Рішення

від 26.04.2019 по справі 320/890/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2019 року № 320/890/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Виробничого приватного підприємства "Меблева Фабрика "Модерн" про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Виробничого приватного підприємства "Меблева Фабрика "Модерн", в якому просить суд :

- зобов`язати Виробниче приватне підприємство "Меблева Фабрика "Модерн" припинити дії, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю), а саме - допустити посадових осіб Головного управління Держаної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до здійснення перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, на об`єкті розташованому за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Таращанська, 197 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч пред`явлених (направлених) всіх необхідних та належним чином оформлених документів (наказу на проведення планової перевірки, повідомлення про проведення такої перевірки та посвідчення на проведення перевірки), що дають право на проведення планової перевірки, та за наявності законних підстав для проведення такої перевірки, відповідачем неправомірно відмовлено у допуску інспектора до проведення планової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Так, позивач наголошує, що у зв`язку з недопуском інспектора на об`єкт, у ГУ ДСНС України у Київській області немає можливості встановити наявність або відсутність порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що можуть створювати реальну загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння у разі виникнення пожежі. На підставі викладеного, просить суд зобов`язати товариство допустити до здійснення перевірки посадових осіб ГУ ДСНС України у Київській області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. Таким чином, справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Виробниче приватне підприємство "Меблева Фабрика "Модерн" є юридичною особою, що зареєстрована 07.04.2004 (код ЄДРПОУ: 30797877) за адресою: 09133, Київська обл., Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Миру, буд. 4.

19 жовтня 2018 року Головним управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області видано наказ №1082 "Про проведення планових перевірок", згідно якого державним інспекторам доручено в листопаді 2018 року провести планову перевірку стану техногенної та пожежної безпеки, в тому числі Виробничого приватного підприємства "Меблева Фабрика "Модерн".

Дану перевірку доручено провести головному інспектору Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області капітану служби цивільного захисту Сюрху А.С . у період з 14.11.2018 по 20.11.2018.

На підставі вказаного наказу ГУ ДСНС України у Київській області видано посвідчення від 30.10.2018 №5815 на проведення перевірки.

29 жовтня 2018 року ГУ ДСНС України у Київській області видано повідомлення про проведення планової перевірки №66/1/10438, яке було надіслане на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про відправлення.

16 листопада 2018 року головним інспектором Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Сюрхом А.С. здійснено виїзд для проведення планової перевірки Виробничого приватного підприємства "Меблева Фабрика "Модерн", розташованого за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Таращанська, 197.

З позовної заяви вбачається, що по прибуттю, 16.11.2018, на об`єкт перевірки посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності Сюрхом А.С . встановлено, що керівник або уповноважена особа суб`єкта господарювання на об`єкті перевірки - відсутні, а за вищевказаною адресою розташування суб`єкта господарювання був присутній громадянин ОСОБА_2 який стверджував що має право представляти інтереси ВПП "Меблева Фабрика "Модерн", однак жодного документу на підтвердження своїх слів не надав. Крім того громадянин ОСОБА_2 повідомив, що ВПП "Меблева Фабрика "Модерн" не здійснює виробничої діяльності та не має у власності жодних будівель, приміщень та споруд, однак надати матеріали які могли б підтвердити його слова відмовився та зазначив, що 20.11.2018 буде надано підтверджуючу документацію.

20 листопада 2018 року головним інспектором Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Сюрхом А.С. здійснено виїзд для проведення планової перевірки Виробничого приватного підприємства "Меблева Фабрика "Модерн", розташованого за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Таращанська, 197.

З позовної заяви вбачається, що по прибуттю, 20.11.2018, на об`єкт перевірки посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності Сюрхом А.С. знову встановлено, що керівник або уповноважена особа суб`єкта господарювання на об`єкті перевірки - відсутні; особи які знаходились в приміщеннях будівлі об`єкту відмовились надати будь-яку інформацію та пояснення стосовно місцезнаходження керівника або уповноважених осіб суб`єкта господарювання.

За фактом недопущення до проведення позапланової перевірки ГУ ДСНС України у Київській області було складено акт від 20.11.2018, який було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу Виробничого приватного підприємства "Меблева Фабрика "Модерн".

У зв`язку з недопущенням посадових осіб до проведення перевірки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Положеннями пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що під суб`єктом владних повноважень слід розуміти орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно - владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Положеннями статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Отже, законодавцем чітко визначено, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування у сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обов`язком доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування.

Згідно пунктом 5 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Ураховуючи частини четверту статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право на звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Таким чином, громадяни, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб, проте, і в цих випадках, водночас із перевіркою дій чи бездіяльності згаданих осіб, обставин, що стали підставою для втручання суб`єктів владних повноважень, суд має перевірити на відповідність чинному законодавству рішення, дії чи бездіяльність самих суб`єктів владних повноважень.

Крім того, пункт 5 частини четвертої статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України, який є частиною норми процесуального права, існує як послідовне продовження випадків превентивного судового контролю і має розумітися та застосовуватися судом саме в такому значенні, а не як норма, що давала би право для розширеного тлумачення права суб`єкта владних повноважень на адміністративний позов.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень, в яких одночасно можуть бути відповідачами фізичні та юридичні особи, в чітко визначених законами України випадках.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №826/7962/16.

При перевірці повноважень ГУ ДСНС України у Київській області на звернення до суду з даним позовом підлягають врахуванню положення Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V, якими регулюються повноваження позивача на проведення перевірок та вжиття відповідних заходів.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, визначені, зокрема, статтею 67 Кодексу цивільного захисту України. Пунктом 12 вказаної статті передбачено, що до них належить, крім іншого, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Наведеному вище припису Кодексу цивільного захисту України кореспондує підпункт 48 пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, а також підпункту 35 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 №3.

У визначених випадках ГУ ДСНС України у Київській області має право подавати позов в адміністративному судочинстві, а також представляти інтереси ДСНС України за її дорученням під час розгляду справ у судах.

Між тим, суд звертає увагу на те, що ані Кодексом цивільного захисту України, ані будь-яким іншим законом України, у тому числі Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", не встановлено права органів Державної служби з надзвичайних ситуацій подавати позов про зобов`язання фізичної або юридичної особи вчинити певні дії, зокрема, - забезпечити допуск фахівця органу державної служби з надзвичайних ситуацій до здійснення перевірки стану додержання (виконання) вимог законодавства у сфері (з питань) цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №826/7962/16.

Не передбачають дані нормативно - правові акти і права на звернення з вимогою "припинити дії, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю), а саме: допустити ГУ ДСНС України у Київській області до здійснення перевірки" юридичних та/або фізичних осіб.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що у рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" надано визначення принципу "належного урядування", який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Також, суд наголошує на тому, що Конституція України не передбачає право центральних органів виконавчої влади застосовувати аналогію права або закону при вирішенні будь-яких питань, що належать до їх компетенції, а вимагає діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведене в своїй сукупності вказує на безпідставність посилань позивача на положення частини першої статті 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", як на правову підставу для звернення до суду з даним позовом.

Верховний Суд у своєму рішенні в справі №826/7962/16 вказав, що відсутність передумов права на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом означає відсутність самого суб`єктивного права на позов.

Ураховуючи вищевикладене, суд наголошує, що повноваження позивача на звернення до адміністративного суду з позовом до юридичної та/або фізичної особи про зобов`язання допустити працівників ДСНС України та її територіальних органів до проведення перевірки законом не передбачені, що свідчить про відсутність у позивача права на звернення до адміністративного суду з цим адміністративним позовом та відповідно є підставою для відмови в його задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.