Постанова

від 08.05.2019 по справі 520/9666/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 р.Справа № 520/9666/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроут" на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Заічко О.В.) від 11.12.2018 року (повний текст рішення складений 13.12.2018 р.) по справі № 520/9666/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроут"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Гроут", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 7876 від 19.10.2018 р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Гроут".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ є незаконним, отже, підлягає скасуванню, оскільки у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки, встановлені п.78.1 ст. 78 ПК України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 року по справі № 520/9666/18 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги просив її задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін у судовому засіданні, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на адресу позивача ГУ ДФС у Харківській області направлено запити про надання інформації та її документальне підтвердження від 02.07.2018 р. № 27451/10/20-40-14-03-16 та № 27456/10/20-40-14-03-16, за фактами, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ "ГРОУТ" (код за ЄДРПОУ 35073748) даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість, поданих платником податків щодо господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ "УКР-ІМПОРТ-СЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 39701968) за звітний період декларування ПДВ листопад 2015 року на суму ПДВ 35626,93 грн., ТОВ "АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ" (код за ЄДРПОУ 40537339) за звітний період декларування ПДВ вересень 2016 року на суму ПДВ 29548,98 грн., а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг) (а.с. 20-25).

Позивач, вважаючи, що ці запити складені з порушеннями норм ПК України, оскільки не містять викладення фактів порушення податкового законодавства позивачем, у нього немає обов`язку щодо надання відповіді, яка фактично стосується податкових правопорушень своїх контрагентів.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, п. 61.2 ст. 61, п.п.62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1, п.п. 78.1.4 п.78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України, заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області винесено наказ від 19.10.2018 року № 7876 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ під час господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ "УКР-ІМПОРТ-СЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 39701968) за звітний період декларування ПДВ листопад 2015 року на суму ПДВ 35626,93 грн., ТОВ "АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ" (код за ЄДРПОУ 40537339) за звітний період декларування ПДВ вересень 2016 року на суму ПДВ 29548,98 грн., а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг) з 22.10.2018 року тривалістю 5 робочих днів (а.с.16-17).

Підставою складання цього наказу слугувало ненадання у запитуваному обсязі пояснень та документального підтвердження на вищевказані запити контролюючого органу.

Також судом першої інстанції встановлено, що 22.10.2018 р., на підставі наказу № 7876 від 19.10.2018 року, направлень від 22.10.2018 року № 10532, № 10533 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки посадовцями заявника здійснено вихід за податковою адресою ТОВ "Гроут": м. Харків, вул. Синельникова,5, кв.22 та встановлено відсутність посадових осіб та уповноважених представників.

В свою чергу, 23.10.2018 року до управління аудиту ГУ ДФС України в Харківській області прибули директор підприємства позивача та його представник з метою отримання наказу № 7876 від 19.10.2018 року, отримавши який, останні відмовились в ознайомленні з направленнями на перевірку та у допуску на перевірку, про що складено акт відмови від 23.10.2018 р. № 8451/20-40-14-03-07/35073748. Підставою для відмови у допуску до перевірки слугувала, на думку позивача, відсутність підстав для її проведення, про що до акту недопуску було додано відповідні пояснення з зауваженнями.

Не погодившись з наказом відповідача № 7876 від 19.10.2018 року, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач оскаржував спірний наказ, виходячи з того, що вважав, що у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки, встановлені п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки запити контролюючого органу були складені з порушеннями норм ПК України, що свідчить про відсутність у позивача обов`язку з їх виконання. В той же час, досліджуючи запити контролюючого органу суд вказав, що вони відповідають приписам п. 73.3. ст. 73 ПК України, а відповідні посилання позивача, що запити не містять викладення ним фактів порушення податкового законодавства, суд відхилив, оскільки, як встановлено з їх змісту, підставою витребування пояснень у позивача та їх документального підтвердження є отримання контролюючим органом податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. Крім того, контролюючим органом було дотримано порядок витребування інформації та призначення перевірки позивача. Також суд першої інстанції зазначив, що виходячи з правової природи рішення контролюючого органу про призначення перевірки, яке викладається у формі наказу, наказ є правовим актом індивідуальної дії, який розрахований на певне коло осіб та вичерпує свою дію виконанням. Крім того, позивач у спірних правовідносинах захистив свої права самостійно у спосіб недопуску посадовців контролюючого органу до перевірки.

