Ухвала

від 08.05.2019 по справі 761/16156/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16156/19

Провадження № 1-кс/761/11449/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бойник» ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -

в с т а н о в и в:

директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Бойник» ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту майна, а саме арешту на грошові кошти, що належать Товариству та знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Сбербанк», накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.04.2019 року у справі №761/13916/19.

В обгрунтування клопотання зазначає, що вказаною ухвалою накладено арешт на грошові кошти на рахунку Товариства, однак останнє не має жодного відношення до протиправної діяльності, здійснює торгівлю сільськогосподарською продукцією, а грошові кошти товариства не можуть бути речовини доказами у кримінальному провадженні, в зв`язку з чим вважає арешт не правомірним, а тому просить його скасувати.

У судове засідання заявник не з`явився, причин неявки не повідомив.

Слідчий щодо заявленого клопотання заперечив, вважає таке безпідставним, а накладений арешт правомірним, в зв`язку з цим просить у задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши пояснення слідчого, ознайомившись із доводами клопотання, дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення клопотання про скасування арешту майна, виходячи з наступного.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.04.2019 року (справа № 761/13916/19) накладено арешт на грошові кошти, що належать ТОВ «Бойник» та знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Сбербанк».

Як вбачається із вказаної ухвали, клопотання про арешт майна мотивовано тим, що упродовж 2017-2018 років службові особи АБ «Укргазбанк», AT «Альфа-Банк» та AT «Банк Альянс», діючи за попередньою змовою зі службовими особами ПАТ «Фондова Біржа ПФТС», ПАТ «Українська біржа», ТОВ «Універ Капітал», ТОВ «КУА «Універ Менеджмент», ТОВ «І-Інвест», ПрАТ «Майстер Брок», ТОВ «Навігатор-інвест», ПАТ «Інвестиційна фінансова компанія «АРТ Капітал», компаній «Онексір Лімітед» («Орехіег Limited», НЕ359077, Кіпр), «Грінкліф Ентерпрайзис Лімітед» здійснили операції купівлі-продажу облігацій внутрішньої державної позики (надалі ОВДП) у режимі так званого групового звіту» (укладення біржових контрактів, які забезпечені правами на отримання грошових коштів/цінних паперів на підставі відповідних зустрічних зобов`язань), що спрямовані на маскування незаконного походження коштів у сумі понад 86 млн. грн.

Крім того, маючи на меті надати законного вигляду погодження грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, співучасники вчинення злочину вирішили укласти, в порушення ч. 2 ст. 194 Закону України «Про депозитарну систему України», формальні правочини на фондовому ринку із облігаціями внутрішньої державної позики, під час яких нібито отримали прибутки. Однак, такі прибутки є грошовими коштами, отриманими злочинним шляхом від вчинення створення з метою прикриття незаконної діяльності юридичних осіб, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Як вказано в ухвалі, слідством встановлено, що у період 2017-2019 років на території м. Києва та інших регіонів України невстановлені особи організували незаконну діяльність так званих «конвертаційних центрів», в яких задіяна низка підприємств з ознаками фіктивності, а також фізичних осіб, які мають відношення до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень.

Зокрема,у злочиннихсхемах,пов`язаних звчиненням операційщодо купівлі-продажуоблігацій внутрішньоїдержавної позикиу режимітак званого«групового звіту»,що спрямованіна маскуваннянезаконного походженнякоштів всумі понад86млн.грн.,що одержанівнаслідок вчиненнязлочинів,що передувалолегалізації (відмиванню)доходів тапроведенні безтоварнихоперацій зметою формуваннябезпідставного формуванняподаткового кредитута виведеннякоштів утіньовий неконтрольованийдержавою обіг,чим завдаютьсязбитки державномубюджету увигляді ненадходженняобов`язкових податковихплатежів тавнаслідок проведенняфінансових операційстворюються умовидля легалізаціїдоходів,одержаних злочиннимшляхом,можуть мативідношення підприємствоз ознаками фіктивності - ТОВ «Бойник».

У подальшомуДержавною службоюфінансового моніторингуУкраїни навиконання ст.18Закону України«Про запобіганнята протидіюлегалізації (відмиванню)доходів, одержаних злочинним шляхомфінансування тероризмута фінансуваннюрозповсюдження масовогознищення» підготовлено узагальненийматеріали стосовно фінансових операцій проведених за участі ТОВ «Бойник», які можуть бути пов`язані із легалізацією грошових коштів.

Вказані операції проведені ТОВ «Бойник» з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Сбербанк».

Окрім цього, в ухвалі наявні посилання на положення ст. 98 КПК України, зокрема вказано, що зазначені грошові кошти є речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому підлягають арешту.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Статтею 41Конституції Українипередбачено,що коженмає правоволодіти,користуватися ірозпоряджатися своєювласністю,результатами своєїінтелектуальної,творчої діяльності. Правоприватної власностінабувається впорядку,визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також недоторканості права власності, відповідно до якої позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

За вимогами ст. 132 КПК України, застосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,прокурор недоведе,що існуєобґрунтована підозращодо вчиненнякримінального правопорушеннятакого ступенятяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; потребидосудового розслідуваннявиправдовують такийступінь втручанняу праваі свободиособи,про якийідеться вклопотанні слідчого,прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку . Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1ст.174 КПК України,власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Підозра у кримінальному провадженні, в межах якого накладено арешт, нікому не повідомлялась.

До клопотання заявником долучено ряд фінансово-бухгалтерських документів (договори, накладні, банківські виписки), яким підтверджено здійснені господарські операції та походження грошових коштів, зокрема отримання таких від контрагентів за поставку сільськогосподарської продукції.

Доказів того, що вказані грошові кошти отримані внаслідок протиправної діяльності слідчим в судовому засіданні не надано, доводів заявника щодо необхідності скасування арешту не спростовано.

З огляду на вказане, накладений арешт не може вважатись обґрунтованим, відтак такий підлягає скасуванню, а клопотання відповідно задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 7-9, 16, 131, 132, 170,173,174, 309,372, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бойник» ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.04.2019 року (справа № 761/13916/19, провадження № 1-кс/761/9889/2019) у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017000000000423, а саме арешт на грошові кошти що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Бойник» (код ЄДРПОУ 42792814) та знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Сбербанк» (МФО 320627, м. Київ, вул. Володимирська, 46).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1