Ухвала

від 08.05.2019 по справі 760/12169/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №1-кс/760/6632/19

Справа №760/12169/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,розглянувши в м. Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42019101090000032 від 16.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42019101090000032 від 16.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме на земельну ділянку кадастровий номер якої 8000000000:72:479:0005, що розташована по вул. Кінцевій, 13 у Солом`янському районі м. Києва для попередження можливого подальшого неправомірного відчуження.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що Київською місцевою прокуратурою №9 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42019101090000032 від 16.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлена особа 06.12.2018 заволоділа майном, а саме земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , площею 0.1 га кадастровий номер якої 8000000000:72:479:0005.

У провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за №760/6246/14-ц, так заочним рішенням від 16.07.2014 задоволено позов прокурора Солом`янського району міста Києва до Київської міської ради, ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування пункт 8 Додатку «Перелік земельних ділянок, які передаються у приватну власність» до рішення Київської міської ради від 02.10.2008 за №485/485 «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд у Солом`янському районі м. Києва» про передачу ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1 га, що розташована по АДРЕСА_1 ; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 за №06-7-03736 від 02.06.2009; повернення в розпорядження Київської міської ради земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:72:479:0005, що розташована по АДРЕСА_1 .

Вказане рішення суду набрало законної сили 15.08.2014.

При цьому, відповідно до інформації Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради №05707-5446 від 31.03.2015, у Департаменті зареєстровані постанови слідчих щодо заборон будь-яким особам та установам вчиняти будь-які дії з даною земельною ділянкою, що позбавляє можливості Департамент провести заходи, спрямовані на реєстрацію права комунальної власності територіальної громади міста Києва на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:72:479:0005 на АДРЕСА_1 .

З метою виконання даного рішення суду, місцевою прокуратурою вживалися заходи до скасування вказаних постанов.

Так, останнє обтяження на вказану земельну ділянку знято ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 25.02.2019 у справі №760/12094/13-к.

При цьому, вивченням відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що всупереч наявним заборонам державним реєстратором КП з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» ОСОБА_6 06.12.2018 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого за реєстровим №1388 від 13.07.2011 приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7 зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:72:479:0005, (без зазначення адреси в реєстрі) на третіх осіб, а саме ОСОБА_8 . Аналогічну інформацію внесено до Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку.

Проте, згідно листа відповіді за №10/01-16 від 23.04.2019 приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_7 повідомлено, що договір купівлі-продажу за реєстровим №1388 від 13.07.2011 відповідно до якого ОСОБА_8 набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:479:0005, нею не посвідчувався. За таким реєстровим вчинено іншу нотаріальну дію.

В подальшому 10.04.2019 на підставі акту приймання передачі до Статутного капіталу №478, №479 від 10.04.2019 приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_9 здійснено державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ СІСТЕМ», ЄДРПОУ 42814004.

Таким чином, в діях невстановлених осіб вбачаються ознаки кримінального правопорушення, а саме незаконне заволодіння земельною ділянкою.

З огляду на викладене, внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України (попередня кваліфікація).

Враховуючи вищевикладене, постановою про визнання предметів в якості доказів від 22.04.2019 прокурором Київської місцевої прокуратури №9 О.Лапшиною земельну ділянку кадастровий номер якої 8000000000:72:479:0005, що розташована по вул. Кінцевій, 13 у Солом`янському районі м. Києва визнано речовим доказом.

З метою попередження можливого неправомірного відчуження земельної ділянки кадастровий номер якої 8000000000:72:479:0005, що розташована по АДРЕСА_1 виникла необхідність, у накладенні арешту на вище вказане майно.

Прокурор зазначає, що в ході досудового слідства є достатні підстави вважати, що квартира за вищевказаною адресою відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України є предметом кримінального правопорушення, що згідно ч. 2 ст. 170 КПК України дає підстави слідчому судді накласти арешт.

У зв`язку з вищевикладеним та з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні, на вищевказане майно прокурор просить клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав викладених в клопотанні.

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

При застосуваннізаходів забезпеченнякримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За положеннями ч. 2 ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд, повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна.

З матеріалів клопотання вбачається, що Київською місцевою прокуратурою №9 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42019101090000032 від 16.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу посвідченого за реєстровим №1388 від 13.07.2011 приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7 зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:72:479:0005, (без зазначення адреси в реєстрі) на ОСОБА_8 .

Проте, згідно листа відповіді за №10/01-16 від 23.04.2019 приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_7 повідомлено, що договір купівлі-продажу за реєстровим №1388 від 13.07.2011 відповідно до якого ОСОБА_8 набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:479:0005, нею не посвідчувався. За таким реєстровим вчинено іншу нотаріальну дію.

Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 від 22.04.2019 р. земельну ділянку кадастровий номер якої 8000000000:72:479:0005, що розташована по АДРЕСА_1 , площею 0,1 га визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42019101090000032 від 16.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Прокурором доведено наявність підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна, а саме, що вищезазначене майно, є речовими доказами у кримінальному провадженні №42019101090000032 від 16.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та може бути використане, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Враховуючи те, що прокурором доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, то його слід задовольнити, оскільки настання інших наслідків може перешкодити кримінальному провадженню.

На підставі вищевикладеного, клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170, 172, 173, 372 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер якої 8000000000:72:479:0005, що розташована по АДРЕСА_1 , площею 0,1 га.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1