Постанова

від 10.05.2019 по справі 904/3706/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2019 року м. Дніпро Справа № 904/3706/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)

судді Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.

секретар Манчік О.О.

за участю:

від відповідача: Ольховська А.М., представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Криворізької міської ради

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2018 року (повний текст підписано 26.11.2018 року)

у справі № 904/3706/18 (суддя - Кеся Н.Б., м. Дніпро)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 2017134 від 31.03.2017 року

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та мотиви рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2018 року позов задоволено. Внесено зміни до розділу 7 договору оренди земельної ділянки № 2017134 від 31.03.2017 року для розміщення порушених земель, відвалів, складів руди, нагарної канави, існуючих комплексів виробничих будівель ДСФ № 2 шахти "Родіна", шахт "Правда", "Північна-Вентиляційна", яка знаходиться в Саксаганському районі міста Кривого Рогу, доповнивши його текстом в наступній редакції: "Починаючи з 01.01.2018 року річна орендна плата за земельну ділянку вноситься "Орендарем" в розмірі 1 469 708,02 грн. виключно у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2018 року здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, пункту 288.5.1. статті 288 Податкового кодексу України та рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 року № 1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році". Розрахунок розміру орендної плати є додатком до даної додаткової угоди". Стягнуто з Криворізької міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" витрати на оплату судового збору у розмірі 1 762,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що запропоновані позивачем зміни до договору оренди земельної ділянки № 2017134 від 31.03.2017 року щодо розміру орендної плати ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України. В зв`язку з чим позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом про внесення змін до вказаного договору. Суд вважає, що відмовляючи у використанні податкової пільги, відповідач створює передумови для дискримінації щодо діяльності позивача з видобутку корисних копалин у порівнянні з аналогічними підприємствами, які займаються видобутком корисних копалин та сплачують податок на землю.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, відмовити в задоволені позовних вимог, судові витрати покласти на позивача.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилався на те, що спірна земельна ділянка позивачу для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин не надавалась, а метою її використання є лише розміщення порушених земель, відвалів, складів руди, нагорної канави, існуючих комплексів виробничих будівель шахт, а тому застосування до визначення розміру орендної плати пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу є безпідставним. Всупереч положень частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України жодних доказів в підтвердження того, що об`єкт оренди використовується в діяльності позивача, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин, позивачем не були подані. Умови, запропоновані позивачем в додатковій угоді, яка є предметом спору у даній справі, не можуть бути прийняті відповідачем, оскільки не узгоджуються з рішенням міської ради від 12.07.2017 року № 1862. При цьому, стаття 288 Податкового кодексу України, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, імперативно не вказує на можливість застосування пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України при визначенні розміру орендної плати. Питання оподаткування земельних ділянок, наданих в оренду, плата за які справляється у формі орендної плати, врегульовані статтею 288 Податкового кодексу України, яка не передбачає жодних спеціальних ставок орендної плати за земельні ділянки, надані для гірничодобувних підприємств. Пункт 284.4 статті 288 Податкового кодексу України не може бути застосований до договірних відносин, які склалися між сторонами на підставі договору оренди земельної ділянки від 31.03.2017 року № 2017134. Податковим законодавством окремо встановлено межі розміру річної орендної плати за землю та окремо земельного податку. При цьому, пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України чітко визначено "25 % податку, обчисленого відповідно до статті 274 і 277 цього Кодексу", тобто дана норма має застосовуватися у випадку сплати землекористувачем саме податку, обчислюваного відповідно до статті 274 Кодексу, а не орендної плати, яка обчислюється відповідно до статті 288 Кодексу. Окремої уваги підлягає застосування судом першої інстанції роз`яснення Комітету Верховної ради України з питань податкової та митної політики, надані листом від 04.04.2018 року, яке за своєю суттю не має обов`язкового характеру, його рекомендації не тягнуть за собою формально-юридичних наслідків. Судом першої інстанції не було встановлено, яким чином між собою співвідносяться орендована земельна ділянка площею у 221,0669 га з площею гірничого відводу у 990,03 га, спеціальним дозволом на користування надрами у 166,1 га.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2018 року - без змін. Посилався на те, що твердження скаржника, що земельна ділянка із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, із кадастровим номером 1211000000:06:002: НОМЕР_1 площею 221, 0669 га не використовується позивачем для видобування корисних копалин не відповідає дійсності. Дані землі відносяться до земель промисловості, які надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами. На спірній земельній ділянці розміщені порушені землі, відвали порід, склади руди, нагарної канави, існуючі комплекси виробничих будівель ДСФ № 2 шахти "Родіна", шахт "Правда" та "Північна-Вентиляційна". З урахуванням функціонального призначення споруд, які розміщені на земельній ділянці, вбачається, що ці споруди використовуються у процесі основної діяльності позивача - видобування залізних руд. Відповідач, стверджуючи протилежне, в порушення вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України не надав жодного доказу, що підтверджує його доводи. У спеціальному дозволі № 2559 від 12.10.2001 року на користування надрами у вигляді видобування корисних копалин зазначається не площа земельної ділянки, а площа ділянки надр, яка знаходиться в земній корі під поверхнею копалин, тобто є такою, що дозволена для видобування корисних копалин. Розмір ділянки надр не може співпадати з розміром земельної ділянки, на якій розміщуються об`єкти, які задіяні в процесі видобування корисних копалин, оскільки це абсолютно різні за визначенням площі. В апеляційній скарзі скаржник ототожнює такі поняття як "земельна ділянка", "площа земельної ділянки" та "ділянка надр", "площа ділянки надр", намагаючись довести, що ці площі повинні бути рівними. У відповідності до викопіювання з плану гірничого відводу шахти "Родіна" спірна земельна ділянка та ділянка надр, які дозволені до використання, знаходяться в межах даного гірничого відводу. В апеляційній скарзі відповідач доводить, що положення статті 284 Податкового кодексу України визначають особливості оподаткування платою за землю тільки у формі земельного податку, що справляється за земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності. Але даний висновок не базується на чинному законодавстві України та фактично звужує права суб`єктів господарювання, які провадять відповідну виробничу діяльність. Судом першої інстанції правильно застосовані положення пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України до правовідносин між сторонами щодо плати за землю у вигляді орендної плати на підставі договору оренди земельної ділянки № 2017134 від 31.03.2017 року. Господарським судом обґрунтовано застосовано норми Закону України "Про захист економічної конкуренції" та зроблений правовий висновок про те, що не застосування пільг щодо плати за землю до всіх платників податку, які мають на це право, має дискримінаційні ознаки, що заборонено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2018 року (колегією суддів у складі: головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Білецька Л.М., Пархоменко Н.В.) відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 11.02.2019 року.

