Ухвала

від 11.05.2019 по справі 592/7188/19

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 592/7188/19

Провадження № 1-кс/592/3929/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2019 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду міста Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянув у закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого другого відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Сумської області ОСОБА_4 про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні № 3201900000000014, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України,

В С Т А Н О В И В:

11.05.2019 року до Ковпаківського районного суду м. Суми надійшло клопотання старшого слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_3 погодженого з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Сумської області ОСОБА_4 про проведення обшуку, яке мотивується тим, що починаючи з січня 2019 року по теперішній час групою осіб в складі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які за попередньою змовою налагодили на території Сумської області, Київської області та м. Києва незаконне виробництво та реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв, що становлять загрозу для життя та здоров`я людей. Транспортування алкогольної продукції споживачам здійснюють за допомогою служб «Нова пошта» та «Delivery».

Слідчий зазначає, що за результатами проведених слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що організатором незаконної діяльності є громадянин ОСОБА_5 , який налагодив незаконне виготовлення алкогольних виробів: горілки, коньяку та відомих брендів іноземного виробництва, з подальшою реалізацією споживачам. Свою протиправну діяльність з виробництва та реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв, що становлять загрозу для життя та здоров`я людей ОСОБА_5 здійснює спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Крім того, слідчий зазначає, що в ході проведення слідчих (розшукових) дій в подальшому було встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_5 , на автомобілі білого кольору марки Mercedes Benz д.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_8 , здійснюють транспортування незаконно виготовлених алкогольних напоїв в наступній послідовності - ОСОБА_5 особисто та в телефонному режимі надає вказівки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . В подальшому ОСОБА_6 виконуючи роль водія автомобіля та безпосередньо ним користуючись, здійснює транспортування незаконно виготовлених алкогольних напоїв з місця протиправного зберігання сировини (місця незаконного виготовлення) складське приміщення, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Красилівка, кадастровий номер земельної ділянки 3221284401:01:019:0004, до місць їх безпосереднього збуту, а саме відділення служби кур`єрської доставки «Делівері» за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова 5, де здійснюється їх подальша реалізація по всій території України. Також транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв гр. ОСОБА_5 здійснює особисто на автомобілі Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_2 . В свою чергу ОСОБА_9 виконуючи злочинні вказівки ОСОБА_5 постійно супроводжує транспортування продукції ОСОБА_6 , здійснює завантаження (розвантаження) та безпосередньо виготовляє, спільно з ОСОБА_5 фальсифіковані алкогольні напої, які в подальшому реалізуються вищевказаним способом.

Тому слідчий просить надати дозвіл на проведення обшуку складських приміщень за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова 5, які належать на праві власності ТОВ «Візігот» (код ЄДРПОУ 36263179), але орендуються ТОВ «Делівері» (код ЄДРПОУ 31738765) у ТОВ «Візігот» (код ЄДРПОУ 36263179) на підставі договору оренди (згідно відомостей ЄРПН) з метою виявлення та вилучення незаконно виготовлених алкогольних напоїв, сировини, смакових домішок, барвників, підакцизних товарів, які не марковані акцизними марками встановленого зразка, чорнових записів, предметів та грошових коштів, які були знаряддями вчинення злочинів, зберегли на собі сліди злочинів або були об`єктом злочинних дій, а також інших предметів, які можуть бути засобами для розкриття злочинів і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом`якшення відповідальності.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали клопотання вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як передбачено п.7 ч.3 ст. 234 КПК України, у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв`язок із вчиненим кримінальним правопорушенням.

У даному випадку, слідчий у своєму клопотанні просить надати дозвіл на проведення обшуку складських приміщень за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова 5, які належать на праві власності ТОВ «Візігот» (код ЄДРПОУ 36263179), але орендуються ТОВ «Делівері» (код ЄДРПОУ 31738765) у ТОВ «Візігот» (код ЄДРПОУ 36263179) на підставі договору, не зазначаючи, які саме посилки та на чиє ім`я вони адресовані, планується відшукати у вказаному відділенні служби доставки.

Відсутність відомостей про конкретні речі, які планується відшукати у клопотанні не відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини. Так, у рішеннях «Смирнов проти Росії» від 07.07.2007 р. та «Ернст та інші проти Бельгії» від 15.07.2003 р. Європейський Суд з прав людини вказував, що невизначене формулювання обсягу обшуку дало органу влади на власний розсуд вирішувати, які матеріали підлягають вилученню, що призвело до вилучення, крім документів, які стосуються справи, деяких особистих речей. Таким чином, слідчого було наділено широкими повноваженнями, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, у разі задоволення клопотання, органи досудового розслідування отримають право розкривати всі без винятку посилки, які будуть знаходитись у ТОВ «Делівері» на момент обшуку та у яких навіть можуть і не перебувати незаконно виготовлені тютюнові вироби.

У судовому засіданні слідчий зазначив, що вони будуть розкривати посилки, але не всі, і підтвердив, що відправки будуть оформлені на підставних осіб тому чітко не може сказати, які будуть посилки відкривати, чим фактично підтвердив, що не визначено які.

Відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, які регулюють розгляд даного клопотання, слідчий суддя не може перебирати на себе повноваження сторони обвинувачення, а навпаки повинен зберігати нейтральність і приймати рішення виключно на підставі обґрунтувань і доказів наданих органами досудового розслідування.

Статтею 1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиної 1 ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Вирішуючи дане питання суд також враховує практику ЄСПЛ висловлену у своєму Рішенні від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) де Суд зазначив наступне:

п.166. Згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

п.167. Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

п.168. Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

п.175. Суд зазначає про відсутність в матеріалах справи докладних відомостей та документів, в яких наводилися б підстави для зазначеного вилучення та його необхідність.

Враховуючи, що слідчий у своєму клопотанні не зазначає відомостей про конкретні речі, які планується відшукати, а також його пояснення надані в судовому засіданні про те, що у разі задоволення клопотання, це дійсно надасть їм право на проведення обшуку усіх посилок, які будуть перебувати у приміщенні служби доставки «Делівері» і згідно вищенаведеної практики ЄСПЛ може бути розцінене як «свавілля» з боку державних органів у втручання в особисте життя осіб, посилки яких на час обшуку будуть знаходитись у вказаному приміщенні, що допущено бути не може. Тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст.234, 372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_3 про проведення обшуку складських приміщень за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова 5, які належать на праві власності ТОВ «Візігот» (код ЄДРПОУ 36263179), але орендуються ТОВ «Делівері» (код ЄДРПОУ 31738765) у ТОВ «Візігот» (код ЄДРПОУ 36263179) на підставі договору оренди відмовити за необґрунтованістю.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1