Рішення

від 06.05.2019 по справі 910/384/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.05.2019Справа № 910/384/19

За позовом Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" (65121, м.Одеса, просп. Небесної Сотні , будинок 32-А; код ЄДРПОУ 07756801)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеоні" (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 9; код ЄДРПОУ 37566459)

про стягнення 18 955,73 грн.

Суддя: Ягічева Н.І.

Без участі представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Одеський авіаційний завод" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеоні" про стягнення 18955,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами у спрощений спосіб договору поставки в частині нездійснення поставки товару (металопродукції) у відповідності до досягнутих домовленостей та здійсненої позивачем передплати в сумі 16064,18 грн., в зв`язку з чим позивач звернувся з позовними вимогами про стягнення суми передплати та нарахованих пені та штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Якименко М.М.) від 15.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/384/19 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/659 від 27.03.2019, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 . у відставку, матеріали судової справи №910/384/16 передано на повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/384/19 передано на розгляд судді Ягічевій Н.І.

Ухвалою від 29.03.2019 прийнято справу до свого провадження вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін зі стадії розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідач письмового відзиву, заяви із запереченням щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у встановлений строк не надав, про судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження повідомлявся належним чином.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Сторони належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 ГПК України, ухвала суду від 29.03.2019 отримана позивачем - 29.04.2019, відповідачем - 06.05.2019.

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством Одеський авіаційний завод (надалі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Севон" (надалі - постачальник, відповідач) була досягнута усна домовленість, за умовами якої позивач зобов`язався оплати металопродукцію, а відповідач в свою чергу зобов`язався поставити.

Відповідно до виставлених рахунків позивач здійснив оплату 26.07.2018 платіжними дорученнями №2621 на суму 2 533,68 грн, №2622 на суму 2 252,16 грн, №2623 на суму 2 533,68 грн, №2620 на суму 1 214,40 грн, №2617 на суму 101,30 грн, №2618 на суму 2 431,30 грн, №2619 на суму 2 498,83 грн, №2616 на суму 2 498,83 грн, всього на загальну суму 16 064,18 грн.

Проте, відповідач в порушення досягнутої домовленості зобов`язання з поставки не виконав, оплачений позивачем товар на загальну суму 16 064,18 грн. не поставив.

02.08.2018 року з метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача вимогою вих. №3927/ЮВ від 01.10.2018 негайно повернути суму попередньої оплати у розмірі 16 064,18 грн.

Однак, за доводами позивача, дана вимога не надійшла до відповідача та повернулася позивачу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару, шляхом укладення договору у спрощений спосіб, а дії сторін щодо виставлення рахунку-фактури на оплату товару та його безпосередня оплата засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Станом на момент розгляду спору, відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували поставку ним товару позивачу, як і доказів, які б свідчили про повернення ним грошових коштів за оплачений і непоставлений товар.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенні в частині стягнення основного боргу у розмірі 16 064,18 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 1 767,06 пені, 1 124,49 грн штрафу, слід зазначити наступне.

Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК, можливе за наявності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (постанова Верховного Суду України від 20 грудня 2010 р. у справі N 3-41гс10; постанова Верховного Суду України від 28 лютого 2011 р. у справі N 3-11гс11).

Судом встановлено, що товар на суму 16 064,18 грн. взагалі не поставлений, а позивач є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, відповідно в цілому в даному випадку наявні підстави для застосування до відповідача відповідальності визначеної ч. 2 ст. 231 ГК України.

Розрахунок заявленої позивачем вимоги про стягнення 1 767,06 пені та 1 124,49 грн штрафу, є вірним та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзивів на позовну заяву чи докази, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеоні" (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 9; код ЄДРПОУ 37566459) на користь Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" (65121, м.Одеса, просп. Небесної Сотні , будинок 32-А; код ЄДРПОУ 07756801) 16 064 (шістнадцять тисяч шістдесят чотири) грн. 18 коп. заборгованості, 1 767 (одну тисячу шістдесят сім) грн. 06 коп. пені, 1 124 (одну тисячу сто двадцять чотири) грн. 49 коп. штрафу та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 10.05.2019

Суддя Н.І. Ягічева