Вирок

від 16.04.2019 по справі 753/6794/19

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6794/19

провадження № 1-кп/753/1244/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження з угодою про визнання винуватості відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грузина, громадянина Грузії, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючого на території України на підставі посвідки на постійне проживання, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 2 ст. 197-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 фактично виконуючи адміністративно-розпорядчі функції власника та керівника, у часовий період з 03.10.2017 року по теперішній час, здійснює діяльність закладу громадського харчування кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 (частина земельної ділянки площею 0,0103 га з кадастровими номерами 8000000000:90:146:0159, 8000000000:909:146:0163, які перебувають у власності ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Фінком Ессет Менеджмент» та інша частина земельної ділянки загального користування площею 0,0147 га) шляхом зведення та експлуатації за вказаними адресами малих архітектурних форм у вигляді тимчасових споруд (альтанка, туалет, господарські споруди, навіси) які використовуються для обслуговування та забезпечення функціонування цього закладу, здійснює господарську діяльність.

Згідно з актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства ГУ Держгеокадастру у Київській області № 835-ДК/2/АП/09/01/-19 від 09.01.2019 року встановлено, що частина земельної ділянки площею 0,0103 га з кадастровими номерами 8000000000:90:146:0159, 8000000000:909:146:0163, які перебувають у власності ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Фінком Ессет Менеджмент», використовується з порушеннями вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України самовільне зайняття земельної ділянки.

Квінікадзе Георгій з метою здійснення господарської діяльності кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за відсутності будь-яких цивільно-правових відносин з ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Фінком Ессет Менеджмент», самовільно зайняв частину земельної ділянки площею 0,0103 га з кадастровими номерами 8000000000:90:146:0159, 8000000000:909:146:0163, шляхом зведення на ній малих архітектурних форм у вигляді тимчасових споруд які використовуються для обслуговування та забезпечення функціонування закладу громадського харчування, чим порушив права власника земельної ділянки та унеможливив її використання останнім, а відтак завдав значну шкоду власнику земельної ділянки.

Згідно з листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №05708-6328 від 28.03.2019 року, нормативна грошова оцінка території площею 0,0103 га з кадастровими номерами 8000000000:90:146:0159, 8000000000:909:146:0163, станом на 28.03.2019, становить 156947, 28 гривень (інформація згідно даних Державного земельного кадастру щодо коду КВЦПЗ).

Враховуючи викладене, ОСОБА_5 , у часовий період з 03.10.2017 року по теперішній час, самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,0103 га з кадастровими номерами 8000000000:90:146:0159, 8000000000:909:146:0163, що перебуває у власності ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Фінком Ессет Менеджмент», вартістю 156 947, 28 гривень, чим завдав її власнику шкоди на вказану суму, тобто значної шкоди, яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім того встановлено, що кафе «Кораблик» у складі намету, дерев`яних тимчасових споруд для відпочинку та інших підсобних приміщень розташоване на суміжній земельній ділянці, за адресою: м. Київ, вул. Івана Бойка (КОАТУУ:800000000:90:146), що належить до земель комунальної власності.

Так, кафе «Кораблик» частково розташовано на земельній ділянці в межах прибережно-захисної смуги озера «Жандарка» (Корольок) та Дарницького струмка у Дарницькому районі м. Києва (водні об`єкти № 94, №129).

Відповідно до листа КП «Плесо» від 06.11.18 № 5077 на виконання рішення Київської міської ради від 26.02.2010 року № 33/3471 «Про затвердження проектів прибережних захисних смуг водних об`єктів м. Києва» було розроблено проект встановлення прибережної захисної смуги навколо водойми («поз.94, вул.Тальнівська») площею 5,1 га на відстані 50 метрів від урізу води та по межі ділянок, на які в установленому порядку оформлені документи на право володіння, а також по бровці існуючих вулиць та по червоній лінії проспекту Григоренка. Вищевказані озера перебувають на балансі та закріплений за КП «Плесо» на підставі Розпорядження Київської міської ради від 04.02.2009 №111.

Згідно з листом Департаменту земельних ресурсів КМДА № 057032 23709 від 06.11.2018 року за поданням Департаменту земельних ресурсів відповідних рішень стосовно передачі у власність чи користування (оренду) вказаної земельної ділянки міська рада не приймала, документи що посвідчують права власності чи користування (оренду) на вищезазначену земельну ділянку у Департаменті земельних ресурсів не зареєстровані.

Відповідно до листа Департаменту містобудування та архітектури за даними бази МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва» Департамент не укладав договори щодо пайової участі в утриманні об`єктів благоустрою на функціонування тимчасових споруд та майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства за вищевказаними адресами.

Так, згідно з Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 09.01.2019 року №835-ДК/2/АП/09/01/-19 за результатами перевірки кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » розташованого за адресою: м. Київ, вул. Івана Бойко 11, 13 та АДРЕСА_4 встановлено, що ділянка частково огороджена металопрофільним та декоративним парканом, доступ на територію частково обмежений. Частина зазначеної земельної ділянки площею 0,0147 га розташована в межах прибережно-захисної смуги водного об`єкту.

Згідно зі ст. 61 Земельного Кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних) у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Разом із тим, відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 112 Земельного кодексу України, охоронні зони створюються, зокрема, навколо особливо цінних природних об`єктів, об`єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів.

Згідно із ч. 1 ст. 85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду у використання та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Відповідно до ст. 86 Водного кодексу України, для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколо водних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Згідно ст. 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки та прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

1) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;

2) для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів;

3) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Крім того, відповідно ст. 89 Водного кодексу України у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється, зокрема, будівництво будь-яких споруд у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо.

Відповідно до Закону України «Про державний контроль за використання та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки, будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність, або надання у користування (оренду), або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №05708-6328 від 28.03.2019, нормативна грошова оцінка вказаної території площею 0,0147 га, яка межує з південної сторони із земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:146:0159, станом на 28.03.2019 становить 510703, 40 гривень

Враховуючи викладене, ОСОБА_5 , у часовий період з 03.10.2017 року по теперішній час, самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,0147 га, що перебуває у прибережно-захисні смузі озера «Жандарка» (Корольок) та є охоронною зоною та відноситься до земель комунальної власності, з метою організації функціонування закладу громадського харчування кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: м. Київ, вул. Івана Бойка, №11,13 та 15 у Дарницькому районі м. Києва, яку частково огородив металопрофільним та декоративним парканом, обмеживши доступ на територію земельної ділянки.

За таких обставин, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 своїми умисними діями вчинив самовільне зайняття земельної ділянки, яким задано значної шкоди її власнику, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 197-1 КК України та своїми умисними діями вчинив самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земель в охоронних зонах, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 197-1 КК України.

29.03.2019 року між прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 з обвинуваченим ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 197-1, ч. 2 ст. 197-2 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений повністю визнає свою винуватість у зазначених діяннях.

Також, вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 197-1 КК України у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень; за ч. 2 ст. 197-1 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок, чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також, судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 з обвинуваченим ОСОБА_5 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст. ст. 314, 472, 473, 475 КПК України, суд,

ПРИСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 29.03.2019 року між прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 з обвинуваченим

ОСОБА_5 визнативинуватим увчиненні злочинів,передбачених ч.1ст.197-1,ч.2ст.197-2КК України і призначити узгоджене сторонами покарання у виді:

За ч. 1 ст. 197-1 КК України у виді 200 (двухсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень на користь держави.

За ч. 2 ст. 197-2 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточного призначити ОСОБА_5 покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Застосувати до ОСОБА_5 ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Зобов`язати ОСОБА_5 відповідно до ст. 76 КК України періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

На вирок може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Суддя: