Рішення

від 10.05.2019 по справі 540/499/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/499/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Підприємство"Дружба" до Управління з питань державного архітектурно- будівельного контролю Херсонської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють смостійних вимог на предмет спору: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу,

встановив:

15 березня 2019 року Приватне акціонерне товариство "Підприємство"Дружба" (далі - позивач, ПрАТ "Підприємство"Дружба") звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради (далі - відповідач, Управління), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 .), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ), у якому просить скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 01.03.2019 року № 5/131/01-22 в сумі 69156,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами. Так, 22.11.2019 року ПрАТ "Підприємство"Дружба" направило на адресу відповідача повідомлення № ХС 061183261090 про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1). У повідомленні вказувалось зокрема, що на замовлення позивача ФОП ОСОБА_3 розроблено проектну документацію та здійснюється авторський нагляд, водночас технічний нагляд здійснюється ФОП ОСОБА_2 За результатами проведення позапланової перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, Управлінням встановлено та зафіксовано в акті від 15.02.2019 року № 3/8 факт подання позивачем даних, які не відповідають дійсності, що є порушенням п. 11 постанови Кабміну від 13.04.2011 року № 466. На підставі висновків Акта відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення виявлених порушень. Постановою від 01.03.2019 року № 5/131/01-22 на позивача накладено штраф у сумі 69156,00 грн., у зв`язку із тим, що останнього визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . Позивач вважає наведену постанову протиправною, такою, що підлягає скасуванню, так як відповідальність за надання до Управління достовірних даних, відповідно до умов договору, укладеного 09.11.2018 року між позивачем та ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_2 , покладено саме на вказаних фізичних осіб-підприємців. Відтак, позивач переконаний в тому, що наведене в сукупності з доданими до позовної заяви письмовими доказами, дає підстави для висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Ухвалою суду від 18.03.2019 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків. Позивач усунув недоліки позову у строк, встановлений судом.

Ухвалою суду від 01.04.2019 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 18.04.2019 року.

18.04.2019 року сторонами до суду подано заяви про розгляд справи у письмовому провадженні.

Того ж дня від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не погоджується із доводами, наведеними у позові з таких підстав. Відповідач стверджує, що перевірка ПрАТ "Підприємство"Дружба" на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державним стандартів і правил, проведена на підставі депутатського звернення депутата Херсонської міської ради Романюка О.Я. , згідно наказу від 11.02.2019 року № 28 та направлення від 11.02.2019 року № 3/8, у відповідності до вимог, встановлених положеннями Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та приписами Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабміну від 23.05.2011 року № 553. За результатами проведення позапланової перевірки з виїздом на місцезнаходження об`єкта (ПрАТ "Підприємство"Дружба") за адресою: м. Херсон, вул. Миру, 20, головним спеціалістом Управління складено Акт від 15.02.2019 року № 3/8, яким зафіксовано порушення позивачем п. 11 постанови Кабміну Про деякі питання виконання підготовчих будівельних робіт від 13.04.2011 року № 466, оскільки будівельні роботи на об`єкті розпочаті згідно повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 22.11.2018 року № ХС 061183261090, яке містить недостовірні дані щодо здійснення технічного та авторського нагляду ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 , а також щодо видання Управлінням містобудування та архітектури департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради (далі - УМА ХМР) містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Недостовірність цих даних підтверджується листами УМА ХМР від 12.02.2019 року, ФОП ОСОБА_3 від 11.02.2019 року та ФОП ОСОБА_2 від 12.02.2019 року. На підставі наведеного Акта відповідачем 15.02.2019 року складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення виявлених порушень. Постановою від 01.03.2019 року № 5/131/01-22 на позивача накладено штраф за порушення приписів п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 69156,00 грн. Крім того, на підтвердження законності оскаржуваного рішення, відповідач посилаючись на положення ч. 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності зазначає, що саме замовник має нести відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, у зв`язку із чим, доводи позивача про те, що відповідальність за подання достовірних даних покладена на ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 є безпідставними. Наведене, на думку відповідача, свідчить про необґрунтованість позову, тому позовні вимоги позивача мають бути залишені без задоволення.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Відтак, суд здійснюватиме розгляд даної справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено.

Відповідно до наказу начальника Управління з питань державного архітектурно- будівельного контролю Херсонської міської ради від 11.02.2019 року № 28 та на підставі депутатського звернення депутата Херсонської міської ради Романюка О.Я . від 18.01.2019 року, начальником Управління видано направлення від 11.02.2019 року № 3/8 на проведення позапланової перевірки об`єкта "будівництво дрібнооптового магазину за адресою: м. Херсон, вул. Миру, 20" щодо дотримання суб`єктом містобудування - Приватним акціонерним товариством "Підприємство"Дружба" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

За результатами перевірки головним спеціалістом управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради Юдіним О.С. 15.02.2019 року складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті "будівництво дрібнооптового магазину за адресою: м. Херсон, вул. Миру, 20 ".

Перевіркою встановлено, що за вказаною адресою Приватним акціонерним товариством "Підприємство"Дружба" (замовником) розпочато будівельні роботи дрібнооптового магазину згідно повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 22.11.2018 року № ХС 061183261090. В повідомленні зазначено, що проектна документація розроблена ФОП ОСОБА_3 , авторський нагляд здійснює ФОП ОСОБА_3 , технічний нагляд здійснює ФОП ОСОБА_2 ; містобудівні умови та обмеження видані Управлінням містобудування та архітектури департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради (УМА ХМР) 04.09.2016 року за № 184. В ході перевірки виявлено недостовірність зазначених у повідомленні даних, що є порушенням п. 11 постанови КМУ Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт від 13.04.2011 року № 466. Недостовірність даних підтверджується листами УМА ХМР від 12.02.2019 року, ФОП ОСОБА_3 від 11.02.2019 року та ФОП ОСОБА_2 від 12.02.2019 року.

За висновками акта перевірки відповідачем 15.02.2019 року складено: протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 01.03.2019 року о 09:00 год. у приміщенні Управління за адресою: 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 166, кабінет 114; припис, яким позивача зобов`язано оформити документи на будівництво у відповідності до вимог містобудівного законодавства або привести у первісний стан до 15.03.2019 року.

01.03.2019 року відповідачем складено постанову за № 5/131/01-22, якою на позивача накладено штраф за порушення приписів п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 69156,00 грн.

Позивач вважає наведене рішення Управління з питань державного архітектурно- будівельного контролю Херсонської міської ради протиправним, що і стало підставою для звернення до суду.

При вирішенні спору по суті суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Преамбула до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон України № 3038-VI) зазначає, що цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Державним архітектурно-будівельним контролем є сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (ч. 1 ст. 41 Закону № 3038).

Згідно п. 2.2.5 Положення про Управління з питань державного архітектурно - будівельного контролю Херсонської міської ради, затвердженого рішенням Херсонської міської ради від 23 березня 2016 року № 137 УДАБК відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний архітектурно - будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах міста.

З наведених норм вбачається, що відповідач уповноважений на здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Повноваження суб`єктів у сфері державного архітектурно-будівельного контролю визначаються, зокрема, Законами України Про регулювання містобудівної діяльності , Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку № 553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема: ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку. (п. 12 Порядку №553).

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно- будівельний контроль, має право, зокрема: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (п. 13 Порядку № 553).

Частиною 6 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що проведення позапланової перевірки органом архітектурно-будівельного контролю обумовлене наступними вимогами законодавства:

- позаплановий захід може проводитися у зв`язку із необхідністю проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт; на підставі звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників;

- при проведенні позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки, ознайомлювати суб`єкта містобудування з результатами державного архітектурно-будівельного контролю;

- суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно- будівельний контроль, має право бути присутнім під час здійснення контролю, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Як встановлено судом, позаплановий захід, проведений відповідачем на підставі звернення гр. Романюк О.Я. від 18.01.2019 року та з метою перевірки достовірності даних наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт № ХС 061183261090 від 22.11.2018 року. Тобто, перевірка об`єктів будівництва позивача проведена з підстав, що передбачені п. 7 Порядку №553. Результати перевірки зафіксовано в Акті від 15.02.2019 року № 3/8.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що в розділі IX Акта перевірки від 15.02.2019 року заповнені графи № 2, 3, 5 з позначкою так , які вказують на дотримання суб`єктом владних повноважень при проведенні перевірки таких вимог законодавства, як: пред`явлення при проведенні перевірки посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), службового посвідчення, що засвідчує особу органу державного нагляду (контролю) (гр. 2); надання копії посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (гр. 3); під час проведення позапланового заходу розглядалися лише ті питання, які стали підставою для його проведення і зазначені у направленні (посвідченні) на проведення такого заходу (гр. 5).

Щодо присутності суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, то суд зауважує на тому, що зміст розділу IV Акта перевірки свідчить на користь висновку про присутність керівника ПрАТ "Підприємство"Дружба" - ОСОБА_5 при проведенні позапланового заходу. Більше того, у розділі IX Акта головним спеціалістом Управління зроблено відмітку про відмову уповноваженої особи суб`єкта містобудування від підпису Акта, що також підтверджує її присутність.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. На підставі протоколу складається постанова про накладення на порушника штрафу (пункти 20, 22 Порядку № 553).

На виконання наведених норм 15.02.2019 року відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення виявлених порушень.

Враховуючи відмову позивача від підписання Акту, протоколу та припису, про що свідчать відповідні відмітки, проставлені головним спеціалістом Управління, наведені документи були направлені на адресу позивача рекомендованим повідомленням, яке було вручено адресату 19.02.2019 року.

Постановою від 01.03.2019 року за № 5/131/01-22 на позивача накладено штраф за порушення приписів п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 69156,00 грн.

Отже, суд доходить висновку про те, що відповідачем не порушено процедури проведення позапланового заходу щодо перевірки ПрАТ "Підприємство"Дружба", встановленої приписами Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядку № 553.

Вирішуючи питання правомірності висновків, зроблених відповідачем за результатами проведення перевірки суб`єкта містобудування, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 року № 687-XIV, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно приписів п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після:

- подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

- видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється (ч. ч. 1, 2 ст. 36 Закону № 3038-VI).

З наведеного вбачається, що виконання замовником будівельних робіт обумовлене його обов`язком подати відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке має містити повні та достовірні дані.

За доводами відповідача, які зафіксовано Актом перевірки від 15.02.2019 року № 3/8, позивачем розпочато будівельні роботи дрібнооптового магазину за адресою: м. Херсон, вул. Миру, 20, згідно повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 22.11.2018 року № ХС 061183261090, яке містить недостовірні дані, що є порушенням пункту 11 постанови Кабміну Про деякі питання виконання підготовчих будівельних робіт від 13.04.2011 року № 466 (далі - Постанова № 466). Недостовірність даних полягає в тому, що технічний та авторський нагляд ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 не здійснюється; Управлінням містобудування та архітектури департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не видавалися.

Суд зауважує на тому, що в матеріалах справи містяться листи ФОП ОСОБА_3 від 11.02.2019 року та ФОП ОСОБА_2 від 12.02.2019 року, згідно змісту яких вбачається, що ФОП ОСОБА_3 проектна документація щодо будівництва дрібнооптового магазину за адресою об`єкта перевірки не розроблялася, водночас ФОП ОСОБА_2 стверджує, що по вказаному об`єкту технічного нагляду не виконував, договору з ПрАТ "Підприємство"Дружба" (замовником) не заключав.

Разом з тим, відповідно до змісту листа Управління містобудування та архітектури департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради від 12.02.2019 року за вих. № 03-30-25, Управлінням містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 184 від 04.09.2016 року, не видавалися.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення (ч. 8 ст. 36 Закону № 3038-VI).

Положення наведеної статті кореспондуються з приписами п. 11 Постанови № 466.

У відповідності до ст. 25 Закону України Про основи містобудування від 16.11.1992 року №2780-XII (далі - Закону № 2780-XII), особи, винні у наданні інформації, що не відповідає дійсності, про умови проектування і будівництва чи у необґрунтованій відмові надати таку інформацію, - несуть відповідальність, передбачену законом.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.10.1994 року № 208/94-ВР передбачено, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" передбачає встановлення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01.01.2019 року, в сумі 1921,00 грн.

Враховуючи встановлений судом факт виконання позивачем будівельних робіт згідно повідомлення про початок їх виконання, яке містить недостовірні дані, суд вважає правомірним застосування до вказаного суб`єкта містобудування штрафних санкцій постановою від 01.03.2019 року № 5/131/01-22 в розмірі 69156,00 грн.

Посилання позивача на те, що відповідальність за внесення до повідомлення недостовірних даних мають нести саме виконавці спростовуються приписами ч. 8 ст. 36 Закону № 3038-VI та п. 11 Постанови № 466, що у свою чергу свідчить на користь висновку про безпідставність таких посилань.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС України).

На підставі ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію довів та обґрунтував. Натомість, позивач не довів протиправність оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що задоволенню не підлягає.

Згідно положень ст. 139 КАС України, судові витрати у даному випадку не відшкодовуються.

Таким чином, керуючись статтями 2, 9, 12, 14, 139, 241 - 246, 205, 255 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Підприємство"Дружба" (код ЄДРПОУ 01552894, 73035, м. Херсон, вул. Бурназяна, 10) до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 40092261, 73036, м. Херсон, вул. Перекопська, 166), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) про скасування постанови про накладення штрафу, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 109010000