Постанова

від 08.05.2019 по справі 243/5291/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 243/5291/18 Номер провадження 22-ц/804/1070/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2019 року Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого Соломахи Л.І.

суддів Канурної О.Д., Мальованого Ю.М.

за участю:

секретаря судового засідання Розпутько Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області у залі судових засідань № 3 цивільну справу № 243/5291/18 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" про стягнення заборгованості по заробітній платі за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20 вересня 2018 року у складі судді Хаустової Т.А., -

В С Т А Н О В И В:

12 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" (далі - ПрАТ "Концерн Стирол") про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Зазначала, що перебувала в трудових відносинах з ПрАТ "Концерн Стирол". Наказом №955/к від 06.12.2017 року звільнена за пунктом 1 статті 40 КЗпП України. З січня 2017 року відповідач заробітну плату їй не виплачував, за її даними заборгованість по заробітній платі за 2017 рік складає 34 428,49 грн., а саме: січень 2017 року - 4 163,38 грн., лютий 2017 року - 4 261,38 грн., березень 2017 року - 4 193,97 грн., квітень 2017 року - 3 826,53 грн., травень 2017 року - 3921,54 грн., червень 2017 року - 3 128,16 грн., липень 2017 року - 3 128,16 грн., серпень 2017 року - 3 128,16 грн., вересень 2017 року - 3 128,16 грн., грудень 2017 року - 1 549,05 грн., що підтверджується Індивідуальними відомостями про застраховану особу Пенсійного фонду України за формою ОК-5.

Посилаючись на те, що до теперішнього часу заборгованість не погашена, просила стягнути з відповідача ПрАТ "Концерн Стирол" на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 34428,49 грн. (а.с. 1 - 2 т. 1).

Заочним рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Концерн Стирол" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі: за січень 2017 року - 4 163,38 грн., за лютий 2017 року - 4 261,38 грн., за березень 2017 року - 4 193,97 грн., за квітень 2017 року - 3826,53 грн., за травень 2017 року - 3 921,54 грн., за червень 2017 року - 3 128,16 грн., за липень 2017 року - 3 128,16 грн., за серпень 2017 року - 3 128,16 грн., за вересень 2017 року - 3 128,16 грн., за грудень 2017 року - 1 549,05 грн., всього 34 428,49 грн.

Стягнуто з ПрАТ "Концерн Стирол" на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн. (а.с. 44 - 49 т. 1).

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 вересня 2018 року за заявою ПрАТ "Концерн Стирол" про перегляд заочного рішення заочне рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2018 року скасовано (а.с. 214 - 218 т. 1).

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20 вересня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вина відповідача перед позивачем, яка була звільнена у період дії обставин непереборної сили, у порушенні норм статті 115 КЗпП України відсутня. Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" розпочато проведення антитерористичної операції на Сході України, у зв`язку з чим відповідач, місцезнаходженням якого є м. Горлівка Донецької області, не може здійснювати свою господарську діяльність. Наказом ПАТ "Концерн Стирол" № 134/1 від 15.04.2014 року "Про зупинення виробництва на всіх структурних підрозділах концерну" прийнято рішення про повну зупинку виробництва, завершення розпочатих технологічних процесів за умови зменшення до мінімуму виходів на роботу співробітників підприємства. Висновком Торгово-промислової палати України від 28.11.2017 року № 3799/2/21-10.2 засвідчено настання для ПрАТ "Концерн Стирол" обставин непереборної сили (наявність воєнного конфлікту на території Донецької області та проведення у зв`язку з цим антитерористичної операції) з квітня 2014 року. Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018050510000891 від 15.05.2018 року підтверджується, що за фактом захоплення у червні 2014 року невстановленими озброєними особами приміщень та майна ПрАТ "Концерн Стирол" відкрито кримінальне провадження. Внаслідок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) ПрАТ "Концерн Стирол" позбавлено можливості доступу до первинних документів та інших даних, необхідних для з`ясування факту наявності зобов`язань перед працівниками, в тому числі перед позивачем. Отримати у визначеному процесуальним законом порядку докази про вихід позивача на роботу, про кількість відпрацьованих ним днів (годин) за період з січня 2017 року по 06 грудня 2017 року, про розмір та складові нарахованої позивачу заробітної плати неможливо. Така ситуація виникла внаслідок незаконних та злочинних дій проти відповідача та не залежить від його волі. Наявні в матеріалах справи дані Індивідуальних відомостей про застраховану особу системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України від 04.06.2018 року містять дані щодо нарахованої позивачу заробітної плати з січня 2017 року по 29 вересня 2017 року, однак такі відомості не є належними доказами щодо розміру заборгованості по заробітній платі, оскільки з втратою контролю і доступу до своїх виробничих потужностей відповідач втратив доступ до примірників звітів, що подавалися до контролюючих органів, в тому числі до Пенсійного фонду України. В матеріалах справи наявні відкориговані відомості про нарахування заробітної плати застрахованій особі ОСОБА_1 за 2017 рік, надані ПрАТ "Концерн Стирол" 26 серпня 2018 року до органів Державної фіскальної служби України (а.с. 230 - 241 т. 1).

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20 вересня 2018 року та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що посилання відповідача на відсутність у нього первинних документів для розрахунків з позивачем є необґрунтованими, оскільки відповідач належним чином оформив її звільнення, видав їй наказ про звільнення та вніс відповідний запис до трудової книжки, в період з 2014 року по квітень 2017 року регулярно виплачував їй заробітну плату на її зарплатну картку.

Відповідач приховує від суду той факт, що у 2017 році був виданий наказ про зупинку ПрАТ "Концерн Стирол" з оплатою працівникам 2/3 заробітної плати за період простою.

Розмір нарахованої їй за 2014 - 2017 роки помісячно заробітної плати підтверджується Індивідуальними відомостями про неї, як застраховану особу, з системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України (форма ОК-5 із гербовою печаткою України). Вказаний документ, який є в матеріалах справи, є належним доказом і підстав недовіряти йому немає.

Наявні в матеріалах справи відкориговані відомості про нарахування їй заробітної плати за 2017 рік, надані ПрАТ "Концерн Стирол" 26 серпня 2018 року до органів Державної фіскальної служби України, не спростовують факт наявності у відповідача заборгованості по заробітній платі при її звільненні.

В матеріалах справи відсутні докази виплати їй відповідачем сум нарахованої заробітної плати (та прирівняних до неї виплат, зокрема оплати простою) за 2017 рік, відображених у відомостях персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України (форма ОК-5). Вказана форма ОК-5 та дані з неї в судовому порядку відповідачем недійсними не визнавалися.

Суд не врахував, що настання для відповідача обставин непереборної сили, що засвідчено висновком Торгово-промислової палати України від 28.11.2017 року № 3799/2/21-10.2, не звільняє його від виплати заробітної плати та прирівняних до неї виплат, зокрема, оплати часу простою, оскільки ці виплати здійснюються незалежно від наявності вини роботодавця. Крім того, суд не врахував, що зазначений висновок Торгово-промислової палати України в розумінні ст. 14 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" не є сертифікатом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань (а.с. 243 - 247 т. 1).

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 11 березня 2019 року у справі відкрито апеляційне провадження (а.с. 3 - 6 т. 2).

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ПрАТ "Концерн Стирол" про постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження від 11 березня 2019 року повідомлені відповідно до частини 2 статті 1 1 Закону України від 12.08.2014 року № 1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції" шляхом розміщення 11 березня 2019 року інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень (а.с. 9 т. 2).

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ "Концерн Стирол" проти доводів апеляційної скарги позивача заперечує, просить її залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Зазначає, що як офісні приміщення, так і виробничі потужності підприємства розташовані у м. Горлівка Донецької області. Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" на Сході України розпочато антитерористичну операцію, що впливає на можливість відповідача здійснювати свою діяльність, у тому числі забезпечувати трудові відносини з працівниками, що підтверджується висновком Торгово-промислової палати України від 28.11.2017 року № 3799/2/21-10.2. Враховуючи небезпечну ситуацію, яка склалася внаслідок проведення бойових дій на території м. Горлівки Донецької області, неможливість забезпечити безпеку технологічних процесів, пов`язаних з використанням особливо небезпечних речовин, а також з метою збереження життя та здоров`я як працівників концерну, так і мешканців міста, наказом ПАТ "Концерн Стирол" № 1341/1 від 15.04.2014 року прийнято рішення про повну зупинку виробництва, завершення розпочатих технологічних процесів за умови зменшення до мінімуму виходів на роботу співробітників підприємства. Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018050510000891 від 15.05.2018 року підтверджується факт захоплення невстановленими озброєними особами приміщень та майна ПрАТ "Концерн Стирол".

