Рішення

від 13.05.2019 по справі 620/1032/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2019 року Чернігів Справа № 620/1032/19

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Ріпкинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ріпкинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 14.03.2019 про відмову в переході на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України Про судоустрій та статус суддів ; зобов`язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії в зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50% від суми щомісячного грошового утримання судді у відставці (згідно довідки ТУ ДСА) з моменту подання заяви (12.03.2019).

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем прийнято неправомірне рішення, оскільки вважає, що має право на переведення на пенсію по втраті годувальника у розмірі 50 відсотків від суми щомісячного грошового утримання судді у відставці, враховуючи, що пенсія за віком та довічне грошове утримання судді мають однакову правову природу.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що законних підстав для задоволення заяви позивача не має. Вказує, що Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування чітко передбачено порядок визначення заробітку для обрахунку пенсії за віком, яка використовується для визначення розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника, однак позивач просить використати для визначення розміру пенсії за віком довідку ТУ ДСА України в Чернігівській області, що не підкріплено жодною нормативно-правовою нормою.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Ріпкинському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

13.12.2018 помер чоловік позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 19.12.2018 серії НОМЕР_1 (а.с. 13).

Згідно довідки виконавчого комітету Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області від 20.02.2019 № 456 позивач перебувала на утриманні померлого чоловіка, в шлюб повторно не вступала (а.с. 15).

12.03.2019 позивач подала заяву до Ріпкинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про призначення/перерахунок пенсії в разі втрати годувальника в розмірі 50% від суми щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА в Чернігівській області (а.с. 25).

Рішенням Ріпкинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 14.03.2019 відмовлено позивачу в переході на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів у зв`язку з тим, що щомісячне довічне грошове утримання непрацездатним членам сім`ї не передбачено Законом України Про судоустрій і статус суддів (а.с.9).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина перша статті 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 5 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону № 1058 виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Згідно частини третьої статті 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, серед іншого, види пенсійного забезпечення.

В силу частини першої статті 9 Закону № 1058 призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 10 Закону № 1058 передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно частини другої статті 36 Закону № 1058 непрацездатними членами сім`ї, зокрема, вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Частиною третьою вищевказаної статті передбачено, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 26 Закону № 1058 передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Положеннями частини першої статті 37 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

За змістом пункту 3 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Судом встановлено та підтверджено належними доказами, що на час смерті чоловіка та звернення до відповідача із заявою про перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 була непрацездатною у зв`язку з досягненням пенсійного віку та до дня смерті чоловіка перебувала на його утриманні, а тому відповідала усім вимогам, які необхідні для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за приписами Закону № 1058-IV члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається із заробітку чи пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті. За таких обставин, відсутні підстави для відмови у призначенні позивачу пенсії по втраті годувальника в залежності від розміру довічного грошового утримання судді у відставці її померлого чоловіка на час настання смерті.

Аналогічну позицію висловив і Вищий адміністративний суд України в постанові від 21.01.2016 по справі № 677/2056/14-а.

Щодо посилань відповідача на те, що при розрахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника не може враховуватись розмір отримуваного годувальником щомісячного довічного утримання на підставі довідки ТУ ДСА України в Чернігівській області, суд зазначає наступне.

З огляду на частину четверту статті 142 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Згідно частини п`ятої статті 142 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Так, щомісячне довічне грошове утримання також являє собою регулярну щомісячну грошову виплату, яка була призначена чоловікові позивача, у зв`язку із звільненням у відставку, та виплачувалась територіальним органом Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України як захід матеріального забезпечення.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про протиправність відмови відповідача у переведенні позивача на пенсію у зв`язку із втратою годувальника після померлого, оскільки право на переведення позивача на пенсію у зв`язку з втратою годувальника передбачено Законом № 1058-IV, який не містить ніяких виключень щодо годувальників.

Крім того, слід зазначити, що відмінність у ставленні при призначенні пенсії даного виду не може бути визнана виправданою з точки зору об`єктивних та розумних обґрунтувань, оскільки отримувана годувальником сума щомісячного грошового утримання за правовою природою являлась призначеною на законних підставах регулярною виплатою за рахунок державних коштів. Не врахування відповідачем розміру доходу годувальника на час настання смерті призвело до того, що була втрачена сама суть права позивача на отримання пенсії по втраті годувальника.

Крім того, згідно із практикою Європейського Суду з прав людини (справа Пічкур проти України ), якщо держава вирішує створити механізм соціальних виплат, вона повинна зробити це у спосіб, що відповідає статті 14 Конвенції щодо заборони дискримінації. Дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях.

З урахуванням зазначеного, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 14.03.2019 про відмову в переході на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України Про судоустрій та статус суддів ; зобов`язання відповідача перевести позивача на пенсію в зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50% від суми щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Чернігівській області № 03/36-689 від 05.03.2019 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з моменту подання заяви, 12.03.2019, та здійснити її виплату.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Ріпкинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Ріпкинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України (вул. Попудренка, 8, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000, код ЄДРПОУ 40378544) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ріпкинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 14.03.2019 про відмову ОСОБА_1 в переході на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України Про судоустрій та статус суддів .

Зобов`язати Ріпкинське об`єднане управління Пенсійного фонду України перевести Скоринову Людмилу Антонівну на пенсію в зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50% від суми щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Чернігівській області № 03/36-689 від 05.03.2019 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з моменту подання заяви, 12.03.2019.

Зобов`язати Ріпкинське об`єднане управління Пенсійного фонду України здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії в зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50% від суми щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Чернігівській області № 03/36-689 від 05.03.2019 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з моменту подання заяви, 12.03.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ріпкинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.05.2019.

Суддя Н.М. Баргаміна