ЄДРПОУ 36288497) ; Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ЦЕНТАВР" (65011, м. Одеса, провул. Онілової, б. 14; код ЄДРПОУ 32697091)

про витребування майна із чужого незаконного володіння

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Лазуренко Є.С.

Представники:

Від прокуратури: Кальянов С.О. - на підставі посвідчення № 051699 від 11.12.2018 р.;

Від позивача: Чернова Г.А . - на підставі довіреності № 309/вих-мр від 28.12.2018 р.;

Від відповідача: Прутян М.Ю . - на підставі довіреності від 01.04.2019 р.;

Від третіх осіб: не з`явилися.

СУТЬ СПОРУ : Господарським судом Одеської області розглядається справа за позовом заступника прокурора Одеської області, в інтересах держави в особі Одеської міської ради, до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛДІНГ-ІНДУСТРІЯ", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРИНА-КЛУБ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ЦЕНТАВР" , про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "БІЛДІНГ-ІНДУСТРІЯ" земельної ділянки площею 0,6007 га (кадастровий номер 51101369020:45:011:0017 ), цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 89-З до земель запасу Одеської міської ради .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.04.2016р. (суддя Зайцев Ю.О.) порушено провадження у справі № 916/794/16.

Провадження у справі зупинялося у зв`язку із призначенням у справі судової земельнооціночної експертизи .

Розпорядженням керівника апарату суду від 12.06.2017р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/794/16 у зв`язку із закінченням повноважень судді Зайцева Ю.О. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2017р., справу №916/794/16 передано на розгляд судді Рога Н.В., яка ухвалою від 11.08.2017р. (після надходження справи до Господарського суду Одеської області) прийняла справу №916/794/16 до свого провадження . Крім того, провадження у справі було поновлено з метою розгляду клопотання судового експерта .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.08.2017р. провадження у справі зупинено до отримання висновку судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20 березня 2019 р. поновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням повідомлення від 01.03.2019р. №17-491 про неможливість надання висновку судової оціночно-земельної експертизи за матеріалами господарської справи №916/794/16.

В ухвалах Господарського суду Одеської області від 20 березня 2019 р. та 04 квітня 2019 р., виходячи з тексту позовної заяви та матеріалів справи, судом було запропоновано заступнику прокурора Одеської області обґрунтувати неможливість Одеською міською радою самостійно звернутись до суду з даним позовом та надати докази вжиття заходів, пов`язаних із нездійсненням або неналежним здійсненням посадовими особами Одеської міської ради захисту інтересів територіальної громади м. Одеси щодо витребування з чужого незаконного володіння спірної земельної ділянки.

У своїх поясненнях, що надійшли до суду 25 квітня 2019 р (вх. № 8361/19) заступник прокурора Одеської області зазначив, що у зв`язку з бездіяльністю Одеської міської ради щодо витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки площею 0,6007 га (кадастровий номер 51101369020:45:011: 0017), прокуратура Одеської області була змушена звернутися з позовом до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради. При цьому, будь-якого обґрунтування неможливості Одеською міською радою самостійно звернутись до суду з даним позовом, заступником прокурора наведено не було. Доказів вжиття заходів, пов`язаних із нездійсненням або неналежним здійсненням посадовими особами Одеської міської ради захисту інтересів територіальної громади м. Одеси щодо витребування з чужого незаконного володіння спірної земельної ділянки до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Відповідно до ст.29 ГПК України ( в редакції станом на дату подачі позовної заяви) прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.3 ст.53 ГПК України ( в редакції Закону України №21467-УІІІ від 03.10.2017р.) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до абз.2 ч.5 ст.53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

За матеріалами справи судом встановлено, що заступник прокурора Одеської області при зверненні до суду з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради посилався на нездійснення останньою дій, направлених на повернення земельної ділянки площею 0,6007 га (кадастровий номер 51101369020:45:011:0017 ) з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 89-З, до комунальної власності, що на думку заступника прокурора Одеської області унеможливлює розпорядження зазначеною земельною ділянкою Одеською міською радою, що в свою чергу підриває матеріальну основу територіальної громади та завдає істотної шкоди інтересам держави всупереч ст. 7 Конституції України.

Слід зауважити, що відповідно до п.3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява N 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 N 1604(2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п.3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 1 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч.3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 N 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N806/1000/17).

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №924/1237/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Одеська міська рада, відповідно до положень чинного законодавства, наділена правом і має можливість самостійно вирішувати питання місцевого значення (у т.ч. шляхом звернення до суду). Крім того, відповідно до матеріалів справи, листами Юридичного департаменту Одеської міської ради (вих. № 241/пр/вих від 25.09.2015р.) та Виконавчого комітету Одеської міської ради (вих. № 02.2-13/47 від 22.02.2016 р.) на запити прокуратури Одеської області щодо повернення майна (земельної ділянки площею 7 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, б. 89) прокуратуру було повідомлено про здійснення Одеською міською радою та її виконавчими органами дій, направлений на звернення до суду з позовом про витребування спірних земельних ділянок з чужого незаконного володіння на користь територіальної громади міста Одеси.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів, на підставі яких можливо було дійти висновку, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Однак, заступником прокурора Одеської області не було надано до суду доказів вжиття заходів, пов`язаних із нездійсненням або неналежним здійсненням посадовими особами Одеської міської ради захисту інтересів територіальної громади м. Одеси щодо витребування з чужого незаконного володіння спірної земельної ділянки, як це було запропоновано ухвалами суду від 20 березня 2019 р. та 04 квітня 2019 р.

З огляду на вказані обставини справи, враховуючи все вище викладене, наявні у справі матеріали, суд вважає за доцільне залишити позовну заяву заступника прокурора Одеської області, в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛДІНГ-ІНДУСТРІЯ", за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРИНА-КЛУБ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ЦЕНТАВР" , про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "БІЛДІНГ-ІНДУСТРІЯ" земельної ділянки площею 0,6007 га (кадастровий номер 51101369020:45:011:0017 ), цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 89-З , до земель запасу Одеської міської ради майна, без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись п.п. 1 ч.1 ст.226, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву заступника прокурора Одеської області, в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛДІНГ-ІНДУСТРІЯ", за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРИНА-КЛУБ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ЦЕНТАВР", про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "БІЛДІНГ-ІНДУСТРІЯ" земельної ділянки площею 0,6007 га (кадастровий номер 51101369020:45:011:0017 ), цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 89-З, до земель запасу Одеської міської ради майна - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали складено та підписано10 травня 2019 р.

Суддя Н.В. Рога