В доводах апеляційної скарги позивач по справі послався на те, що висновок суду першої інстанції, що запити контролюючого органу відповідають приписам п. 73.3. ст. 73 ПК України є помилковими, оскільки 06.07.2018 р. ТОВ ГРОУТ було отримано письмовий запит ГУ ДФС у Харківській області № 27456/10/20-40-14-03-16 від 02.07.2018 р. та письмовий запит № 27451/10/20-40-14- 03-16 від 02.07.2018 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), на які надано відповідь, якою тимчасово відмовлено у наданні запитуваної ГУ ДФС у Харківській області інформації та документів.

Щодо письмового запиту № 27451/10/20-40-14-03-16 від 02.07.2018 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), апелянт вказав, що ГУ ДФС у Харківській області у своєму запиті зазначає наступну підставу надіслання запиту: виявлення фактів, що свідчать про допущене ТОВ ГРОУТ порушення норм п.п. а п. 198.1 ст. 198 ПК України внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентом - постачальником ТОВ УКР-ІМПОРТ-СЕРВІС за звітний період декларування ПДВ листопад 2015 року на суму ПДВ 35 626 грн. 93 коп.

Щодо письмового запиту № 27456/10/20-40-14-03-16 від 02.07.2018 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), апелянт вказав, що ГУ ДФС у Харківській області у своєму запиті зазначає наступну підставу надіслання запиту: встановлення фактів, що свідчать про допущене ТОВ ГРОУТ порушення норм підпункту а п. 198.1 ст. 198 ПК України внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентом - постачальником ТОВ АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ за звітний період декларування ПДВ вересень 2016 року на суму ПДВ 29548 грн. 98 коп.

Апелянт вважає, що податкова інформація повинна стосуватися саме платника податків (ТОВ ГРОУТ ), а не його контрагентів, а тому вказує, що у нього були відсутні підстави надавати пояснення та їх документальне підтвердження у надісланих запитах, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави для видання наказу про проведення перевірки на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, п. 61.2 ст. 61, п.п.62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1, п.п. 78.1.4 п.78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України.

Щодо наведених вище доводів апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту спірного наказу, підставами для призначення перевірки є приписи п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

Відповідно до п.п.61.1, 61.2 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з абз. 1-3, 6 п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків. Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

З вищенаведених норм вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб`єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб`єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

В свою чергу, невиконання вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладену ним у постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14.

В апеляцій скарзі позивач по справі зазначив, що відповідач у своєму запиті № 27451/10/20-40-14-03-16 від 02.07.2018 р. зазначає про встановлення фактів, що свідчать про допущене ТОВ ГРОУТ порушення.

Так, відповідно до змісту запиту № 27451/10/20-40-14-03-16 від 02.07.2018 р., такими фактами з точки зору контролюючого органу є пояснення директора та засновника ТОВ УКР-ІМПОРТ-СЕРВІС ОСОБА_3, отримані ГУ ДФС у Харківській області від ОУ ГУ ДФС у Харківській області. Відповідно до вищезазначених пояснень, ОСОБА_3 повідомив, що ніколи не був директором ТОВ УКР-ІМПОРТ-СЕРВІС , ніяких фінансово-господарських документів не підписував, фінансово-господарською діяльністю підприємства не займався, будь-які довіреності не підписував.

Вищезазначене було сприйнято позивачем критично, оскільки у письмовому запиті № 27451/10/20-40-14-03-16 від 02.07.2018 р. відсутнє посилання на вирок суду за ст. 205 КК України відносно громадянина ОСОБА_3 Також, у запиті відсутнє обґрунтування, яке взагалі відношення мають ці пояснення ОСОБА_3 до господарської діяльності ТОВ ГРОУТ .

Також апелянт вказав, що відповідно до змісту запиту № 27456/10/20-40-14-03-16 від 02.07.2018 р. фактами, що свідчать про допущене ТОВ ГРОУТ порушення, з позиції контролюючого органу, є протокол допиту директора та засновника ТОВ АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 32018200000000006.

Відповідно до вищевказаного протоколу ОСОБА_4 повідомив, що ніколи не був директором ТОВ АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ , ніяких фінансово-господарських документів не підписував, фінансово-господарською діяльністю підприємства не займався, будь-які довіреності не підписував.

Посилання у запиті на кримінальне провадження № 32018200000000006 сприйняте ТОВ ГРОУТ критично, оскільки це кримінальне провадження було відкрите за ч. 2 ст. 212 КК України у зв`язку з тим, що службові особи ТОВ Братениця (код 33219593) за рахунок проведення фінансово-господарських операцій з підприємствами з ознаками фіктивності ухилились від сплати податку на додану вартість на загальну суму 2 млн. 369 тис. 277,07 грн. В той же час, ТОВ ГРОУТ не мало жодних взаємовідносин з ТОВ Братениця , а тому це кримінальне провадження, на думку апелянта, не має будь-якого відношення до ТОВ ГРОУТ .

У запиті № 27456/10/20-40-14-03-16 від 02.07.2018 р. не наведено жодного посилання на акти перевірок щодо ТОВ АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ та ТОВ ГРОУТ , податкові повідомлення-рішення, судові рішення. У запиті не зазначено, яким чином пояснення ОСОБА_4 мають відношення до господарської діяльності ТОВ ГРОУТ та яким чином ці пояснення свідчать про порушення саме ТОВ ГРОУТ податкового та іншого законодавства України.

Отже, апелянт вказав, що яким чином вказані у запитах № 27451/10/20-40-14-03-16 від 02.07.2018 та № 27456/10/20-40-14-03-16 від 02.07.2018 р. факти свідчать про порушення платником податків, а саме ТОВ ГРОУТ , податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, ГУДФС у Харківській області не зазначено, проте цього імперативно вимагає п. 1 абз. 3 пп. 73.3 ст. 73 ПК України.

Судовим розглядом встановлено, що зі змісту надісланих позивачу запитів встановлено, що письмові запити ГУ ДФС у Харківській області № 27451/10/20-40-14-03-16 від 02.07.2018 та № 27456/10/20-40-14-03-16 від 02.07.2018 р. містять:

1) підстави для їх надіслання (направлення) - виявлення за результатами аналізу податкової інформації фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, а саме: порушення норм пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ "Укр-Імпорт-Сервіс" за звітний період декларування ПДВ листопад 2015 року на суму ПДВ 35626,23 грн.; порушення норм пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ "Арена-Інтернешинал" за звітний період декларування ПДВ січень 2016 року на суму ПДВ 29548,98 грн.;

2) в них зазначено інформацію, яка це підтверджує, а саме: отримані від ОУ ГУ ДФС у Харківській області пояснення директора та засновника ТОВ "Укр-Імпорт-Сервіс"; отриманий від ГУ ДФС у Сумській області протокол допиту директора та засновника ТОВ "Арена-Інтернешинал" ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 32018200000000006;

3) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати, конкретизований, але не виключний;

4) печатку контролюючого органу - відповідача.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції з зазначеної податкової інформації по контрагентам позивача, відповідач, направляючи запит, виходив з податкової інформації щодо контрагентів позивача, отриманої від органів ДФС України.

