Рішення

від 07.05.2019 по справі 697/2281/18

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/2281/18

Провадження № 2/697/62/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого-судді Льон О.М.

за участю секретаря Дрянової Н.В.

представників позивача Петренка М.А., Мосійчука В.М.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача Шишки Р .І .

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Канів, Черкаської області справу за позовом Фермерського господарства Пішки до ОСОБА_1 , СТОВ ім. Петровського, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Державний реєстратор виконавчого комітету Канівської міської ради ОТГ Черкаської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ФГ "Пішки" в особі голови господарства Петренка М.А. звернувся в суд з уточненим в подальшому позовом до ОСОБА_1 , СТОВ ім. Петровського, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Державний реєстратор виконавчого комітету Канівської міської ради ОТГ Черкаської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію. Позов мотивує тим, що 20 лютого 2012 року між ним, як головою ФГ „Пішки" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, згідно якого останній передав ФГ „Пішки" належну йому на праві власності земельну ділянку площею 5,3 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка знаходиться в адміністративних межах Таганчанської сільської ради Канівського району Черкаської області - строком на 10 років. Даний договір оренди землі 14 вересня 2012 року був зареєстрований у Міськрайонному управлінні Держкомзему у м.Каневі та Канівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №712208824003510. Вказана земельна ділянка із 2012 року і до 23 серпня 2018 року використовувалась ФГ Пішки згідно умов договору оренди землі, який між сторонами договору не розривався та в судовому порядку не визнавався недійсним, тобто є чинним до 15 вересня 2022 року.

23.08.2018 зазначена вище земельна ділянка була оборана, тобто почала незаконно використовуватись СТОВ імені Петровського, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки, складеним працівниками ФГ „Пішки" від 23.08.2018. Також встановлено, що 25.07.2017 директором СТОВ ім.Петровського - ОСОБА_7. та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, згідно якого останній передав СТОВ ім.Петровського належну йому на праві власності земельну ділянку площею 5,3 га. кадастровий номер НОМЕР_1 , яка знаходиться в адміністративних межах Таганчанської сільської ради Канівського району Черкаської області - строком на 12 років.

Відповідачем ОСОБА_1 не було вжито жодних процедур направлених на зміну, припинення чи розірвання даного договору. Тобто дії відповідачів ОСОБА_5 та СТОВ ім.Петровського, які полягали в укладенні 25.07.2017 договору оренди земельної ділянки площею 5,3 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , прямо порушують права позивача, гарантовані чинним законодавством та п.30 Договору оренди від 20.02.2012 року, а саме: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; отримувати продукцію і доходи.

Строк дії договору оренди землі з ФГ Пішки - до 14 вересня 2022 року, а ОСОБА_1 до спливу дії цього договору і під час його дії, а саме 25 липня 2017 року уклав новий договір оренди тієї самої землі з СТОВ ім.Петровського, а тому вважає, що спірний договір має бути визнаний судом недійним. 29.08.2018 ФГ Пішки на адресу відповідача СТОВ ім.Петровського направлено вимогу про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки площею 5,3 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка отримана відповідачем 31.08.2018. Відповіді на вимогу позивач до нього часу не отримав, а тому вимушений звернутися до суду з даним позовом. Просить суд визнати недійсним з дати укладення Договір оренди земельної ділянки від 25 липня 2017 року, укладеного директором СТОВ ім.Петровського - ОСОБА_7. та ОСОБА_1 , згідно якого останній передав СТОВ ім.Петровського належну йому на праві власності земельну ділянку площею 5,3002 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка знаходиться в адміністративних межах Таганчанської сільської ради Канівського району Черкаської області - строком на 12 років, скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Канівської міської ради речових прав від 11.09.2017 року № 36996244 щодо реєстрації іншого речового права та зняти з реєстрації вказаний договір оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 . Стягнути з відповідачів судові витрати по сплаті судового збору та витрати, пов`язані з оплатою послуг адвоката.

У ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

Ухвалою судді від 05.11.2018 відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.12.2018.

Ухвалою суду від 26.02.2019 витребувано докази по справі.

Ухвалою суду від 12.03.2019 (а.с.121) закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд по суті на 11.04.2019.

