Постанова

від 04.04.2019 по справі 808/1002/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 808/1002/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року

у справі №808/1002/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лага-Донбас"

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

"23" березня 2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лага-Донбас" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області в якому просило визнати висновок щодо повноти декларування податку на додану вартість протиправним і скасувати податкові повідомлення - рішення від 02.11.2017року

№0014561406, яким позивачу донараховано грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 409885,50 грн, з яких 357198 грн. за основним платежем та 52687,50 грн. штрафні (фінансові) санкції;

№0014571406, яким позивачу донараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 496108,75 грн, з яких 396887 грн. за основним платежем та 99221,75 грн. штрафні (фінансові) санкції

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю необхідної первинної документації, що підтверджує правомірність формування податкового кредиту та витрат за результатами взаємовідносин з ТОВ Проект-Актив , ТОВ Намбер Ван Україна , ТОВ Тантал ЛТД , ТОВ Юніон СТ .

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 р. у справі № 808/1002/18 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лага-Донбас" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області №0014561406 від 02.11.2017 на суму 409885, 50 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області №0014571406 від 02.11.2017 на суму 496108, 75 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом виявлено порушення вимог податкового законодавства з боку позивача, в результаті чого останнім занижена податок на додану вартість та податок на прибуток. На підставі висновків перевірки, контролюючим органом здійснено донарахування податкового зобов`язання з ПДВ та податку на прибуток. На підстав дослідження поданих сторонами документів, судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивач мав господарські відносини з ТОВ Проект-Актив , ТОВ Намбер Ван Україна , ТОВ Тантал ЛТД , ТОВ Юніон СТ з приводу виконання угод постачання (крупи). Судом зазначено, що надана первинна документація повністю підтверджує всі ланцюги виконання укладених угод постачання, а отже вважає доведеним реальний характер здійснюваної позивачем господарської діяльності та відображення її результатів в бухгалтерському та податковому обліках

Наведене обумовило прийняття рішення про часткове задоволення позовних вимог та скачування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Відмова у задоволенні вимоги про визнання протиправними висновків акту перевірки, мотивована тим, що висновок в акті перевірки не є остаточним рішенням відповідача, тому не несе правових наслідків і нічим не порушує права та інтереси позивача

Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 р. у справі № 808/1002/18, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував наявної податкової інформації щодо непідтвердження ланцюга постачання товару від третіх осіб, що свідчить про відсутність фактичного постачання товару. Крім того, скаржник вказує на те, що судом не приділено уваги дефектності первинної документації, (плутаниця при заповненні, відсутність необхідних реквізитів, тощо) що в свою чергу, позбавляє надані документи доказової сили первинної документації.

Під час апеляційного перегляду справи представниками сторін надано ґрунтовні пояснення щодо обставин по справі та підтримано позиції, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях до неї.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, у період з 07.09.2017 по 13.09.2017 проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2015, 2016 рік та податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2015 року, лютий, березень, квітень 2016 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з: ТОВ Проект-Актив (39379760) у квітні, травні, червні 2015 року; ТОВ Намбер Ван Україна (39729475) у лютому 2016 року; ТОВ Тантал ЛТД /до перереєстрації ТОВ Арвін Груп (39988136) у березні 2016 року; ТОВ Юніон СТ (39924706) у березні, квітні 2016 року.

За результатами перевірки ГУДФС складено Акт від 28.09.2017 № 524/08-01-14-14/33905379 про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАГА-ДОНБАС з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2015, 2016 рік та податку на додану вартість.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- п. 44.1, 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 357198 грн. (за 2015 - 146448 грн., за 2016 - 210750 грн.);

- п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.5 ст. 198, п.200.1, п. 200.2 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 396887 грн.

На підставі Акту перевірки від 28.09.2017 № 524/08-01-14-14/33905379 відповідачем складено податкові повідомлення-рішення № 0014561406 з податку на прибуток приватних підприємств - з урахуванням штрафних санкцій на 409885,50 грн. і № 0014571406 з податку на додану вартість - з урахуванням штрафних санкцій на 496108,75 грн.

Не погодившись з винесеними рішеннями, Товариство звернулось до суду.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимог адміністративного позову з огляду на наступне.

Так, згідно до матеріалів справи, за перевіряємий період позивач мав господарські відносини з ТОВ Проект-Актив , ТОВ Намбер Ван Україна , ТОВ Тантал ЛТД (до перереєстрації ТОВ Арвін Груп ), ТОВ Юніон СТ .

