Рішення

від 06.05.2019 по справі 921/128/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 травня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/128/19

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Ранецької Л.А.

Розглянув справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишневецького 3", 46000, м. Тернопіль, бульвар Д. Вишневецького, 3, (адреса для листування: 46000, м. Тернопіль , бульвар Д. Вишневецького, буд.1, кв.24 )

до відповідача Приватного підприємства "Вікторія-1", 46016, м. Тернопіль, вул. Київська, 7а,

про стягнення 101 103,15 грн збитків,

за участі представників від:

позивача: Щепановський Я.С., паспорт НОМЕР_1 від 05.08.1998;

відповідача: адвокат Снітинський Б.Є., ордер серія ТР №045686 від 25.03.2019.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишневецького 3" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Вікторія-1" про стягнення 101 103,15 грн збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач своїми діями, які полягали у незаконному наданні послуг з утримання будинку та прибудинкової території у період з 01.01.2018 по 31.03.2018, а також бездіяльністю щодо розірвання договорів з підрядними організаціями завдав позивачу матеріальної шкоди у вигляді упущеної вигоди в розмірі 101 103,15 грн.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 01.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.03.2019, яке ухвалою суду від 25.03.2019 було відкладено до 15.04.2019.

20.03.2019 через канцелярію Господарського суду Тернопільської області Приватне підприємство "Вікторія-1" подало відзив на позовну заяву №15/2 від 19.03.2019 (вх. №4911).

01.04.2019 позивачем подано відповідь на відзив, до якої долучено фінансові звіти суб`єкта малого підприємництва ОСББ "Вишневецького 3" станом на 01.04.2018, 01.01.2019, 01.10.2018 та 01.07.2018 та інші документи.

05.04.2019 через канцелярію суду відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив від 05.04.2019 (вх. №17/2 від 05.04.2019).

12.04.2019 позивачем по справі подано через канцелярію суду пояснення від 12.04.2019 (вх. № 6488 від 12.04.2019).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15 квітня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06 травня 2019 року.

У судовому засіданні 06 травня 2019 року справу розглянуто по суті та у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН:

Аргументи та доводи позивача:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 13.07.2017 на установчих зборів власників квартир багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, бульвар Д. Вишневецького, 3 було прийнято рішення, які оформлені протоколом № 1 про створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку в будинку, розташованому за даною адресою, затверджено Статут об`єднання, обрано голову правління Щепановського Я.С. та членів правління та ревізійну комісію, а також вирішено, що усі функції з управління багатоквартирним будинком об`єднання здійснює через свої органи управління після реєстрації ОСББ "Вишневецького 3".

25.09.2017 об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишневецького 3" зареєстроване як юридична особа. Листом від 28.09.2017 № 1 позивач повідомив приватне підприємство "Вікторія-1" про те, що в будинку в„– 3 по бульварі Дмитра Вишневецького в м. Тернополі , 25.09.2017 було зареєстровано ОСББ "Вишневецького 3" та управління багатоквартирним будинком буде здійснюватися через ОСББ "Вишневецького 3" та просив ПП "Вікторія-1" підготувати та підписати акт прийому-передачі багатоквартирного будинку № 3 до ОСББ та передати усю технічну документацію. Однак відповідач визначену законом документацію у тримісячний строк не передав, а також не вчинив жодних дій щодо передачі багатоквартирного будинку з управління в управління.

Враховуючи бездіяльністю відповідача, як зазначає позивач, 20.12.2017 на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку "Вишневецького 3" прийняті рішення, які оформлені протоколом № 1 від 20.12.2017, зокрема щодо доручення голові правління ОСББ "Вишневецького 3" Щепановському Я.С. звернутися від імені співвласників багатоквартирного будинку в„–3, бульвар Д. Вишневецького, м. Тернопіль до приватного підприємства "Вікторія-1 з повідомленням про відмову в отриманні послуг щодо утримання, обслуговування, управління будинком та прибудинковою територією та датою припинення послуг вважати 31.12.2017 включно та з 01.01.2018 самостійно здійснювати управління багатоквартирним будинком та прибудинковою територією через статутні органи ОСББ "Вишневецького 3".