У судовому засіданні представник позивача - ФГ Пішки - адвокат Мосійчук В.М., який діє на підставі ордеру серії ЧК №59819 від 30.11.2018 (а.с.46) пояснив, що на підставі укладеного договору між ОСОБА_1 та його довірителем від 20.02.2012, земельна ділянка площею 5,3000 га, яка розташована в адміністративних межах Таганчанської сільської ради, починаючи із 2012 року використовувалась ФГ „Пішки" згідно умов договору оренди землі, а також з відповідачем ОСОБА_1 проведено належний розрахунок згідно умов вказаного договору. Крім того, цей договір також є належним чином зареєстрованим, а саме 14 вересня 2012 року у Міськрайонному управлінні Держкомзему у м.Каневі та Канівському районі, запис №712208824003510. Договір оренди землі від 20.02.2012 між сторонами договору не розривався та в судовому порядку не визнавався недійсним, тобто є чинним до 14.09.2022. Вважає, що відповідач СТОВ ім. Петровського вчинив самозахват земельної ділянки, яка орендована позивачем у справі, а укладений договір оренди між відповідачами ОСОБА_1 та директором СТОВ ім. Петровського від 25.07.2017 не відповідає волі ОСОБА_1 , укладений під час дії іншого договору оренди тієї самої земельної ділянки, а тому є недійсний. Пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - державного реєстратора виконавчого комітету Канівської міської ради просить не брати до уваги, оскільки вони суперечать чинному законодавству та матеріалам справи. Уточнені позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача - ФГ Пішки - голова господарства Петренко М.А., який діє на підставі статуту (а.с.12,13) повністю підтримав уточнені позовні вимоги, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав, пояснив, що він дійсно 20.02.2012 уклав з позивачем ФГ Пішки договір оренди землі, що належить йому на праві приватної власності строком на 10 років. Позивач сплачує йому орендну плату та має право на користування землею. Спірний договір оренди земельної ділянки від 25.07.2017 з директором СТОВ ім. Петровського він не укладав та не мав наміру на його укладення. Влітку 2017 року він звертався до директора СТОВ ім.Петровського, як правонаступником колишнього колгоспу с. Таганча Канівського р-ну, з проханням надати йому допомогу в отриманні земельного паю, належного двоюрідній сестрі ОСОБА_6 , опікуном якої він був, на що ОСОБА_7 пообіцяв допомогти оформити пай на померлу сестру, після чого ОСОБА_8 надав документи, які у нього попросили та підписував у приміщенні контори СТОВ ім.Петровського якісь папери, їх змісту не читав, вважав, що оформляє документи на пай за померлою сестрою та відповідно отримував кошти за оренду саме тієї земельної ділянки. До державного реєстратора виконавчого комітету Канівської міської ради не звертався та не реєстрував у нього жодних речових прав. Не заперечує щодо задоволення позовних вимог ФГ Пішки .

Представник відповідача - СТОВ ім. Петровського - адвокат Шишка Р.І., який діє на підставі ордеру серії ЧК №020315 від 21.01.2019 (а.с.64) у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає, що відповідач ОСОБА_1 вводить в оману суд, адже при укладенні спірного договору оренди землі надав Державний акт на право власності на земельну ділянку, отримував кошти за оренду земельної ділянки та власноручно підписував договір. Вважає, що позивачем у справі у зв`язку зі змінами законодавства з 01.01.2013 щодо проведення державної реєстрації земельної ділянки належним чином не перевірено внесення до електронного реєстру відомостей про обтяження на орендовану земельну ділянку, винних дій відповідача СТОВ ім. Петровського в укладенні спірного договору та його державної реєстрації не вбачає. У задоволенні позову просить відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний реєстратор виконавчого комітету Канівської міської ради Васильченко В.П., який діє на підставі розпорядження міського голови від 27.09.2017 №578-к (а.с.53) в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.52). 11.03.2019 надав суду письмі пояснення (а.с.104,105) відповідно до яких зазначив, що норма щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що виникли до 01.01.2013 визнаються дійсними за наявності умови: реєстрації таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення. Оскільки відомості про реєстрацію договору від 14.09.2012 відсутні в державному реєстрі земель (а саме у поземельній книзі, внаслідок цього не були перенесені до державного земельного кадастру станом на 01.01.2013. Вважає інформацію про реєстрацію договору від 14.09.2012 неправдивою, оскільки такі відомості відсутні в Національній кадастровій системі України (НКС). Позов вважає безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.

Суд, вислухавши думку відповідача ОСОБА_1 та представників сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 152 ЗК України визначено способи захисту прав на земельні ділянки, які здійснюються шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

У відповідності з статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти, а також договори та інші правочини.

У відповідності з ст.ст. 626, 629, 638 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом положень ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

У відповідності з ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. ( стаття 3, 4 Закону).

У відповідності з ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що за договором оренди землі від 20.02.2012 (а.с.19-22,23) укладеного між позивачем головою ФГ „Пішки" та відповідачем ОСОБА_1 , останній надав ФГ "Пішки" у строкове платне користування, належну йому на підставі Державного акту НОМЕР_2 , земельну ділянку для ведення товарного сільського господарства площею 5,3 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка знаходиться в адміністративних межах Таганчанської сільської ради Канівського району Черкаської області.

Даний договір укладено строком на 10 років та зареєстровано 14.09.2012 у Міськрайонному управлінні Держкомзему у м.Каневі та Канівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №712208824003510 (державний реєстратор Кулик Н.Г.).

Відповідно до пункту 43 вказаного договору оренди, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Сторонами вище зазначеного договору також 20.02.2012 підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с.23 на звороті), який є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки.

З акту обстеження земельної ділянки №1 від 23.08.2018 (а.с.14,15) вбачається, що 23.08.2018 головою ФГ "Пішки" - Петренком М.А., обліковцем ОСОБА_9 та трактористом-машиністом ОСОБА_10 проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться в адміністративних межах Таганчанської сільської ради Канівського району Черкаської області, площею 5,3 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , під час якого встановлено, що на обстежуваній земельній ділянці забиті межові знаки, а також проорані борозни.

З вимоги про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками від 29.08.2018 (а.с.16,17) вбачається, що голова ФГ "Пішки" звернувся до директора СТОВ ім. Петровського з вимогою негайно припинити незаконне використання земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 .

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.18) вбачається, що вище вказану вимогу відповідачем СТОВ ім. Петровського отримано 31.08.2018.

Судом встановлено, що 25.07.2017 між відповідачами по справі - директором СТОВ ім.Петровського - ОСОБА_7. та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.33,34,71,72) відповідно до якого останній передав СТОВ ім.Петровського належну йому на праві власності земельну ділянку площею 5,3 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка знаходиться в адміністративних межах Таганчанської сільської ради Канівського району Черкаської області -у строкове платне користування строком на 12 років.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.10.2018 індексний номер 140579807 (а.с.32) державним реєстратором виконавчого комітету Канівської міської ради 07.09.2017 проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі, виданий 25.07.2017 СТОВ ім.Петровського (Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36996244 від 11.09.2017).

Згідно інформації міськрайонного управління у Канівському районі та м.Каневі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №9-23-0.192-319/118-19 від 11.03.2019 (а.с.126,127) у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди том 13, розділ 4 наявні відомості про реєстрацію договору оренди за реєстраційним №712208824003510 від 14.09.2012 на земельну ділянку площею 5,3002 га з кадастровим номером НОМЕР_1 між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ФГ „Пішки" строком 10 років.

З додатку до договору оренди від 20.02.2012 (а.с.24) вбачається, що починаючи з 10.10.2012 по 05.09.2018 голова ФГ "Пішки" проводив орендну плату з ОСОБА_1 , про що останнім не заперечувалося в судових засіданнях, що також підтверджується інформацією наданою Черкаським управлінням Головного управління ДФС у Черкаській області №2019/23-00-55-52-008 від 23.04.2018 (а.с.133) відповідно до якої ОСОБА_1 отримував дохід від надання майна в оренду за 2012-2015 роки від ФГ Пішки та за відповідний період сплачено податок на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Відповідно до частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За змістом статей 18, 20 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксована умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Аналогічна позиція висловлювалася Верховним судом України у постанові від 27 квітня 2017 року у справі № 6-422цс17, а також у правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року.

Таким чином, договір оренди землі загальною площею 5,3000 га між головою ФГ „Пішки" та ОСОБА_1 , який був укладений 20.02.2012 та зареєстрований 14.09.2012 у відповідності з діючим на той час законодавством, між сторонами договору не розривався та в судовому порядку недійсним не визнавався, тобто є чинним до 14 вересня 2022 року, що також підтверджується листом міськрайонного управління у Канівському районі та м.Каневі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №29-23-0.191-1226/118-18 від 24.09.2018 (а.с.31).

Отже, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 до спливу дії договору оренди землі від 20.02.2012 і під час його дії, а саме 25 липня 2017 року уклав новий договір оренди тієї самої землі з СТОВ ім.Петровського, що не відповідає вимогам ч.5 ст. 116 ЗК України, яким передбачено правило неможливості передачі в користування земельної ділянки без припинення права попереднього користування, в тому числі і орендаря.

Крім цього в судових засіданнях знайшло своє підтвердження пояснення відповідача ОСОБА_1 про факт призначення його опікуном громадянки ОСОБА_11 , яка проживала в господарстві, яке відноситься до категорії колгоспників, а також його намагання отримати сертифікат на земельну частку (пай), після смерті сестри ОСОБА_11 у порядку спадкування та звернення з цього приводу до відповідних органів (а.с.128-131).

Частиною першою ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1, 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до положень ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , , статтею 10 якого встановлено, що державний реєстратор у ході здійснення реєстраційних дій, зокрема, встановлює відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

З метою запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку з різними набувачами Державною реєстраційною службою України було направлено лист-роз`яснення від 06.08.2013 №2951/05-15-13 Щодо запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельні ділянки за різними правонабувачами , за змістом якого державним реєстраторам було доведено до відома про необхідність запитування від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили державну реєстрацію прав оренди землі, які виникли та зареєстровані в установленому законом порядку до 01 січня 2013 року, витребування необхідної інформації (довідок, копій документів тощо), необхідних для реєстрації прав та їх обтяжень про наявність або відсутність зареєстрованих договорів оренди землі у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року.

Згідно п.п. 1 та 3 ч. 3 ст. 10 зазначеного Закону, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Крім того, чиним законодавством не передбачено обов`язку особи, яка є стороною договору оренди земельної ділянки, здійснювати перевірку наявності внесення обтяжень на земельну ділянку, у зв`язку з проведенням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, що мало місце до 01.01.2013, а тому з цих підстав суд критично оцінює твердження представника відповідача СТОВ ім. Петровського про перевірку ФГ Пішки внесення обтяження на земельну ділянку площею 5,3000 га, яка розташована в адміністративних межах Таганчанської сільської ради Канівського р-ну, кадастровий номер НОМЕР_1 .

Суду не надано належних та допустимих доказів того, що при державній реєстрації оспорюваного договору оренди землі державний реєстратор повною мірою перевірив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, впевнився у відсутності державної реєстрації договору оренди на спірну земельну ділянку в органі, до компетенції якого раніше належали відповідні функції.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам чинного законодавства, спрямованого на забезпечення, визнання та захист державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації та призводить до порушення права позивача, як орендаря.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року, справа № 587/2110/16-ц.

Таким чином, укладенням договору оренди землі між ОСОБА_1 та СТОВ ім. Петровського від 25.07.2017 були суттєво порушені права ФГ Пішки , які підлягають судовому захисту шляхом визнання його недійсним.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним на підставі ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України.

Так як на підставі вищевказаного договору оренди землі від 25.07.2017, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ ім. Петровського державним реєстратором виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області проведено незаконну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 36996244 від 11.09.2017, то воно також підлягає скасуванню.

Відповідно вимог до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Що стосується вимог про стягнення з відповідачів понесених судових витрат, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн., що підтверджується квитанцією №129 від 19.10.2018 (а.с.1), оскільки заявлені позовні вимоги ФГ "Пішки" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію задоволено, то відповідно з відповідачів ОСОБА_1 та СТОВ ім. Петровського на користь позивача підлягає стягненню в рівних частинах сплачена сума судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи входять витрати пов`язані з участю адвоката в судових засіданнях, у якості представника позивача, які оцінено у розмірі 12000,00 грн. (а.с.7).

У судовому засіданні адвокатом Мосійчуком В.М. надано суду договір про надання правової допомоги від 29.08.2018 (а.с.25,26), додаток №1 до його договору (а.с.135), акт приймання-передачі виконаної роботи за надану правову допомогу від 06.05.2019 (а.с.137), детальний розрахунок суми гонорару правової допомоги (а.с.136) та квитанцію до прибуткового касового ордера від 06.05.2019 на суму 12000,00 грн. (а.с.138).

З наданого розрахунку суми гонорару правової допомоги (а.с.136) вбачається, що адвокатом Мосійчуком В.М. було надано правничі послуги на суму 12000 грн., які складаються з:

- попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин (30 хв.);

- вивчення та правовий аналіз матеріалів справи (2 год.);

- підготовка процесуальних документів: вимога, адвокатські запити, позовна заява додатками, тези промови в дебатах (10 год.);

- участь у судовому засіданні (3 год.), всього кількість витраченого часу адвокатом складає 15 год. 30 хв.

Сума 12000,00 грн була погоджена представником позивача в особі голови ФГ Пішки Петренка М.А. у договорі про надання правової допомоги від 29.08.2018 та сплачена 06.05.2019, тобто до судового засідання у справі №697/2281/18, що відбулося 07.05.2019.

Вивчивши вище вказаний розрахунок, суд вважає за необхідне зазначити, що вартість наданих адвокатом послуг у розмірі 12000,00 грн. обраховано з розрахунку 40% від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 (1921 грн.) за одну годину роботи адвоката, тоді як з позовом до суду позивач звернувся 19.10.2018, що підтверджується штампом суду (а.с.2) та відповідно такі послуги, як попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин, вивчення та правовий аналіз матеріалів справи, підготовка процесуальних документів: вимога, адвокатські запити, позовна заява з додатками необхідно було розраховувати з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018 (1762 грн.).

Крім того, суд вважає неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг кількість витрачених годин, а відтак, вважає за необхідне зменшити їх кількість за надані послуги: вивчення та правовий аналіз матеріалів справи з 2 год до 1 год та за підготовку процесуальних документів з 10 год. до 5 год., з яких три години витрачені у 2018 році, а дві години - у 2019, а тому позов у цій частині підлягає до часткового задоволення.

Таким чином, з 12000,00 грн, заявлених представниками позивача, як вартість витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді, суд вважає за можливе задовольнити 7013,60 грн., виходячи з розрахунку: 1762х40%4,5=3171,60 грн. та 1921х40%х5=3842 грн., а разом складає 7013,60 грн., а тому враховуючи вимоги ст. 137 ЦПК України, беручи до уваги вище викладене, суд вважає за можливе стягнути з відповідачів в рівних частинах на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу саме у розмірі 7013,60 грн.

З огляду на зазначене, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги ФГ Пішки підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 77, 81,82,133, 137, 141, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 11, 21, 203, 210, 215, 509, 526, 527, 626, 629, 638, 792 ЦК України, ст.ст. 1, 13, 31 Закону України Про оренду землі , ст. ст. 116, 125, 126, 152 Земельного кодексу України, п.п.1, 3 ч. 3 ст. 10, ст. 2, ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , суд -

ВИРІШИВ:

Позов Фермерського господарства Пішки до ОСОБА_1 , СТОВ ім. Петровського, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Державний реєстратор виконавчого комітету Канівської міської ради ОТГ Черкаської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію - задовольнити частково.

Визнати недійсним з дати укладення Договір оренди земельної ділянки від 25.07.2017, укладений між директором СТОВ ім. Петровського - ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , згідно якого останній передав СТОВ ім. Петровського належну йому на праві власності земельну ділянку площею 5,3002 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка знаходиться в адміністративних межах Таганчанської сільської ради Канівського р-ну Черкаської області строком на 12 років.

Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Канівської міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 36996244 від 11.09.2017.

Стягнути із СТОВ ім. Петровського (код ЄДРПОУ 03792036, с. Таганча, Канівського р-ну Черкаської області, 19052) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , на користь Фермерського господарства Пішки (19410, с. Пішки, Корсунь-Шевченківського р-ну, Черкаської області, р/р НОМЕР_3 в ПАТ Райффайзен Банк Аваль , МФО 380805, інд. код 36777053) в рівних частинах сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7013,60 грн., а всього 8775,60 грн. (вісім тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 13 травня 2019 року.

Головуючий О . М . Льон