З травня 2014 року по січень 2017 року працівникам, які знаходилися у м. Горлівка та не мали можливості працювати на зупиненому виробництві, виплачувалася допомога, але у зв`язку із погіршенням фінансового стану підприємства з січня 2017 року відсутня можливість виплачувати таку допомогу працівникам, які не переїхали на підконтрольну територію та залишилися у м.Горлівці. Це пов`язано і з остаточною втратою наприкінці січня 2017 року керівництвом концерну контролю над раніше незахопленими залишками майна підприємства, його фактичним привласненням з боку самопроголошеної незаконно влади, а також із тим, що деякі працівники, не звільнившись зі штату ПрАТ "Концерн Стирол", стали працювати у незаконно створеному на окупованій території ДП "Стирол". Продовження виплат таким працівникам мало би свідчити про сприяння у фінансуванні терористичної діяльності установ та угрупувань самопроголошеної "ДНР".

Як стало відомо відповідачу під час судових процесів про стягнення з ПрАТ "Концерн Стирол" неіснуючої заборгованості по заробітній платі, деякі невідомі особи, які залишилися працювати на території підприємства у м. Горлівці, скориставшись наявністю доступу до електронного документообігу захопленого підприємства, незаконно надсилали до органів Пенсійного фонду України відомості про нібито нараховану заробітну плату працівникам концерну, які фактично не могли виконувати роботу на підприємстві у зв`язку із повною зупинкою виробництва та подальшим захопленням майна підприємства незаконними збройними угрупуваннями, про що свідчать надані позивачем Індивідуальні відомості за формою ОК-5, які не відповідають дійсним обставинам справи. У зв`язку з цим адміністрацією ПрАТ "Концерн Стирол" було видано наказ № 38/5 від 21.05.2018 року, згідно з яким розпочато інвентаризацію фактично відпрацьованого часу працівниками за період з 01 січня 2017 року по 31 липня 2018 року. Проведення інвентаризації в частині заявлених позовних вимог по даній справі було частково закінчено наприкінці серпня 2018 року. При проведенні інвентаризації встановлено, що позивач у спірний період трудові обов`язки не виконував і не міг їх виконувати на зупиненому та незаконно відібраному у відповідача виробництві. На підставі цих даних було здійснено коригування відомостей про заробітну плату.

Відповідно до "Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015 року, відповідачем було скасовано дані, внесені невідомими особами в Індивідуальні відомості, та виставлені виправлені дані, що вказують про відсутність заборгованості по заробітній платі.

Оскільки позивач не виконував у спірний період з січня 2017 року по грудень 2017 року трудові обов`язки і не міг їх виконувати у зв`язку із повною зупинкою виробництва та подальшим захопленням майна незаконними збройними угрупуваннями, відповідно до статті 94 КЗпП України, статті 1 Закону України "Про оплату праці" підстави для отримання нею заробітної плати за цей період відсутні (а.с. 35 - 43 т. 2).

У судові засідання апеляційного суду 24 квітня 2019 року, 08 травня 2019 року позивач ОСОБА_1 не з`явилась; про дату, час та місце судового засідання повідомлена шляхом розміщення відповідно 21 березня 2019 року та 25 квітня 2019 року на офіційному веб-порталі судової влади відповідно до частини 1 статті 1 1 Закону України від 12.08.2014 року № 1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції" оголошення з посиланням на веб-адресу відповідно ухвали про призначення справи до розгляду від 21 березня 2019 року та ухвали про оголошення у судовому засіданні перерви від 24 квітня 2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (а.с. 33, а.с.112 т. 2).

Позивач ОСОБА_1 апеляційний суд про причини неявки у судові засідання 24 квітня 2019 року, 08 травня 2019 року не повідомила і відповідно до частини 3 статті 131 ЦПК України вважається, що вона не з`явилася у судове засідання без поважних причин.

Апеляційний суд визнав можливим 24 квітня 2019 року розпочати розгляд справи та 08 травня 2019 року продовжити розгляд справи у відсутність позивача, явка якої у судове засідання обов`язковою не визнавалася, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача - ПрАТ "Концерн Стирол" адвокат Луньов В.О., який діє на підставі довіреності юридичної особи№ 182/01-19 від 02.01.2019 року (а.с. 95 т. 2), у судових засіданнях 24 квітня 2019 року, 08 травня 2019 року проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача - ПрАТ "Концерн Стирол" адвоката Луньова В.О., дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебувала з відповідачем у трудових відносинах, працювала спеціалістом з підготовки персоналу учбового центру департаменту з управління персоналом. Наказом № 955к від 06.12.2017 року була звільнена з 06 грудня 2017 року у зв`язку зі скороченням штату на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, що підтверджується записами в її трудовій книжці ( а.с. 6 - 10 т. 1).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне акціонерне товариство "Концерн Стирол" (ідентифікаційний код 05761614) розташоване за адресою: Донецька область, місто Горлівка, вул. Горлівської дивізії , будинок 10 (а.с.14 - 16 т. 1).

