Ухвала

від 10.05.2019 по справі 910/5864/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 10.05.2019Справа №  910/5864/19           Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку наказного провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 7" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Классики" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 7" (далі – заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Классики" (далі – боржник) заборгованості за договором на надання житлово-комунальних послуг № 01/02/02/18/УН від 02 лютого 2018 року у розмірі 5 948,47 грн., у тому числі: 2 767,38 грн. - основного боргу, 155,11 грн. - інфляційних втрат, 66,50 грн. - 3% річних та 2 756,37 грн. - пені. Вказана заява обґрунтована неналежним виконанням боржником зобов'язань за договором на надання житлово-комунальних послуг № 01/02/02/18/УН від 02 лютого 2018 року. Так, за період з 21.01.2018р. по 25.01.2019р. внаслідок несплати за надані послуги утворилася заборгованість у сумі 2 767,38 грн. Так, відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. Згідно ч. 1 ст. 149 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ч. 2 ст. 149 ГПК України, особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада 7" заяву про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Классики" заборгованості, суд дійшов висновку про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення з боржника 2 767,38 грн. - основного боргу, 155,11 грн. - інфляційних втрат, 66,50 грн. 3% - річних. Однак, щодо видачі судового наказу в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Классики" 2 756,37 грн. - пені суд відмовляє з огляду на таке. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою. Відповідно до п. 1.3 Договору на надання житлово-комунальних послуг № 01/02/02/18/УН від 02 лютого 2018 року, розмір щомісячної плати за надання послуг на дату укладення цього Договору становить 1 521 гривень 02 копійки за умови сплати до 20-го числа місяця, та 1 551 гривень 49 копійок у випадку оплати після 20-го числа місяця. Згідно ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). З долученого до заяви про видачу судового наказу розрахунку заборгованості наданих послуг вбачається, що пеня розрахована за період з 21.01.2018р. по 25.01.2019р. Судом встановлено, що з моменту виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 7" права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Классики" про стягнення пені за період з 21.01.2018р. по 25.01.2019р. пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, враховуючи здійснення боржником оплати за надані послуги встановлені договором та дату звернення заявника до суду, а саме 07.05.2019р. Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада 7" заявлено вимогу про стягнення пені в тому числі за період, який виходить за межі позовної давності, що є підставою для відмови у видачі судового наказу. Крім того, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу. Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно п. 4.1.2 Договору на надання житлово-комунальних послуг № 01/02/02/18/УН від 02 лютого 2018 року споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за несвоєчасне внесення платежів за послуги – шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на день прострочення. Таким чином, заявник має право на стягнення пені, нарахованої протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане, а саме за період з 21.01.2018 по 21.07.2018 (так як умовами договору не передбачено нарахування пені за інший період, ніж той, що встановлений у ч. 6 ст. 232 ГК України). Судом встановлено, що із поданої заяви не вбачається виникнення у заявника права грошової вимоги на стягнення з боржника пені за період з 22.07.2018 по 25.01.2019. Таким чином, заявник просить стягнути суму пені, нараховану, в тому числі, за період з 22.07.2018 по 25.01.2019, за який у нього не виникло право грошової вимоги – права на стягнення пені, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України є підставою для відмови у видачі наказу. Відповідно до ч. 3 ст. 152 ГПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. Суд зазначає, що, за загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог заявлених стягувачем по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України). Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, та встановлення обставин спливу позовної давності щодо заявленої вимоги. Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права, щодо спливу позовної давності, в тому числі щодо наявності прострочення виконання зобов'язання боржником (зокрема, з метою визначення періоду, який знаходиться в межах позовної давності). Однак, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст. 15 ГПК України). Так, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині або у випадку заявлення вимог поза межами позовної давності, навіть щодо частини періоду нарахування в межах певного виду вимог, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов'язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав. При цьому, законом не передбачено обов'язку суду здійснювати перерахунок заявлених вимог та право суду видавати судовий наказ в частині заборгованості, заявленої в межах конкретного виду вимоги, так як у протилежному випадку суд, буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження. Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Классики" 2 756,37 грн. - пені. Згідно ч. 2 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 148 ГПК України). Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. Керуючись ст.ст. 152, 153, 154, 234, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд,   УХВАЛИВ: Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Рада 7" у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Классики" пені у розмірі 2 756,37 грн. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України. Суддя                                                                                                     В.В. Бондарчук