Рішення

від 02.05.2019 по справі 910/1731/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2019 Справа № 910/1731/19

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВБУДЛОГІСТИКА , ЄДРПОУ: 41849995, Адреса: 03061, м. Київ, вул. Бориславська, 55

до Товариства з обмеженою відповідальністю БУДТЕХІНДУСТРІЯ ІНВЕСТ , ЄДРПОУ: 41122352, Адреса: 37800, Полтавська область, Хорольський район, м. Хорол, вул. Молодіжна, 8-А

про стягнення 1 092 514,99 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

представник позивача: Пстрак В.Є., наказ № 000001 від 03.01.18

представник відповідача: не з"явився

Товариство з обмеженою відповідальністю КИЇВБУДЛОГІСТИКА звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БУДТЕХІНДУСТРІЯ ІНВЕСТ про стягнення 1 092 514,99 грн. заборгованості за договором поставки № 1309/18-1308 від 13.09.2018р., у тому числі основна заборгованість за поставлену асфальтобетонну суміш у розмірі 1 092 514,99 грн та пеня у розмірі 103734,91грн.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Ухвалою від 13.02.2019 № 910/1731/19 позовну заяву передано за підсудністю до господарського суду Полтавської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2019р. позовну заяву передано на розгляд Судді Киричука О.А.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.03.2019 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 04.04.2019 р., викликати учасників справи у підготовче засідання, зобов`язати відповідача, запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Ухвала господарського суду Полтавської області від 07.03.2019 р. надіслана сторонам 11.03.19, про що свідчить відмітка канцелярії на зворотному боці оригіналу ухвали, що знаходиться в матеріалах справи.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвала господарського суду Полтавської області від 04.03.2019 р. була отримана відповідачем 15.03.19.

Відтак, кінцевим строком для подання відповідачем відзиву на позовну заяву є 30.03.2019 включно.

Суд зазначає, що відповідач правом на подання відзиву не скористався.

04.04.19 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача про стягнення основної заборгованості за поставлену асфальтобетонну суміш у розмірі 764 938,86 грн та пені у розмірі 103 734,91 грн.

Відповідно п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд приймає до розгляду подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв"язку з чим розглядає вимоги про стягнення основної заборгованості за поставлену асфальтобетонну суміш у розмірі 764 938,86 грн та пені у розмірі 103 734,91грн.

Ухвалою суду від 04.11.2018 року суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі №910/1731/19, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 18.04.19, викликати учасників справи в судове засідання.

В судове засідання 18.04.19 представник відповідача на виклик суду не з"явився.

Позивач в судовому засіданні 18.04.19 виступив зі вступним словом. Суд перейшов до з"ясування обставин та дослідження доказів.

Оскільки не всі учасники справи присутні в засіданні та у зв"язку з неможливістю вирішення спору по суті в судовому засіданні 18.04.2019, з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд ухвалою суду від 18.04.2018 року суд ухвалив відкласти розгляд справи на 02.05.19, викликати учасників справи в судове засідання.

02.05.19 від позивача надійшли пояснення та заява про уточнення розміру позовних вимог, в якіх зазначено, що у позовній заяві із посиланням на видаткову накладну №80 від 24.10.2018 помилково вказано невірну суму коштів поставленого товару, а саме зазначено 3 149 211.69 грн, що є не вірним та має своїм наслідком помилки при розрахунку суми основного боргу та пені. Вірною сумою видаткової накладної №80 від 24.10.2018 є 3 151 308, 69 грн.

За даних обставин, позивач просить врахувати пояснення щодо виправлення помилок у позовній заяві при ухваленні рішення та розглядати вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог з врахуванням наданих пояснень, а саме: про стягнення основної заборгованості за поставлену асфальтобетонну суміш у розмірі 767 035 гривень 86 копійок. та пені у розмірі 103 734,91грн.

Від представника відповідача адвоката Фелоненка Г.М. 02.05.19 через електронну пошту суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи та підготовки судового представництва підприємства відповідача по справі.

Представник позивача в судовому засіданні проти відкладення розгляду справи заперечив.

При вирішенні питання щодо відкладення розгляду справи судом враховано, що статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що провадження по даній справі відкрито ще 07.03.19, ухвала господарського суду Полтавської області про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 15.03.19, суд вважає, що у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки судового представництва його підприємства по даній справі.

Судом враховано, що відповідач, не подавши відзив у визначені судом строки, лише після початку розгляду справи по суті повідомив суд про бажання ознайомитися з матеріалами справи та підготувати судове представництво по справі.

У даному випадку судом прийнято до уваги, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є саме неможливість вирішення спору у даному судовому засіданні, а не наявність відповідного клопотання учасника судового процесу.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем не було повідомлено суду про неможливість участі представника в судових засіданням, а також неможливість розгляду справи без участі відповідача на підставі письмових доказів по справі. Також судом враховано, що відкладення розгляду справи може призвести до затягування строків розгляду спору та порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, у судовому засіданні 02.05.2019 судом залишено без задоволення клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову за обґрунтуванням наведеним у позовній заяві з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, уточнень до позовної заяви та пояснень по справі.

Як зазначено судом вище, відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання 02.05.19 представник відповідача на виклик суду не з`явився.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, оскільки містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

13 вересня 2018 року між ТОВ КИЇВБУДЛОГІСТИКА (Постачальник) та ТОВ БУДТЕХІНДУСТРІЯ ІНВЕСТ (Покупець) було укладено договір поставки № 1309/18-1308 (Далі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується поставляти Покупцю, а Покупець приймати та оплачувати будівельні матеріали (асфальтобетонна суміш), надалі - Товар . Вид, одиниця виміру, ціна, умови та строки поставки яких визначені Сторонами у Договорі, Специфікаціях, Рахунках та/або видаткових накладних, що мають силу Специфікацій, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно п.п. 5.1. Договору, ціна Товару встановлюється в національній валюті України. Ціна вказується в специфікаціях та/або видаткових накладних, рахунках-фактурах Постачальника. П.п. 5.2. Договору, Сума Договору визначається загальною вартістю поставленого Товару, відповідно до видаткових накладних, що додаються до Договору і є його невід`ємною частиною.

Підпунктами 5.3. Договору встановлено, що розрахунки за Товар здійснюються на підставі рахунків-фактур Постачальника, які є невід`ємними частинами цього Договору у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Здійснюючи оплату за Товар, Покупець, зобов`язується в платіжному дорученні в розділі Призначення платежу вказати: Оплата за Товар згідно Договору поставки із виказанням номеру та дати договору або номеру та дати рахунку постачальника.

Згідно п.п. 6.1. Договору, розрахунки за Товар здійснюються на підставі цього Договору, у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Також згідно п.п. 6.2. Договору, Поставка Товару здійснюється за умови 100 (сто) відсоткової передплати за товар.

Договір підписаний з обох сторін та скріплений печатками підприємств.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору він поставив позивачу товар у вигляді асфальтобетонної суміші, дрібнозернистої щільної типу Б, марки 1 (Б-10) на загальну суму 4 194 000,00 грн. з ПДВ., про що свідчать відповідні видаткові накладні та акти, зокрема: ВН № 90 від 11.10.18, ВН № 91 від 19.10.18, Акт № 9 від 24.10.18, Акт № 10 від 24.10.18, Акт № 11 від 24.10.18, Акт № 12 від 24.10.18, Акт № 13 від 24.10.18, Акт № 14 від 22.10.18, Акт № 15 від 22.10.18, ВН № 78 від 24.10.18, ВН № 80 від 24.10.18, ВН № 93 від 12.11.18, Акт № 16 від 19.11.18, ВН № 94 від 19.11.18, ВН № 93 від 12.11.18, Акт № 16 від 19.11.18, ВН № 94 від 19.11.18.

Для оплати отриманого товару Позивачем були виставлені відповідні рахунки.

За твердженням позивача, поставлена асфальтобетонна суміш прийнята Відповідачем без заперечень в порядку передбаченому п.4.1., 4.2., 4.3., 4.4., 4.5., 4.6. Договору, однак Відповідач грубо порушив умови Договору, не своєчасно і не в повному обсязі сплатив Позивачу вартість поставленого товару.

Зокрема, у позові зазначається, що на підставі відповідних видаткових накладних та актів сума боргу становить 1094611,99 грн., а саме:

11.10.18 Відвантаження ВН № 90 від 11.10.18 - 194 811,30 грн.

19.10.18 Відвантаження ВН № 91 від 19.10.18 - 335 520,00 грн.

24.10.18 Відвантаження Акт № 9 від 24.10.18 - 42 511,39 грн.

24.10.18 Відвантаження Акт № 10 від 24.10.18 - 207 727,60 грн.

24.10.18 Відвантаження Акт № 11 від 24.10.18 - 88 205,75 грн.

24.10.18 Відвантаження Акт № 12 від 24.10.18 - 20 000,00 грн.

24.10.18 Відвантаження Акт № 13 від 24.10.18 - 35 002,52 грн.

24.10.18 Відвантаження Акт № 14 від 22.10.18 - 28 518,60 грн.

24.10.18 Відвантаження Акт № 15 від 22.10.18 - 42 000,00 грн.

24.10.18 Відвантаження ВН № 78 від 24.10.18 - 18 000,00 грн.

24.10.18 Відвантаження ВН № 80 від 24.10.18 - 3 151308,69 грн.

Залишок н/спл. - 1 808 997,46 грн

Залишок н/спл. ВН № 80 від 24.10.18 - 1 105 789,20 грн

Залишок н/спл. ВН № 80 від 24.10.18 - 996 789,20 грн

Залишок н/спл. ВН № 80 від 24.10.18 - 946 789,20 грн

12.11.18 Відвантаження ВН № 93 від 12.11.18 - 106 527,60 грн

Залишок н/спл. - 106 527,60 грн

19.11.18 Відвантаження Акт № 16 від 19.11.18 - 20 000,00 грн

Залишок н/спл. - 20 000,00 грн

19.11.18 Відвантаження ВН № 94 від 19.11.18 - 43 198,20 грн

Залишок н/спл. - 43 198,20 грн

Залишок н/спл. ВН № 80 від 24.10.18 - 922 789,20 грн

12.11.18 Відвантаження ВН № 93 від 12.11.18 - 106 527,60 грн

Залишок н/спл. - 106 527,60 грн

16.11.18 Відвантаження Акт № 16 від 19.11.18 - 20 000,00 грн

Залишок н/спл. - 20 000,00 грн

19.11.18 Відвантаження ВН № 94 від 19.11.18 - 43 198,20 грн

Залишок н/спл. - 43 198,20 грн.

Несплата відповідачем заборгованості стала підставою для звернення із відповідним позовом про стягнення 1 092 514,99 грн., у тому числі: основна заборгованість за поставлену асфальтобетонну суміш за договором поставки № 1309/18-1308 від 13.09.2018р. у розмірі 1 092 514,99 грн та пеня у розмірі 103734,91грн.

У заяві про зменшення позовних вимог позивачем зазначається, що після відкриття провадження по справі Відповідач 21.03.2019 погасив частину заборгованості, перерахувавши 327576,13 грн на рахунок Позивача.

При вирішенні спору, суд приймає до уваги наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст.712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов`язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов`язків, а саме, зобов`язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов`язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

Отже, змістом договору купівлі продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що згідно з умовами Договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 3 849 365,79 грн., що підтверджується наступними документами: ВН № 90 від 11.10.18, ВН № 91 від 19.10.18, ВН № 78 від 24.10.18, ВН № 80 від 24.10.18, ВН № 93 від 12.11.18, ВН № 94 від 19.11.18, ВН № 93 від 12.11.18, ВН № 94 від 19.11.18.

Також, матеріалами справи підтверджено, що поставка товару за договором за замовленням відповідача здійснювалася позивачем, що підтверджується наступними документами: Акт № 9 від 24.10.18, Акт № 10 від 24.10.18, Акт № 11 від 24.10.18, Акт № 12 від 24.10.18, Акт № 13 від 24.10.18, Акт № 14 від 22.10.18, Акт № 15 від 22.10.18, Акт № 16 від 19.11.18, Акт № 16 від 19.11.18. Всього позивачем, в межах даного договору, надані відповідачу транспортні послуги на загальну суму 483965,85 грн.

Доказів, які б спростовували доводи і докази Позивача, Відповідач суду не надав.

У п.6.2. Договору сторони узгодили, що поставка Товару здійснюється за умови 100 (сто) відсоткової передплати за товар.

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата) покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

З огляду на визначене вище, зобов"язання по оплаті товару, отриманого відповідачем в межах договору поставки № 1309/18-1308 від 13.09.2018р. є таким, що настав після його прийняття (прийняття товарно-розпорядчих документів на нього).

Матеріалами справи підтверджено, що всупереч взятих на себе договірних зобов`язань Відповідач лише частково розрахувався та з порушенням визначених договором та нормами ЦК України строків за поставлену йому продукцію, а також надані транспортні послуги, сплативши кошти в розмірі 3 566 295, 78 грн.

Докази того, що відповідач здійснив оплату заборгованості в розмірі 767 035 гривень 86 копійок основного боргу в матеріалах справи відсутні.

Отже, позовні вимоги про стягнення 767 035 гривень 86 копійок основного боргу є обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення суми пені у розмірі сумі 103734,91грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов"язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст.ст.546, 549 ЦК України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Суд зазначає, що в силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору встановлено, що п.7.2 Договору № 1309/18-1308 укладеного між сторонами, який визначає, що у випадку невиконання Покупцем п. 6.2. Договору, Постачальник має право призупинити поставку Товару, до моменту повного розрахунку (зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника), крім цього, у випадку якщо Постачальник за домовленістю Сторін передав Товар Покупцеві, а Покупець не оплатив поставлений Товар протягом п`яти банківських днів від дати поставки Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивачем надано розрахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення за загальний період - з 30.10.18 р. по 07.02.19 р.

Такий період нарахування пені визначений позивачем з врахуванням дат кожної поставки Товару та передбаченого п.7.2 Договору порядку нарахування пені (по закінченню п`яти банківських днів від дати поставки Товару).

Перевіривши наданий позивачем розрахунки пені, суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування пені за ВН № 80 від 24.10.18, ВН № 93 від 12.11.18, ВН № 94 від 19.11.18, всього на суму 102 156,83 грн. (Перевірка правильності розрахунку пені здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Еліт".).

Стосовно позовних вимог про стягнення пені, нарахованої за неоплату акту виконаних робіт № 16 від 16.11.2018р. у сумі 1 578,08 грн. суд зазначає, що умовами договору не передбачене нарахування пені за неоплату наданих транспортних послуг, що є підставою для відмови в задоволенні зазначеної частини вимог.

Згідно з ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За даних обставин, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у розмірі 767 035,86 грн., пені у розмірі 102 156,83 грн. є обгрунтовані та підлягають задоволенню, в іншій частині позову суд відмовляє за безпідставністю та необгрунтованістю.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно ст. 129 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БУДТЕХІНДУСТРІЯ ІНВЕСТ , ЄДРПОУ: 41122352, Адреса: 37800, Полтавська область, Хорольський район, м. Хорол, вул. Молодіжна, 8-А на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВБУДЛОГІСТИКА , ЄДРПОУ: 41849995, Адреса: 03061, м. Київ, вул. Бориславська, 55 основну заборгованість у розмірі 767 035,86 грн., пеню у розмірі 102 156,83 грн., 13037,89 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.05.2019р.

Суддя Киричук О.А.