Однак відповідач не вжив відповідних заходів та не припинив договірні відносини з підрядними організаціями та продовжував надавати свої послуги з утримання будинку та прибудинкової території у період з 01.01.2018 по 31.03.2018 співвласникам об`єднання і нараховувати за це кошти.

У зв`язку з порушеннями за твердженням позивача, які полягали у незаконному наданні відповідачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території у зазначений період, а також бездіяльністю щодо розірвання договорів з підрядними організаціями завдав позивачу матеріальної шкоди у вигляді упущеної вигоди в розмірі 101 103,15 грн, оскільки дохід від самозабезпечення та здійснення статутної діяльності повинен був отримати позивач у вказаний період, у випадку, коли б відповідач не здійснював незаконно діяльність щодо надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території на бульварі Д. Вишневецького, 3, м. Тернопіль .

Також позивач вважає, що відповідач не мав законних підстав надавати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у багатоквартирному будинку ще з 01.07.2016, оскільки відповідно до п. 4 ст. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закон України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" у випадку не створення об`єднання співвласників протягом одного року із дня набрання чинності цим Законом, послуги з утримання такого будинку надає суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з утримання будинку до набрання чинності цим Законом.

При цьому позивач нормативно посилається на ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України та ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України.

Аргументи та доводи відповідача:

Відповідач у своїх запереченнях, викладених у відзиві на позов №15/2 від 19.03.2019 (вх. №4911 від 20.03.2019) проти позовних вимог заперечує та посилається на наступне.

ПП "Вікторія-1" правомірно без порушень, якісно та в повному обсязі надавало послуги з управління та утримання будинку та прибудинкових територій, оскільки жодних претензій від споживачів буд. №3 по бульв. Д.Вишневецького в спірний період не було, а також проведено повністю розрахунки по договорах (сплачено за постачання електроенергії на ліфти, місця загального користування, на технічне обслуговування ліфтів та інше).

Зазначає про те, що ПП "Вікторія-1" підставно здійснювало управління будинком і прибудинковою територією та на момент виникнення спірних правовідносин з 01.01.2018 по 31.03.2018, з бюджету на рахунок ПП "Вікторія-1" було правомірно відшкодовано пільги і субсидії за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій по буд. №3 бульвар Д.Вишневецького в м. Тернополі на загальну суму 39 730,29 грн, що встановлено рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №819/530/18 та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 857/788/18, а в силу ч.4 ст.75 ГПК України, обставини встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Відповідач вважає, що розмір реального неодержаного доходу у вигляді втраченої вигоди позивачем не доведено належними та допустимими доказами, оскільки розраховані позивачем можливі збитки є теоретичними, побудованими на можливих очікуваннях певного доходу у разі плати споживачами за надані послуги та заздалегідь не відомо, яка сума могла бути сплачена, тобто це лише припущення позивача.

Таким чином, відповідач вважає, що позивачем не доведено розміру завданих збитків (упущеної вигоди) як і не доведено складових елементів збитків.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Відповідно до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 317 від 28.02.2011 приватне підприємство "Вікторія-1" здійснює управління та утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. Зазначені послуги надавались також будинку № 3 по бульв. Д.Вишневецького в м. Тернополі.

13.07.2017 на установчих зборів власників квартир багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, бульвар Д. Вишневецького, 3 було прийнято рішення, яке оформлене протоколом № 1 про створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку в будинку, розташованому даною адресою, затверджено Статут об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишневецького 3", обрано голову правління Щепановського Я.С. та членів правління та ревізійну комісію, а також вирішено, що усі функції з управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління після реєстрації ОСББ "Вишневецького 3".

В подальшому, 25.09.2017 об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишневецького 3" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Тернопільській ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області з 25.09.2017 як платник податків, про що свідчить сформований на запит суду від 25.03.2019 за № 1005160796 Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, згідно ст. 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Як вбачається із листа від 28.09.2017 № 1 позивач повідомив приватне підприємство "Вікторія-1" про те, що в будинку в„– 3 по бульварі Дмитра Вишневецького в м. Тернополі , 25.09.2017 було зареєстровано ОСББ "Вишневецького 3" та управління багатоквартирним будинком буде здійснюватися через ОСББ "Вишневецького 3". Водночас у зазначеному листі позивач також просив ПП "Вікторія-1" підготувати та підписати акт прийому-передачі багатоквартирного будинку № 3 до ОСББ та передати усю технічну документацію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1521, ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

20.12.2017 на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку "Вишневецького 3" прийнято рішення, що оформлені протоколом № 1 від 20.12.2017, згідно якого було вирішено, зокрема, по питанню 3 доручити голові правління ОСББ "Вишневецького 3" Щепановському Я.С. звернутися від імені співвласників багатоквартирного будинку в„–3, бульвар Д. Вишневецького , м. Тернопіль в ПП "Вікторія -1 з повідомленням про відмову в отриманні послуг щодо утримання, обслуговування, управління будинком та прибудинковою територією та датою припинення послуг прийняти 31.12.2017 включно. З 01.01.2018 самостійно здійснювати управління багатоквартирним будинком та прибудинковою територією через статутні органи ОСББ "Вишневецького 3".

Приватне підприємство "Вікторія-1" листом №140/2 від 20.12.2017 повідомило голову ОСББ "Вишневецького 3", що передача будинку №3 по бульварі Д. Вишневецького в м. Тернополі в управління ОСББ буде здійснено лише після прийняття відповідного рішення за результатами здійснення досудового розслідування.

Як вбачається із листа від 29.12.2017 № 3 об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишневецького 3" повідомило ПП "Вікторія-1", що згідно рішення, яке оформлене протоколом № 1 від 20.12.2017 управління багатоквартирним будинком за адресою бульвар Д. Вишневецького, 3, м. Тернопіль здійснює об`єднання через свої органи управління та просило ПП "Вікторія -1" надати інформацію про залишок коштів на утримання і ремонт будинку та про необхідність їх перерахування на рахунок позивача.

Із тексту листа №9/2 від 22.01.2018 вбачається, що відповідач повідомив позивача про те, що для прийняття певних рішень про визначення переліку та розмірів внесків та платежів співвласників, порядок та управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд необхідно, щоб "за" проголосували понад 2/3 (75%) від загальної кількості співвласників. Статут ОСББ має відповідати Типовому статуту (ч.1 ст. 7 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"), а тому просив діяти в межах діючого законодавства України.

В підтвердження того, що ОСББ "Вишневецького 3" з 01.01.2018 на підставі протоколу №1 від 13.07.2017 та протоколу №1 від 20.12.2017 зборів співвласників будинку розпочало свою діяльність, останнім долучено до матеріалів справи копію довідки про відкриття рахунку позивачу, копію договору підряду №56а-В3 від 01.01.2018 на технічне обстеження і профілактичні роботи внутрішньо будинкових систем електропостачання в житлових будинках; копію договору надання послуг №1 від 01.02.2018; копію договору №695/18 від 01.02.2018 про надання інформаційних послуг про стан оплати комунальних послуг населення в розрізі особових рахунків платників; копію трудового договору від 05.02.2018 з комплексного прибирання будинку та прибудинкової території та наказу №3 від 05.02.2018.

Як вбачається із долученої до матеріалів справи довідки ОСББ "Вишневецького 3" № 1 від 30.01.2019 загальна сума нарахованих внесків співвласників на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 складає 101 103,15 грн (33 701,05 грн в місяць).

