Ухвала

від 13.05.2019 по справі 915/1313/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

13 травня 2019 року Справа № 915/1313/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Вищого професійного училища суднобудування м. Миколаєва (ВПУС), вул. Айвазовського, 6-а, м. Миколаїв, 54052 (код ЄДРПОУ 02545927)

до відповідача Спільної виробничо-комерційної Фірми ДІПАРІС , вул. Проїзд Військовий, 6, м. Херсон, 73000 (код ЄДРПОУ 19233787)

про стягнення грошових коштів в сумі 15 100, 00 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Вище професійне училище суднобудування м. Миколаєва з позовною заявою, в якій просить суд стягнути зі Спільної виробничо-комерційної Фірми ДІПАРІС грошові кошти в розмірі 15 100, 00 грн.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення зі Спільної виробничо-комерційної Фірми ДІПАРІС (м. Херсон) на користь позивача Вищого професійного училища суднобудування м. Миколаєва (м. Миколаїв) заборгованості за договором № 01/08/17 від 03.08.2017 року, укладеним між сторонами.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо порушення відповідачем строків оплати наданих послуг з проживання за вищевказаним договором № 01/08/17 від 03.08.2017 року.

Позовна заява подана до господарського суду Миколаївської області з посиланням на положення ч. 5 ст. 29 ГПК України.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи до іншого суду за територіальною юрисдикцією (підсудністю) з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача , якщо інше не встановлено цим Кодексом .

Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.05.2019 місцезнаходженням юридичної особи відповідача Спільної виробничо-комерційної Фірми ДІПАРІС є вул. Проїзд Військовий, 6, м. Херсон, 73000.

Приписами ст. 29 ГПК України передбачено підсудність справ за вибором позивача.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа , належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.

Відповідно до п. 1.1 Договору № 01/08/17 від 03.08.2017 року виконавець надає замовнику житло в гуртожитку за адресою м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 6а, а замовник зобов`язується сплачувати виконавцю за надані послуги.

Предметом позову у даному спорі є вимога саме про стягнення грошових коштів (оплата вартості послуг) у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору № 01/08/17 від 03.08.2017 року. При цьому, умовами договору № 01/08/17 від 03.08.2017 року не врегульовано питання щодо місця виконання грошового зобов`язання. Спір про стягнення заборгованості безпосередньо не пов`язаний з місцем виконання угоди, оскільки предметом спору є вимога про стягнення коштів, а не спір про надання послуг за вказаною в договорі адресою. Зобов`язання з оплати за отримані послуги по договору не є такими, які належить, через їх особливість, виконувати тільки в певному місці. Враховуючи викладене та те, що особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, відсутні відомості щодо узгодження сторонами місця виконання щодо здійснення оплати за отримані послуги, передбаченої договором № 01/08/17 від 03.08.2017 року, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування положення ч. 5 ст. 29 ГПК України та необхідність визначення підсудності за загальними правилами.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі Занд проти Австрії (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом , національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що Вище професійне училище суднобудування м. Миколаєва, скориставшись своїм правом на пред`явлення позову, не дотрималось правил визначення підсудності, передбачених ГПК України.

За приписами Глави 2 "Юрисдикція" Розділу І ГПК України юрисдикція справ визначається за предметними і суб`єктними ознаками та за територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (ст. 30 ГПК України).

Враховуючи, що зобов`язання зі сплати вартості наданих послуг не є такими, що можуть виконуватись лише в певному місці (ч. 5 ст. 29 ГПК України), а також враховуючи те, що місцезнаходженням юридичної особи відповідача Спільної виробничо-комерційної Фірми ДІПАРІС згідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є вул. Проїзд Військовий, 6, м. Херсон, 73000, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі матеріалів позовної заяви з додатками за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до господарського суду Херсонської області.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч. 9 ст. 176 ГПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Керуючись статтями 27, 29-31, 232-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Передати позовну заяву Вищого професійного училища суднобудування м. Миколаєва (вх. № 7439/19 від 07.05.2019 року) до відповідача Спільної виробничо-комерційної Фірми ДІПАРІС про стягнення грошових коштів у розмірі 15 100, 00 грн. за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до господарського суду Херсонської області (вул. Театральна (Горького), 18, м. Херсон, 73000).

2. Направити на адресу позивача Акт відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області від 07.05.2019 року на 1-му арк.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 13.05.2019 року

Суддя Е. М. Олейняш