Рішення

від 03.05.2019 по справі 906/1186/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/1186/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Шепіль Л.І., паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Корольовським РВ УМВС від 21.08.1997 - директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради

до Приватного підприємства "Аммонн"

про стягнення 50 712 грн.62 коп

Позивачем пред`явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 50 712,62 грн боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії № 1897, позивач надав відповідачу послуги з теплопостачання, за які останній розрахунок належним чином не провів, в результаті чого утворилась заборгованість, якає предметом спору.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 02.01.2019 відкрито провадження у даній справі та ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

08.01.2019 від відповідача до суду надійшло заперечення від 08.01.2019 № 1 проти розгляду справи № 906/1186/18 в порядку спрощеного позовного провадження.

04.02.2019 відповідач надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що ПП "Аммонн" відповідно до договору оренди нерухомого майна № 1875 від 09.02.2015, укладеного між КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради та ПП "Аммонн" орендувало під офіс приміщення по вул. М.Бердичівська, 4. Балансоутримувачем приміщення є КП "ВЖРЕП № 3". Відповідно до п. 6.8. договору орендар зобов`язаний здійснювати витрати, пов`язані з утриманням об`єкта оренди. Протягом 5 днів із дати укладання цього договору укласти з балансоутримувачем договір на сплату експлуатаційних витрат за комунальні послуги, включаючи електроенергію, опалення, газ, воду, каналізацію, вивезення сміття, відшкодування суми земельного податку тощо. У разі надання згоди від балансоутримувача самостійно укласти договори з постачальниками послуг.

Крім того, відповідач зазначає, що долучений до позову договір від 22.10.2016 є нечинним, оскільки власник приміщення не надавав згоди на його укладання. Крім того, він є підробленим, оскільки особа, яка нібито-його підписала, а саме ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків лише 03.11.2016, а отже не міг його підписати.

Також, відповідач зазначає, що частина суми боргу заявлена за межами строку позовної давності.

04.02.2019 суд ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

04.03.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив від 01.03.2019 № 1104/6, в якому позивач зазначає, що 20.10.2016 ПП "Аммонн" надано проект договору на постачання теплової енергії, який був підписаний та повернутий на адресу позивача. Дата підписання відповідачем в договорі не вказана. З вищевикладеного вбачається, що договір на постачання теплової енергії № 1897 був підписаний відповідачем після 03.11.2016, оскільки підписаний директором ОСОБА_1 . та скріплений печаткою. Крім того, відповідач не звертався до правоохоронних та судових органів стосовно підробки чи визнання недійсним договору тому він вважається чинним.

Наявність договірних відносин між позивачем та відповідачем підтверджується частковими оплатами відповідача спожитих послуг з теплопостачання.

Також, позивач зазначає, що згідно п. 11.1 договору на постачання теплової енергії № 1897 від 20.10.2016 строк позовної давності за даним договором становить п`ять років.

Ухвалою суду від 04.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26.02.2015 відповідач звернувся до позивача з листом № 89 в якому просить заключити договір на теплопостачання офісного приміщення за адресою вул. М.Бердичівська, 4 м. Житомир загальною площею 189,1 кв.м. на підставі договору оренди нерухомого майна № 1875 від 09.02.2015 р укладеного між КП "Агентство з управління майном ЖМР та ПП "Аммонн" ( а.с. 65).

20.10.2016 між комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради та приватним підприємством "Аммонн" був укладений договір на постачання теплової енергії № 1897 ( а.с. 9-12).

Відповідно до п.1.1 договору, виконавець зобов`язується своєчасно та відповідної якості постачати теплову енергію, а споживач зобов`язується своєчасно проводити її оплату за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Розрахунковим періодом є календарний місяць.

1) споживачі - госпрозрахункові підприємства, організації проводять попередню оплату до 20 числа поточного місяця у розмірі 50% від очікуваних нарахувань. Решту суми нарахувань споживач сплачує до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

2) споживачі- бюджетні установи проводять оплату до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, платіжними документами, які виписуються виконавцем.

3) споживачі - бюджетні установи можуть проводити попередню оплату до 25 числа поточного місяця у розмірі 50%, або 100% від очікуваного споживання наступного місяця ( п. 3.1 договору).

В пункті 3.3 договору, сторони домовились, що всі платежі за надану теплову енергію, що вносяться споживачем на поточний рахунок виконавця, погашають заборгованість попереднього періоду, при її наявності, не залежно від призначення платежу, вказаного в платіжному документі.

У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі споживачем ця сума погашає вимоги виконавця у черговості визначеній ст. 534 ЦК України ( п. 3.4 договору).

Не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці. Не отримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов`язку оплати по цьому договору ( п. 3.5 договору).

Пунктом 11.1 передбачено, що цей договір укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладання. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не було письмово заявлено про його розірвання. Договір може бути розірваний за зверненням споживача лише після закінчення опалювального періоду. Строк позовної давності за даним договором становить п`ять років.

Вказаний договір на постачання теплової енергії підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їхніми печатками.

Так, на виконання умов договору, позивачем було надано відповідачу послуги з теплопостачання та виставлені відповідні рахунки на їх оплату за період з жовтня 2015 по березень 2017 ( а. с. 20-31).

Однак, відповідач надані послуги належним чином не оплатив.

Враховуючи часткові оплати відповідача, які відповідно до умов договору погашають заборгованість попереднього періоду, при її наявності, заборгованість за використану теплову енергію за період з листопада 2015 по березень 2017, станом на день подання позову до суду, становить 50 712,62 грн.

26.01.2018 відповідачу направлялась позивачем претензія від 25.01.2018 № 284/6 з вимогою погасити заборгованість, яка залишена без задоволення (а.с. 16-17).

Несплата заборгованості в добровільному порядку зумовила позивача звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права про стягнення боргу в сумі 50 712,62 грн.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Укладений між сторонами Договір №1897 на постачання теплової енергії від 20.10.2016р. за своєю правовою природою є договорами енергопостачання, а відтак, регулюються відповідними нормами ст.ст. 275-277 ГК України.

Відповідач як споживач зобов`язаний оплатити прийняту енергію (ст. 275 ГК України). Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору (ч.7 ст. 276 ГК України).

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено , що позивач взяті на себе зобов`язання за Договором №1897 виконав належним чином, що підтверджується наявними у справі доказами, тоді як відповідач прийняв надані позивачем послуги з постачання теплової енергії за вказаним договором без жодних претензій та зауважень до їх кількості та якості, однак допустив прострочення в їх оплаті.

Посилання відповідача на те, що наявний в матеріалах справи договір № 1897 на постачання теплової енергії є нечинним та підробленим, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження того, що договір № 1897 є нечинним або визнаний судом недійсними у встановленому законом порядку. А тому відповідно до ст. 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.

Стосовно посилання відповідача на те, що частина суми боргу заявлена за межами строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За правилами частини першої статті 259 Цивільного кодексу України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом як загальну, так і спеціальну позовну давність.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч. 1, 5 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У п. 11.1 договору № 1897, сторони домовились, що строк позовної давності за даним договором становить п`ять років.

Отже, судом встановлено, що при зверненні позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за використану теплову енергію , яка утворилась за період з листопада 2015 по березень 2017, строк позовної давності не сплив.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в сумі 50712,62 грн. обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Аммонн" ( 10014, м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 4, ідентифікаційний код 34152488) на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради ( 10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, ідентифікаційний код 35343771) - 50 712,62 грн боргу, 1 762,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 13.05.19

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3 - сторонам (рек. з повід.)