15 квітня 2014 року головою правління ПАТ "Концерн Стирол" видано наказ № 1341/1 "Про зупинення виробництва на усіх структурних підрозділах концерну", згідно якого внаслідок нестабільної та небезпечної ситуації, яка склалася в результаті проведення бойових дій на території міста Горлівки Донецької області, прийнято рішення здійснити повну зупинку виробництва, завершити розпочаті технологічні процеси за умови зменшення до мінімуму виходів на роботу співробітників підприємства (а.с. 147 т. 1).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань №12018050510000891 від 15.05.2018 року за повідомленням ПрАТ "Концерн Стирол" від 28 квітня 2018 року правоохоронними органами відкрито кримінальне провадження за фактом захоплення у червні 2014 року невстановленими озброєними особами приміщень та майна ПрАТ "Концерн Стирол" (а.с. 148 т. 1)

Висновком Торгово-промислової палати України від 28.11.2017 року №3799/2/21-10.2 засвідчено настання обставин непереборної сили для ПрАТ "Концерн Стирол" (наявність воєнного конфлікту на території Донецької області та здійснення у зв`язку із цим антитерористичної операції). Із фактичним захопленням з квітня 2014 року невстановленими озброєними особами виробничих та адміністративно-інформаційних потужностей ПрАТ "Концерн Стирол" фактично втратив доступ до первинних документів, на підставі яких має здійснюватися розрахунок сум заробітної плати, відпускних та ін., що підлягають до виплати на користь робітників, як поточних виплат, так і виплат у день звільнення, та, будучи позбавленим можливості користуватися своїми коштами, здійснювати відповідні виплати (а.с. 152 - 164 т. 1).

Відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 , яка працювала в ПрАТ "Концерн Стирол" (форма ОК-5 від 04.06.2018 року), її заробітна плата для нарахування пенсії за 2017 рік складає: січень 2017 року - 4 163,38 грн., лютий 2017 року - 4261,38 грн., березень 2017 року - 4 193,97 грн., квітень 2017 року - 3 826,53 грн., травень 2017 року - 3921,54 грн., червень 2017 року - 3 128,16 грн., липень 2017 року - 3 128,16 грн., серпень 2017 року - 3 128,16 грн., вересень 2017 року - 3 128,16 грн., грудень 2017 року - 1 549,05 грн., всього 34 428,49 грн. (а.с. 13 т.1).

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України та статті 1 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Згідно частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 110 КЗпП України встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.

Отже, виходячи з положень Кодексу Законів про працю України, Закону України "Про оплату праці", заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності.

Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використання робочого часу, розрахунково-платіжна відомість.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Таким чином, при з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом статей 77, 78 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014 на території Донецької та Луганської областей розпочато антитерористичну операцію.

Термін "антитерористична операція" визначено в статті 1 Закону України від 20.03.2003 року № 638-IV "Про боротьбу з тероризмом", згідно якої антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності (у редакції Закону України від 05.06.2014 р. № 1313-VII).

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.09.2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014.

На теперішній час Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції не видавався.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 року, яким затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, м. Горлівка Донецької області належить до населених пунктів, в яких здійснювалася антитерористична операція.

Місто Горлівка Донецької області згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Внаслідок нестабільної та небезпечної ситуації, яка склалася в результаті проведення бойових дій на території міста Горлівки Донецької області головою правління ПАТ "Концерн Стирол" 15 квітня 2014 року видано наказ № 1341/1 "Про зупинення виробництва на усіх структурних підрозділах концерну", згідно якого прийнято рішення здійснити повну зупинку виробництва, завершити розпочаті технологічні процеси за умови зменшення до мінімуму виходів на роботу співробітників підприємства (а.с. 147 т. 1).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 15.05.2018 року Слов`янським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за повідомленням ПрАТ "Концерн Стирол" від 28 квітня 2018 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за № 12018050510000891 за фактом вчинення у червні 2014 року невстановленими особами кримінального правопорушення, передбаченого статтею 341 КК України, а саме: захоплення приміщень та майна ПрАТ "Концерн Стирол" у червні 2014 року невстановленими озброєними особами (а.с. 148 т. 1).

Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України" від 15.03.2017 року № 62/2017 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України", згідно якого тимчасово, до реалізації пунктів 1 і 2 Мінського "Комплексу заходів" від 12 лютого 2015 року, а також до повернення захоплених підприємств до функціонування згідно із законодавством України, припинено переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.

Науково-правовим висновком Торгово-промислової палати України № 3799/2/21-10.2 від 28.11.2017 року щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільнені працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) засвідчено настання для ПрАТ "Концерн Стирол" обставин непереборної сили (терористична загроза та загроза територіальної цілісності України, у тому числі територій міста Горлівка Донецької області, що супроводжується актами тероризму, на подолання яких направлене проведення в Донецькій та Луганській областях антитерористичної операції у 2014 році, та станом на поточну дату заходи її проведення тривають є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання сторонами обов`язків, передбачених умовами трудового договору (контракту), законодавчими та іншими нормативними актами).

Зупинення господарської діяльності ПрАТ "Концерн Стирол" є вимушеним заходом, зумовленим запобіганням виникненню техногенної та екологічної катастрофи через потенційну загрозу проведення терористичних актів на території Донецької області, у тому числі міста Горлівка, а також фізичною неможливістю ведення виробничої діяльності через перебування під контролем незаконних збройних формувань його виробничих потужностей з квітня 2014 року і по цей час (а.с. 152 - 164 т. 1).

Відповідно до частини третьої статті 14 Закону України від 02.12.1997 року № 671/97-ВР "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абзац третій частини третьої статті 14 у редакції Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII).

Відповідно до статті 14 1 Закону України від 02.12.1997 р. N 671/97-ВР "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Відповідно до пункту 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який затверджений рішенням Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 року № 44(5), сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - документ установленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Отже, зазначені обставини підтверджують доводи відповідача про те, що підприємство з 15 квітня 2014 року господарську діяльність не здійснює і позивач свої трудові обов`язки не виконує.

Із змісту апеляційної скарги слідує, що позивач той факт, що вона протягом 2017 року фактично не працювала, визнає.

Зважаючи на те, що підприємство було захоплено невідомими особами, відповідач втратив контроль над майном та документацією, ПрАТ "Концерн Стирол" з незалежних від нього причин позбавлено можливості надати суду первинні документи.

Встановивши, що у трудових правовідносинах між ПрАТ "Концерн Стирол" та його працівниками, зокрема позивачем ОСОБА_1 , з квітня 2014 року на тимчасово окупованій території виникли та до тепер існують обставини непереборної сили, які відповідач не міг передбачити чи відвернути, в період існування яких відповідач об`єктивно, з причин від нього не залежних був позбавлений можливості виконати зобов`язання, передбачені умовами трудового договору (контракту, угоди тощо), обов`язки згідно із законодавчими та іншими нормативними актами щодо своїх працівників, у тому числі щодо позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволенню не підлягають, оскільки позивач не надав належних доказів на підтвердження своїх вимог.

На підтвердження заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі позивачем суду першої інстанції надано лише один доказ - Індивідуальні відомості про застраховану особу з системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України за формою ОК-5 від 04.06.2018 року, згідно яких заробітна плата позивача ОСОБА_1 , яка працювала в ПрАТ "Концерн Стирол", для нарахування пенсії за 2017 рік складає: січень 2017 року - 4 163,38 грн., лютий 2017 року - 4 261,38 грн., березень 2017 року - 4 193,97 грн., квітень 2017 року - 3826,53 грн., травень 2017 року - 3 921,54 грн., червень 2017 року - 3 128,16 грн., липень 2017 року - 3 128,16 грн., серпень 2017 року - 3 128,16 грн., вересень 2017 року - 3 128,16 грн., грудень 2017 року - 1 549,05 грн., всього 34 428,49 грн. (а.с. 13 т.1).

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначений доказ у розумінні статті 76 ЦПК України не є належним доказом щодо розміру заборгованості по заробітній платі, оскільки в матеріалах справи наявні відкориговані відомості про нарахування заробітної плати застрахованій особі ОСОБА_1 за 2017 рік, надані ПрАТ "Концерн Стирол" до органів Державної фіскальної служби України, згідно яких були внесені зміни у суми доходу позивача ОСОБА_1

Не погоджуючись з наданим позивачем доказом на підтвердження заборгованості по заробітній платі - Індивідуальними відомостями про застраховану особу за формою ОК-5 від 04.06.2018 року, відповідач посилається на те, що наприкінці січня 2017 року керівництвом концерну у зв`язку із фактичним привласненням з боку самопроголошеної незаконно влади остаточно втрачено контроль над раніше незахопленими залишками майна підприємства. У зв`язку із судовими процесами про стягнення з ПрАТ "Концерн Стирол" заборгованості по заробітній платі відповідачу стало відомо, що невідомі особи, які залишилися працювати на території підприємства у м. Горлівці, скориставшись наявністю доступу до електронного документообігу захопленого підприємства, незаконно надсилали до органів Пенсійного фонду України відомості про нібито нараховану заробітну плату працівникам концерну, які фактично не могли виконувати роботу на підприємстві у зв`язку із повною зупинкою виробництва у квітні 2014 року та подальшим захопленням майна підприємства незаконними збройними угрупуваннями, про що свідчать в тому числі надані позивачем Індивідуальні відомості за формою ОК-5 від 04.06.2018 року, які не відповідають дійсним обставинам справи. У зв`язку з цим адміністрацією ПрАТ "Концерн Стирол" було видано наказ № 38/5 від 21.05.2018 року, згідно з яким розпочато інвентаризацію фактично відпрацьованого часу працівниками за період з 01 січня 2017 року по 31 липня 2018 року. За наслідками інвентаризації встановлено, що позивач у спірний період трудові обов`язки не виконував і не міг їх виконувати на зупиненому та незаконно відібраному у відповідача виробництві. Відповідно до "Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015 року та зареєстрованого Міністерством юстиції України 23.04.2015 року № 460/26905, відповідачем було скасовано дані, внесені невідомими особами до системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України та виставлені виправлені дані, що вказують про відсутність заборгованості по заробітній платі.

На підтвердження зазначених пояснень відповідачем надано:

1) наказ ПрАТ "Концерн Стирол" від 21.05.2018 року № 38/5 "Про проведення інвентаризації", згідно якого з метою актуалізації фактичних витрат по розрахункам з працівниками була призначена робоча інвентаризаційна комісія для проведення інвентаризації, на яку було покладено обов`язок:

- в період з 01.08.2018 року по 31.08.2018 року провести повну інвентаризацію: 1. фактично відпрацьованого часу за період з 01.01.2017 року по 31.07.2018 року, на підставі якого нараховувалася заробітна плата; 2. нарахованих витрат по заробітній платі за період з 01.01.2017 року по 31.07.2018 року; 3. звітів ЄСВ, зданих до ПФУ за період з 01.01.2017 року по 31.07.2018 року;

- підготувати результати інвентаризації у формі порівняльних таблиць у розрізі періодів нарахування, місця виникнення витрат та шифру виробничих затрат, вивести різницю між нарахованими в період з 01.01.2017 року по 31.07.2018 року та відображеними у фінансовій звітності витратами по заробітній платі та фактичними витратам, які визначені в результаті інвентаризації;

- результати інвентаризації надати до бухгалтерії до 10.09.2018 року (а.с. 45 т. 2);

2) наказ ПрАТ "Концерн Стирол" від 22.08.2018 року № 64 "Про внесення змін до наказу №38/5 від 21.05.2018 року", згідно якого строки проведення інвентаризації змінено до 31.10.2018 року та зобов`язано комісію результати інвентаризації надати до бухгалтерії до 31.10.2018 року (а.с. 46 т. 2);

3) виписку з таблиці № 6 "Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам", яка сформована 25.08.2018 року, згідно якої здійснено коригування нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за період з лютого по вересень 2017 року та суми нарахованого ЄСВ за цей період, а саме, сторнування сум заробітної плати (а.с. 223 т.1); на таблиці є відмітка "документ прийнято" та до неї додано квитанцію № 2, згідно якої документ доставлено до Бахмутської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Калінінський район м.Горлівки), пакет прийнято 26.08.2018 року (а.с. 224 т. 1).

За клопотанням позивача ОСОБА_1 , доданим до апеляційної скарги, ухвалою Донецького апеляційного суду 21 березня 2019 року у ПрАТ "Концерн Стирол" була витребувана довідка про суми, нараховані позивачу ОСОБА_1 за період з січня 2017 року по грудень 2017 року, в тому числі при звільненні, та про їх виплату, наявність заборгованості по заробітній платі (а.с. 26 - 30 т. 2).

На виконання ухвали Донецького апеляційного суду від 21 березня 2019 року про витребування доказів відповідач ПрАТ "Концерн Стирол" надіслав пояснення, згідно яких у нього на теперішній час відсутній доступ до первинних документів та документів бухгалтерського обліку, які знаходяться у захоплених адміністративних та офісних приміщеннях за адресою: м.Горлівка, вул. Горлівської дивізії, 10, а тому відсутня можливість в отриманні даних, які мають бути відображені у довідці, яка витребувана апеляційним судом. Відповідачем не здійснювалося позивачу нарахування доходів за період з січня 2017 року по грудень 2017 року. Відомості про такі нарахування були відображені в органах Пенсійного фонду України внаслідок того, що невідомими особами, користуючись наявністю доступу до електронного документообігу захопленого підприємства, було незаконно надіслано до органів Пенсійного фонду України відомості про нібито нараховану заробітну плату працівникам Концерну, які фактично не могли виконувати роботу на підприємстві у зв`язку із повною зупинкою виробництва та подальшим захопленням майна незаконними збройними угрупуваннями. Отже, інформація в наданих позивачем Індивідуальних відомостях за формою ОК-5 щодо нарахованої заробітної плати не відповідає дійсним обставинам справи (а.с. 82 - 83 т. 2).

Разом з поясненнями відповідач ПрАТ "Концерн Стирол" надіслав клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 з системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України (форма ОК-7) в частині даних за трудовими відносинами із страхувальником ПрАТ "Концерн Стирол" (код ЄДРПОУ 05761614), посилався на те, що позивач ОСОБА_1 безпідставно посилається на інформацію, що міститься в наданій нею копії Індивідуальних відомостей про застраховану особу, отриману нею з системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України (форма ОК-5), що на даний час не відповідає дійсності; ним скасовані дані, внесені невідомими особами в Індивідуальні відомості, та виставлені виправлені дані, що вказують про відсутність заборгованості по заробітній платі. Відповідач позбавлений можливості надати оновлені індивідуальні відомості про застраховану особу, оскільки при спробі їх отримати в електронному вигляді відповідачу було відмовлено у їх наданні з посиланням на те, що "особа не перебуває у трудових відносинах із страхувальником"(а.с. 84 т. 2).

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 24 квітня 2019 року з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України були витребувані Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формами ОК-5, ОК-7, "Дані про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення)" за період її роботи в ПрАТ "Концерн Стирол" (код ЄДРПОУ 05761614) з січня 2017 року по грудень 2017 року (а.с. 101 - 107 т. 2).

Згідно відомостей Реєстру застрахованих осіб, які сформовані станом на 02 травня 2019 року та на 06 травня 2019 року, заробітна плата позивача ОСОБА_1 , яка працювала в ПрАТ "Концерн Стирол", за 2017 рік складає: січень 2017 року - 2 182,39 грн., лютий 2017 року - 0,00 грн., березень 2017 року - 0,00 грн., квітень 2017 року - 0,00 грн., травень 2017 року - 0,00 грн., червень 2017 року - 0,00 грн., липень 2017 року - 0,00 грн., серпень 2017 року - 0,00 грн., вересень 2017 року - "-3 128,16" грн., жовтень 2017 року - 0,00 грн., листопад 2017 року - 0,00 грн., грудень 2017 року - 0,00 грн., всього за рік "- 945,77 грн.", що підтверджується Індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб за формами ОК-5, ОК-7, а також додатком "Дані про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення)" (а.с. 122 - 125 т. 2). Тобто,в період з лютого по грудень 2017 року заробітна плата позивачу не нараховувалася.

Заробітна плата позивача за січень 2017 року складає 2 182,39 грн. (а.с. 122 - 125 т. 2). Проте випискою по картковому рахунку, відкритому АТ "Ощадбанк"на ім`я позивача ОСОБА_1 , яка апеляційним судом була витребувана за клопотанням позивача, підтверджується, що заробітна плата за січень 2017 року позивачу за вирахуванням податків (ПДФО - 18%, військовий збір - 1,5%) виплачена: 21.02.2017 року у сумі 496,00 грн., 01.03.2017 року у сумі 697,00 грн., 02.03.2017 року у сумі 318,00 грн., 13.04.2017 року у сумі 224,00 грн. (а.с. 58 - 65 т. 2).