Між ТОВ ЛАГА-ДОНБАС" і ТОВ ПРОЕКТ-АКТИВ укладений Договір поставки № 4/15 від 15.04.2015. Відповідно до укладеного договору постачальник зобов`язаний передати товар у власність покупця товар, а покупець прийняти його на умовах договору. Товариством укладено з ФОП ОСОБА_1 договір транспортно-експедиторських послуг № 16 від 01.01.2015. Згідно платіжних доручень - за послуги перевезення здійснена оплата. Реальність господарських операцій підтверджуються первинними документами, а саме: заявками на транспортне обслуговування та акти прийому-передачі робіт.

Крім того, на підтвердження господарських операцій позивачем до матеріалів справи надані накладні, згідно яких здійснювалось відвантаження товару, виписані ТОВ ПРОЕКТ-АКТИВ на користь ТОВ ЛАГА-ДОНБАС .

Взаємовідносини з зазначеним контрагентом у квітні, травні, червні 2015 року відображені в бухгалтерському обліку по рахунках 631, 631-31 оплата за ТМЦ ; оприбуткування матеріалів, визначення суми ПДВ; протягом 2015 року здійснювалось погашення кредиторської заборгованості.

На підтвердження взаємовідносин ТОВ ПРОЕКТ-АКТИВ виписано на користь позивача податкові та видаткові накладні протягом квітня-червня 2015 року, які підписані директором ТОВ ПРОЕКТ-АКТИВ . Згідно наданої оборотно-сальдової відомості по рахунку № 201 - у квітні - червні 2015 року від ТОВ ПРОЕКТ-АКТИВ оприбутковувалась крупа гречана і крупа рисова; у виробництво списано крупу гречану, крупу рисову; згідно інвентаризаційних відомостей - станом на 30.06.2015 Товариство мало залишки крупи гречаної, крупи рисової, яку отримано від ТОВ Проект-Актив . До матеріалів справи позивачем також надано до перевірки висновок ДСЕЕ № 05.03.02-03/79177 від 16.12.2014 року.

Між ТОВ ЛАГА-ДОНБАС" і ТОВ НАМБЕР ВАН УКРАЇНА укладено Договір поставки № 29/12 від 29.12.2015. Відповідно до укладеного договору постачальник зобов`язаний передати товар у власність покупця товар, а покупець прийняти його на умовах договору. Умови поставки - самовивіз. Після прийняття товару покупець зобов`язаний здійснити у безготівковій формі оплату на поточний рахунок Постачальника.

Товариством укладено з ФОП ОСОБА_1 договір транспортно-експедиторських послуг № 16 від 01.01.2015 року. До матеріалів справи позивачем надані заявки на транспортне обслуговування та акти прийому-передачі робіт. Згідно платіжних доручень - за послуги перевезення здійснена оплата.

На підтвердження господарських операцій позивачем до матеріалів справи надані накладні, згідно яких здійснювалось відвантаження товару, виписані ТОВ НАМБЕР ВАН УКРАЇНА на користь ТОВ ЛАГА-ДОНБАС . Взаємовідносини з зазначеним контрагентом відображені в бухгалтерському обліку по рахунках 631, 631-31 оплата за ТМЦ ; оприбуткування матеріалів, визначення суми ПДВ; здійснювалось погашення кредиторської заборгованості.

На підтвердження взаємовідносин НАМБЕР ВАН УКРАЇНА виписано на користь Товариства податкові та видаткові накладні протягом лютого 2016 року, які підписані директором ТОВ НАМБЕР ВАН УКРАЇНА . Згідно наданої оборотно-сальдової відомості по рахунку № 201 від ТОВ НАМБЕР ВАН УКРАЇНА оприбутковувалась крупа гречана і крупа рисова; у виробництво списано крупу гречану, крупу рисову; згідно інвентаризаційних відомостей - станом на 29.02.2016 Товариство мало залишки крупи гречаної, крупи рисової, яку отримано від ТОВ НАМБЕР ВАН УКРАЇНА .

Реальність господарських операцій підтверджуються первинними документами, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, товарно - транспортними накладними, випискою з рахунків 6311 розрахунки з постачальниками , інвентирізаційними та оборотньо - сальдовими відомостями, які містяться в матеріалах справи.

Між ТОВ ЛАГА-ДОНБАС" і ТОВ АРВІН ГРУП укладений Договір поставки № 26-03 від 26.03.2016. Відповідно до укладеного договору постачальник зобов`язаний передати товар у власність покупця товар, а покупець прийняти його на умовах договору. Умови поставки - самовивіз. Після прийняття товару покупець зобов`язаний здійснити у безготівковій формі оплату на поточний рахунок Постачальника.

Товариством укладено з ФОП ОСОБА_1 договір транспортно-експедиторських послуг № 16 від 01.01.2015 року. До матеріалів справи позивачем надані заявки на транспортне обслуговування та акти прийому-передачі робіт. Згідно платіжних доручень - за послуги перевезення здійснена оплата.

До матеріалів справи позивачем надані накладні, згідно яких здійснювалось відвантаження товару, виписані ТОВ АРВІН ГРУП на користь ТОВ ЛАГА-ДОНБАС . Взаємовідносини з зазначеним контрагентом відображені в бухгалтерському обліку по рахунках 631, 631-31 оплата за ТМЦ ; оприбуткування матеріалів, визначення суми ПДВ; здійснювалось погашення кредиторської заборгованості. На підтвердження взаємовідносин АРВІН ГРУП виписано на користь Товариства податкові та видаткові накладні протягом березня 2016 року, які підписані директором ТОВ АРВІН ГРУП . Згідно наданої оборотно-сальдової відомості по рахунку № 201 - березні 2016 року від ТОВ АРВІН ГРУП оприбутковувалась крупа гречана і крупа рисова.

Між ТОВ ЛАГА-ДОНБАС" і ТОВ ЮНІОН-СТ укладений Договір поставки № 25-03 від 25.03.2016. Відповідно до укладеного договору постачальник зобов`язаний передати товар у власність покупця товар, а покупець прийняти його на умовах договору. Умови поставки - самовивіз. Після прийняття товару покупець зобов`язаний здійснити у безготівковій формі оплату на поточний рахунок Постачальника.

Товариством укладено з ФОП ОСОБА_1 договір транспортно-експедиторських послуг № 16 від 01.01.2015 року. До матеріалів справи позивачем надані заявки на транспортне обслуговування та акти прийому-передачі робіт. Згідно платіжних доручень - за послуги перевезення здійснена оплата. До матеріалів справи позивачем також надані накладні, згідно яких здійснювалось відвантаження товару, виписані ТОВ ЮНІОН-СТ на користь ТОВ ЛАГА-ДОНБАС . Взаємовідносини з зазначеним контрагентом відображені в бухгалтерському обліку по рахунках 631, 631-31 оплата за ТМЦ ; оприбуткування матеріалів, визначення суми ПДВ; здійснювалось погашення кредиторської заборгованості. На підтвердження взаємовідносин ЮНІОН-СТ виписано на користь Товариства податкові та видаткові накладні протягом лютого 2016 року, які підписані директором ТОВ ЮНІОН-СТ .

Згідно наданої оборотно-сальдової відомості по рахунку № 201 від ТОВ ЮНІОН-СТ оприбутковувалась крупа гречана і крупа рисова; у виробництво списано крупу гречану, крупу рисову.

Так, під час перевірки, згідно бази даних ЄРПН відповідачем встановлено відсутність походження товару (крупа гречана, крупа рисова) від контрагентів-постачальників по ланцюгу постачання відповідної номенклатури та обрив ланцюга постачання, а також те, що підприємства-постачальники, на яких обривається ланцюг постачання, не є виробниками товару, який було реалізовано на адресу позивача, що на думку контролюючого органу підтверджує висновки щодо непідтвердження реального характеру здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Колегія суддів не може погодитись з подібними висновками контролюючого органу з наступних підстав.

Так, відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України).

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказані вище договори відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими.

Факт виконання означених договорів підтверджений наданими позивачем контролюючому органу під час перевірки первинними документами, які також були предметом дослідження в суді першої інстанції, а саме: специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні щодо перевезення товару, рахунки-фактури, довіреності на отримання товару, акти здачі-приймання робітплатіжні доручення, що свідчать про оплату товарів і робіт.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із змісту вказаних вище документів в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ці документи є первинними в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України і є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операцій виконання робіт за вказаними договорами, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.

Дії позивача та його контрагентів (постачальників), вчинені на виконання умов договорів, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів таких видів. Фактична реалізація мети, з якою укладені вказані вище договори, настання правових наслідків, обумовлені ними, підтверджено належним чином складеними первинними документами.

Під час перевірки контролюючим органом не встановлено, що надані під час перевірки первинні документи оформлені з порушенням ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту, не відповідають вимогам чинного законодавства. Також відповідачем не встановлено порушень при відображенні вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському обліку товариства.

Скаржник, стверджуючи про нереальність господарських операцій не заперечує того факту, що внаслідок цих операцій змінився майновий стан позивача - він отримав товар, який в подальшому використовував у виробництві і виготовлені продукції для її подальшої реалізації, також контролюючий орган не заперечує використання отриманого позивачем товару у власній господарській діяльності та не наводить жодних доводів щодо неналежного оформлення первинних документів.

Посилання заявника апеляційної скарги на кримінальні провадження не можливо визнати обґрунтованим, адже в силу статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

З огляду на викладене, окремі документи з матеріалів кримінального провадження за відсутності вироку, що у встановленому законом порядку набрав законної сили, не можуть вважатися доказом, на який податковий орган вправі посилатися в обґрунтування безтоварності операції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в обґрунтування нереальності здійснення господарських операцій з контрагентами також посилається на дані інформаційної бази ДФС України та аналіз податкової звітності контрагентів позивача під час дослідження яких було виявлено, що інформація про наявність трудових ресурсів на підприємствах відсутня; відсутні баланси основних фондів, які використовувались в господарській діяльності; відсутні документи на транспорування матеріалів до контагентів-виконавця та повернення готових виробів (товарно-транспортні накладні, шляхові листи); невідповідність номенклатури придбання постачальниками товарно-матеріальних цінностей номенклатури їх реалізації; по постачальникам має місце насплата або сплата у незначних розмірах податкових зобов`язань до бюджету (за наявності значних обсягів постачання, що задекларовані).

Однак, такі посилання є безпідставними, оскільки вони не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податку від інших осіб, від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту та визначення суб`єктом господарювання понесених витрат поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Доводи податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, транспортних засобів тощо, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки для проведення господарських операцій щодо постачання товарів, надання послуг наявність власних транспортних засобів, складських приміщень не є обов`язковим, ці активи можуть орендуватися. Крім того, навіть наявність орендованих активів для посередника не є обов`язковою, адже товар може поставлятися транспортом первинного постачальника на склад кінцевого покупця, а функція посередника полягатиме у пошуку товару, покупця, укладенні угод та організації проведення операцій купівлі-продажу (надання послуг), у такому випадку відсутня необхідність винаймати і технічний персонал. Отже, висновок відповідача про неможливість проведення постачальниками господарських операцій є лише припущенням. Натомість, як зазначалося вище, первинні документи повністю підтверджують реальність проведених між позивачем та ТОВ Проект-Актив , ТОВ Намбер Ван Україна , ТОВ Тантал ЛТД (до перереєстрації ТОВ Арвін Груп ), ТОВ Юніон СТ операцій.

Колегія суддів зазначає, що окремі недоліки в заповненні товарно-транспортної накладної або відсутність товарно-транспортних накладних, шляхових листів, не можуть слугувати підставою для визнання недійсними угод позивача з його контаргентами, а вказують лише на порушення суб`єктом господарювання, який здійснював перевезення, правил перевезення автомобільним транспортом в частині заповнення таких документів, які не пов`язані з додержанням вимог податкового законодавства.

Також необхідно зазначити, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит та відображення у податковій звітності понесених ним витрат, від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Такий висновок узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини висловленою у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), в якій Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

При дотриманні контрагентами законодавчо встановлених вимог до оформлення первинних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність платника податків про зазначення його контрагентами недостовірних відомостей.

Статтею 61 Конституції України передбачено індивідуальний характер відповідальності, яка розповсюджується в тому числі і у вигляді персональної відповідальності кожного платника за ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 даної статті встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Якщо податковим органом встановлено неналежне виконання контрагентами позивача своїх податкових обов`язків, відповідальність за їх невиконання або неналежне виконання повинні нести саме ці підприємства.

При цьому з матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що на момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, відтак перепон з приводу укладення, а також виконання будь-яких господарських договорів з ними, а надалі і включення до складу витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість за такими договорами у позивача не було.

Таким чином, колегією суддів не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог вищенаведених норм податкового законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит за спірними операціями з контрагентами чи права на включення витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість за такими договорами.

Натомість встановлено, що податкові накладні видані особами, які на час їх видачі були зареєстровані платниками податку на додану вартість та дієздатними юридичними особами. За умови реального здійснення господарських операцій, які призвели до об`єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Враховуючи те, що під час розгляду справи позивачем доведено реальність здійснення таких господарських операцій з його контрагентами та в повному обсязі спростовані висновки контролюючого органу про порушення вимог податкового законодавства в цій частині, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наведених податкових повідомлень-рішень.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції в повному обсязі з`ясовано усі обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 р. у справі № 808/1002/18 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 р. у справі № 808/1002/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко