Рішення

від 14.12.2018 по справі 826/2689/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 14 грудня 2018 року                      №826/2689/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Бар'єр. Безпека бізнесу» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва,   (також далі - суд), надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній «Бар'єр. Безпека бізнесу" (далі – позивач) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0038231201 від 22.08.2016 року та №0038241201 від 22.08.2016 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом протиправно встановлено порушення термінів сплати по грошових зобов'язаннях та не узгодженому податковому зобов'язанню, яке виникло на підставі податкового повідомлення-рішення від 03.03.2015 року №0001392201 та на сьогоднішній день скасоване у судовому порядку. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2018 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне. Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Бар'єр. Безпека Бізнесу» (код ЄДРПОУ 36558405), за результатами якої складено акт №7514/26-51-12-01-09 від 19.08.2016 року. Перевіркою встановлено порушення правил сплати податків платником або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, передбачених п. 203.2 ст. 203 розділу V, п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI. На підставі акту-перевірки складено податкові повідомлення-рішення №0038231201 та №0038241201 від 22.08.2016 року, не погоджуючись з якими,  позивач звернувся з позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне. Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Стаття 19 Конституції України   зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені   Конституцією   та законами України. 15.01.2015 року податковим органом проведено перевірку щодо фінансово-господарських відносин між ТОВ «ГК «Бар'єр. Безпека бізнесу» та його контрагентами ТОВ «Про сервіс», ТОВ «Стиль медіа», ТОВ «Аскон груп», ТОВ «Омега люкс», ПП «Пром-техснаб» за липень, серпень, вересень 2014 року, за результатами якого складено акт перевірки №172/26-51-22-01/36558405 та донараховано грошові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 575884,50 грн. (з яких 383923,00 грн. за основним платежем та 191961,50 за штрафними (фінансовими) санкціями на підставі податкового повідомлення-рішення від 03.03.2015 року №0001392201. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із   скаргою   про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог   пункту 44.6 статті 44   цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.1, п. 56.2, абз.1 п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України). Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням рішенням, позивач 06.03.2015 року подав скаргу №15-03-06/01 до Головного управління ДФС у м. Києві. Як вбачається із опису вкладення у цінний лист поштового відправлення, скарга платником податку відправлена на адресу ГУ ДФС у м. Києві 06.03.2015 року, тобто у строки, встановлені абз. 1 ст. 56.3 ПК України, та отримана даним податковим органом 11.03.2015 року. Відповідно до п. 56.5 ст. 56 ПК України, платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення. Так, листом від 06.03.2015 року за вих. №15-03-06/02 позивач повідомив ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, що ним на податкове повідомлення-рішення від 03.03.2015 року №0001392201 подано скаргу до ГУ ДФС у м. Києві. Даний лист ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві відповідно до штампу «Одержано» отримав 11.03.2015 року. Відповідно до п. 56.8 ст. 56 ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Відповідно до п. 56.9 ст. 56 ПК України, керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. Листом від 20.03.2015 року №4586/10/26-15-10-05-35 Головне управління ДФС у м.Києві повідомив ТОВ «ГК «Бар'єр. Безпека Бізнесу» про продовження строку розгляду скарги по 09.05.2015 року включно. Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 05.05.2015 року №7382/10/26-15-10-05-35, яке отримане ТОВ ГК «Бар'єр. Безпека Бізнесу» 20.05.2015 року за вх. №534, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві від 03.03.2015 року №0001392201 залишено без змін, а первинну скаргу ТОВ «ГК «Бар'єр. Безпека Бізнесу» від 06.03.2015 року №15-03-06/01 – без задоволення. 22.05.2015 року ТОВ «Бар'єр. Безпека Бізнесу» подало скаргу до ДФС України про скасування про скасування податкового повідомлення-рішення №0001392201 від 03.03.2015 року, що підтверджується штампом поштового відділення на описі переліку документів цінного листа. Та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу. Крім того, листом від 25.05.2015 року ТОВ «ГК «Бар'єр. Безпека Бізнесу» повідомило ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві про подання скарги до ДФС України на податкове повідомлення-рішення №0001392201, яке отримане ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві 25.05.2015 року, що підтверджується штампом про отримання. 10.06.2015 року Державна фіскальна служба України прийняла рішення №12036/6/99-99-10-01-04-25 про продовження строку розгляду скарги до 23.07.2015 року включно. Рішенням Державної фіскальної служби України №14447/6/99-99-10-01-04-25 від 10.07.2015 року податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві від 03.03.2015 року №0001392201 залишено без змін, а скаргу ТОВ «ГК «Бар'єр. Безпека Бізнесу» без задоволення. Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених   статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Статтею ж  102  Податкового  кодексу  України  передбачено строк давності тривалістю 1095 днів. Таким чином, у зв'язку з наведеним та відповідно до положень пункту   56.18 статті 56 Податкового кодексу України грошові зобов'язання, визначені податковим повідомленням-рішенням від 03.03.2015 року №0001392201 в силу закону, вважаються неузгодженими. В той же час відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до   пункту 56.17   цієї статті. Таким чином, дана норма Податкового кодексу України встановлює місячний строк для оскарження податкових повідомлень-рішень, який, за змістом цієї норми, починає перебіг із дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. З аналізу пунктів 56.18 та 56.19 статті 56 Податкового кодексу України слідує, що ці норми по-різному регулюють питання строків судового оскарження рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання. По-перше, відрізняється  тривалість  строку,  протягом  якого платник податків має право  звернутися  до  суду  з  вимогою  щодо протиправності  рішення  контролюючого  органу.  Якщо  пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України  відсилає  до строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (1095  днів),  то  пункт  56.19  розглядуваної  статті  встановлює місячний строк для судового оскарження. По-друге, передбачений пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України строк розпочинає свій перебіг від дня, що настає за днем отримання платником податків рішення контролюючого органу. А строк, установлений пунктом 56.19 цієї ж статті Податкового кодексу України, починає відлік від дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. При цьому на момент початку перебігу  строку для судового  оскарження за правилами пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України аналогічний строк згідно з приписами пункту 56.18 цієї ж статті є таким, що вже розпочався. Таким чином, два зазначені приписи Податкового кодексу України по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному. Пунктом 56.21 ст. 56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. У розглядуваній ситуації при прийнятті позовної заяви від платників податків про оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов'язань суди повинні вирішувати питання на користь платника податків і застосовувати пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць). Дана позиція узгоджується з позицією в Остаточному рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України". Європейський суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема, у зв'язку з тим, що національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування. За таких обставин норма пункту 56.19 статті 56  Податкового кодексу України не може використовуватися при обчисленні строків звернення платника податків до суду, оскільки її застосування суперечить правилам пункту 56.21 цієї ж статті, яка вимагає прийняття рішень на користь платників податків. Тому строк для оскарження в суді податкового повідомлення-рішення починає перебіг відповідно до пункту 56.18 статті  56  Податкового кодексу України - від дня отримання платником податків цього повідомлення-рішення. Ураховуючи викладене, строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України. Зазначений строк становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв'язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Група компаній «Бар'єр. Безпека бізнесу» подав до Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративний позов (дата подання на копії позову відсутня), а ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2016 року відкрито провадження в адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду. Таким чином, платник податку звернувся до суду з позовною заявою у строк, передбачений п. 56.18 ст. 56 ПК України. Більше того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2017 року у адміністративній справі № 826/17147/16, яка набрала законної сили,  визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 03.03.2015 року №0001392201. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (49.1 ст. 49 ПК України). Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: - календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; - календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); - календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; - календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених   розділом IV   цього Кодексу; - календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. З наданих до суду копій податкових декларацій з податку на додану вартість слідує, що декларація за березень 2015 року позивачем подана 16.04.2015 року, а за квітень 2015 року – 18.05.2015 року, тобто у строки, визначені п. 49.1 ст. 49 ПК України. Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. З викладеної норми вбачається, що оскільки останнім днем для подання декларації є 20-й день, який настає за останнім днем звітного місяця, то строк для сплати суми податкового зобов'язання настає з 21 дня і складає 10 днів. Таким чином, останнім днем сплати податкового зобов'язання є 30 число місяця. Сплата податку за березень позивачем здійснена 27.04.2015 року, що підтверджується платіжним дорученням №10 від 27.04.2015 року, а сплата податку за квітень здійснена 26.05.2015 року, що підтверджується платіжним дорученням №127 від 26.05.2015 року. Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем не порушено строків сплати грошового зобов'язання. З приводу даних обставин відповідачем у відзиві на позов взагалі нічого не вказано та не зрозуміло з яких причин податковий орган дійшов до висновку про вчинення позивачем даного порушення. Внаслідок викладеного, суд дійшов висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Бар'єр. Безпека бізнесу»» надано належні докази на обґрунтування позовних вимог, а тому прийняті ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві податкові повідомлення-рішення №0038231201 та №0038241201 від 22.08.2016 року є протиправними, та таким, що підлягають скасуванню. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Частиною 1 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Відповідно до положень частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. У силу частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення №1155 від 13.02.2018 року, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у розмірі 1762,00 грн. Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Бар'єр. Безпека бізнесу» (код ЄДРПОУ 36558405, адреса: 02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 25-а, оф. 16) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39479227, адреса: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3) задовольнити у повному обсязі. 2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0038231201 від 22.08.2016 року та повідомлення-рішення №0038241201 від 22.08.2016 року 3. Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Бар'єр. Безпека бізнесу» документально підтверджені судові витрати у розмірі 1762,00 грн. (тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому району Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя          Ю.Т. Шрамко