Постанова

від 23.07.2007 по справі 45/170пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

45/170пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.07.2007 р.                                                                            справа №45/170пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Стойка  О.В.

суддів Діброви  Г.І. , Гези  Т.Д.

за участю представників сторін:

від позивача:не з'явився,

від відповідача:не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Донспецкрепь" м.Донецьк

на ухвали  господарського суду

Донецької області

від29.05.2007 року

по справі№45/170пн

за заявоюДержавного підприємства "Луганськвугілля"м.Луганськ

до заінтересованої особиТовариства з обмеженою відповідальністю "Донспецкрепь" м.Донецьк

прозміну порядку та способу виконання судового рішення

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.08.2006р. задоволені позовні вимоги Державного підприємства "Луганськвугілля" м.Луганськ (стягувач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецкрепь” м.Донецьк (боржник) про спонукання виконати певні дії, а саме зобов'язання поставити на адресу стягувача товар “стойки призабойные трения 7ТУ и 8ТУ” належної якості у кількості 50 штук та повернути стягувачу “стойки призабойные трения 7ТУ и 8ТУ” у кількості 1150 штук.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.08.06р. рішення господарського суду скасоване, у задоволені позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.06р. постанова Донецького апеляційного господарського суду скасована, рішення господарського суду Донецької області від 01.08.06р. залишено без змін.

На виконання вищевказаного рішення 21.02.07р. господарським судом було видано три накази про примусове виконання рішення суду. Вказані накази були передані позивачем до відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м.Донецьку для відкриття виконавчого провадження.

Листом від 04.05.07р. державна виконавча служба Калінінського районного управління юстиції у м.Донецьку повідомила про закінчення виконавчого провадження за наказом №45/170пн щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, а постановами від 20.04.2007 року виконавчі документи стосовно повернення товару „стойки призабойные трения 7ТУ та 8ТУ” у кількості 1150 шт. та зобов'язання поставити той же товар у кількості 50 шт. –повернуті без виконання через відсутність у боржника вищевказаного майна.

У травні 2007 року до господарського суду Донецької області звернувся стягувач із заявами №03/12-277 та №03/12-278 про зміну порядку та способу виконання зазначеного рішення, шляхом стягнення грошових коштів з боржника у сумі 491942,40грн. та 21 388,80грн. відповідно, обґрунтовуючи свої вимоги відсутністю майна боржника в натурі та надавши довідку щодо вартості спірного майна у теперішній час.

Ухвалами господарського суду Донецької області від 29.05.2007р. заяви позивача були задоволені та змінено спосіб виконання рішення господарського суду від 01.08.06р. в частині зобов'язання боржника поставити на адресу стягувача товар у кількості 50 шт. шляхом стягнення грошових коштів в сумі 21 388,80грн. (ухвала-1), а в частині зобов'язання боржника поставити на адресу стягувача товар у кількості 1150 шт.  491942,40грн. (ухвала-2) з боржника за наказами від 21.02.07р. №45/170пн.

Боржник, не погодившись із рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу (вх.№01-16/1305) на ухвалу-1, а також апеляційну скаргу (вх.№01-16/1306) на ухвалу-2, в яких просить скасувати ухвали господарського суду від 29.05.07р. по справі №45/170пн, оскільки  вважає  їх незаконними.

В обґрунтування апеляційних вимог боржник посилається на те що при зміні способу виконання рішення суд повинен був виходити з вартості присудженого майна (стоек трения), яка була ухвалена ним в рішенні від 01.08.06р., тобто замість 21388,80 грн. - 16650,00 грн. та замість 491942,40 грн. –382960,00 грн. відповідно, крім того, він вважає, що на підставі рішення суду від 19.12.2005 року з по справі № 1/382 вимоги стягувача взагалі не підлягають задоволенню.

Стягувач вважає ухвали господарського суду законними та обґрунтованими. Просить залишити їх без змін, а апеляційні скарги боржника без задоволення.

           Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 16.06.07р. за апеляційними скаргами боржника були порушені апеляційні провадження, які об'єднані в одне апеляційне провадження згідно ст.58 ГПК України.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином про час та дату судового розгляду, про поважність причин свого нез'явлення суд не повідомили, через що судова колегія вважає за необхідне розглянути апеляційні скарги у відсутності сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга за вх.№01-16/1305 підлягає задоволенню, а апеляційна скарга за вх.№01-16/1306 - частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Як свідчать матеріали справи, господарський суд прийняв рішення від 01.08.06р., яким задовольнив  позовні  вимоги позивача, зобов'язав відповідача поставити на адресу позивача товар “стойки призабойные трения 7ТУ и 8ТУ” належної якості у кількості 50 штук та повернути позивачеві “стойки призабойные трения 7ТУ и 8ТУ” у кількості 1150 штук.

Вказане рішення було оскаржено в апеляційному та касаційному порядку. Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.06р. рішення господарського суду від 01.08.06р. було залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом на виконання рішення від 01.08.06р. були видані накази від 21.02.07р., які передані до відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м.Донецьку для відкриття виконавчого провадження.

Постановами виконавчої служби від 26.02.2007р. відкрито виконавче провадження.     Актами державного виконавця від 19.04.07р. встановлено, що спірне майно у боржника не виявлено.

Постановами від 20.04.07р. вищевказані виконавчі документи були повернути у зв'язку з відсутністю у боржника спірного майна.

Вказані постанови на момент розгляду заяв скасовані не були, через що судовою колегією твердження боржника про відмову стягувача від отримання спірних стоєк на виконання рішення господарського суду до уваги не приймаються.

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України суд може змінити спосіб виконання рішення суду при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим.

Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

За відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повинен був розглянути обидві заяви стягувача в одному провадженні із винесенням єдиного процесуального документу, оскільки діючим законодавством не передбачено зміну виконання наказу, а тільки зміну виконання рішення.

За таких підстав висновок у обох ухвалах про зміну способу виконання наказів господарського суду є таким, що прийнятий з порушенням вимог ст.121 ГПК України.

Як вбачається зі змісту рішення господарського суду, а також постанови Вищого господарського суду України, задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання поставити “стойки призабойные трения 7ТУ и 8ТУ” у кількості 50 штук належної якості, суд не присуджував позивачеві вказане майно, не встановлював право власності на нього, а зобов'язав відповідача виконати дане зобов'язання, тобто поставити вказаний товар у межах заявлених позовних вимог та обраного позивачем способу захисту свого права, на підставі встановленого факту порушення договірного зобов'язання про своєчасне постачання майна.

Тобто в даній частині по суті рішення є покладенням на відповідача зобов'язання по виконанню ним обов'язків за Договором поставки в натурі, а не присудження позивачеві в натурі конкретного майна і встановлення права власності на нього.

За таких підстав вимоги позивача про стягнення грошового еквіваленту спірного майна в цій частині не ґрунтується на законі та виходить за межі заявлених раніше позовних вимог в частині предмету спору, а зміна судом в даній частині способу виконання рішення ухвалою-1 змінює по суті прийняте ним рішення.

З огляду на зазначене судова колегія робить висновок щодо безпідставності заявлених вимог про зміну порядку та способу виконання рішення судового рішення в цій частині, на підставі чого ухвала-1 підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.104 та ч.2 ст.104 ГПК України, через порушення процесуального закону, що призвело до прийняття неправильного рішення, в задоволенні відповідної заяви стягувача слід відмовити.

Щодо висновку в рішенні суду від 01.08.2006 року про зобов'язання боржника повернути стягувачу 1150 штук “стоек призабойных трения 7ТУ и 8ТУ”, то в цій частині суд першої інстанції виніс рішення про повернення їх стягувачу, як власнику, право власності на які виникло з моменту первісної їх передачі за договором купівлі-продажу №55/01 від 28.05.2004р. В Постанові Вищого господарського суду України від 07.12.06р, також міститься посилання на правомірність обґрунтування цього висновку вимогами ст.48 Закону України „Про власність”, тому в цій частині можлива заміна спірного майна грошовим еквівалентом, який стягувач має право отримати на підставі ст.96 ЦК України, як власник, оскільки в матеріалах справи містяться належні докази щодо цього.

Разом із тим, суд першої інстанції в порушення вимог ст.121 ГПК України припустився помилки, змінюючи своє рішення по суті в частині встановлення вартості вказаної продукції, яка відповідно до змісту рішення від 01.08.06р. по справі №45/170пн складає 399600 грн. з урахуванням ПДВ за 1200 шт. стоєк, тобто вартість 1150 шт. стоєк за вказаним рішенням складає 382950 грн., а не 491942,40, як встановлено ухвалою суду-2.

Дослідження додаткових доказів стосовно вартості вказаного майна виходить за межі процесуальних повноважень суду при розгляді питання в порядку ст.121 ГПК України, оскільки змінює суть рішення. Обраний спосіб виконання судового рішення не може суперечити суті цього рішення.

Зміна по суті прийнятого судом рішення в даному порядку діючим законодавством не передбачена, це суперечить ст.124 ч.5 Конституції України, ст.4-5 ГПК України.

Отже ухвала-2 про змінення способу виконання рішення господарського суду від 01.08.2006 року підлягає зміні в частині суми стягнення з боржника на користь стягувача з 491942,40 грн. на 382950 грн., також на підставі п.4 ч.1 ст.104 та ч.2 ст.104 ГПК України, через порушення процесуального закону, що призвело до прийняття неправильного судового рішення в відповідній частині.

Посилання стягувача на рішення господарського суду від 19.12.2005 року по іншій справі  № 1/382  не приймаються до уваги, оскільки рішення господарського суду від 01.08.2006 року  набрало чинної сили та на теперішній момент не змінено та не скасовано, тому відповідно до ст.124 Конституції України, ст.115 ГПК України є обов'язковим для виконання на всій території України та підлягає виконанню у встановленому законом порядку.

Права стягувача, які були порушені внаслідок невиконання рішення суду або порушення строків виконання договору, він не позбавлений права захищати шляхом подання позову до суду про стягнення суми отриманих ним збитків у передбаченому законом порядку.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 104 ч.1 п.4, ч.2 Господарського процесуального кодексу України ухвала-1 господарського суду Донецької області від 29.05.2007р. про зміну способу виконання рішення господарського суду від 01.08.2006р. у вигляді стягнення грошових коштів в сумі 21388,80 грн. підлягає скасуванню через порушення господарським судом норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, відповідна апеляційна скарга-1 підлягає задоволенню, а у задоволенні відповідної заяви стягувача слід відмовити.

Ухвала-2 господарського суду Донецької області від 29.05.2007р. про зміну способу виконання рішення господарського суду від 01.08.2006р. у вигляді стягнення грошових коштів в сумі 491942,40 грн. підлягає зміні за тих же підстав в частині визначення суми до стягнення шляхом зменшення її до 382950,00 грн., відповідна апеляційна скарга-2 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105,106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу за вх.№01-16/1305 Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецкрепь" м.Донецьк  на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.05.07р. задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 29.05.2007р. про зміну способу виконання рішення господарського суду від 01.08.2006р. у вигляді стягнення грошових коштів в сумі 21388,80 грн. скасувати.

У задоволенні заяви Державного підприємства "Луганськвугілля" м.Луганськ про зміну порядку та способу виконання рішення господарського суду Донецької області від 01.08.2006 року у вигляді стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецкрепь" м.Донецьк на користь Державного підприємства "Луганськвугілля" м.Луганськ 21388,80 грн. –відмовити.

Апеляційну скрагу за вх.№01-16/1306 Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецкрепь" м.Донецьк  на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.05.07р. задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 29.05.2007р. про зміну способу виконання рішення господарського суду Донецької області від 01.08.2006р. у вигляді стягнення грошових коштів в сумі 491942,40 грн. змінити в частині визначення суми до стягнення шляхом зменшення її до 382950,00 грн.

В інший частині залишити ухвалу господарського суду Донецької області від 29.05.2007р. про зміну способу виконання рішення господарського суду Донецької області від 01.08.2006р. без змін.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий          О.В.  Стойка

Судді:          Г.І.  Діброва

          Т.Д.  Геза

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС