Рішення

від 25.04.2019 по справі 160/1742/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року Справа № 160/1742/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

21.02.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ., позивач) з позовом до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо розгляду зауваження від 14.11.2018 року вх. № З-6012/0/42-18, в тому числі не за його присутності;

- зобов`язати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію розглянути його зауваження від 14.11.2018 року вх. № З-6012/0/42-18 за його присутності.

Адміністративний позов не відповідав вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, тому ухвалою суду від 26.02.2019 року був залишений без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк, недоліки позовної заяви були виправлені належним чином та у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду його зауваження від 14.11.2018 року вх. № З-6012/0/42-18 без його присутності. При цьому, позивач посилається на положення ст. ст. 1, 14, 15, 18, 19 Закону України Про звернення громадян та зазначає, що відповідачем при розгляді зауваження було порушене його право на розгляд зауваження за його особистої присутності, яке передбачене ст. ст. 18, 19 Закону України Про звернення громадян . Тим самим, за поясненнями позивача, відповідачем було порушене його право на вдосконалення діяльності Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо проведення конкурсів з визначення перевізників на внутрішньообласних маршрутах Дніпропетровської області. З урахуванням цього, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом для захисту та поновлення порушеного права.

Ухвалою суду від 18.03.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову).

У встановлений судом строк, відповідач заперечуючи проти позову, надав суду відзив на позов, який долучений до матеріалів справи.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що не визнає позовні вимоги, вважає їх незаконними, необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Адже вважає, що зауваження ОСОБА_1 було розглянуте у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України Про звернення громадян , у встановлений законом термін, з використанням повноважень та з метою, з якою ці повноваження були надані. Позивачу була надана повна та обґрунтована відповідь листом Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) від 05.12.2018 року вих. № 6629/0/112-18.

Також, стосовно тверджень позивача про розгляд зауваження за його відсутності, відповідач посилається на положення ст. 18 Закону України Про звернення громадян та зазначає, що вказаною нормою встановлені права громадянина при розгляді заяви чи скарги, зокрема, особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви. Проте, порядок розгляду зауважень передбачений ст. 14 Закону України Про звернення громадян , яка не визначає такого права, як право бути особисто присутнім при розгляді пропозицій (зауважень).

З урахуванням цього, позивач вважає, що зауваження ОСОБА_1 було розглянуте у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України Про звернення громадян , тому у задоволенні позову просить відмовити.

Суд, враховуючи положення ч. 3 та ч. 4 ст. 257, ст. 261, ст. 263 КАС України, розглянув адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, (у письмовому провадженні).

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до Дніпропетровської обласної державної адміністрації з зауваженням від 14.11.2018 року вх. № З-6012/0/42-18, в якому зазначив про неналежний контроль відповідача за виконанням Товариством з додатковою відповідальністю Новомосковське АТП (далі - ТДВ Новомосковське АТП ) умов договору (договорів) на перевезення пасажирів по маршрутах №№ 205, 208, 740. З урахуванням цього, позивач просив відповідача розглянути його зауваження та з`ясувати причини неналежного контролю за виконанням ТДВ Новомосковське АТП умов договору (договорів) на перевезення пасажирів по маршрутах №№ 205, 208, 740, а також, перевірити правильність нарахування балів ТДВ Новомосковське АТП по об`єкту конкурсу № 1 на визначення перевізника (перевізників) на внутрішньообласних маршрутах, в тому числі, на маршрутах №№ 205, 208, 740, що відбувся 11.10.2018 року.

У відповідь на зауваження позивача, відповідач направив йому лист Про розгляд звернення від 05.12.2018 року за вих. № 6629/0/112-18, в якому послався на ст. ст. 43, 46 Закону України Про автомобільний транспорт , п.п. 27, 29, 47 Порядку перевірки поданих документів на відповідність обов`язковим і додатковим (за наявності) умовам конкурсу та наявності усіх документів. У цьому листі, відповідач розглянув по суті порушені позивачем у зауваженні питання та у підсумку зазначив, що з метою забезпечення контролю за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту, безпеки дорожнього руху, поліпшення організації перевезень пасажирів та виконанням автомобільними перевізниками умов договорів про організацію перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Дніпропетровської області (внутрішньообласні маршрути), розпорядженням голови облдержадміністрації від 25.04.2014 року № Р-242/0/3-14 було створено робочу групу з проведення контролю за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту та безпеки дорожнього руху, до складу якої увійшли, зокрема, представники організатора перевезень, Державної служби України з безпеки на транспорті, громадських організацій та особисто ОСОБА_1

Крім того, у вказаному вище листі від 05.12.2018 року відповідач повідомив позивачу про те, що 23.11.2018 року за участю ОСОБА_1 було проведено перевірку щодо виконання ТДВ Новомосковське АТП договірних умов та транспортного законодавства. За результатами перевірки складені акти, які були підписані ОСОБА_1 Копії цих актів від 23.11.2018 року №№ 04/05, 05/05, 06/05, 07/05 були направлені на адресу ТДВ Новомосковське АТП листом від 26.11.2018 року № 6381/0/112-18 для усунення порушень, виявлених робочою групою. Також, як зазначив відповідач, одним із перевізників-претендентів конкурсу було Публічне акціонерне товариство Північтранс (далі - ПАТ Північтранс ), яке зайняло друге місце у конкурсі. При цьому, ПАТ Північтранс звернулось до суду, оскаржуючи результати конкурсу.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом було винесене рішення від 08.02.2019 року в адміністративній справі № 160/8373/18, яким відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Північтранс до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з додатковою відповідальністю Новомосковське автотранспортне підприємство . У позові ПАТ Північтранс просило суд:

- визнати рішення конкурсного комітету з перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не входять за межі території Дніпропетровської області (внутрішньообласні маршрути), оформленого протоколом № 03 від 11.10.2018 року в частині визнання переможцем конкурсу - Товариство з додатковою відповідальністю "Новомосковське автотранспортне підприємство" (код ЄДРПОУ 03113450) за об`єктом №1 (маршрут 205: м. Новомосковськ, АС -1 - м. Дніпро, АС "АС Лівий берег"; маршрут 208: с. Орлівщина - м. Дніпро, АС "АС Лівий берег"; маршрут 740: м. Дніпро, АС "АС Лівий берег " - смт. Гвардійське ч/з смт. Черкаське, с. Орлівщина) таким, що не відповідає вимогам Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року №1081;

- скасувати розпорядження Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 22.10.2018 року за №Р-655/0/3-18 Про визначення переможців конкурсів на перевезення пасажирів на міських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не входять за межі території Дніпропетровської області (внутрішньообласні маршрути) в частині визнання переможців конкурсів - Товариство з додатковою відповідальністю "Новомосковське автотранспортне підприємство" (код ЄДРПОУ 03113450) за об`єктом № 1 (маршрут 205: м. Новомосковськ, АС-1-м. Дніпро, АС "АС Лівий берег"; маршрут 208: с. Орловщіна-м. Дніпро, АС "АС Лівий берег"; маршрут 740: м. Дніпро, АС "Лівий берег" - смт. Гвардійське ч/з мт. Черкаське, с. Орловщіна) та зобов`язати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію (код ЄДРПОУ 00022467); місцезнаходження 49004, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд.1) провести новий конкурс за об`єктом №1 (Маршрут 205: м. Новомосковськ, АС-1 м. Дніпро, АС "АС Лівий берег"; Маршрут 208: с. Орлівщина - м. Дніпро, АС "АС Лівий берег"; Маршрут 740: м. Дніпро, АС "АС Лівий берег" - смт. Гвардійське ч.з смт. Черкаське, с. Орлівщина).

Своє рішення суд мотивував тим, що наявними в матеріалах справи письмовими доказами спростовуються твердження позивача, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Вказане вище рішення суду не набрало законної сили, станом на момент судового розгляду адміністративної справи № 160/1742/19.

Проте, вважаючи, що відповідач допустив бездіяльність при розгляді його зауваження від 14.11.2018 року без його особистої участі, позивач оскаржує її в судовому порядку. Тому спірні правовідносини між сторонами склались з приводу протиправності бездіяльності відповідача щодо розгляду зауваження позивача від 14.11.2018 року, без його участі.

Суд зазначає, що питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення, регулюються Законом України Про звернення громадян .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про звернення громадян , громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 3 Закону України Про звернення громадян , під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - це звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також, висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

При цьому, зазначений вище закон визначає порядок розгляду звернень громадян окремо для розгляду кожного з видів звернень громадян, тобто окремо для розгляду пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги, відповідно. Також, закон окремо визначає права та обов`язки громадян при розгляді заяви чи скарги.

Так, відповідно до ст. 14 Закону України Про звернення громадян , органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Пропозиції (зауваження) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про звернення громадян , громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

знайомитися з матеріалами перевірки;

подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про звернення громадян , звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про звернення громадян , органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи розглядають звернення громадян, не стягуючи плати.

Аналіз викладених вище норм показує, що зауваження є одним із видів звернень громадян, та порядок їх розгляду визначає обов`язок суб`єкта звернення розглянути їх у встановлений законом строк, зокрема, зауваження, та повідомити громадянина про результати розгляду. При цьому, суд бере до уваги твердження відповідача про те, що право бути присутнім та особисто надавати пояснення передбачено законом для громадян лише при розгляді їх заяви чи скарги, а не зауваження. Адже, як вже зазначалось судом вище, зауваження є одним із видів звернення громадян, а не видом заяви чи скарги. Тому, права та обов`язки, визначені у ст. 18 Закону України Про звернення громадян , належать громадянам України, які звернулись, зокрема, до органів місцевого самоврядування, із заявою чи скаргою. Натомість предметом судового розгляду в адміністративній справі є протиправність бездіяльності відповідача щодо розгляду без його участі зауваження позивача, а не заяви чи скарги. У свою чергу, під бездіяльністю, за загальним правилом, слід розуміти як пасивну поведінка людини, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку вона зобов`язана була і могла вчинити.

З урахуванням викладеного вище, суд прийшов до висновку, що відповідач не допустив бездіяльності при розгляді зауваження позивача, бо у встановлений законом строк та у визначеному законом порядку розглянув зауваження позивача від 14.11.2018 року, та повідомив його про результати розгляду цього зауваження. При цьому, відповідачем не було порушене право позивача бути присутнім при розгляді зауваження, бо таке право законом не передбачене.

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 , є не обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст. 9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Таким чином, з огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що на підставі ст. 139 КАС України, у зв`язку з рішенням суду про відмову у задоволенні адміністративного позову, судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 768,40 грн. (квитанція № 1 від 21.02.2019 року), йому не відшкодовується.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 241 - 246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст рішення у повному обсязі складений 25.04.2019 року.

Суддя І.О. Лозицька