Враховуючи те, що запити відповідача відповідають вимогам абз. 1-3, 6 п. 73.3 ст. 73 ПК України, у платника податків виник обов`язок щодо надання інформації та її документального підтвердження, оскільки вони стосуються господарських відносин підприємства позивача з контрагентами-постачальниками ТОВ "Арена-Інтернешинал" та ТОВ "Укр-Імпорт-Сервіс".

Що стосується посилання апелянта на те, що протоколи допиту ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не є належними доказами у справі, оскільки ГУ ДФС України у Харківській області не надано доказів про отримання ним дозволу про розголошення відомостей досудового розслідування, колегія суддів зазначає, що пояснення ОСОБА_3 та протокол допиту ОСОБА_4 надійшли до контролюючого органу від ОУ ГУ ДФС у Харківській області та ГУ ДФС України в Сумській області, а відповідачем надані до суду першої інстанції копії цих документів, тобто відповідач у справі не був зобов`язаний надавати доказ на підтвердження отримання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування, оскільки ним особисто ці документи не отримувалися. Крім того, ОСОБА_3 були надані лише пояснення (протокол допиту не складався), а тому на розголошення цих відомостей надання дозволу слідчого не передбачено.

Враховуючи те, що платником податків на запити контролюючого органу на надано пояснень та їх документального підтвердження, колегія суддів дійшла до висновку, що ГУ ДФС у Харківській області правомірно винесений наказ від 19.10.2018 року № 7876.

Що стосується пояснень апелянта про те, що 29.03.2018 р. ГУ ДФС у Харківській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ГРОУТ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р., результати якої зафіксовано в акті про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ ГРОУТ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р., валютного - за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. № 1116/20-40-14-03-07/35073748, колегія суддів зазначає наступне.

Положення п. 78.2 ст. 78 ПК України, визначено, що контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4,78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

В наданих до суду апеляційної інстанції поясненнях позивач по справі зазначив, що контролюючим органом вже була здійснена перевірка ТОВ ГРОУТ з тих самих питань та за той же період, які вказані у наказі № 7876 від 19.10.2018 р., оскільки взаємовідносини між ТОВ ГРОУТ та ТОВ УКР-ІМПОРТ-СЕРВІС , ТОВ АРЕНА ІНТЕРНЕІІШНАЛ тривали в період з 01.11.2012 р. но 31.12.2013 р., тобто саме в той період, що вже охоплювався плановими виїзними перевірками платника податків. За результатами проведення попередньої перевірки, Головним управлінням ДФС у Харківській області не було вказано жодних зауважень щодо господарських відносин ТОВ ГРОУТ з ТОВ УКР-ІМПОРТ-СЕРВІС за звітний період декларування ПДВ листопад 2017 року та щодо господарських відносин ТОВ ГРОУТ з ТОВ АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ за звітний період декларування ПДВ вересень 2016 року.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з ч. 1, 3, 5 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги вбачається, що як при зверненні до суду першої інстанції так і при оскарженні рішення суду позивачем не вказувалося такої підстави в обґрунтування позовних вимог, як те, що 29.03.2018 р. ГУ ДФС у Харківській області вже було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ГРОУТ , зокрема і за той період, що вказаний в наказі № 7876 від 19.10.2018 р. Таке обґрунтування надане позивачем в письмових поясненнях під час апеляційного розгляду справи, а тому це обґрунтування не може бути враховане судом під час вирішення спірних правовідносин у цій справі, оскільки воно не було підставою позову, що була заявлена в суді першої інстанції.

Зазначена обставина може слугувати підставою для звернення до суду першої інстанції про оскарження наказу № 7876 від 19.10.2018 р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Гроут" з інших підстав, ніж ті, що вказані ним у цій справі.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Колегія суддів враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 року по справі № 520/9666/18 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроут" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 року по справі № 520/9666/18 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 року по справі № 520/9666/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.М. Григоров

Повний текст постанови складено 13.05.2019 року