Ухвала

від 23.07.2007 по справі 21/154-07-4401

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/154-07-4401

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л Апро відмову у прийнятті апеляційної скарги

"23" липня 2007 р. Справа № 21/154-07-4401

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Пироговського В.Т.,

суддів Картере В.І., Жекова В.І.,

отримавши апеляційну скаргу

ДПІ у Приморському районі м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області

від 25.06.2007р.

у справі № 21/154-07-4401

за заявою голови ліквідаційної комісії ТОВ „Чехов”

про визнання боржника банкрутом, що ліквідується власником,

встановила:

Голова ліквідаційної комісії ТОВ „Чехов” звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі приписів ст.51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою місцевого господарського суду від 04.06.2007р. зі справи № 21/154-07-4401 прийнято заяву голови ліквідаційної комісії ТОВ „Чехов” до розгляду та порушено провадження у справі про банкрутство.

Постановою місцевого господарського суду від 25.06.2007р. (суддя Зеленов Г.М.) визнано ТОВ „Чехов” банкрутом.

Не погодившись із вказаною постановою, ДПІ у Приморському районі              м. Одеси звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (зареєстрована канцелярією ОАГС 18.07.2007р. за вх. № 2099), в якій просить постанову господарського суду першої інстанції від 25.06.2007р. скасувати, припинити провадження по даній справі.

Апеляційна скарга вмотивована неправильним застосуванням судом при прийнятті оскарженої постанови норм українського законодавства з питань банкрутства.

Частиною 1 ст.91 ГПК України передбачено, що сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор –апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до вимог ст.41 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992р.             № 2343-XII (із змінами) відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених VI розділом.

Стаття 51 зазначеного Закону України передбачає особливості процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником.

За правилами цієї статті справа про банкрутство боржника порушується у випадку, якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів. 

У зв'язку з тим, що власником боржника вже прийнято рішення про його ліквідацію, у вказаній процедурі банкрутства відсутня процедура розпорядження майном боржника, та господарський суд за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, одразу визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру та призначає ліквідатора згідно із приписами ч.2 ст.51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Частиною 3 ст.51 вказаного Закону України встановлено, що кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Відтак, на час прийняття постанови про визнання боржника банкрутом у порядку ст.51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником, відсутні.

Таким чином, право на оскарження постанови про визнання боржника банкрутом належить лише боржнику та ліквідатору, оскільки інших учасників справи на цей час ще немає, а конкурсні кредитори можуть оскаржити тільки ті судові рішення, які винесені після публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом та, відповідно, безпосередньо стосуються їх прав та обов'язків.

Враховуючи викладене, у прийнятті апеляційної скарги органу ДПС, права якого оскаржуваною постановою жодним чином не порушені та який згідно положень процесуального законодавства не є в даному випадку належним суб'єктом апеляційного оскарження, слід відмовити.

Керуючись ст.ст.62,86,91,99,106 ГПК України, ст.51 Закону України „ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” колегія суддів

         ухвалила:

1.          Відмовити ДПІ у Приморському районі м. Одеси у прийнятті апеляційної скарги (вх. № 2099 від 18.07.2007р.).

2.          Апеляційну скаргу на 2-х аркушах з додатками на 5-ти аркушах (квитанція від 11.07.2007р.; клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги; перший аркуш оскарженої постанови; довіреність від 15.03.2007р. № 10826/к/10-0117) повернути скаржнику, а справу № 21/154-07-4401 –до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя

Пироговський В.Т.

СуддіКартере В.І.

Жеков В.І.

          Головуючий суддя