В судовому засіданні 11.02.2019 року оголошено перерву до 27.02.2019 року.

27.02.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 11.03.2019 року.

Через неможливість судді Білецької Л.М. продовжувати розгляд апеляційної скарги у зв`язку із перебуванням у відпустці, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені законом, розпорядженням керівника апарату суду від 11.03.2019 року призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якої для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Кузнецов В.О., Пархоменко Н.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2019 року вказаною колегією суддів дану справу прийнято до свого провадження.

Іншою ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2019 року у даній справі розгляд апеляційної скарги відкладено на 15.04.2019 року.

12.04.2019 року представник позивача звернувся до апеляційного господарського суду із клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з прийняттям 10.04.2019 року Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду постанови про задоволення касаційної скарги ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" та скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2019 року та залишення в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2018 року в аналогічній справі № 904/3714/18. Станом на 12.04.2019 року повний текст постанови суду касаційної інстанції відсутній.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2019 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.05.2019 року.

22.04.2019 року до апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника позивача про залучення до матеріалів справи копії постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 904/3714/18, повний текст якої оприлюднено 19.04.2019 року на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Через неможливість судді Кузнецова В.О. продовжувати розгляд апеляційної скарги у зв`язку із перебуванням у відпустці та судді Пархоменко Н.В. у зв`язку із перебуванням на лікарняному, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені законом, розпорядженням в. о. керівника апарату суду від 10.05.2019 року призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якої для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.05.2019 року вказаною колегією суддів дану справу прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні 10.05.2019 року представник відповідача надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги.

