Рішення

від 13.05.2019 по справі 212/3115/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/3115/19

2/212/1825/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Борис О.Н., з участю секретаря судового засідання Деменко А.С., справа № 212/3115/19, 2/212/1825/19, позивач ОСОБА_1 , відповідачі Публічне акціонерне товариство Криворізький залізорудний комбінат , Приватне акціонерне товариство СУХА БАЛКА , розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат , Приватного акціонерного товариства СУХА БАЛКА про відшкодування моральної шкоди,

встановив:

11 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат (далі ПАТ КЗРК , Відповідач 1), приватного акціонерного товариства СУХА БАЛКА (далі ПрАТ СУХА БАЛКА , Відповідач 2), про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я, посилаючись на те, що він у період з 11.10.1976 по 30.06.1982 працював на підприємстві Відповідача 1 підземним гірничим майстром. У період з 11.10.1994 по 09.08.2000 працював на посаді підземного електрослюсаря на підприємстві Відповідача 2 , з 09.08.2000 по 27.09.2005 на посаді слюсаря з ремонту у ремонтно-механічному цеху на підприємстві Відповідача 2. Внаслідок тривалої праці на підприємствах із шкідливими умовами праці він отримав професійні захворювання. Висновком МСЕК від 06.10.2010 позивачу первинно встановлено всього 25 % втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням ХОЗЛ та безстроково. Вважає, що з вини підприємств, які не створили безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він відчуває постійні фізичні страждання, наслідком якого є порушення нормальних життєвих зв`язків, позбавлення можливості реалізовувати свої звички та бажання, виникнення складнощів у зв`язку з загальною слабкістю, втомою, періодичним кашлем, важкістю у грудях, тривалий процес лікування хронічного професійного захворювання, позбавлення можливості вести повноцінний спосіб життя, відчуття фізичних страждань, обґрунтованих важкістю самопочуття та особливостями лікування. Просить стягнути з Відповідача 1 у рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 417300 грн. та з Відповідача 2 суму в розмірі 417300 грн.

15 квітня 2019 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі доказами.

25 квітня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ПрАТ СУХА БАЛКА , в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не доведений факт завдання йому моральної шкоди їх підприємством. Посилається на те, що встановлення позивачу професійних захворювань, стійкої втрати працездатності, не свідчать про наявність у нього моральних страждань, а лише свідчать про наявність тих чи інших захворювань та не можуть бути підставою для відшкодування моральної шкоди з боку Відповідача. Вважають, що підставою для відшкодування моральної шкоди, при доведеності вини заподіювача шкоди, у будь-якому разі може бути тільки висновок експерта (фахівця) в галузі психології, показаннями свідків тощо. Вважає, що саме позивач повинен доводити факт спричинення моральної шкоди, а також її розмір. Також заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 417300,00 грн. завищений та не відповідає тяжкості та характеру шкоди, про наявність якої стверджує позивач. Вказана сума позовних вимог не відповідає вимогам розумності та справедливості.

06 травня 2019 року на адресу суду надійшли клопотання відповідача ПАТ Криворізький залізорудний комбінат про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та здійснення заміни засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, розгляд справи з повідомленням ( викликом) сторін, визнання явки позивача в судове засідання обов`язковою, зобов`язання позивача надати до судового засідання для огляду паспорт позивача, трудову книжку, витяги з актів огляду МСЕК, довідки МСЕК, виписні епікризи, які ухвалою суду від 13 травня 2019 року залишені без задоволення.

06 травня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ПАТ Криворізький залізорудний комбінат , у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту завдання йому моральної шкоди саме в період роботи на підприємстві відповідача. Вважають, що саме позивач повинен доводити факт спричинення моральної шкоди, а також її розмір. Крім того, вказують на період роботи на підприємств ПАТ КЗРК , який становить 5 років 8 місяців, в той час як на підприємстві ПрАТ СУХА БАЛКА період роботи становить 16 років 3 місяці. Також заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 417300,00 грн. завищений та не відповідає тяжкості та характеру шкоди, про наявність якої стверджує позивач. Вказана сума позовних вимог не відповідає вимогам розумності та справедливості.

10 травня 2019 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив ПрАТ СУХА БАЛКА позивача в якому останній просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та не приймати до уваги заперечення відповідача. Вважає, що ним надано достатньо доказів заподіяння відповідачем моральної шкоди, оскільки професійне захворювання виникло через недотримання роботодавцем норм з охорони праці, що підтверджується Актом розслідування професійного захворювання від 09 серпня 2010 року.

Суд, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 в період з 11.10.1976 по 30.06.1982 працював на підприємстві РУ ім.. Комінтерну Об`єднання Кривбасруда на шахті Октябрська, правонаступником якого є ПАТ Кривбасзалізрудком підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею; у період з 31.05.1994 по 11.10.1994 на підприємстві рудник СУХА БАЛКА на шахті Фрунзе підземним гірничим майстром з повним робочим днем в підземних умовах, з 11.10.1994 по 09.08.2000 підземним електрослюсарем на ш. ім.. Фрунзе рудника СУХА БАЛКА , ВАТ СУХА БАЛКА , з 09.08.2000 по 27.09.2005 слюсарем з ремонту у ремонтно-механічному цеху ВАТ СУХА БАЛКА , правонаступником якого є ПрАТ СУХА БАЛКА . 11.01.2011 звільнений за власним бажання у зв`язку з виходом на пенсію ст. 38 КЗпП України (копія трудової книжки а.с. 5-17).

09 серпня 2010 року на підприємстві ВАТ Суха Балка , правонаступником якого є ПрАТ СУХА БАЛКА проведено розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 , про що складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, затвердженого Головним державним санітарним лікарем Жовтневого району міста Кривого Рогу В.В. Богдан . Професійне захворювання: ХОЗЛ виникло за обставин праці на шахті ім.. М.В. Фрунзе рудника Суха Балка , ВАТ Суха Балка підземним електрослюсарем в період з 11.10.1994 до 09.08.2000 у ремонтно-механічному цеху ВАТ Суха Балка слюсарем з ремонту з 09.08.2000 по 27.09.2005, ОСОБА_1 виконував роботи в умовах, які характеризувались запиленістю повітря робочого простору , що перевищувала ГДК, із-за неефективності провітрювання робочих місць та застосування засобів знесилення повітря, що мали низьку ефективність; праці на шахті Октябрьська РУ ім.. Комінтерну підземним гірничим майстром в період з 11.10.1976 до 30.06.1982, ОСОБА_1 також виконував роботи в умовах, які згідно з даними інформаційної довідки №175б від 14.08.2007, характеризувались запиленістю повітря робочого простору, що перевищували ГДК (а.с.18-19) .

Відповідно до довідки МСЕК Серії 10 ААА № 002961 від 06.10.2010 позивачу первинно та безстроково встановлено 25% втрати професійної працездатності в зв`язку з професійними захворюваннями ХОЗЛ ( а.с. 20).

Суд, встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, і наявності у зв`язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

До такого висновку суд прийшов з наступного.

Відповідно до Закону України "Про охорону праці , на підприємство покладено обов`язок забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку загальна вібрація перевищувала ГДР, що стали причиною профзахворювання позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року Кечко проти України у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року , абз.9 п.5 встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України Про охорону праці , роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Суд прийшов до висновку, що виниклі правовідносини врегульовані статтею 237-1 КЗпП України, яка діяла на момент виникнення правовідносин та якою передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.

Зупиненням, а в подальшому й скасуванням права громадян, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності , саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємствами - відповідачами внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, праця в умовах запиленості повітря робочої зони на протязі 16 років 8 місцяів, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.

Суд відхиляє заперечення відповідачів в частині доводів про те, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються вищенаведеними висновками суду. Надання підприємствами засобів захисту від шкідливих чинників, які не усунули вплив негативних факторів, інформованості позивача при прийомі на роботу про умови праці не впливають на право позивача на відшкодування завданої моральної шкоди за умови підтвердження завдання такої шкоди. Доводи представників відповідачів щодо відсутності факту встановлення наявності доказу вини відповідача суд не приймає до уваги, оскільки у судовому засіданні встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу. З урахуванням викладеного, доводи відповідачів про те, що позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення йому моральної шкоди у зв`язку з втратою працездатності, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.

Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, постійний характер страждань позивача, який переносить постійний фізичний дискомфорт, обмежений в можливості звичайних повсякденних занять та активному спілкуванні, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності - 25%, який встановлений безстроково, періоди роботи на підприємствах відповідачів, в умовах впливу шкідливих факторів, зокрема на підприємстві Відповідача 1 -10 років 11 місяців, на підприємстві Відповідача 2 - 5 років 8 місяців, судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода, тому суд вважає необхідним призначити позивачу компенсацію з Відповідача 1 в розмірі 26200,00 грн. та з Відповідача 2 в розмірі 13800,00 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі по 768,40 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 153,237-1 КЗпП України, Законом України Про охорону праці , ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,141, 258-259, 263-265, 279,354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат , Приватного акціонерного товариства СУХА БАЛКА про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства СУХА БАЛКА на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 26200 грн. (двадцять шість тисяч двісті гривень 00 копійок), без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 13800 грн. (тринадцять тисяч вісімсот гривень 00 копійок), без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства СУХА БАЛКА на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Приватне акціонерне товариство СУХА БАЛКА , місце знаходження юридичної особи: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5, код ЄРДПОУ 00191329.

Публічне акціонерне товариство Криворізький залізорудний комбінат , місце знаходження юридичної особи: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, код ЄРДПОУ 00191307.

Рішення складено та підписано 13 травня 2019 року.

Суддя: О. Н. Борис