Ухвала

від 06.05.2019 по справі 159/1385/19

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 159/1385/19 Провадження №11-сс/802/223/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:арешт майна. Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2019 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участюсекретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника третьоїособи ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду справу за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 квітня 2019 року про відмову в накладенні арешту на майно (ЄРДР № 4201931110000012),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 квітня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 про накладення арешту на майно яке було вилучено в ході проведення обшуку 17 квітня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 2 металеві цистерни об`ємом 10 м ? кожна, одна з яких наповнена рідиною з характерним запахом дизельного пального на 1,5 м від дна цистерни (близько 7 м ?); насос, який під`єднаний до даної цистерни для перекачки пального, пістолет з електронним лічильником, шланг чорного кольору загальною довжиною близько 16 м, вказане майно вилучено та передано на відповідальне зберігання власнику - ОСОБА_9 , в рамках досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 4201931110000012, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.272 КК України.

В поданій апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. Посилається на те, що вилучене під час обшуку майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, а тому з метою його збереження необхідно накласти арешт. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, представника третьої особи адвоката ОСОБА_8 , який заперечив проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в провадженні Ковельської місцевої прокуратури Волинської області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного 06 березня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019031110000012 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Волинської області фізичні особи-підприємці порушують правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загрозу життю людей або інших тяжких наслідків. Так, певні особи устаткували та організували функціонування паливно-заправного приладу, за допомогою якого, в порушення чинного законодавства, без необхідних дозвільних документів, на системній основі здійснюється реалізація дизельного пального.

Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18 березня 2019 року надано дозвіл на проведення обшуку підсобного приміщення за адресою АДРЕСА_1 , яке перебуває у власності ОСОБА_10 .

Згідно до протоколу обшуку від 17 квітня 2019 року, під час обшуку за вказаною адресою, було виявлено та вилучено 2 металеві цистерни об`ємом 10 м ? кожна, одна з яких наповнена рідиною з характерним запахом дизельного пального на 1,5 м від дна цистерни (близько 7 м ?); насос, який під`єднаний до даної цистерни для перекачки пального, пістолет з електронним лічильником, шланг чорного кольору загальною довжиною близько 16 м, власником якого є ОСОБА_9 .

17 квітня 2019 року прокурор Ковельської місцевої прокуратури Волинської області ОСОБА_6 звернулася до Ковельського міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про накладення арешту на вищезазначене вилучене під час обшуку майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст.132КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Згідно витягу ЄРДР вбачається, що проводиться досудове розслідування щодо порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров`ю потерпілого, тобто за ч. 1 ст. 272 КК України.

Статтею 272 КК України передбачена кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров`ю потерпілого.

Тобто, безпосереднім об`єктом даного злочину є виконання робіт (виробнича діяльність) з підвищеною небезпекою, а також настання наслідків. Виробництво або підприємство це місце де відбувається процес виготовлення продукції або створення матеріальних благ.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України 12.06.2009 N 7 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва» поняття "шкода здоров`ю потерпілому" (частина перша статті 271, частина перша статті 272, частина перша статті 273, частина перша статті 274, частина першастатті 275 ККохоплює випадки, пов`язані із заподіянням особі середньої тяжкості чи легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності.

Як поняття "загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків" (частина перша статті 272, частина перша статті 273, частина перша статті 274, частина першастатті 275 ККнеобхідно розуміти такі зміни у стані виробничих об`єктів, підприємств, унаслідок яких виникає реальна небезпека життю людей або реальна небезпека заподіяння (настання) шкоди вказаним у цих статтях благам.

Як "інші тяжкі наслідки" (частина друга статті271, частина друга статті 272, частина друга статті 273, частина друга статті 274, частина друга статті 275 КК України слід розуміти випадки заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній людині, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більше особам, шкоди у великих розмірах підприємству, установі, організації чи громадянам, а так само тривалий простій підприємств, цехів або їх виробничих дільниць.

Крім того, суб`єкт даного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, в рамках якого і був проведений обшук є спеціальний. Ним є особа яка зобов`язана дотримувати правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Обов`язки з дотримання правил можуть покладатися на особу у зв`язку із обійманою посадою чи виходячи з характеру виконуваної роботи.

Однак, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, та було встановлено в ході апеляційного перегляду, вилучене під час обшуку майно зберігалось в приватному володінні, належному на праві власності ОСОБА_10 , а не на виробництві чи будь-якому підприємстві. При цьому матеріали справи не містять жодних доказів які б вказували на те, що на ОСОБА_9 , власника вилученого майна, був покладений обов`язок щодо дотримання ним правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві, тобто, що він є безпосереднім суб`єктом злочину передбаченого ч. 1ст. 272 КК України.

Таким чином, оскільки стороною обвинувачення не доведена обґрунтована підозра вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, за фактом якого внесені відомості в ЄРДР, та за вказаних обставин наявність складу цього кримінального правопорушення, тому апеляційний суд відзначає, що у даному випадку достатніх правових підстав для арешту майна громадянина ОСОБА_9 в рамках кримінального провадження, передбаченого ч. 1ст.272КК України немає, а тому доводи прокурора про необхідність задоволення клопотання є передчасними та такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Враховуючи наведене, підстав для скасування судового рішення з мотивів, зазначених в апеляційній скарзі прокурора, апеляційний суд не знаходить.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 квітня 2019 року про відмову в накладенні арешту на майно, яке було вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: