Рішення

від 11.05.2019 по справі 317/325/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/317/504/2019

Справа № 317/325/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мінгазова Р.В.

при секретарі судового засідання Герман Н.П.

за участю представника позивача адвоката Завгородньої В.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади у особі Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_2 , третя особа - друга державна нотаріальна контора м. Запоріжжя про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 до територіальної громади у особі Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_2 , третя особа - друга державна нотаріальна контора м. Запоріжжя про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та про визнання права власності на спадкове майно.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_3 , яка на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді Ѕ частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,42 га для ведення особистого підсобного господарства, за цією ж адресою. Позивачка вважає, що являється спадкоємцем першої черги як дочка померлої, оскільки заповіту ОСОБА_3 не залишала. Інших спадкоємців першої черги немає. Позивачка зазначає, що на час відкриття спадщини вона була зареєстрована у м. Києві, однак постійно проживала з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, право власності на Ѕ частину житлового будинку за спадкодавцем ОСОБА_3 не зареєстровано належним чином; правовстановлюючий документ на спадкове майно у вигляді земельної ділянки , тобто державний акт про право власності на землю, також не зберігся. ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала в належній позивачці на праві власності квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яку подарувала їй. Позивачка зазначає, що матір дуже хворіла та потребувала постійного догляду, тому вона постійно проживала з нею однією сім`єю та здійснювала постійний догляд, забезпечувала матір всім необхідним, супроводжувала її в усіх медичних та інших установах, оскільки самостійно пересуватися в громадському транспорті вона не могла. Позивачка, також, вказує, що займалася похованням ОСОБА_3 . Тобто, в своїй позовній заяві позивачка наголошує, що на час відкриття спадщини вона постійно проживала зі спадкодавцем однією сім`єю. Встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю має для позивачки юридичне значення та дозволяє реалізувати право на отримання спадщини за законом. Також, у позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,42 га для ведення особистого підсобного господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , на якій розташовано житловий будинок, власником Ѕ частини якого являється відповідач ОСОБА_2 , однак зазначає, що спору з цього приводу між ними немає; відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог. Оскільки, на теперішній час позивачка не має можливості отримати дублікат правовстановлюючого документа та зареєструвати право власності на земельну ділянку та на частину житлового будинку на ім`я померлого, тому що правоздатність фізичної особи припиняється з її смертю, позивачка звернулася до суду з позовом.

Позивачка та її представник адвокат Завгородня В.В. у судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач територіальна громада у особі Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області до суду не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов не подав.

Представник третьої особа - другої державної нотаріальної контори м. Запоріжжя до суду не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Дослідивши позовну заяву разом з доданими матеріалами справи судом встановлено наступне.

Факт смерті ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 16.09.2017 року Дніпровським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Факт родинних відносин позивача та спадкодавця підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серія НОМЕР_2 виданим 25.10.1966 року Ленінським р/б РАЦС м. Запоріжжя, де в графі матір вказана ОСОБА_3

Зміна прізвища позивачки підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб №00020478019 від 03.07.2018 року та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 04.06.2010, відповідно до якого, після реєстрації шлюбу позивачка отримала прізвище ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме: на Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 та на земельну ділянку площею 0,42 га для ведення особистого підсобного господарства, за цією ж адресою.

Належність ОСОБА_3 майна у вигляді Ѕ частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Запорізької районної державної нотаріальної контори 24.04.1996 року, реєстровий № 1-787. Вказану копію на запит надано ТОВ ЗМБТІ з матеріалів інвентарної справи.

Належність ОСОБА_3 майна у вигляді земельної ділянки площею 0,42 га для ведення особистого підсобного господарства, за адресою: АДРЕСА_2 , підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_4 , виданим 04.05.1994 року Веселівською сільською радою Запорізького району Запорізької області, зареєстрованим в Книзі записів державних актів за №197.

Факт проживання без реєстрації ОСОБА_1 з матір`ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується актом №210 про фактичне проживання від 04.08.2016 року засвідченим МКП Основаніє центр обслуговування абонентів №2.

Крім того в судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 суду повідомили, що вони тривалий час знають родину померлої ОСОБА_3 , та позивачку ОСОБА_1 , яка є донькою померлої. На протязі останніх двох років перед смертю ОСОБА_3 її донька - ОСОБА_1 фактично мешкала разом зі своєю матір`ю, допомагала їй по господарству , сплачувала рахунки, доглядала, возила до лікарів, оскільки ОСОБА_3 хворіла на низку хвороб, які не давали їй змогу самостійно вести господарство.

На запит суду, другою державною нотаріальною конторою м. Запоріжжя повідомлено, що після смерті ОСОБА_3 ніхто з спадкоємців з заявою про прийняття спадщини не звертався, спадкова справа не відкривалася.

Відповідно до витягу з спадкового реєстру від 04.04.2019 року, відсутня інформація у спадковому реєстрі стосовно наявності спадкової справи після смерті ОСОБА_3

Допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , надали аналогічні пояснення, підтвердивши, що померла ОСОБА_3 на протязі останніх двох років по день смерті дійсно постійно проживала з ОСОБА_3 в належній позивачці квартирі за адресою: АДРЕСА_1 однією сім`єю. Свідки пояснили, що разом з матір`ю позивачка ОСОБА_1 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, віна доглядала та лікувала ОСОБА_3 , купувала продукти, ліки, одяг та все інше. Вони були об`єднані спільним побутом; позивачка забезпечувала матір всім необхідним; займалася її похованням.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно зі ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається після смерті особи.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкоємство здійснюється за заповітом чи за законом.

Згідно з ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно зі ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України, до першої черги право на спадкування мають діти спадкодавця та той з подружжя, який його пережив та батьки.

Згідно з ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.09.2016 по справі № 505/2085/14-ц, встановлено: якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Згідно зі ст. 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України №6-7165св09 від 03.11.2010, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11.11.2015, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21.10.2015.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може подати позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.

Отже, всі наявні докази свідчать про те, що позивач ОСОБА_1 дійсно постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та є підстави для визнання за нею права власності на спадкове майно після померлої ОСОБА_3

Вищезазначене приводить суд до висновку про обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, про наявність підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33 Конституції України, ст.ст. 16, 29, 328, 392, 1216-1218, 1220-1221, 1223, 1225, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 211, 258-259, 263-265, 315, 352, 354-355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_5 виданий 23.10.2010 р. Оболонським РВ ГУМВС України в м. Києві, РНОКПП НОМЕР_6 ) до територіальної громади в особі Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70404, Запорізька область, Запорізький район, с. Веселе, вул.. Центральна, 48, ЄДРПОУ 04353014), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ), третя особа: Друга державна нотаріальна контора м. Запоріжжя (69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 12, ЄДРПОУ 02884121), про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,42 га. для ведення особистого підсобного господарства, розташовану на території АДРЕСА_5 , що належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 , виданого 04.05.1994 р. Веселівською сільською радою Запорізького району Запорізької області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 197 .

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст рішення суду складено 11.05.2019 р.

Суддя Р.В. Мінгазов