Позивач вважає, що відповідач не вжив відповідних заходів та продовжував незаконно надавати послуги з утримання будинку та прибудинкової території у період коли ОСББ "Вишневецького 3" вже було створено та зареєстровано як юридичну особу і у визначений Законом термін не передав технічну та іншої передбачену законодавством документацію на будинок, не припинив договірні відносини з підрядними організаціями, що в свою чергу унеможливило розпочати договірні відносини між ОСББ "Вишневецького 3" та підрядними організаціями, зокрема на постачання електроенергії для сходових кліток та ліфтів, на обслуговування та експлуатацію ліфтів, на аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж, оскільки вищезазначені організації вимагали акти приймання-передачі будинку в управління. У зв`язку з чим, завдав позивачу матеріальної шкоди у вигляді упущеної вигоди в розмірі 101 103,12 грн, оскільки дохід від самозабезпечення та здійснення статутної діяльності повинен був отримати позивач у вказаний період, у випадку, коли б відповідач не здійснював незаконно діяльність щодо надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території на бульварі Д. Вишневецького, 3, м. Тернопіль.

ОЦІНКА СУДУ

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову в позові, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У п. 8 ст. 16 ЦК України зазначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Як встановлено у ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач заявляє вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 101 103,15 грн, обґрунтовуючи їх як збитки у вигляді неотриманого доходу (упущеної вигоди), які він міг би отримати від співвласників ОСББ "Вишневецького 3", коли б відповідач розірвав договірні відносини з підрядними організаціями, передав усю технічну документацію на багатоквартирний будинок та підписав акт приймання-передачі з управління в управління багатоквартирний будинок, що знаходиться на бульварі Д. Вишневецького 3 в м. Тернополі.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналогічні положення викладені у ст. ст. 224, 225 ГК України.

Так, ч. 2 ст. 224 ГК України, передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу ч. 1 ст. 225 ГК України, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Упущена вигода згідно п.2 ч. 2 ст. 22 ЦК України є різновидом збитків.

Упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Тобто, до упущеної вигоди, як різновиду збитків, в повній мірі застосовуються вимоги норм права щодо необхідності встановлення усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки, дій чи бездіяльності особи;

2) шкідливого результату такої поведінки (збитки), наявності та розміру понесених збитків;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками;

4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання не договірної шкоди втілено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Позивач, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу, при цьому, протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.

Тобто, пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті позивачем для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Крім того, при обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби права позивача не були порушені. Нічим не підтверджені розрахунки про можливі доходи до уваги братися не можуть. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які позивач поніс би, якби не відбулося порушення права.

Таким чином, предметом доказування у даній справі є факти неправомірних дій Приватного підприємства "Вікторія-1", виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача та заподіянням шкоди, а також реальний характер доходів, які позивач би безперечно отримав, якби не протиправні дії відповідача.

Обґрунтовуючи наявність збитків позивач стверджує про те, що внаслідок протиправної поведінки відповідача, яка полягала у незаконному наданні послуг з утримання будинку та прибудинкової території у період з 01.01.2018 по 31.03.2018, а також бездіяльністю щодо розірвання договорів з підрядними організаціями відповідач завдав позивачу матеріальної шкоди у вигляді упущеної вигоди в розмірі 101 103,15 грн, оскільки позивач не мав можливості отримувати дохід від самозабезпечення та здійснення статутної діяльності ОСББ "Вишневецького 3" у вказаний період.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 317 від 28.02.2011 ПП "Вікторія-1" здійснювало утримання будинку та прибудинкової території будинку № 3 по бульв. Д.Вишневецького в м. Тернополі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку.

Частиною 1 ст. 10 вказаного Закону співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею.

Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Так, відповідно до статті 4 наведеного Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Відповідно до ч. ч. 1, 14 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 12 вказаного Закону управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Таким чином, з моменту створення та реєстрації відповідного об`єднання співвласників багатоквартирного будинку управління багатоквартирним будинком здійснюється об`єднанням через свої органи управління, як це передбачено імперативною нормою Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Суд зазначає, що відповідно до ч. 18 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об`єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж.

Отже, спеціальним законом передбачено, що з моменту реєстрації об`єднання колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання у тримісячний строк з дня державної реєстрації об`єднання забезпечує передачу йому технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок.

Як встановлено судом, 25.09.2017 ОСББ "Вишневецького 3" було здійснено державну реєстрацію об`єднання, а відтак набуло повної цивільної правоздатності, щодо реалізації повноважень передбачених Статутом об`єднання, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Факт реєстрації ОСББ, згідно положень ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", є підставою для передачі створеному об`єднанню всієї технічної та іншої передбаченої законом документації на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку.

З матеріалів справи вбачається, зокрема із листів №140/2 від 20.12.2017 та №9/2 від 22.01.2018, що ПП "Вікторія-1" не відмовлялось передавати документацію, а повідомило ОСББ про те, що згідно відомостей внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань (витяг з кримінального провадження №12017210010003994) питання щодо передачі будинку №3 по бульв. Д. Вишневецького в м. Тернополі в управління ОСББ буде здійснено після прийняття відповідного рішення за результатами здійснення досудового розслідування та про те, що на думку ПП "Вікторія -1" ОСББ "Вишневецького 3" створено не в межах діючого законодавства України.

Разом з тим, суд зазначає, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше.

Поряд з цим, судом встановлено відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували те, що ПП "Вікторія-1" як балансоутримувач та виконавець послуг з утримання будинку № 3 по бульв. Д . Вишневецького в м. Тернополі припинив обслуговування/утримування даного будинку та передав технічну документацію ОСББ "Вишневецького 3", строк визначений ч.18 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Дані факти встановлені в рішенні від 05.06.2018 Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №819/530/18, залишеного без змін постановою від 31.10.2018 Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 857/788/18.

Суд зауважує, що незважаючи на те, що ПП "Вікторія-1" як балансоутримувач та виконавець послуг з утримання будинку № 3 по бульв. Д. Вишневецького в м. Тернополі не припинив обслуговування/утримування та не списав зазначений будинок на обслуговування/утримування ОСББ "Вишневецького 3" та не передав технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок позивачу в строк, визначений ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (тримісячний строк з дня державної реєстрації об`єднання щодо передачі такої документації), однак враховуючи те, що позивач, який був обізнаний в бездіяльності відповідача, зокрема про те, що ПП "Вікторія-1" протягом трьох місяців не виконувало вимоги вищевказаного Закону щодо передачі документації на зазначений будинок та передачі будинку з управління ПП "Вікторія-1" в управління ОСББ "Вишневецького 3", не вчинив дій, зокрема і щодо звернення до суду за захистом своїх порушених прав. При цьому, суд зазначає, що доказів протилежного сторонами не надано.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували протиправну поведінку ПП "Вікторія-1" як балансоутримувача зазначеного багатоквартирного житлового будинку у формі прямого умислу, про що стверджує позивач, зокрема у відповіді на відзив від 01.04.2019, і як наслідок слугувала б підставою для покладання на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків (упущеної вигоди).

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності. Застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків можливе за наявності повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Окрім того, суд вказує, що для кваліфікації збитків обов`язковою умовою є наявність також причинно-наслідкового зв`язку між діями боржника і виникненням у кредитора збитків. Вимагаючи відшкодування збитків позивач повинен також довести, що протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки, тобто причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та отриманими збитками від таких дій.

Позивачем не доведено суду та не надано достатніх доказів причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та внаслідок цього отриманими збитками позивача.

Суд зазначає, що розмір збитків у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди) позивачем обґрунтовується довідкою №1 від 30.01.2019 щодо розміру нарахованих внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2018 по 31.03.2018, які були затверджені на загальних зборах об`єднання згідно протоколу №1 від 20.12.2017 та становить 101 103,15 грн.

