РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 643/2495/17
Провадження № 2/643/180/19
02.05.2019 Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Поліщук Т. В.,
за участю секретаря судового засідання Насирової В.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Шевцової Ю.В.,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача адвоката Фролова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ сумісного майна подружжя; та
за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - гаражно-будівельний кооператив Північна Салтівка про поділ майна подружжя, -
В С Т А Н О В И В:
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому просить в порядку поділу майна подружжя визнати за ним право власності: на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ; на 65/200 частин комунальної квартири АДРЕСА_2 ; на 1/2 частину гаражного боксу НОМЕР_1 на 1-му поверсі ГБК Північна Салтівка за адресою: м. Харків, вул. Леся Сердюка, 23-А .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з відповідачем у справі перебував у зареєстрованому шлюбі з 16.02.1991 по 11.11.2016. За час шлюбу ними придбано наступне нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстроване за ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 21.05.2010; 35/100 частин комунальної квартири АДРЕСА_2 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 10.06.2004; 65/100 частин комунальної квартири АДРЕСА_2 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 03.08.2004; гаражний бокс НОМЕР_1 на 1-му поверсі ГБК Північна Салтівка за адресою: м. Харків, вул. Леся Сердюка, 23-А , пайовий внесок за який виплачений повністю у листопаді 2007, та членом кооперативу є ОСОБА_2 ; чотири ділянки у садовому товаристві Кабельщик у с. Руські Тишки Харківського району Харківської області НОМЕР_6,НОМЕР_7,НОМЕР_8,НОМЕР_9.
Позивач подав письмову заяву про уточнення позовних вимог до ОСОБА_2 , в якій просить в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ним право власності: на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ; на 65/200 частин комунальної квартири АДРЕСА_2 ; на 1/2 частину пайового внеску і гаражного боксу НОМЕР_1 на 1-му поверсі ГБК Північна Салтівка за адресою: м. Харків, вул. Леся Сердюка, 23-А (а.с.16-17 т.1).
Відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ГБК Північна Салтівка про поділ майна подружжя, в якому просить в порядку поділу майна подружжя залишити за ОСОБА_1 право власності на 35/100 частин комунальної квартири АДРЕСА_2 ; залишити за ОСОБА_2 з урахуванням частки її дочки - ОСОБА_3 право власності на 65/100 частин комунальної квартири АДРЕСА_2 ; залишити за нею, ОСОБА_2 , з урахуванням частки її дочки ОСОБА_3 , право власності на пайовий внесок у гаражному будівельному кооперативі Північна Салтівка за адресою: м. Харків, вул. Леся Сердюка, 23-А , у сумі 30000,00 грн., оскільки гаражний бокс є неподільною річчю та його частка не може бути виділена в натурі; визнати за ОСОБА_1 право власності на 33/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 ; визнати за нею, ОСОБА_2 , з урахуванням частки її дочки ОСОБА_3 , право власності на 67/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.73-76 т.1).
В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач посилається на те, що за час спільного проживання з ОСОБА_1 придбано наступне майно: житловий будинок АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстроване за ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 21.05.2010; квартира АДРЕСА_2 , право власності на 35/100 частин якої зареєстровано за ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 10.06.2004, та право власності на 65/100 частин якої зареєстровано за спільною домовленістю між нею та ОСОБА_1 за нею та дочкою за договором купівлі-продажу від 03.08.2004, відповідач зазначає, що оскільки дочка на час укладення договору була неповнолітньою, її частина квартири була оформлена на неї, ОСОБА_2 ; пайовий внесок за гаражний бокс НОМЕР_1 у ГБК Північна Салтівка у розмірі 30000,00 грн. Відповідач зазначає, що між нею, ОСОБА_1 , та її матір`ю ОСОБА_4 була досягнута домовленість з моменту покупки квартири АДРЕСА_2 , що усе придбане спільне майно буде ділитися на трьох, по 1/3 частині ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх дочці, оскільки на придбання 1/3 частини спільного майна грошові кошти надавала її мати - ОСОБА_4 , які належали їй особисто.
Позивач подав відзив на зустрічний позов, в якому просить у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що усе майно, набуте з відповідачем у шлюбі, а саме, житловий будинок АДРЕСА_1 , квартира АДРЕСА_2 , пайовий внесок і гаражний бокс НОМЕР_1 на 1-му поверсі у ГБК Північна Салтівка за адресою: м. Харків , вул. Леся Сердюка , 23-А , вартість пайового внеску якого становить 30000 грн., що не оспорюється, має бути поділене в рівних частинах, по 1/2 частині кожному, оскільки за час спільного проживання вони вели спільний побут та мали спільний бюджет, та значна частина коштів на придбання спільно набутого майна була надана ним; за спільною згодою між ним та відповідачем придбане майно переважно придбавалось на ім`я ОСОБА_2 За час перебування у шлюбі та після його розірвання шлюбний договір між ним та відповідачем не укладався. Позивач просив врахувати, що з моменту придбання квартири АДРЕСА_2 до теперішнього часу він постійно проживав у цій квартирі та сплачував комунальні платежі, кошти на придбання квартири у розмірі 106000 грн. були отримані від продажу ним квартири АДРЕСА_3 , яку він свого часу придбав за власні кошти та кошти батьків. Так, отримуючи дохід від трудової діяльності з 1998 року станом на 2004 рік він мав накопичення більше 16000 доларів США. 04.04.2002 його батьки ОСОБА_5 продала належну їй квартиру АДРЕСА_4 . Всі договори купівлі-продажу укладалися ним та відповідачем в інтересах сім`ї, про що свідчать їх заяви. Також, в інтересах сім`ї та за його згодою відповідач подала заяву про вступ в ГБК Північна Салтівка , членські внески сплачені ним у повному обсязі. Крім того, 22.05.2010 для того, щоб розрахуватися за придбання житлового будинку між ним від імені подружжя та в інтересах сім`ї, та продавцем ОСОБА_6 укладений договір позики на суму 27825 грн., що еквівалентно 3500 доларам США, яку він сплатив повністю 21.06.2010. Позивач вважає посилання відповідача на ч.2 ст. 70 СК України як на підставу відступлення від рівності часток, та на ч.3 ст. 70 СК України безпідставним, оскільки він піклувався про сім`ю, не приховував та не пошкоджував спільне майно, їх спільна з відповідачем дочка є повнолітньою та самодостатньою, їй виповнилося 24 роки. Будь-яких домовленостей з відповідачем або ОСОБА_4 він не укладав (а.с.90-97 т.1).
27.02.2018 позивач подав до суду заяву до відповідача ОСОБА_2 , третя особа - ГБК Північна Салтівка , про зміну предмету позову, в частині поділу земельної ділянки, виділеної для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 ; та просить в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , з надвірними будівлями і спорудами; на 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_2 , цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га; на 1/2 частину 65/100 частин комунальної квартири АДРЕСА_2 загальною площею 87,30 кв.м., житловою площею 54,00 кв.м. - 65/200 частин; на 1/2 частину пайового внеску і гаражного боксу НОМЕР_1 у гаражно - будівельному кооперативі Північна Салтівка , код 22704144 за адресою: м. Харків, вул. Леся Сердюка, 2-А (а.с.182-188 т.1).
24.04.2019 відповідач подала до суду заяву про зміну предмету позову та збільшення зустрічних позовних вимоги, яка повернута судом в судовому засіданні, оскільки така заява подана на стадії судового розгляду.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити, зустрічні позовні вимоги визнали частково, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, уточненнях до неї, відзиві на зустрічну позовну заяву, надали письмові пояснення.
Відповідач та її представник зустрічні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити, позовні вимоги визнали частково, посилаючись на доводи, викладені у зустрічній позовній заяві.
Третя особа ГБК Північна Салтівка просив розглянути справу без участі його представника, про що зазначив у письмовій заяві (а.с.89 т.1).
Суд, заслухавши учасників справи, показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , показання відповідача ОСОБА_2 , як свідка, дослідивши письмові докази, вивчивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.02.1991. Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 11.11.2016 у справі № 643/9029/16-ц шлюб між сторонами розірвано (а.с.8, 66 т.1).
Сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.78), яка є повнолітньою.
За час шлюбу сторонами придбано наступне майно, яке є предметом спору, а саме:
35/100 частин комунальної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 87,30 кв.м., житловою площею 54,00 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу від 10.06.2004, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Гібадуловою Л.А., право власності на які зареєстровано за ОСОБА_1 Продаж вчинено за 37100,00 грн. Заявою від 10.06.2004, посвідченою приватним нотаріусом, ОСОБА_2 надала згоду чоловіку ОСОБА_1 на купівлю зі спільних коштів за ціну та на умовах на свій розсуд 35/100 частин зазначеної квартири (а.с.100-104 т.1);
65/100 частин комунальної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 87,30 кв.м., житловою площею 54,00 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу від 03.08.2004, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Гібадуловою Л.А., право власності на які зареєстровано за ОСОБА_2 Продаж вчинено за 68900, 00 грн. Заявою від 03.08.2004, посвідченою приватним нотаріусом, ОСОБА_1 надав згоду дружині ОСОБА_2 на купівлю зі спільних коштів за ціну та на умовах на свій розсуд 65/100 частин зазначеної квартири (а.с.105-109 т.1);
житловий будинок АДРЕСА_1 , житловою площею 18,40 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 21.05.2010, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Гібадуловою Л.А., право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 Продаж вчинено за 118500, 00 грн., що на день продажу є еквівалентом 15000 доларів США Заявою від 22.05.2010, посвідченою приватним нотаріусом, ОСОБА_1 надав згоду дружині ОСОБА_2 на купівлю зі спільних коштів за ціну та на умовах йому відомих зазначеного житлового будинку (а.с.121-127 т.1);
земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_2 , цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, на підставі договору купівлі-продажу від 22.05.2010, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Гібадуловою Л.А., право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с.151-153 т.1).
пайові внески за гаражний бокс НОМЕР_1 у гаражно - будівельному кооперативі Північна Салтівка , код 22704144 за адресою: м. Харків, вул. Леся Сердюка, 2-А.
Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду України у справі № 6-2710цс15, при переході право власності на будівлю і споруди разом з цими об`єктами переходить і право власності на земельну ділянку без зміни її цільового призначення, у разі будівництва подружжям на земельній ділянці будівель і споруд право власності на земельну ділянку відповідно виникає й в учасників спільної власності на ці будівлі і споруди . Аналогічне право в учасників спільної власності на будівлі і споруди виникає при приватизації земельних ділянок, на яких останні знаходяться.
Відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до положень ч.2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Належних та допустимих доказів про зареєстроване у встановленому законом порядку право власності на гаражний бокс НОМЕР_1 у гаражно - будівельному кооперативі Північна Салтівка , код 22704144 за адресою: м. Харків, вул. Леся Сердюка, 2-А суду не надано.
За таких обставин підстави для задоволення позовних вимог сторін про поділ гаражного боксу відсутні.
Як зазначає позивач, в них з відповідачем та її родиною був спільний бізнес, з якого вони отримували гроші на придбання майна, з 2004 по 2006 роки він працював за неповну ставку, отримував дохід. На покупку спільного майна - будинку у с. Черкаські Тишки він уклав нотаріально посвідчений договір позики з продавцем будинку, та сплачував позичені гроші. Домовленості щодо розподілу між ним та відповідачем часток квартири по АДРЕСА_2 , з урахуванням інтересів дочки, ані усної, ані письмової не існувало. Вищезазначену квартиру купували частинами, оскільки квартира була комунальною, та її частини належали різним особам, а також коли вистачало коштів на покупку. Заперечував проти доводів відповідача щодо позичення нею у борг на покупку майна 7000 доларів США.
Відповідач зазначає, що квартира по АДРЕСА_2 за усною домовленістю між нею, позивачем та її матір`ю, оформлена у розмірі 1/3 частина - на позивача, та 2/3 частини - на її з урахуванням інтересів дочки, оскільки грошові кошти на покупку цієї квартири надавала її мати, письмової домовленості не існувало, крім того, нею були позичені грошові кошти у розмірі 7000 доларів США, без укладення договору. На теперішній час їх з позивачем дочка є повнолітньою, перебуває у шлюбі, працює, разом з нею не проживає з серпня 2017.
В судовому засіданні ОСОБА_10 , як свідок показала, що вона є матір`ю відповідача, після одруження позивач та відповідач проживали разом з ними. Відповідач працювала, заробляла гроші, вона, ОСОБА_10 , та її чоловік і син продавали продукцію, а позивач - контролював гроші, отримані від цієї діяльності. Позивач навчався, отримав дві вищі освіти, а потім ї дочка отримала вищу освіту. Позивач та відповідач на купівлю частини чотирьох кімнатної квартири по АДРЕСА_2 позичали гроші у ріелтора ОСОБА_11 , потім продали трьохкімнатну квартиру та купили квартиру по АДРЕСА_2 , при купівлі існувала домовленість, що частина квартири, що оформлена на позивача, належить йому, а інша частина - родині. Позивач протягом 2013-2014 р.р. проживав у будинку в с. Черкаські Тишки, стан якого не призначений для проживання. Цей будинок позивач та відповідач купили на кошти, отримані від реалізації продукції матрьошок та від продажу гаражу, для покупки ними квартир гроші давала вона, ОСОБА_10 При укладенні договору купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_2 вона не була присутньою.
Відповідач ОСОБА_2 , як свідок показала, що усе майно, придбане за час шлюбу, купувалося за кошти всієї родини, її з позивачем, а також її сім`ї, які виготовляли продукцію, а також за позичені кошти, зокрема, 7000 доларів СШП були позичені у її знайомих. З позивачем існувала усна домовленість, що при купівлі квартири по АДРЕСА_2 , 1 /3 частина квартири буде належати йому особисто, а інші 2/3 частини - їй разом з дочкою. Зазначена квартира була комунальною, на неї відкрито два особових рахунки, вона сплачувала за комунальні послуги за свої 2/3 частини, а позивач - за свої 1/3 частини. Гроші на купівлю будинку у с. Черкаські Тишки позичені у розмірі 30000 грн., та виплачувалися ними та її матір`ю.
Свідок ОСОБА_8 показала, що вона знайома з відповідачем з 1972 року, а з позивачем - з 1991 року, сторони проживали до 2000 року у квартирі батьків відповідача за адресою: АДРЕСА_5 , до покупки своєї квартири. Відповідач працювала разом зі своїми батьками та заробляла гроші, вся їх сім`я працювала для покупки квартири.
Свідок ОСОБА_7 показала, що знайома зі сторонами з 2000 року, вона працювала разом з матір`ю відповідача, сторони спільно займалися бізнесом, збирали гроші на покупку квартири та дачі.
Свідок ОСОБА_9 показала, що знає відповідача з дня її народження, а позивача - з 1991 року, позивач навчався, мало працював, сторонам допомагала мати відповідача, про купівлю квартири по АДРЕСА_2 їй відомо зі слів матері відповідача.
Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до положень ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, позивач в період шлюбу з відповідачем був офіційно працевлаштований, працював, одержував постійний, регулярний дохід (а.с.146-150, 235-237 т.1), що не заперечується відповідачем.
Відповідач, в свою чергу, офіційно непрацевлаштована, проте займалася разом зі своєю родиною виготовленням продукції матрьошок , які потім реалізовувалися, та з цієї діяльності отримувала дохід, що не заперечується позивачем у справі.
Отже, сторони обидва мали самостійний дохід, який в силу ст. 61 СК України є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, та за спільні кошти ними придбане майно..
Судом встановлено, що згідно договору про купівлю-продаж кооперативної квартири від 04.04.2002, посвідченого приватним нотаріусом Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області від 04.04.2002, ОСОБА_5 , яка є матір`ю позивача, продала належну їй на праві власності кооперативну квартиру АДРЕСА_4 . Продаж вчинено за 5360 грн. (а.с.110 т.1).
За договором купівлі-продажу квартири від 20.10.2003, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Гавриловою С.А., ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_3 . Продаж вчинено за 50 000,00 грн. (а.с.111 т.1).
Як зазначає позивач, гроші від продажу квартири АДРЕСА_4 передані для купівлі квартири АДРЕСА_3 , проти чого відповідач не заперечує.
За договором купівлі-продажу від 03.08.2004, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Гібадуловою Л.А., ОСОБА_1 продав квартиру АДРЕСА_3 . Продаж вчинено за 106 000,00 грн. (а.с.113).
Як зазначає позивач, комунальну квартиру АДРЕСА_2 він та відповідач покупали частинами у різних продавців, та коли вистачало коштів.
Вищезазначене підтверджується письмовими доказами, а саме, договір купівлі-продажу 35/100 частин зазначеної квартири укладений 10.06.2004 з продавцем ОСОБА_15 , а договір купівлі-продажу 65/100 частин зазначеної квартири укладений 03.08.2004 з продавцями ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , який діє за себе та від імені ОСОБА_19
Доводи відповідача про те, що на покупку 65/100 частин зазначеної квартири вона позичала гроші у розмірі 7000 доларів США не знайшли свого підтвердження, оскільки такий факт позивач заперечує, а відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження цієї обставини.
Також, не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про існування домовленості між нею та позивачем щодо оформлення прав власності на вищезазначену квартиру, - йому 1/3 частину, а їй разом з дочкою - 2/3 частини. Так, під час укладення зазначених договорів, так і в подальшому, сторони не були позбавлені право зареєструвати частину вищезазначеної квартири на свою дочку. Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_10 та відповідача ОСОБА_2 , як свідка, оскільки вони є заінтересованими особами.
22.05.2010 між ОСОБА_1 та продавцем житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_6 укладений договір позики, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Гібадуловою Л.А. , відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав у позику грошові кошти у розмірі 27825 грн., що еквівалентно 3500 доларам США (а.с.128), позичені кошти були виплачені, що не заперечується сторонами.
Згідно довідки ГБК Північна Салтівка , ОСОБА_2 є членом ГБК Північна Салтівка , та їй належить гаражний бокс НОМЕР_1 за договором № 935 від 06.11.2007 (а.с.67 т.1)
Згідно довідки ГБК Північна Салтівка членські внески по гаражному боксу НОМЕР_1, що знаходиться на території ГБК Північна Салтівка за адресою: м. Харків, вул. Леся Сердюка, 23А , з 01.05.2008 по 31.03.2018 сплачені ОСОБА_1 (а.с.114 т.1).
Загальна вартість пайових внесків за гаражному боксу НОМЕР_1 , що знаходиться на території ГБК Північна Салтівка за адресою: м. Харків, вул. Леся Сердюка, 23 А у розмірі 30000 грн. сторонами визнається та не оспорюється.
Відповідно до ч.1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Майно, яке належить до особистої приватної власності дружини, чоловіка, визначено у статті 57 СК України.
Отже, обов`язок довести ті обставини, що майно, придбане у шлюбі, є особистою власністю одного із подружжя, покладено на останнього.
Відповідачем не доведено право її особистої власності на 2/3 частини цього майна.
Суд прийшов до висновку, що спірне майно, набуте сторонами у період перебування у шлюбі, є спільною сумісною власністю подружжя, та той факт, що значна частина цього майна зареєстрована за відповідачем, не позбавляє позивача права на частку у цьому майні.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Сторони не досягли домовленості щодо поділу майна, шлюбний договір між ними не укладався.
Вимога відповідача про відступлення від засади рівності часток подружжя на підставі ч.ч. 2,3 ст. 70 СК України не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не доведено, що позивач не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Крім того, дочка сторін є повнолітньою, працездатною, має самостійний дохід, проживає окремо, що не заперечується сторонами.
Виходячи з презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, суд розподіляє їх спільне майно, яке є предметом спору, в рівних частках.
При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4931 грн. 75 коп. (3100,00+682,00+1149,75) (а.с.1,15,181 т.1), та витрати на правничу допомогу у розмірі 4115,00 грн. (2000,00+705,00+410,00+1000,00) (а.с.25,28,76,78 т.2), а всього 9046 грн. 75 коп.
При зверненні до суду із зустрічним позовом відповідач понесла витрати по сплаті судового збору у розмірі 4800,00 грн. (а.с.77 т.1).
Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, та стягує з відповідача та користь позивача судові витрати у розмірі 9046 грн. 75 коп., та з позивача на користь відповідача судові витрати у розмірі 3168,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 7, 10-13, 18, 76-81, 89, 92, 128-131, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ сумісного майна подружжя, задовольнити частково.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_4 в порядку поділу спільного майна подружжя, право власності на: 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ; на 1/2 частку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_2 , цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га; на 1/2 частину комунальної квартири АДРЕСА_2 загальною площею 87,30 кв.м., житловою площею 54,00 кв.м.; право власності на 1/2 частину пайового внеску за гаражний бокс НОМЕР_1 у гаражно - будівельному кооперативі Північна Салтівка , код 22704144 за адресою: м . Харків , вул . Леся Сердюка, 2-А.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНН НОМЕР_5 , в порядку поділу спільного майна подружжя, право власності на: 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ; на 1/2 частку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_2 , цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га; на 1/2 частину комунальної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 87,30 кв.м., житловою площею 54,00 кв.м.; право власності на 1/2 частину пайового внеску за гаражний бокс НОМЕР_1 у гаражно - будівельному кооперативі Північна Салтівка , код 22704144 за адресою: м. Харків , вул. Леся Сердюка , 2-А.
У задоволенні інших зустрічних позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНН НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 4931 грн. 75 коп. (чотири тисячі дев`ятсот тридцять одну гривню 75 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 4115 (чотири тисячі сто п`ятнадцять) гривень, а всього 9046 грн. 75 коп. (дев`ять тисяч сорок шість гривень 75 копійок).
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНН НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 3168 (три тисячі сто шістдесят вісім) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складений 13.05.2019.
Суддя: Т. В. Поліщук
Суд | Московський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 02.05.2019 |
Оприлюднено | 14.05.2019 |
Номер документу | 81683408 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Московський районний суд м.Харкова
Поліщук Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні