Ухвала

від 10.05.2019 по справі 640/20128/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20128/18                                                                              УХВАЛА   10 травня 2019 року                                                                                          м. Київ                      Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача           Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Пилипенко О.Є., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ектів-Груп” до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в особі комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: У листопаді 2018 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва  з позовною заявою відповідно до змісту якої просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14 серпня 2018 року №88137/40807933 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02 липня 2018 року №1, що складена Товариством з обмеженою відповідальністю “Ектів-Груп”; - зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 02 липня 2018 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю “Ектів-Груп”, датою її фактичного надходження – 24 липня 2018 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2019 року позов задоволено. Відповідач, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю.           Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано апелянту усунути вказані в ухвалі недокіли апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання її копії шляхом подання суду апеляційної інстанції оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 5286,00 грн. Колегією суддів, встановлено, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 15 квітня 2019 року було отримано апелянтом 20 квітня 2019 року, що підтверджується даними наявного у справі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. У свою чергу, 02 травня 2019 року апелянтом було направлено до суду клопотання, відповідно до змісту якого останній просить суд продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 19 травня 2019 року. Вказане клопотання обґрунтовано неможливістю забезпечення своєчасної сплати судового збору через тимчасове зупинення операцій на рахунках ГУ ДФС у м. Києві Державною казначейською службою України. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення вказаного клопотання, колегія суддів зазначає про таке. Відповідно до приписів ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Водночас, суд звертає увагу, що існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень не є абсолютним та може обмежуватись встановленими законом процесуальними строками. При цьому, колегія суддів зазначає, що максимальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги встановлений ч. 2 ст. 169 КАС України, тобто законом, з огляду на що суд апеляційної інстанції в розумінні    КАС України    не має повноважень щодо його продовження. У свою чергу, колегія суддів зазначає, що апелянту було надано максимальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги, а тому підстави для його продовження – відсутні. Крім того, колегія суддів зауважує, що державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів. Тобто, відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору, а також неможливість його своєчасної сплати не є поважною причиною для продовження строку на усунення відповідних недоліків апеляційної скарги. З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання апелянта та продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги визначених в ухвалі суду від 15 квітня 2019 року. За наведених обставин, колегією суддів встановлено, що станом на дату винесення даної ухвали зазначені в ухвалі суду від 15 квітня 2019 року недоліки апеляційної скарги апелянтом не усунуто. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику. Частина 5 ст. 298 КАС України передбачає, що питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.           Керуючись ст. ст. 120, 169, 298, 325, 328-329 КАС України, суд У Х В А Л И В : Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві у задоволенні клопотання про продовження строку виконання вимог ухвали від 15 квітня 2019 року у даній справі. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2019  року повернути апелянту. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя:                                                                      А.Б. Парінов Судді:                                                                                          О.О. Беспалов                                                                                                     О.Є. Пилипенко