Крім того, до матеріалів справи позивачем долучені фінансові звіти суб`єкта малого підприємництва ОСББ "Вишневецького 3" як результати фінансової діяльності об`єднання, зокрема звіт про фінансові результати за перший квартал, І півріччя, 9 місяців та за 2018 рік, та, як з`ясовано судом під час розгляду справи, в органи державної статистики подавався лише річний звіт про фінансові результати за 2018 рік суб`єкта малого підприємництва ОСББ "Вишневецького 3", згідно встановленого Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 № 419.

Однак, суд зазначає, що визначена позивачем сума у розмірі 101 103,15 грн є розрахунковою (теоретичною), визначеною на можливих очікуваннях отримання доходу (внесків співвласників) та не підтверджена відповідними документами, що свідчили б про реальний/конкретний розмір прибутку (упущеної вигоди), який міг би отримати позивач. А наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення.

Утім, суд зазначає, що для стягнення упущеної вигоди необхідно не тільки підтвердити її розмір, але й довести високий ступінь ймовірності такої вигоди. Тобто, необхідно довести, що вигода позивача мала реальний характер і він би безперечно її отримав, якби не протиправні дії відповідача.

Суд акцентує, що сума збитків позивача не повинна обґрунтовуватися умовним припущенням про можливість отримання ним доходу, без підтвердження належними доказами.

А долучені позивачем в якості доказів можливості отримання ним доходу такі як: копія договору підряду №56а-В3 від 01.01.2018 на технічне обстеження і профілактичні роботи внутрішньо будинкових систем електропостачання в житлових будинках; копія договору надання послуг №1 від 01.02.2018; копія договору №695/18 від 01.02.2018 про надання інформаційних послуг про стан оплати комунальних послуг населення в розрізі особових рахунків платників; копія трудового договору від 05.02.2018 з комплексного прибирання будинку та прибудинкової території та наказу №3 від 05.02.2018 не є тими належними та допустимими доказами, які б підтверджували реальний розмір неотриманого позивачем прибутку (упущеної вигоди), визначеного позивачем у розмірі 101 103,15 грн.

Разом з тим, як встановлено судом, в нараховану плату за утримання будинку та прибудинкової території входять пільги та субсидії, які відшкодовуються із Бюджету. На момент виникнення спірних правовідносин з бюджету на рахунок ПП "Вікторія-1" було відшкодовано пільг і субсидій за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій по будинку №3 бульвар Д. Вишневецького в місті Тернополі на загальну суму 39 730,29 грн. Правомірність отримання відшкодування пільг та субсидій за спірний період встановлено рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №819/530/18 та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 857/788/18, а в силу ч.4 ст.75 ГПК України, обставини встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем належними засобами доказування не доведено суду наявності складу правопорушення у діях відповідача, наявності та розміру збитків, протиправної поведінки, вини та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та внаслідок цього отриманими збитками позивача.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, наведеного учасниками справи.

Судом відхиляються твердження позивача про те, що відповідач з 01.01.2018 проводив неправомірне нарахування коштів за послуги з утримання будинку та прибудинкової території по 31.03.2018, оскільки як вже зазначалось вище він являвся балансоутримувачем багатоквартирного будинку №3 , бульвар Д . Вишневецького м. Тернопіль в зазначений період.

Щодо позиції позивача про те, що відповідач не мав законних підстав надавати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у багатоквартирному будинку ще з 01.07.2016 та щодо того, що з 01 липня 2016 року договірні відносини між відповідачем та співвласниками будинку та рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №317 від 28.02.2011 втратили чинність, оскільки відповідно до п. 4 ст. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закон України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" у випадку не створення об`єднання співвласників протягом одного року із дня набрання чинності цим Законом, послуги з утримання такого будинку надає суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з утримання будинку до набрання чинності цим Законом, суд зазначає наступне.

Приписами пункту 4 статті 13 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", що набрав чинності 1 липня 2015 року (п. 1 цієї ж статті 13), встановлено, що до визначення співвласниками багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, форми управління багатоквартирним будинком, але не більше одного року із дня набрання чинності цим Законом, послуги з утримання такого будинку надає суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у багатоквартирному будинку до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 5 статті 13 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", у разі якщо протягом одного року з дати набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок.

