Постанова

від 14.03.2019 по справі 0840/2787/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 березня 2019 року м. Дніпросправа № 0840/2787/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

                     суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року

у адміністративній справі № 0840/2787/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроресурс» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року задоволено адміністративний позов ТОВ «Електроресурс», визнано протиправним та скасовано наказ заступника начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області від 06.07.2018 №2245, а також присуджено на користь ТОВ «Електроресурс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області

          Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем по справі з підстав невірного тлумачення судом положень п.16.1 ст.16, п.73.1 п.73.3 ст.73, п.78.1.4. ст.78, п.78.5 ст.78 ПК України та не врахування фактичних обставин, які свідчать про наявність у контролюючого органу підстав для проведення у спірному випадку позапланової перевірки та відсутності процедурних порушень при призначенні і проведенні податкової перевірки позивача, у зв'язку з чим просить йогоскасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Електроресурс» у повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача мотивована безпідставністю неврахування судом першої інстанції обставин, які передували винесенню оскаржуваного позивачем у цій справі наказу №2245 від 06.07.2018, а саме, того, що позивач листом від 15.06.2018 вих. №1506/2018-15 відмовив у наданні запитуваної ГУ ДФС у Запорізькій області інформації, не зважаючи на те, що запит від 29.05.2018 № 15310/10/08-01-14-06-13 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)» містив в собі детальний опис підстав для витребування чітко визначеної інформації та переліку документів по взаємовідносинам позивача з його контрагентами ТОВ «АВІЛЛ» у січні 2017 року на суму ПДВ 1820,4 тис. грн., ТОВ «ФАРАДЕЙ ЕНЕРДЖІ» у лютому 2017 року на суму ПДВ 1327,6 тис. грн., ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ЗАХІДНА ЛОГІСТИКА» у березні 2017 року на суму ПДВ 5361,6 тис. грн., ТОВ «РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД» у лютому 2017 року на суму ПДВ 3723,5 тис. грн., ПАТ «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» у березні 2017 року на суму ПДВ 1155,0 тис. грн. та квітні 2017 року на суму ПДВ 6439,4 тис. грн., які позивач повинен надати до контролюючого органу.

          У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення, оскільки суд першої інстанції приділивши належну увагу запиту відповідача встановив, що наведена у запиті інформація не відповідає дійсності в силу п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а дії позивача повністю відповідають вимогам п.198.1 п.198.3 п.198.6 ст.198 і ст.201 Податкового кодексу, що спростовує висновки відповідача про виявлення недостовірності даних, відображених позивачем у власній звітності, що в свою чергу свідчить про те, що позивач в силу п.73.3 ст.73 Податкового кодексу був звільнений від обов'язку надавати відповідь на вказаний запит контролюючого органу.

          Заслухавши пояснення сторін та обговоривши доводи апеляційної скарги і відзиву на неї, а також перевіривши за матеріалами справи повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин і правильність застосування до спірних правовідносин норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість доводів апелянта та необхідність задоволення його вимог про скасування рішення суду першої інстанції у цій справі, виходячи з нижченаведеного

          Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуваний позивачем у цій справі наказ Головного управління ДФС у Запорізькій області від 06.07.2018 №2245 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Електроресурс» було видано на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78 ст.78 Податкового Кодексу України, у зв'язку з виявленням недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень 2017 року - березень 2017 року та з податку на прибуток за І квартал 2017 року, поданих платником податків та у звязку з тим, що на письмовий запит контролюючого органу від 29.05.2018 №15310/10/08-01-14-06-13 платником податків листом від 15.06.2018 №1506/2018-15 (вх. від 19.06.2018 №23816/10) відмовлено в наданні пояснень та їх документальних підтверджень, оскільки у ньому не міститься підстав для його надіслання, визначених п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України.

          Вирішуючи спір по суті, судом першої інстанції беззаперечно встановивлено та в рішенні суду відображено, що підставою для формування ГУ ДФС у Запорізькій області запиту від 29.05.2018 № 15310/10/08-01-14-06-13 та направлення його на адресу позивача стали виявлені контролюючим органом факти неправомірного визначення позивачем сум податкового кредиту та податкового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ «АВІЛЛ» у січні 2017 року на суму ПДВ 1820,4 тис. грн., включено до податкової декларації з ПДВ за січень 2017 року; ТОВ «ФАРАДЕЙ ЕНЕРДЖІ» у лютому 2017 року на суму ПДВ 1327,6 тис. грн., включено до податкової декларації з ПДВ за лютий 2017 року; ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ЗАХІДНА ЛОГІСТИКА» у березні 2017 року на суму ПДВ 5361,6 тис. грн., включено до податкової декларації з ПДВ за березень 2017 року та контрагентами-покупцями ТОВ «РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД» у лютому 2017 року на суму ПДВ 3723,5 тис. грн., включено до податкової декларації з ПДВ за лютий 2017 року на суму ПДВ 2533,4 тис. грн. та за березень 2017 року на суму ПДВ 1190,1 тис. грн.; ПАТ «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» у березні 2017 року на суму ПДВ 1155,0 тис. грн. та квітні 2017 року на суму ПДВ 6439,4 тис. грн., включено до податкової декларації з ПДВ за березень та квітень 2017 року.

Не спростовним також суд першої інстанції визнав, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного визначення сум податкового кредиту та податкового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами внаслідок відсутності реального (законного) джерела походження отриманого/реалізованого товару, відповідач мотивував результатами аналізу показників, що містяться у податковій звітності позивача(декларацій з ПДВ з додатками: за січень 2018 року за №9022460728 від 17.02.2017, за лютий 2017 року №9045074413 від 20.03.2017, за березень 2017 №9069461977 від 19.04.2017 та квітень 2017 року №9092475936 від 19.05.2017), а також даних Єдиного реєстру податкових накладних та податковій інформації (від 20.02.2017 №148/08-29-12-01 та 19.04.2017 № 19/13-03-12-01/39181911), відповідно якої ТОВ «Електроресурс» декларував:

- у січні 2017 року придбання електрообладнання в асортименті (шина мідна, пристрій захисного відключення, муфти, вимикачі, реле та інше) у ТОВ «АВІЛЛ», яке в свою чергу здійснив придбання цих товарів у ТОВ «АКРОС-ГРУП» (код ЄДРПОУ 40263515), у якого відсутнє придбання продукції номенклатури, що реалізується ТОВ «Електроресурс».

          - у лютому 2017 року ТОВ «Електроресурс», згідно з даними ЄРПН та податкової звітності декларує придбання товарів промислового призначення (кабель, стяжки, консолі, коробки та інше) у ТОВ «ФАРАДЕЙ ЕНЕРДЖІ», у якого відсутнє придбання такої продукції. У подальшому ТОВ «Електроресурс» декларує реалізацію такої продукції та у складі готової продукції ТОВ «РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД».

- у березні 2017 року ТОВ «Електроресурс» декларує придбання товарів промислового призначення (дошка обрізна, болти, гайки, труби, плити та інше) у ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ЗАХІДНА ЛОГІСТИКА», у якого, згідно з даними ЄРПН, відсутнє придбання такої продукції. У подальшому (березні-квітні 2017 року) ТОВ «Електроресурс» декларує реалізацію цієї продукції у складі готової продукції ТОВ «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ».

Разом з тим, суд першої інстанції посилаючись на те, що фактично нормативною підставою для видання оскаржуваного наказу є пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України (отримання податкової інформації) та пп. 78.1.4 п. 78.1. ст. 78 ПК України (виявлення недостовірность даних, що містяться у податкових деклараціях), відповідач в оскаржуваному наказі в якості підстави для проведення перевірки визначено лише пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, суд першої інстанції визнав, що відповідач зобов'язаний був в наказі на проведення позапланової документальної перевірки та у вищевказаному запиті зазначити в чому саме полягає недостовірність даних, що міститься у поданих позивачем податкових деклараціях і що викликають об'єктивні сумніви у їх вірності, а також повинен був навести факти, що свідчать про порушення саме позивачем вимог податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з підтвердженням цих фактів доказами, добутими в установленому законом порядку, які б беззаперечно свідчили про порушення вимог законодавства саме цим платником податків.

При цьому, суд першої інстанції акцентував увагу на тому, що посилання відповідача в запиті на те, що контрагенти позивача, у яких він здійснював придбання товарів промислового призначення, такого товару не придбавали, не можуть свідчити про недобросовісність ТОВ «Електроресурс», оскільки відповідальність має індивідуальний характер і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на контрагентів платника податків, а обставин які б достовірно свідчили про наявність таких фактів відповідачем не наведено, що на думку суду першої інстанції у сукупності свідчить про не відповідність вимогам законодавства запиту податкового органу від 29.05.2018 № 15310/10/08-01-14-06-13, оскільки він не містить підстав та інформації, за яких Податковим кодексом України передбачено право контролюючого органу направляти платникам запит відповідно до п.73.3 Податкового кодексу України, що в свою чергу є підставою для визнання протиправним наказу від 06.07.2018 №2245, який підлягає скасуванню.

          Судова колегія не може погодитися з висновками суду першої інстанції, оскільки правильно встановивши фактичні обставини та процитувавши саме ті норми права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд помилково їх застосував у даному випадку.

Так, відповідно до пп. пп. 20.1.3, 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Приписи пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначають, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пп. 78.1.4 та п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин – виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Тобто, для виникнення у контролюючого органу права на проведення документальної позапланової перевірки за пунктом 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України необхідна обов'язкова наявність таких умов у сукупності: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; і якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.          

За таких обставин, у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Субєкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

Відповідно до положень пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник зобов'язаний, зокрема, подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових в'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання (підпункт 16.1.5); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством (підпункт 16.1.7).

Тобто, ст.16 Податкового кодексу України передбачає обов'язок платника податків надавати документи контролюючому органу лише у випадку надходження належним чином оформленої письмової вимоги у випадках, визначених законодавством.

Порядок оформлення такої письмової вимоги контролюючим органом та підстави для її направлення визначені приписами статті 73 ПК України.

Згідно п.73.1 ст. 73 Податкового кодексу України інформація, визначена у статі 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені п. 73.2 цього Кодексу.

Порядок подання інформації контролюючим органам визначається Кабінетом Міністрів України.

Пункт 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачає, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, Із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Згідно з п.78.5 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державносте рішення, яке оформлюється наказом.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у Запорізькій області було складено та направлено позивачу запит про надання інформації від 29.05.2018 р. №15310/10/08-01-14-06-13 (отримано платником 30.05.2018 р.), який містить посилання на те, що про порушення податкового законодавства, а саме - вимог пп. п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного визначення суми податкового кредиту та податкового зобов'язання за І квартал 2018 року та з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «АВІЛЛ» у січні 2017 року, з ТОВ «ФАРАДЕЙ ЕНЕРДЖІ» у лютому 2017 року, з ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ЗАХІДНА ЛОГІСТИКА» у березні 2017 року, та контрагентами - покупцями: ТОВ «Ріола -Модуль» (код за ЄДРПОУ 21650831) у лютому 2017 р., та ПАТ «Південний Гірничо-Збагачувальний Комбінат» (код за ЄДРПОУ 191000) у березні 2017 р. та квітні 2017 р., вказують дані за наслідками отримання та опрацювання податкової інформації, документально оформлено нереальні (проведені з порушенням законодавства) господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг), оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження отриманого товару (робіт, послуг).

Тобто, у вказаному запиті зазначені такі обов'язкові реквізити, як підстави для надіслання запиту (вказана конкретна норма закону, виявлені недостовірності та інформацію, яка це підтверджує), визначено перелік інформації та документів, що запитуються, а також наявна печатка контролюючого органу і підпис уповноваженої особи, що повністю узгоджується з положеннями п.73.3 ст.73 ПК України. При цьому, на переконання судової колегії, відсутність безпосереднього зазначення у запитах про надання інформації посилання на конкретну підставу його направлення, передбачену абз.3 п. 73.3 ст.73 ПК України, не може вважатися недотриманням контролюючим органом вимог чинного законодавства, оскільки зміст направленого запиту дає можливість встановити підстави його направлення.

Крім того, вище викладеним спростовується посилання позивача, з якими погодився суду першої інстанції, про те, що у запиті відповідача не зазначено підстав та інформації, за яких Податковим кодексом України передбачено право контролюючого органу направляти платникам запит відповідно до п.73.3 Податкового кодексу України.

Отже, у даному випадку мова йде про ненадання позивачем у відповідь на запит контролюючого органу взагалі будь-яких пояснень, інформації та документального підтвердження правомірності визначення суми податкового кредиту та податкового зобов'язання за І квартал 2018 року та з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «АВІЛЛ» у січні 2017 року, з ТОВ «ФАРАДЕЙ ЕНЕРДЖІ» у лютому 2017 року, з ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ ЗАХІДНА ЛОГІСТИКА» у березні 2017 року, і контрагентами - покупцями: ТОВ «Ріола -Модуль» у лютому 2017 р., та ПАТ «Південний Гірничо-Збагачувальний Комбінат» у березні 2017 р. та квітні 2017 р., і як вірно підкреслив суд першої інстанції не приймаючи до уваги долучений до матеріалів справи Висновок експертного економічного дослідження від 31.10.2018 №291, оскільки предметом розгляду даної справи є скасування наказу на проведення перевірки, і реальність господарських операцій позивача з контрагентами в даному випадку не досліджується, відповідно і оцінка господарським взаємовідносинам не надається, що в свою чергу свідчить про безпідставність висновків суду про обовязок відповідача наводити в запиті факти, що свідчать про порушення саме позивачем вимог податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, та одночасного підтвердження таких фактів доказами, добутими в установленому законом порядку, які б беззаперечно свідчити про порушення вимог законодавства саме цим платником податків.

При цьому судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що окремі дефекти запитів про надання інформації (окрім сутнісних) не впливають на обов'язок позивача надати всю необхідну інформацію за запитами, оскільки відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запитів такими, що не відповідають вимогам п. 73.3 ПК України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки

Таким чином, враховуючи викладене, а також зважаючи на встановлення існування правових підстав для призначення документальної позапланової перевірки ТОВ «Електроресурс», судова колегія погоджується з доводами апелянта про відсутність підстав для скасування наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 06.07.2018 №2245, оскільки останній був прийнятий у відповідності до вимог ПК України, тому рішення суду першої інстанції має бути скасовано, з прийняттям у справі іншого рішення про відмову у задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області – задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року – скасувати та прийняти нове рішення.

Відмовити у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроресурс» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу заступника начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області від 06.07.2018 №2245 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

                    Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддя                                                                      С.В. Сафронова

                     суддя                                                                      В.В. Мельник

                     суддя                                                                      Д.В. Чепурнов