Відповідно до статті 20 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Відповідно до пункту 5 розділу I "Загальні положення" "Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування", який затверджений постановою Пенсійного фонду України від 18.06.2014 року №10-1, Реєстр застрахованих осіб забезпечує, в тому числі, облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" зазначеного Положення до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а саме:

персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов`язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності;

відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства (пункт 2).

Відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (пункт 3).

Відповідно до пункту 4 розділу V "Надання та формування інформації з Реєстру застрахованих осіб" "Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування" інформація з Реєстру застрахованих осіб містить актуальні на дату та час її формування відомості , що обробляються в Реєстрі, або відомості про відсутність інформації за визначеними параметрами пошуку.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Враховуючи, що зміни до Реєстру застрахованих осіб були внесені на підставі звітності страхувальника (ПрАТ "Концерн Стирол") у зв`язку із проведенням ним у період з 01.08.2018 року по 31.10.2018 року інвентаризації робочого часу, надані позивачем Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5, які сформовані 04.06.2018 року, не є актуальними, тобто не містять достовірної інформації щодо нарахованої позивачу заробітної плати за 2017 рік, а тому не є належним доказом по справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно не врахував надані позивачем Індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб за формою ОК-5, є необгрунтованими, оскільки відповідач не погодившись з наданим позивачем доказом, провів відповідну інвентаризацію відпрацьованого в тому числі позивачем часу протягом 2017 року та за результатами такої інвентаризації в порядку передбаченому законом вніс відповідні зміни до системи персоніфікованого обліку.

Доводи апеляційної скарги про безпідставне посилання суду першої інстанції на норми Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", яким правовідносини, які виникли між сторонами, не регулюються, є необґрунтованими.

На підтвердження заявлених позовних вимог, а саме, розміру заборгованості по заробітній платі позивачем надані Індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно статті 2 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування визначаються виключно цим Законом.

Будь-яких інших доказів, ніж Індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5, які сформовані станом на 04.06.2018 року, позивачем на підтвердження заборгованості по заробітній платі суду не надано.

Згідно частин першої, третьої статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Отже, у справах за позовами про оплату праці за час простою суд має з`ясувати, зокрема, факт простою, правові наслідки і наявність чи відсутність вини працівника в цьому.

Довід апеляційної скарги про те, що в лютому-березні 2017 року відповідачем був виданий наказ про простій з оплатою 2/3 заробітної плати, що позивачу в період з лютого 2017 року по день звільнення нараховувалась заробітна плата за час простою, є не доведеними.

Відповідач зазначений факт не визнає та посилається на те, що у зв`язку із небезпечною ситуацією у м. Горлівка виробництво у всіх структурних підрозділах було зупинено ще на підставі наказу від 15.04.2014 року, що пов`язано з тим, що підприємство внесено до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки і з квітня 2014 року у м. Горлівка існує загроза виникненню техногенної та екологічної катастрофи, що зумовило зупинення виробництва. Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження встановлення простою. Судом факт видання відповідачем наказу щодо простою не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції необгрунтовано послався на Науково-правовий висновок Торгово-промислової палати України, також є необгрунтованими. Незважаючи на те, що зазначений висновок не звільняє відповідача від обов`язку виплати працівникам заробітної плати (у разі доведеності її нарахування та виконання працівниками трудових обов`язків), зазначений висновок засвідчує настання для ПрАТ "Концерн Стирол" обставин непереборної сили та є доказом того, що позивач після настання таких обставин не міг фактично виконувати свої трудові обов`язки, що позивачем не оспорюється.

Відповідно до частини 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2018 року у справі № 408/2306/17-ц.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на рішення Європейського суду з прав людини у справах "Пічкур проти України", " Ілашку та інші проти Молдови та Росії" є помилковим, оскільки вони стосуються інших обставин.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права. Порушення судом першої інстанції норм процесуального права,які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення або призвели до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено. Отже, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, а рішення суду - без змін, підстави для зміни розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, відсутні.

За подання апеляційної скарги позивачем судовий збір не сплачувався. Від сплати судового збору позивач звільнена на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" як позивач у справі про стягнення заробітної плати.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, витрати по судовому збору у зв`язку із переглядом справи судом апеляційної інстанції покладаються на державу.

Відомості про інші судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, сторонами не надані.

Керуючись ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Л.І. Соломаха

Судді: О.Д. Канурна

Ю.М. Мальований

Повне судове рішення складено 11 травня 2019 року.

Головуючий суддя : Л.І. Соломаха