Отже, з урахуванням норм Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до визначення їх співвласниками форми управління багатоквартирним будинком є особи, визначені виконавцями до 01 липня 2015 року.

Тобто органам місцевого самоврядування у перехідний період з 1 липня 2015 року до 1 липня 2016 року законодавством надано повноваження призначення на конкурсних засадах управителя багатоквартирного будинку після 01 липня 2016 року у визначених законом випадках.

Разом з тим, сторонами не подано, а судом не здобуто доказів того, що органом місцевого самоврядування був оголошений та проведений конкурс на призначення управителя. При цьому, чинне законодавство не містить прямої заборони щодо діяльності приватних підприємств продовжувати надавати свої послуги по управлінню та обслуговуванню будинків та прибудинкових територій у випадку не проведення конкурсу органом місцевого самоврядування, а позивачем не доведено, що управління будинком № 3 по бульварі Вишневецького в місті Тернополі здійснювалось іншою особою замість відповідача, як і не вбачається передачі цього будинку з балансу ПП "Вікторія-1" на баланс іншого управителя чи ОСББ, а тому ПП "Вікторія-1" правомірно здійснювало управління та утримання багатоповерхового будинку в„–3 по бульварі Д. Вишневецького м. Тернополя після 01.07.2016.

Крім того, 10.06.2018 набав чинності Закон України № 2454-VIII від 07.06.2018, яким внесені зміни до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо уточнення його порядку введення в дію.

Законом № 2454-VIII внесені зміни до прикінцевих положень нової редакції Закону України "Про житлово-комунальні послуги", згідно з якими Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (№ 2189-VIII) набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 травня 2019 року. Також, згідно з внесеними змінами, втрата чинності попередньої редакції Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (від 24.06.2004 № 1875-IV) відбудеться з дня введення в дію нової редакції Закону (№ 2189-VIII) крім норм, що регулюють надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, управління будинком, спорудою або групою будинків, ремонту приміщень, будинків, споруд, які втрачають чинність через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону (до 01.05.2019), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Разом з тим, як з`ясовано в судових засіданнях згідно пояснень представника відповідача та як вбачається із заперечень на відповідь на відзив №17/2 від 05.04.2019 (вх. №6053), надання послуг з управління будинків і споруд та прибудинкових територій по бульвару Д. Вишневецького 3, м. Тернопіль здійснювалось відповідно до умов договорів укладених до 01.06.2018.

Поряд з цим, суд погоджується з посиланнями позивача у своїх пояснення від 12.04.2019 (вх. № 6488 від 12.04.2019) на те, що на момент виникнення спірних правовідносин між позивачем та відповідачем (з 01.01.2018 по 31.03.2018) не були прийнятті норми Закону України № 2454-VIII від 07.06.2018. Однак, це жодним чином не спростовує правомірності чи незаконності наявних (діючих) договорів про надання комунальних послуг укладених між ПП "Вікторія-1" та різними підрядними організаціями, які надавали такі послуги. Разом з тим, доказів оспорюваності таких договорів сторонами не подано.

Щодо тверджень позивача, які містяться в позовній заяві і про які представник позивача наголошував у судовому засіданні 06.05.2019 про те, що приватним підприємством "Вікторія-1" при несплаті послуг співвласникам будинку по бульварі Д. Вишневецького 3 в м. Тернополі надсилались попередження, звучали погрози та передавались справи в суд для стягнення заборгованості, цим самим чинився тиск на співвласників ОСББ "Вишневецького 3", то суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вище наведене.

Усі інші доводи та міркування позивача взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Господарським судом при прийнятті рішення було дотримано вказаних принципів та забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, взято до уваги інтереси учасників справи та почуто їх, що відповідає вимогам ГПК України та п. 1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Пунктами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено підстав для стягнення з приватного підприємства "Вікторія-1" збитків у вигляді упущеної вигоди. Відтак, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 73-75, 86, 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 11.05.2019.

Суддя Н.В. Охотницька