07.05.2019 року представник позивача звернувся до апеляційного господарського суду із клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з неможливістю забезпечення явки повноважного представника в судове засідання.

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла висновку про його відхилення з огляду на наступне.

У відповідності до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду врахувавши рівень складності та обставини справи, тривалий строк розгляду апеляційної скарги, вважає можливим здійснити перевірку оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони. .

При цьому, колегія суддів враховує правову позицію позивача щодо суті спору, обставин справи та документальних доказів, що її висловив позивач у позовній заяві, відзиві на апеляційну скаргу.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

Основною діяльністю позивача є добування залізної руди за кодом класифікації КВЕД 07.10 (а. с. 16 - довідка АБ № 560675 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 14.12.2012 року).

16.03.2017 року між позивачем (надалі - орендар) та відповідачем (надалі - орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки № 2017134 (надалі - договір), відповідно до умов пункту 1 якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 25.01.2017 року № 1358 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення порушених земель, відвалів, складів руди, нагорної канави, існуючих комплексів виробничих будівель ДСФ № 2 шахти "Родіна", шахт "Правда", "Північна-вентиляційна", з кадастровим номером 1211000000:06:002:0011, яка розташована в Саксаганському районі м. Кривого Рогу.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 221,0669 га (пункт 2 договору).

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: будівлі та споруди, що входять до статутного фонду комбінату відповідно до бухгалтерської довідки про балансову належність від 28.12.2016 року № 53-24/161, а також інші об`єкти інфраструктури (пункт 3 договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.01.2016 року № 34-404-99.16-2237/2-16 становить 554 612 638,72 грн. (пункт 5 договору).

Договір укладено терміном до 13.03.2022 року (пункт 6 договору).

На момент укладання договору річна орендна плата за землю вноситься орендарем в розмірі 5 291 004,57 грн. виключно у грошовій формі за ставкою 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункт 7 договору).

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється в зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов`язується щорічно відповідно до інформації Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору (пункт 8 договору).

Розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати за землю, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, підтверджено документами; зміни або скасування понижувального коефіцієнту; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках, передбачених законодавством та цим договором (пункт 11 договору).

Зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін (окрім умов, вказаних у розділі "Орендна плата" цього договору). У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку (пункт 28 договору).

Згідно із витягом від 18.04.2017 року № 85254386 (а. с. 23) право оренди за договором оренди земельної ділянки № 2017134 було зареєстровано 13.04.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Рішенням Криворізької міської ради від 12.07.2017 року № 1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 року" затверджено ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю у 2018 році (а. с. 31-36). За кодом цільового призначення земель - 11.01 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами для юридичних осіб ставка земельного податку та розмір орендної плати становить 1,000 % від нормативної грошової оцінки земель міста.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07.12.2017 року статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4, відповідно до якого плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 % податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону ця норма набрала чинності з 01.01.2018 року.

Таким чином, з 01.01.2018 року для гірничодобувних підприємств для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин встановлено спеціальну ставку плати за землю.

Позивачем було підготовлено та направлено на адресу відповідача проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 2017134 від 31.03.2017 року в частині зміни умов розділу 7 договору, яким передбачається річний розмір орендної плати.

Так, проектом додаткової угоди позивач просив доповнити пункт 7 "Орендна плата" текстом в наступній редакції: "Починаючи з 01.01.2018 року річна орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем в розмірі 1 469 708,02 грн. (один мільйон чотириста шістдесят дев`ять сімсот вісім грн.. 02 коп.) виключно у грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2018 року здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 % податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України та рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 року № 1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році". Розрахунок розміру орендної плати є додатком до даної додаткової угоди".

Листом № 6/18-1407 від 11.05.2018 року відповідач повідомив позивача про відмову у підписанні додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 2017134 від 31.03.2017 року (а. с. 29). При цьому, відповідач посилався на невідповідність класифікації земельних ділянок, передбачених пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України видам цільового призначення земель, встановлених Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 року.

Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до місцевого господарського суду із даним позовом до відповідача.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Предметом позову у даній справі є встановлення наявності підстав для внесення змін в укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки в частині розрахунку орендної плати у зв`язку із внесенням змін до Податкового кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи, основною діяльністю позивача є добування залізної руди (код КВЕД 07.10). З цією метою позивач орендує земельні ділянки, на яких розміщені об`єкти нерухомості, що безпосередньо заподіяні в процесі видобування корисних копалин у вигляді залізної руди. Вказані обставини підтверджуються Спеціальним дозволом на користування надрами з видобування залізних руд та Актом про надання гірничого відводу, наданих ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат".

Враховуючи наведене, прийняття змін до Податкового кодексу України в частині розрахунку плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин є підставою для внесення відповідних змін в умови укладеного між сторонами договору оренди землі з огляду на імперативність приписів вказаного Кодексу.

Стаття 284 Податкового кодексу України регулює особливості оподаткування платою за землю. Поняття "плати за землю" наведено у підпункті 147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якої платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Тобто, поняття плати за землю має подвійну правову природу, оскільки з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку на рівні із земельним податком.

Таким чином, положення пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України встановлюють розмір плати за землю відповідної категорії у вигляді орендної плати, що має наслідком внесення відповідних змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок визначених категорій. Імперативні приписи Податкового кодексу України мають пріоритет в частині визначення розміру орендної плати.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 10.04.2019 року у справі № 904/3714/18.

Апеляційний господарський суд враховує, що умови додаткової угоди, запропоновані позивачем, до договору оренди земельної ділянки № 2017134 від 31.03.2017 року повністю відповідають положенням пунктів 274.1 статті 274, 284.4 статті 284 та 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з доводами відповідача про те, що спірна земельна ділянка позивачу для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин не надавалась, а метою її використання є лише розміщення порушених земель, відвалів, складів руди, нагорної канави, існуючих комплексів виробничих будівель шахт, а тому є безпідставним застосування до визначення розміру орендної плати пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу.

Використання спірної земельної ділянки позивачем саме з метою видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин підтверджується наданими позивачем доказами, а саме Спеціальним дозволом на користування надрами Державної служби геології та надр України від 12.10.2001 року № 2559, виданим ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" з метою користування надрами та актом про надання позивачу гірничого відводу шахти "Родіна" з метою видобування залізних руд, а також копією наказу Державної служби геології та надр України "Про продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами" тощо.

Фактів, які спростовують використання позивачем спірної земельної ділянки з іншою метою, ніж за цільовим призначенням - видобування залізних руд, судом не встановлено, а доказів на підтвердження протилежного відповідачем не надано.

Доводи відповідача про те, що судом першої інстанції не було встановлено, яким чином між собою співвідносяться орендована земельна ділянка площею у 221,0669 га з площею гірничого відводу у 990,03 га, спеціальним дозволом на користування надрами у 166,1 га. спростовуються матеріалами справи. Так, в оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд прийняв до уваги пояснення позивача, згідно з якими у спеціальному дозволі № 2559 від 12.10.2001 року на користування надрами у вигляді корисних копалин зазначається не площа земельної ділянки, а площа ділянки надр, яка знаходиться в земній корі під поверхнею суші в межах наданого гірничого відводу. В свою чергу, відповідно до акту про надання гірничого відводу площа гірничого відводу становить 990,03 га, що є площею залягання запасів корисних копалин в земній корі. Вказані обставини відповідачем не спростовані.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно встановлені фактичні обставини справи, яким надана вірна оцінка у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції має бути залишено без змін.

3.5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2018 року у справі № 904/3706/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.05.2019 року.

Головуючий суддя

---

І.О. Вечірко

Суддя

---

Ю.Б. Парусніков

Суддя

---

А.Є. Чередко