Рішення

від 10.05.2019 по справі 537/1136/19

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/579/2019

Справа № 537/1136/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.05.2019 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі - головуючого судді Сьоря С.І., за участю: секретаря - Яворської А.Г., прокурора - Шайдук В.В., представника фінансового управління Кременчуцької районної державної адміністрації - Михайлової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі фінансового управління Кременчуцької районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілої від злочину особи, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Кременчуцької місцевої прокуратури Кучер І.В. в інтересах фінансового управління Кременчуцької районної державної адміністрації звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі фінансового управління Кременчуцької районної державної адміністрації кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину особи в сумі 2102 грн. 28 коп..

Своїх вимоги мотивував тим, що вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30.11.2018 року у справі № 536/1074/18 визнано винуватим неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.

Цивільний позов прокурора у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

В ході судового розгляду встановлено, що 08 червня 2018 року приблизно о 23 годині 00 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи по АДРЕСА_1 наніс ОСОБА_3 один удар рукою стиснутою в кулак в область плечей, та не менше 10 ударів, рукою стиснутою в кулак, в область голови потерпілого, внаслідок яких останній впав на ґрунтове покриття. Після цього, ОСОБА_2 продовжуючи свої протиправні дії, наніс ОСОБА_3 не менше 5 ударів ногами взутими у взуття в область голови.

Згідно висновку судово-медичного експертизи №541 від 19.06.2018 ОСОБА_3 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, рани лобно-скроневої ділянки голови зліва, саден обличчя, в лобній ділянці зліва, в ділянці кута нижньої щелепи і перед-вушній ділянці справа, саден волосистої ділянки голови, забою правої вушної раковини, та за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

З вказаними тілесними ушкодженнями ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Кременчуцької центральної районної лікарні з 09.06.2018 року до 15.06.2018 року та на його лікування, згідно розрахунку, наданого Кременчуцькою ЦРЛ за № 01-21/484 від 13.02.2019, витрачено 2102 грн. 28 коп..

Таким чином, між злочинними діями ОСОБА_2 та перебуванням потерпілого ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Кременчуцької центральної районної лікарні, є причинний зв`язок.

ОСОБА_2 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України, в 16-річному віці, навчається в Кременчуцькій вечірній школі № 3, не працює, належного йому майна не має, проживає з батьками. У зв`язку з цим відповідачем по даній справі повинен бути законний представник неповнолітнього - мати ОСОБА_1 .

Оскільки фінансування Кременчуцької центральної районної лікарні здійснюється з бюджету Кременчуцького району та, враховуючи те, що захист цих інтересів не належним чином здійснюється відповідним суб`єктом владних повноважень - Фінансовим управлінням Кременчуцької РДА, вбачається порушення державних інтересів, а тому прокурор звертається до суду в межах своєї компетенції, передбаченої ст. 131-1 Конституції України, з даним позовом.

Прокурор Шайдук В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, що зазначені в позові.

Представник фінансового управління Кременчуцької районної державної адміністрації Михайлова Л.М. в судовому засіданні просила позовні вимоги задовольнити з підстав зазначених у позові.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзив на позовну заяву до суду не подала.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечує.

Враховуючи викладене, а також те, що одночасно існують умови, які передбачені ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, - постановив: провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у відсутність відповідача.

Вислухавши пояснення прокурора, представника фінансового управління Кременчуцької районної державної адміністрації, розглянувши справу, безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Згідно вироку Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30 листопада 2018 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначено покарання у виді 120 годин громадських робіт.

Відповідно до вказаного вироку суду ОСОБА_2 визнано винними у тому, що останній 08 червня 2018 року біля 23 год. в АДРЕСА_1 під час сварки з раніше знайомим неповнолітнім ОСОБА_3 , яка виникла на ґрунті неприязненних стосунків, наніс один удар рукою стислою в кулак неповнолітньому потерпілому ОСОБА_3 в плече та біля 5 ударів в область голови, від чого останній упав на ґрунтове покриття. ОСОБА_2 , продовжуючи свої протиправні дії направлені на умисне нанесення останньому тілесних ушкоджень наніс йому біля п`яти ударів ногами взутими у взуття в область голови та по тулубу, спричинивши відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 541 від 19 червня 2018 року тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, рани лобно-скроневої ділянки голови зліва, саден обличчя, в лобній ділянці зліва, в ділянці кута нижньої щелепи і перед вушній ділянці справа, саден волосистої ділянки голови, забою правої вушної раковини, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділені Кременчуцької центральної районної лікарні з 09.06.2018 року по 15.06.2018 року та на його лікування було витрачено 2 102 грн. 28 коп., що підтверджується розрахунком вартості лікування ОСОБА_3 , 2000 року народження, в хірургічному відділенні Кременчуцької ЦРЛ з 09.06.2018 року по 15.06.2018 року, наданого Кременчуцькою центральною районною лікарнею від 28.02.2019 за вих.№01-21/595.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Ч.1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1,2 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо злочин вчинено малолітньою або неповнолітньою особою, витрати на лікування потерпілого відшкодовуються особами, визначеними статтями 1178 і 1179 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1,2 ст.1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545 Про затвердження порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , встановлено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 № 11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного державного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач до судового засідання не з`явилась, будь - яких доказів, які б свідчили про те, що неповнолітній ОСОБА_2 на даний час має можливості самостійно відшкодувати шкоду, заподіяну ним внаслідок злочину, не надала.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, а також те, що в результаті злочинних дій неповнолітнього ОСОБА_2 потерпілий ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в Кременчуцької центральній районній лікарні та на стаціонарне лікування останнього закладом охорони здоров`я було витрачено 2102 грн. 28 коп., то суд приходить до висновку, що позов заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі фінансового управління Кременчуцької районної державної адміністрації є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки позов підлягає задоволенню, то з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, ст. ст.1166, 1179, 1206 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі фінансового управління Кременчуцької районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілої від злочину особи - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь фінансового управління Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області (39600 Полтавська область м.Кременчук вул.Соборна б.14/23, ЄДРПОУ: 02315469) код платежу 24060300, р/р: 31413544016219 в Кременчуцькому УК (Кременчуцький район), МФО 899998, код ЗКПО 37965887) - 2102 грн. 28 коп. витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілої від злочину особи.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави 768 грн. 40 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 11 травня 2019 року.

Суддя: