Рішення

від 06.05.2019 по справі 212/10093/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/10093/18

2/212/871/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання Нестеренко В. В., представника позивача - Ярошевського О. Т., представника відповідача Маламуж С. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ярошевський О.Т., звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві у розмірі 160 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 1979 по 2009 рік перебував у трудових відносинах із відповідачем та працював на шахті Гвардійська ВО Кривбасруда , правонаступником є Публічне акціонерне товариство Криворізький залізорудний комбінат (ПАТ КЗРК ) машиністом електровозу, кріпильником, охоронником, 07 липня 2009 року був звільнений з підприємства за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію. За висновком МСЕК від 24.03.1997 року йому вперше було встановлено 30% втрати професійної працездатності у зв`язку з професійним захворюванням хронічне обструктивне захворювання легень, в подальшому висновком МСЕК від 05.05.2006 року висновком МСЕК встановлено 35% втрати професійної працездатності у зв`язку з професійним захворюванням та третя група інвалідності безстроково.

У зв`язку із ушкодженням здоров`я через професійне захворювання йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях яких він зазнає впродовж багатьох років, в зв`язку з професійним захворюванням змінилися його образ та якість життя.

Ухвалою суду від 28.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача Ярошевський О.Т. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача Маламуж С.С . у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила в позові відмовити, посилаючись на письмовий відзив в якому зазначила, що ПАТ Кривбасзалізрудком не є правонаступником РУ Рози Люксембург Ленінруда , також зазначила, що позивачем не доведено наявність моральної шкоди, протиправність діяння відповідача. Крім того вказала, що позивачем не обґрунтовано розмір моральної шкоди.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленим наступне.

Позивач ОСОБА_1 з 13.09.1979 по 07.07.2009 року, часу звільнення за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, перебував у трудових відносинах із відповідачем та працював шахті Гвардійська ВО Кривбасруда машиністом електровозу, кріпильником, охоронником відповідно, правонаступником якого є ПАТ Кривбасзалізрудком , що підтверджується копією трудової книжки останнього. (а.с.6-12).

Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) від 03 березня 1997 року, проведено розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 - пиловий бронхіт першого ст. емфізема легень першого ст. Причиною захворювання вказано - довготривала робота в умовах високої запиленості повітря робочої зони. (а.с.13-14).

Відповідно до витягу з акту огляду у ЛТЕК від 24.03.1997 року ОСОБА_1 при первинному огляді встановлена ступень втрати професійної працездатності 30% за професійним захворюванням та третя група інвалідності. (а.с.15).

При наступних переоглядах, згідно виписок з актів огляду у ЛТЄК від 16.03.1998, 29.04.1999, 3003.2000, 18.04.2001, 20.05.2002 ОСОБА_1 при повторному огляді визначено ступінь втрати професійної працездатності 25% . (а.с. 15-17).

Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 05.05.2006 року ОСОБА_1 при повторному переогляді визначено 35% втрати професійної працездатності за професійним захворюванням хронічне обструктивне захворювання легень ІІ ст. та третя група інвалідності з 05.05.2006 року та безстроково. (а.с.17)

Згідно довідок та виписок - епікризів ОСОБА_1 неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку із професійним захворюванням. (а.с. 18-25)

Відповідно до п.38 Правил відшкодування власником підприємств, установ і організацій або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням ним трудових відносин, затверджених постановою КМУ від 23.06.1993 №492 (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Правил) право на отримання потерпілим виплат на відшкодування шкоди настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Судом встановлено, що з 1979 по 2009 рік ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із відповідачем, отримав професійне захворювання. Висновком ЛТЕК від 1997 року йому вперше було встановлено втрату 30% професійної працездатності.

Згідно положень ст. 12 Закону України Про охорону праці (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 11 Правил, моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої визначається в кожному конкретному випадку на підставі домовленості сторін (власника, профспілкового органу й потерпілого або уповноваженої ним особи); рішення комісії в трудових спорах; рішення суду. Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати 200 мінімальних розмірів заробітної плати незалежно від інших будь-яких виплат.

Згідно з ст.440-1 ЦК УРСР (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менш ніж 5 мінімальних розмірів заробітної плати.

За п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (із відповідними змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Наведені вище докази свідчать про те, що ушкодження здоров`я, заподіяне позивачеві під час виконання ним трудових обов`язків, заподіює йому моральні й фізичні страждання, які обмежують можливість останнього вести звичний спосіб життя, тягнуть за собою не відновлення здоров`я, відчуття болю.

Зазначені обставини наступили у позивача у зв`язку із професійним захворюванням, що призвело до встановлення стійкої втрати професійної працездатності, та встановлення групи інвалідності, що було встановлено судом, тому суд приходить до висновку про те, що позивачеві заподіяна моральна шкода.

При цьому доводи відповідача про те, що ПАТ Криворізький залізорудний комбінат не є правонаступником РУ Рози Люксембург Ленінруда спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме записом у трудовій книжці позивача.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд враховує наступне.

Відповідно до ст.3 Закону України Про оплату праці мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності й господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Вищезазначені вимоги закону в поєднанні з ст.ст. 3 і 8 Конституції України дають підстави для висновку про те, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються в кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 24 грудня 2014 р. №6-207цс14, яка в силу вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України повинна враховуватися судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Так, згідно положень ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становить 4173,00 грн.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує наявність у позивача втрати працездатності, стажу його роботи на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів, розмір мінімальної заробітної плати встановленої на 2019 рік у 4173,00 грн., глибину фізичних та моральних страждань позивача, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ПАТ КЗРК , у вигляді одноразового відшкодування в сумі 30 000,00 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб.

На підставі ст. 141 ЦПК України з ПАТ КЗРК підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 704,80 грн.

На підставі ст. 440-1 ЦК УРСР, керуючись ст. ст.ст. 4,12, 23, 76-83, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273,353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат (ЄДРПОУ 00191307, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вулиця Симбірцева, 1А), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , моральну шкоду в розмірі 30 000,00 гривень (тридцять тисяч грн. 00 коп.) без урахування податку з доходів фізичних осіб.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат (ЄДРПОУ 00191307, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вулиця Симбірцева, 1А) на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Дніпровський апеляційний суд через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено та підписано 08 травня 2019 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак