Ухвала

від 10.05.2019 по справі 540/947/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

---

УХВАЛА про залишення позовної заяви без руху 10 травня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/947/19 Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі до Державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Кукли Світлани Олександрівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТИНИЗ" про скасування реєстраційної дії, встановив: Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі звернулося з позовною заявою до Державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Кукли Світлани Олександрівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТИНИЗ", в якій просить скасувати реєстраційну дію, проведену відповідачем 05.02.2018 р. за № 13391070002015503, щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах. Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим Кодексом адміністративного судочинства України з наступних підстав. Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень. Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач просить скасувати реєстраційну дію, яка вчинена відповідачем 05.02.2018 р. При цьому, позивач, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом лише 07.05.2019 р., тобто після закінчення встановленого тримісячного строку на звернення до суду, не зазначає жодних обставин щодо поважності причин пропуску такого строку, не надає доказів на підтвердження таких обставин та не ставить питання щодо поновлення строку звернення до суду з даним позовом. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права. Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 р., набула чинності для України 11.09.1997 р.) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...". Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" (заява №20347/03 §35) зазначено "… пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності…". В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що "…Суд  визнає,  що  вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних  судів,  однак  такі  повноваження  не  є  необмеженими. Від  судів  вимагається  вказувати  підстави.". Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. В даному випадку регулювання з боку держави полягає у встановлені строків звернення з позовом до суду. Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Таким чином, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. З огляду на викладене позовна заява відповідно до ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме: для надання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин пропуску такого строку. Керуючись ч.1 ст.169 КАС України, суддя - ухвалив: Залишити позовну заяву без руху. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху. Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/947/19 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу. Ухвала окремо не оскаржується.   Суддя                                                                                                                            Бездрабко О.І.